На лист щодо проблемних питань, які виникають при застосуванні окремих положень Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва повідомляє.

Дія зазначеного Закону поширюється на суб'єктів малого підприємництва, в тому числі тих, хто застосовує спрощену систему оподаткування. Цей Закон кардинально змінює процедуру і строки сплати платниками податків своїх податкових зобов'язань.

Зокрема, статтею 3 зазначеного Закону заборонено примусово стягувати з платників податків неузгоджені суми податкових зобов'язань. Таким чином, вимагати від платників податків сплати обов'язкових платежів раніше встановлених у підпункті 5.3.1 статті 5 цього Закону граничних строків є порушенням чинного законодавства, оскільки в статті 19 (пункт 19.6) визначено, що закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Проте всупереч зазначеному Закону Державною податковою адміністрацією України надано роз'яснення (листами від 22.03.2001 р. N 3770/7/15-1117), від 26.03.2001 р.

N 3989/7/16-1117, від 27.03.2001 р. N 4016/7/15-1317, в яких встановлено терміни сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, єдиного податку відповідно: до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом; 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, та щомісяця, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Також необхідно відмітити, що Державною податковою адміністрацією України розроблено "Порядок надання податкових роз'яснень", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2001 р. N 494.

У Порядку чітко не визначено:

- хто видає податкові роз'яснення: виключно Центральний податковий орган (ДПАУ) або їх також можуть видавати обласні та районні податкові органи;

- коли видається саме податкове роз'яснення, а не просто лист податкового органу;

- як платник податку має звертатися за відповідним роз'ясненням: до податкової інспекції або прямо до центрального податкового органу.

Слід також зазначити, що відповідно до підпункту 19.4.14 статті 19 вищезазначеного Закону внесено зміни до статті 12 частини 3 Декрету Кабінету Міністрів України N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (оподаткування доходів не за основним місцем роботи) в частині строку подання відомостей про виплату доходів (довідка за формою N 2). Тепер таку довідку необхідно надсилати за місцем проживання того, хто отримав дохід в строки, визначені підпунктом 4.1.4 Закону, тобто протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця (раніше ці відомості надсилалися до податкового органу не пізніше 30 днів після виплати).