У зв'язку з численними запитами платників податку на прибуток підприємств та державних податкових органів Державна податкова адміністрація України роз'яснює.

1 квітня 2001 року набирає чинності Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181-III), за винятком: статті 18, яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону; статей 6, 8, 9, 14, які набирають чинності з 1 жовтня 2001 року; пункту 4.3 статті 4, статті 10, які набирають чинності з 1 січня 2002 року.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону N 2181-III встановлено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Таким чином, Закон N 2181-III не встановлює єдиний порядок та строки сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а передбачає, що порядок та строки сплати можуть установлюватися цим Законом або іншими законами України з питань оподаткування. Якщо спеціальним законом з питань сплати окремого податку встановлені інші граничні строки сплати податку, на ті, що встановлені Законом N 2181-III, то діють положення закону з питань оподаткування окремим податком.

Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 283/97-ВР), строки, порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть установлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.