Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва відповідно до завдань, покладених на нього Указом Президента України від 25 травня 2000 р. N 721 "Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва" із змінами та доповненнями, та згідно статті 30 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) надає роз'яснення положень законодавства про державну регуляторну політику.

1. Що відноситься до поняття "регуляторний акт"?

Визначення поняття "регуляторного акта" надано у статті 1 Закону. А саме, регуляторний акт - це:

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Для визначення причетності проекту нормативно-правового акта, що розглядається, до регуляторного акта є доцільним користуватися тлумаченням понять, встановлених:

статтею 3 Господарського кодексу України:

"1. Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність)";

п. 2.2 Порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2002 N 102/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2002 за N 915/7203:

"нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий чи виданий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, який спрямований на регулювання суспільних відносин, містить нормативні приписи (має неперсоніфікований характер, розрахований на багаторазове застосування і дія не вичерпується одноразовим виконанням)".

Згідно статті 3 Закону його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям:

постанов Верховної Ради України;

актів Національного банку України, за винятком нормативно-правових актів Національного банку України, які спрямовані на виконання ним функцій, визначених пунктами 4, 6, 7, 9, 11 та 17 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", і мають ознаки регуляторного акта;

актів Рахункової палати, Центральної виборчої комісії та Національної служби посередництва і примирення;

стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, за винятком випадків, коли положення стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, маючи у передбачених законом випадках обов'язковий характер, встановлюють вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;

санітарних норм, державних норм і правил у сфері містобудування, у тому числі державних будівельних норм, державних норм і правил пожежної безпеки, у тому числі загальнодержавних, міжгалузевих, галузевих нормативних актів з питань пожежної безпеки, державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, нормативних документів з метрології, затверджених центральними органами виконавчої влади, фармакопейних статей, Державної Фармакопеї України, технологічних регламентів виготовлення лікарського засобу, за винятком випадків, коли у положеннях зазначених документів містяться вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;

актів, прийнятих з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації, а також з питань мобілізації та демобілізації;

актів, що містять державну таємницю України;

актів, що містять індивідуально-конкретні приписи, за винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та індивідуально-конкретні приписи;

актів, якими доводяться до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань рішення органів, які є вищестоящими по відношенню до органів, які приймають ці акти.

Дія цього Закону також не поширюється на порядок укладання, виконання, опублікування, реєстрації та денонсації міжнародних договорів України.

2. Чи вважається регуляторним актом рішення місцевого органу влади про виконання постанови Кабінету Міністрів України прямої дії? (Івано-Франківськ)

Згідно статті 3 Закону, його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів, якими доводяться до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань рішення органів, які є вищестоящими по відношенню до органів, які приймають ці акти.

Таким чином, у разі необхідності прийняття місцевим органом виконавчої влади рішення про виконання постанови Кабінету Міністрів України прямої дії, то таке рішення не вважається регуляторним актом.

3. Чи вважається регуляторним актом рішення місцевого органу влади, яке приймається у випадку стихійного лиха? (Івано-Франківськ)

Законом встановлено, що в умовах воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації відповідно до Конституції України та в установленому порядку регуляторна діяльність здійснюється з урахуванням обмежень прав і свобод людини і громадянина, які в умовах воєнного та надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації встановлюються відповідно до Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" та Закону України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" (стаття 40 Закону).

Крім того, згідно статті 3 Закону його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації, а також з питань мобілізації та демобілізації.

Таким чином, у випадку необхідності прийняття рішень місцевими органами влади, пов'язаних з обставинами, визначеними Законами України "Про правовий режим воєнного стану", "Про правовий режим надзвичайного стану" та "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", такі рішення не вважаються регуляторними актами та їх прийняття відбувається без дотримання вимог Закону.

4. Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади, яке приймається щодо розподілу лісосічного фонду, загальна кількість якого доведена області постановами Кабінету Міністрів України, а також щодо розподілу інвестиційних коштів, які надійшли в регіон за рішенням Кабінету Міністрів України? (Івано-Франківськ)

У разі, якщо розподіл здійснюється розпорядженням, шляхом надання індивідуально-конкретних приписів, то згідно статті 3 Закону, дія цього Закону не поширюється на прийняття такого розпорядження.

Якщо таке розпорядження одночасно містить нормативні та індивідуально-конкретні приписи, то дія Закону поширюється на ту частину розпорядження, яка містить нормативні приписи.

Наприклад, якщо розпорядженням встановлюється, що ПП "Іванов" отримує у користування 10 га лісосічного фонду, ПП "Петров" - 15 га, ПП "Сидоров" - 20 га, то таке розпорядження не вважається регуляторним актом. А, якщо розпорядженням встановлюється певний порядок для отримання частки лісосічного фонду, що стосується невизначеного кола осіб, встановлюються вимоги, обов'язкові для виконання, то це розпорядження є регуляторним актом та його прийняття потребує дотримання вимог Закону.

5. Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади, прийняття якого вимагається листами центральних органів виконавчої влади, не зареєстрованих Міністерством України? (Івано-Франківськ)

Віднесення розпоряджень місцевих органів влади до регуляторних актів регулюється статтями 1 та 3 Закону.

Згідно статті 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до основних завдань місцевих державних адміністрацій належить забезпечення виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня.

Крім того, відповідно до статті 6 цього Закону на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

А згідно Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. N 1153, управлінська діяльність установ здійснюється шляхом видання розпорядчих документів.

Підставами для прийняття яких є:

Конституція і закони України, постанови Верховної Ради України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, рішення та постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

провадження виконавчої і розпорядчої діяльності з метою виконання установою покладених на неї завдань і функцій;

потреба у правовому регулюванні діяльності.

Розпорядчі документи, що надходять до установи від органів вищого рівня, доводяться до організацій, що належать до сфери її управління (п. 2.5).

Документи, що видаються на підставі розпорядчих документів органів вищого рівня, повинні мати посилання на них із зазначенням найменування цих документів, дат, номерів і заголовків (п. 2.6).

Відповідно до п. 1.1 Рекомендацій Міністерства юстиції України з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів від 27.03.98 N 3, затверджених Колегією Міністерства юстиції 27.03.98 N 3, до відомчих нормативно-правових актів, що підлягають державній реєстрації, відносяться акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; відділів, управлінь, інших служб обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, центральних та місцевих органів господарського управління і контролю (далі - міністерства) - це накази, постанови, розпорядження, рішення, положення тощо, що містять правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування незалежно від строку дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться.

Крім того, згідно п. 1.4 цих Рекомендацій визначено, що управлінська діяльність здійснюється шляхом видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, постанова, розпорядження, рішення) визначається актами законодавства та положеннями (статутами) про них.

А, згідно п. 1.6. Нормативно-правові акти (положення, інструкції, правила тощо) повинні затверджуватися розпорядчим документом органу, що видав акт.

Що стосується правомочності прийняття розпоряджень на виконання листів центральних органів виконавчої влади, не зареєстрованих в Міністерстві юстиції України, то вирішення даного питання не належить до сфери дії цього Закону.

6. Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади, яке приймається згідно рекомендацій енергозабезпечуючих компаній, Мінагропрому та інших центральних установ з питань регулювання паливно-енергетичного ринку? (Івано-Франківськ). Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади із затвердженням заходів щодо рекомендації для торгових підприємств реалізовувати певну питому вагу товарів вітчизняного виробництва? В подальшому це питання реалізується шляхом проведення перевірок. (Херсон). Дати роз'яснення, що розпорядчий документ або його окремі положення не може носити рекомендаційний характер. (Дніпропетровськ). Роз'яснити про відношення до категорії регуляторних актів проектів нормативно-правових актів, у яких імперативні норми замасковані під надання рекомендацій. (Запоріжжя, Херсон)

Рекомендації мають інформаційний та роз'яснювальний характер, тобто не є обов'язковими для виконання, не мають юридичної сили нормативно-правового акта та, відповідно, не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

Якщо розпорядження було підготовлене з урахуванням певних рекомендацій, містить правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування незалежно від строку дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, то воно вважається регуляторним актом, відноситься до відомчих нормативно-правових актів, що підлягають державній реєстрації (п. 1.1 Рекомендацій Міністерства юстиції України з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів від 27.03.98 N 3, затверджених Колегією Міністерства юстиції України 27.03.98 N 3).

7. Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади, яке містить пункт по створенню комісій по перевірці питань підприємницької діяльності? (Херсон)

Згідно статті 3 дія Закону не поширюється на прийняття актів, що містять індивідуально-конкретні приписи, за винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та індивідуально-конкретні приписи.

Статтею 8 Закону встановлено, якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Таким чином, якщо пункт по створенню комісій містить перелік осіб, які входять до її складу, то він не підпадає під дію Закону. А якщо цей пункт встановлює права та обов'язки комісії щодо проведення перевірок, які впливають або регулюють умови здійснення господарської діяльності, то цей пункт відноситься до категорії регуляторних актів і на нього поширюється дія Закону.

8. Про типову форму рішення представництва Держпідприємництва України в областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі щодо погодження регуляторного акта згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади". (Івано-Франківськ)

Згідно статті 21 Закону всі проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом (згідно Указу Президента України від 24.04.2004 N 477/2004 спеціально уповноваженим органом визначено Держпідприємництва України), а всі проекти регуляторних актів, які розробляються територіальними органами центральних органів виконавчої влади, - погоджуються відповідно з територіальними органами спеціально уповноваженого органу.

Держпідприємництва України або його територіальний орган розглядає проект регуляторного акта та документи, що додаються до нього, і приймає рішення про погодження цього проекту або рішення про відмову в його погодженні.

Згідно п. 7 наказу Держпідприємництва України від 30.04.2004 N 48, представництва Комітету повинні були до 1 червня 2004 р. привести відповідні положення про порядок погодження проектів регуляторних актів у відповідність з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Беручи до уваги Положення про порядок погодження Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва проектів регуляторних актів, що розроблені центральними органами виконавчої влади, затверджене наказом Держпідприємництва України від 30.04.2004 N 48, є доцільним запровадити практику оформлення рішень представництв Держпідприємництва, тобто: Рішення представництва Держпідприємництва оформлюється на офіційному бланку представництва Держпідприємництва, підписується Головою представництва Держпідприємництва, або особою, що його заміщує. Рішенню присвоюється унікальний реєстраційний номер та дата його реєстрації, наприклад:

Представництвом Держпідприємництва в ________________________ області у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект (зазначити назву проекту) та документи, що додаються до нього, надані на погодження листом (зазначається назва установи, організації) від ____________ N _____________.

За результатами здійсненого аналізу проекту (зазначити назву проекту) на дотримання вимог статей 4, 5, 8 і 9 встановлено:

.............

Враховуючи викладене, керуючись частиною 5 статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Представництво Держпідприємництва в ____________________ області вирішило:

погодити проект (зазначити назву проекту).

У разі прийняття рішення про відмову у погодженні проекту регуляторного акта у назві рішення має бути викладено:

заключна частина тексту рішення міститиме слова:

"відмовити у погодженні проекту (зазначити назву проекту)".

Посилання у запитанні на Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731, є некоректним, оскільки рішення Держпідприємництва України (його представництва) про погодження проекту регуляторного акта або рішення про відмову в його погодженні не є нормативно-правовим актом, не підлягає державній реєстрації в органах юстиції.

9. Етапи підготовки проектів регуляторних актів для подання їх на погодження Держпідприємництва України та їх реєстрація в Міністерстві юстиції України. (Мінтранс)

Згідно статті 21 Закону всі проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом, а всі проекти регуляторних актів, які розробляються територіальними органами центральних органів виконавчої влади, - погоджуються відповідно з територіальними органами спеціально уповноваженого органу.

Для погодження до Держпідприємництва України (його територіального органу) подаються:

- проект регуляторного акта;

- аналіз регуляторного впливу цього проекту;

- копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту.

10. Єдині вимоги до змісту та структури регуляторних актів та аналізу регуляторного впливу. (Мінтранс)

Відповідно до статті 5 Закону забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає, зокрема, встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; та викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта.

Вимоги щодо складання аналізу регуляторного впливу та його структури, відстеження результативності регуляторних актів встановлені статтями 8 та 10 Закону, а методики до їх здійснення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта".

11. Правове регулювання господарської діяльності суб'єктів господарювання у "вільних економічних зонах". (Мінтранс)

Регулювання господарської діяльності суб'єктів господарювання у "вільних економічних зонах" здійснюється відповідно до законодавства про державну регулятору політику, а також законів України та інших нормативно-правових актів.

12. Чи обов'язково складання таблиць вигод та витрат для визначення ефективності дії впровадженого регуляторного акта? (Мінтранс)

Метод аналізу вигод та витрат (економічний метод) застосовується для оцінки наслідків регуляторних актів: при складанні аналізу регуляторного впливу - для визначення можливого ступеню впливу регуляторного акта на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави; при визначенні результативності регуляторного акта - для оцінки стану впровадження регуляторного акта та досягнення цим актом задекларованих цілей.

Застосування цього методу може здійснюватися як у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або у складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі.

У разі, якщо для обґрунтування доцільності прийняття регуляторного акта необхідно розмір кожної вигоди та витрати обчислити з використанням статистичних даних та підсумувати загальний їх розмір, є раціональним у процесі обробки та проведення розрахунків дані відображати у таблиці, що дасть змогу всі визначені витрати та вигоди згрупувати за сферами впливу регулювання (держави, суб'єктів господарювання та громадян).

Аналогічно, є доцільним при застосуванні економічного методу відстеження результативності регуляторного акта результати розрахунків заносити у таблицю.

Такий підхід прозоро засвідчуватиме, що розробник регуляторного акта дотримувався принципів всебічності (комплексності) та пропорційності обґрунтування (оцінки), і таким чином, мінімізуватиме можливості для вияву недовіри до викладених висновків іншими аналітиками.

13. Що таке "проведення оцінки ризику впливу зовнішніх чинників на дію даного регуляторного акта" при підготовці аналізу регуляторного впливу? (Мінтранс)

При обґрунтуванні можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта наводиться оцінка ризику впливу зовнішніх чинників (факторів) на дію акта.

Для оцінки існуючого ризику впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта необхідно визначити та порівняти позитивні і негативні обставини, які потенційно можуть впливати на реалізацію регуляторного акт, а саме:

сильні сторони - внутрішній потенціал і ресурси, що можуть зумовити досягнення встановлених регуляторним актом цілей;

слабкі сторони - потенціал і ресурси, які можуть використовуватися неефективно, або не за призначенням;

можливості - сталі та ситуативні процеси або явища, які можуть сприяти досягненню встановлених регуляторним актом цілей;

загрози - процеси або явища, які є несприятливі, чи можуть виникнути як несприятливі та перешкоджатимуть результату досягнення встановлених регуляторним актом цілей.

На основі пофакторної оцінки переваг та обмежень провадиться комплексна оцінка ризиків впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта і виявляються найбільш обмежуючі фактори, які переважно визначають ефект впливу на результат майбутньої дії регуляторного акта.

14. Чи обов'язково в аналізі регуляторного впливу зазначати показники у кількісній або якісній формі і як це зробити? (Мінтранс)

Прогнозні значення в аналізі регуляторного впливу показників результативності регуляторного акта у кількісній або якісній формі, які є обов'язковими, встановлено у п. 10 Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308):

- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

- кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;

- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;

- рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

Крім обов'язкових прогнозних значень показників результативності при здійсненні аналізу регуляторного впливу у певних його розділах можуть бути наведені інші кількісні та якісні показники (відповідно до вимог складання кожного розділу аналізу регуляторного впливу, потреби проведення розрахунків для проведення аналізу вигод та витрат).

15. Чи обов'язково здійснювати всі види відстеження регуляторного акта? (Мінтранс)

Обов'язковість здійснення базового, повторного та періодичних відстежень до кожного регуляторного акта встановлено статтею 10 Закону

16. У якій формі потрібно надсилати пропозиції та зауваження від громадських організацій та громадян до Держпідприємництва України? (Мінтранс)

Виходячи з принципів (доцільності, адекватності) та основних засад державної регуляторної політики щодо єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів є доцільним громадським організаціям та громадянам (суб'єктам) викладати пропозиції та зауваження до проектів регуляторних актів та їх аналізу регуляторного впливу із застосуванням положень методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 незалежно від того, чи вони надсилаються до розробника регуляторного акта, чи до Держпідприємництва України.

Такий підхід сприятиме порозумінню між розробником регуляторного акта, Держпідприємництвом України та суб'єктом, що висловлює свої пропозиції, даватиме можливість об'єктивного переконання щодо врахування пропозиції, або умотивованого її відхилення.

17. Чи достатньо одного засобу масової інформації для оприлюднення регуляторного акта? (Мінтранс)

Законом не встановлена обов'язковість розміщення у більшій кількості ЗМІ проектів регуляторних актів, але й не обмежена кількість.

18. Куди обов'язково надсилати проекти регуляторних актів та аналізи регуляторного впливу для оприлюднення? (Мінтранс)

Згідно статті 9 Закону проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, а саме: проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

При цьому, при визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

Цією ж статтею встановлено, якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

19. Наскільки повно райдержадміністрація має враховувати пропозиції та зауваження підприємців, які надійшли при оприлюдненні регуляторного акта? (м. Київ)

Згідно статті 9 Закону усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.