Міністерство юстиції України просить довести до відома органів державної реєстрації прав і нотаріусів, а також провести роз'яснювальну роботу серед громадськості у відповідних регіонах з таких питань.

Частиною першою статті 55 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за N 282/20595, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна.

З набранням чинності з 05 квітня 2015 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" та постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року N 137 "Деякі питання спрощення порядку надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" повноваження державного реєстратора з прийому та видачі документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг та нотаріуси.

Згідно з положеннями пункту 1 -1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року N 868, повноваження державного реєстратора з прийому та видачі документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг та нотаріуси.

Відповідно до пункту 24 зазначеного Порядку у випадках, установлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного Реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно (далі - свідоцтво).

Свідоцтво оформляється у двох примірниках, один з яких долучається до реєстраційної справи, а другий видається заявникові.

У разі, коли заявник виявив бажання отримати свідоцтво виключно в електронній формі та зазначив про це в заяві, свідоцтво оформляється в одному примірнику.