1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
20.02.2014 № 87
Про затвердження Плану діяльності Міністерства соціальної політики України на 2014 - 2016 роки
Відповідно до п. 49 Порядку розроблення проектів прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621, та з метою визначення пріоритетів Міністерства соціальної політики України
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити План діяльності Міністерства соціальної політики України на 2014 - 2016 роки (далі - План діяльності), що додається.
2. Відповідальним виконавцям завдань та заходів Плану діяльності забезпечити виконання завдань та щомісяця до 5 числа інформувати Департамент стратегічного планування про стан виконання заходів щодо виконання завдань Мінсоцполітики (операційного плану) на відповідний рік, затверджених пунктом 1 цього наказу.
3. Департаменту стратегічного планування (О. Крентовська) здійснювати щомісячний моніторинг стану виконання заходів щодо виконання завдань Мінсоцполітики (операційного плану) на відповідний рік та інформувати керівництво Міністерства.
4. Департаменту комунікацій з громадськістю та зв'язків із засобами масової інформації (Г. Грищенко) з метою інформування громадськості забезпечити розміщення на веб-сайті Міністерства Плану діяльності.
5. Вважати таким, що втратив чинність, наказ Мінсоцполітики № 178 від 05.04.2013 "Про затвердження Плану діяльності Міністерства соціальної політики України на 2013 - 2015 роки".
6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Міністр Н. Королевська
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства соціальної
політики України
20.02.2014 № 87
ПЛАН
діяльності Міністерства соціальної політики України на 2014 - 2016 роки
1. Загальна частина
Основні напрями роботи Міністерства соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики) сформовані відповідно до положень та завдань, визначених Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 389 (із змінами), з урахуванням Основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2014 рік, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 978, Основних напрямів бюджетної політики на 2014 рік, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 року № 213 та Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".
Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім'ї та дітей, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, попередження насильства в сім'ї та протидії торгівлі людьми.
2. Місія Мінсоцполітики
Місія Мінсоцполітики полягає у формуванні та реалізації державної політики заради побудови соціально справедливого суспільства і розвитку України як соціальної держави.
3. Аналіз ситуації у сфері соціального розвитку
Мінсоцполітики у 2013 році спрямовувало свою діяльність на підвищення добробуту громадян, зниження бідності та досягнення соціальної справедливості у розподілі доходів; забезпечення гідної праці; формування ефективної системи захисту громадян пенсійного віку для забезпечення їх гідної старості; забезпечення ефективної державної підтримки найбільш вразливих категорій населення; збереження нації, забезпечення ґендерної рівності.
У 2013 році було забезпечено підвищення соціальних стандартів та гарантій більшими темпами ніж індекс інфляції. Прожитковий мінімум у середньому на одну особу, мінімальна заробітна плата та мінімальна пенсія збільшені на 7,4% порівняно з груднем 2012 року. При цьому індекс споживчих цін за 2013 рік становив лише 100,5%.
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників по Україні за січень - грудень 2013 року становила 3265 грн., що на 7,9% більше ніж у відповідному періоді 2012 року. Індекс реальної заробітної плати за цей час становив 108,2%.
Вжито заходів щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати, внаслідок яких починаючи з березня 2013 року спостерігається позитивна динаміка зменшення боргів із заробітної плати. За цей період заборгованість зменшилася на 294,3 млн.грн. або на 26,7% та на 1 січня 2014 року склала 808,2 млн. гривень.
Забезпечується реалізація Закону України "Про зайнятість населення", прийнято понад 30 нормативно-правових актів, які запроваджують нові інструменти стимулювання зайнятості населення. Реалізація Закону України сприяла поліпшенню ситуації на ринку праці, зокрема:
за 9 місяців 2013 року чисельність зайнятого населення збільшилась на 62,2 тис. осіб і становила 20,5 млн. осіб. Рівень зайнятості населення зріс з 60,1% до 60,7%;
чисельність безробітних зменшилась на 76,7 тис. осіб і становила 1,55 млн. осіб. Рівень безробіття (за методологією МОП) знизився з 7,4% до 7,0%.
Підвищено ефективність роботи державної служби зайнятості.
У 2013 році послугами державної служби зайнятості скористалися понад 1,5 млн. безробітних громадян.
За направленням державної служби зайнятості у 2013 році отримали роботу 812,2 тис. осіб. Зокрема працевлаштовано 541,9 тис. осіб з числа зареєстрованих безробітних, що на третину більше, ніж у 2012 році. Обсяги працевлаштування осіб, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню зросли майже удвічі і становили 155 тис. осіб.
Досягнуто зменшення терміну пошуку роботи, що підходить, до 121 дня проти 153 днів у минулому році.
У 2013 році 16,2 тис. безробітних започаткували власну справу за рахунок отримання допомоги по безробіттю одноразово (проти 11,2 тис. осіб - у 2012 році).
Протягом 2013 року 217 тис. безробітних проходили професійне навчання за понад 300 професіями та спеціальностями. Рівень працевлаштування після завершення профнавчання підвищився з 83,0% у 2012 році до 88,8% у 2013 році.
З метою покращення матеріального забезпечення застрахованим особам удосконалювалась законодавча та нормативно-правова база з питань соціального страхування, зокрема в частині формування, використання та казначейського обслуговування операцій коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З 1 березня 2013 року підвищено на 14,9%, розмір щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та членам їх сімей, в результаті чого середній розмір щомісячної страхової виплати на одну особу становить по Україні 1383,3 грн., а у шахтарів відповідно - 1834,32 гривень.
Мінсоцполітики здійснювалась координація роботи органів виконавчої влади щодо виконання Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 - 2012 роки, яка є діючою.
У напрямі удосконалення системи пенсійного забезпечення робота спрямовувалась на підвищення розмірів пенсійних виплат, впровадження пенсійної реформи та збалансування бюджету Пенсійного фонду України.
У 2013 році встановлено соціальні гарантії інвалідам війни ІІ і ІІІ груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, яким виповнилося 85 років на рівні, передбаченому для інвалідів війни І групи.
Так, з 1 травня 2013 року органами Пенсійного фонду України проведені перерахунки мінімальних пенсійних виплат для 36,8 тис. інвалідів війни ІІ - ІІІ груп із числа учасників бойових дій Великої вітчизняної війни 1941 - 1945 років, у яких розмір мінімальної виплати склав 2 547,90 гривень. З 1 вересня 2013 року така ж норма поширена і на учасників бойових дій у період війни з імперіалістичною Японією.
З 1 березня 2013 року у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати за 2012 рік, проведено щорічне підвищення пенсій на 2,98%. Розміри пенсій підвищено 262,4 тис. осіб. Розмір підвищення склав від 35 до 135 гривень.
Прийнято Закон, яким удосконалено механізм щорічного перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення заробітної плати, з якої призначена (перерахована) пенсія, на коефіцієнт, який відповідає не менше 20% зростання середньої заробітної плати порівняно з попереднім роком, але не менше росту інфляції.
Середній розмір пенсії станом на 1 січня 2014 по Україні складає 1526 грн., що на 55 грн. більше порівняно з 1 січня 2013 року та на 3,7% більше порівняно з 1 грудня 2012 року (1454,17 грн.).
У 2013 році місцевими управліннями Пенсійного фонду України запроваджено прийом громадян за принципом "єдиного вікна". На кінець року вже діє 580 таких приймалень.
Здійснювалась виплата державних соціальних допомог для підтримки найбільш вразливих категорій населення. Державну соціальну допомогу в Україні станом на 1 січня 2014 року отримувало 187,0 тис. малозабезпечених сімей, у тому числі 77,4 тис. багатодітних сімей, в яких виховується 292,1 тис. дітей. Кількість отримувачів зазначеної допомоги у порівнянні з відповідним періодом попереднього року збільшилась на 30,4% унаслідок збільшення розмірів зазначеної допомоги для інвалідів та пенсіонерів із малозабезпечених сімей.
Протягом 2013 року допомогу сім'ям з дітьми в Україні отримало 3136,8 тис. осіб. Кількість отримувачів зазначеної допомоги у порівнянні з відповідним періодом попереднього року збільшилась на 8,4%.
Субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначено з початку 2013 року 1734,9 тис. сімей, у грудні такі субсидії отримувало 1267,1 тис. сімей, середній розмір призначених у грудні 2013 року субсидій збільшився порівняно з минулим роком на 2,4% і становив 206,9 гривні (202 грн. у 2012 році).
Проводилась робота з інтеграції осіб з обмеженими можливостями у суспільство та покращення їх матеріального становища.
Другий рік поспіль забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації здійснювалося з урахуванням індивідуальних особливостей та без проведення тендерних процедур при закупівлі таких засобів.
Зокрема, станом на 30 грудня 2013 року дітям-інвалідам виготовлено та видано 68,3 тис. одиниць технічних та інших засобів реабілітації.
Упродовж 2013 року інвалідам та іншим пільговим категоріям видано - 583,0 тис. одиниць (76% від загальної потреби), у тому числі дітям-інвалідам - 68,3 тис. одиниць (98,8%).
У порівнянні з минулим роком на 6% підвищено розмір грошової компенсації санаторно-курортної путівки та на 10% - розміри разової грошової допомоги ветеранам війни. Вони також отримали безоплатне санаторно-курортне лікування першочергово із числа позачерговиків щороку.
Упродовж 2013 року в 226 реабілітаційних установах для інвалідів та дітей-інвалідів системи Мінсоцполітики пройшли реабілітацію близько 20,6 тис. осіб, із них 17,5 тис. дітей-інвалідів (більше 1,5 тис. таких дітей інтегровано до загальноосвітніх навчальних закладів).
Проводилась активна робота щодо забезпечення людей з особливими потребами робочими місцями. Спостерігається позитивна тенденція щодо постійного збільшення чисельності працюючих осіб з інвалідністю. У 2013 році чисельність працюючих інвалідів збільшилася на 32343 інваліда і на початок 2014 року становить 749660 осіб.
Кабінетом Міністрів України 21 серпня 2013 року прийнято розпорядження № 630, яким рекомендовано міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, у підприємств та організацій інвалідів, якщо вартість запропонованих ними товарів, робіт і послуг не перевищує вартості відповідної продукції інших суб'єктів господарювання.
На кінець року за бюджетні кошти в 224 підприємств громадських організацій інвалідів було закуплено товарів, робіт і послуг на суму 159083,46 тис. гривень.
З метою посилення соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні станом на 30 грудня 2013 року оздоровлено 77299 осіб з усіх категорій постраждалих громадян, з них віднесених до 1-ї категорії - 15537 осіб, віднесених до 2 - 4 категорій - 11841 особа, 44921 дитина.
Забезпечується посилення соціального захисту ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань.
У 2013 році ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань в середньому на 10% збільшено розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у порівнянні з минулим роком.
Для врахування індивідуальних потреб ветеранів при наданні їм соціальної підтримки постановою Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2013 року № 823 схвалено Порядок забезпечення потреб ветеранів та наказом Мінсоцполітики від 29 листопада 2013 року № 823 затверджено форму Соціального паспорта ветерана.
Запроваджуються нові підходи та механізми щодо реалізації політики у сфері соціальних послуг, зокрема відповідно до Плану заходів на 2013 - 2016 роки щодо реалізації Стратегії реформування системи надання соціальних послуг, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів від 13 березня 2013 року № 208.
З метою розвитку ринку соціальних послуг ведеться робота із залучення до надання соціальних послуг громадських об'єднань, у тому числі шляхом соціального замовлення соціальних послуг за бюджетні кошти. З цією метою постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2013 року № 324 затверджено Порядок здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів.
Здійснювалось розроблення та затвердження державних стандартів соціальних послуг та нормативів фінансування отримувача відповідних соціальних послуг. Так, з метою створення системи соціальної стандартизації у соціальній сфері Мінсоцполітики розроблено 15 проектів державних стандартів, з яких 7 затверджені наказами Мінсоцполітики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 162 затверджено Основні напрями запобігання бездомності до 2017 року для профілактики виникнення складних життєвих обставин.
Продовжувався розвиток мережі територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), закладів для бездомних осіб, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, якими у середньому обслуговується 2 млн. осіб.
На кінець 2013 року діяло 733 територіальних центрів соціального обслуговування, якими виявлено майже 1,9 млн. осіб, обслуговано понад 1,6 млн. осіб, що на 6% більше ніж у 2012 році.
Окрім базових соціальних послуг: догляд вдома, соціальна адаптація, соціально-медичних, грошової та натуральної допомоги, територіальними центрами соціального обслуговування запроваджено інноваційні соціальні послуги, зокрема, соціально-педагогічну послугу "Університети третього віку", паліативну допомогу за місцем проживання вдома, догляд вдома осіб із психічними розладами, транспортні послуги через транспортні служби, забезпечення гарячим харчуванням (їдальні).
Забезпечено стале функціонування 324 будинків-інтернатів соціального захисту населення, в яких перебуває близько 55 тис. інвалідів та громадян похилого віку, які мають значно обмежену здатність до самообслуговування, пересування та потребують стороннього догляду і допомоги. У своїй роботі будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів впровадили нові підходи.
На кінець 2013 року діяло 119 закладів для бездомних осіб, установ для осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, якими впродовж 2013 року обслуговано близько 25 тис. осіб.
Протягом року створено більше 80 установ та закладів, що надають соціальні послуги, та різних відділень на базі діючих установ та закладів.
У 2013 році непрацюючими фізичними особами надавалися соціальні послуги для більш ніж 80 тис. громадян.
У 2013 році Мінсоцполітики запровадило нову модель функціонування інституту фахівців із соціальної роботи.
Постановами Уряду були затверджені розроблені Мінсоцполітики Порядок виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб) (постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 896) та Порядок взаємодії суб'єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах (постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 895).
У 2013 році на обліку центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді перебувало 433,4 тис. сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
За результатами соціального інспектування у 2013 році виявлено 270,2 тис. сімей з дітьми, які перебували у складних життєвих обставин. Під соціальним супроводом перебувало 141,3 тис. сімей, у них 297,9 тис. дітей. Разові соціальні послуги отримали 663,5 тис. сімей. З позитивним результатом із соціального супроводу знято 78,8 тис. сімей.
У 2013 році соціальні послуги надано 3021,8 тис. особам. У результаті наданих послуг, зокрема, у сім'ях, де існував ризик вилучення з сім'ї 22,8 тис. дітей залишилось в сім'ї, 2,2 тис. дітей повернуто до біологічної сім'ї із закладу державного утримання.
При здійсненні соціального супроводу сімей фахівці залучали інших суб'єктів соціальної роботи до надання допомоги сім'ї, починаючи з пошуку роботи, юридичних консультацій, допомоги в одержанні державних соціальних допомог до досягнення позитивного результату та остаточного вирішення проблем сім'ї.
Забезпечувалась реалізація завдань, що спрямовані на посилення соціального захисту дітей та сімей з дітьми.
У липні 2013 року прийнято Закон України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" (набув чинності 28 липня 2013 року), яким підвищено розміри надбавки на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А (з найтяжчим ступенем втрати здоров'я) з 50% до 100% прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку.
З урахуванням цього підвищення розмір допомоги збільшився:
для дітей-інвалідів підгрупи А віком до 6 років із липня на 44% (з 1111,8 грн. до 1597,8 грн.), із грудня ще на 9% і становив 1696,3 гривень;
для дітей-інвалідів підгрупи А віком від 6 до 18 років із липня на 49% (з 1230,8 грн. до 1835,8 грн.), із грудня ще на 9% і становив 1950,3 гривень.
У результаті реалізації цього Закону понад 16 тис. сімей, в яких виховуються діти-інваліди з найтяжчими функціональними обмеженнями (підгрупи А), отримують підвищений розмір надбавки на догляд, що виплачується до державної соціальної допомоги.
Із набранням чинності з липня 2013 року Закону України "Про внесення зміни до статті 18 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" , 1612 дітей-інвалідів, над якими встановлено опіку чи піклування, збільшено розмір виплати допомоги на дітей-інвалідів на 894 гривні щомісячно, а з 1 грудня 2013 року - на 949 грн. порівняно з січнем 2013 року.
Внаслідок забезпечення тісної співпраці Мінсоцполітики та регіональних органів виконавчої влади за рахунок коштів місцевих бюджетів утворені та на сьогодні функціонують 78 відділень денного перебування дітей-інвалідів при діючих соціальних установах - територіальних центрах, будинках-інтернатах, центрах соціальної реабілітації та центрах соціально-психологічної реабілітації. Для нормативного забезпечення надання таких послуг наказами Мінсоцполітики затверджено Державний стандарт денного догляду, Типове положення про відділення денного догляду для дітей-інвалідів в установах та закладах соціального обслуговування.
Мінсоцполітики разом із місцевими органами виконавчої влади забезпечує розширення мережі соціальних центрів матері та дитини, вдосконалення роботи з надання соціальних послуг вагітним жінкам та матерям з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах.
На кінець 2013 року діяло 17 соціальних центрів матері та дитини, кімната матері та дитини у Миколаївській та Житомирській областях, соціальна квартира у м. Києві.
З метою формування позитивного ставлення до сім'ї постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 341 затверджена Державна цільова соціальна програма підтримки сім'ї до 2016 року.
Також для вирішення проблем дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та попередження явища сирітства затверджено План заходів щодо реалізації Національної стратегії профілактики соціального сирітства на період до 2020 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 року № 419).
У результаті активізації роботи місцевих органів влади щодо розвитку сімейних форм виховання за оперативними даними регіонів станом на 30 грудня 2013 вже 85% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які з різних причин втратили батьківське піклування, виховуються в сім'ях опікунів, піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, а це понад 77,1 тис. дітей (у 2012 - 80,7%).
За оперативними даними регіонів станом на 30 грудня 2013 року в Україні функціонувало:
881 дитячий будинок сімейного типу, в них виховується 5 890 дітей;
4199 прийомних сімей, в яких виховується 7579 дітей.
У прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу у 2013 році влаштована найбільша кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за всі попередні роки - 2488 дітей (на 81 дитину більше ніж за аналогічний період 2012 року).
Протягом 2013 року створено 164 дитячі будинки сімейного типу.
Для забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, сімейними формами виховання та недопущення влаштування таких дітей до інтернатних закладів за оперативними даними у 2013 році було створено 164 дитячих будинків сімейного типу.
У 2013 році почали функціонувати 10 соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Всього на кінець 2013 року діють 28 соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
З метою підвищення ефективності реалізації програм оздоровлення та відпочинку дітей, запровадження нових підходів у розвитку мережі дитячих оздоровчих закладів, схвалено Концепцію Державної цільової соціальної програми оздоровлення та відпочинку дітей і розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку на період до 2017 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.05.2013 № 549).
Оздоровленням та відпочинком протягом 2013 року забезпечено 3327,5 тис. дітей шкільного віку (81,8% від загальної чисельності дітей шкільного віку).
З них оздоровленням - 1422,2 тис. дітей (35% від загальної кількості дітей шкільного віку); відпочинком - 1905,3 тис. дітей (46,8% від загальної кількості дітей шкільного віку).
У тому числі оздоровились і відпочили 1841,3 тис. дітей пільгових категорій, що складає 45,3% від загальної кількості дітей шкільного віку. Це на 240 тис. дітей більше у порівнянні з 2012 роком.
Протягом 2013 року Мінсоцполітики забезпечувалась реалізація Державної програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2015 року.
На кінець 2013 року за рахунок державного бюджету було надано матеріальну допомогу 104 сім'ям для завершення будівництва індивідуального житла, а також здійснено компенсацію витрат на переїзд та перевезення багажу із місць депортації 413 депортованим особам.
З метою запровадження політики рівних прав та можливостей постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2013 № 717 затверджено Державну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року, що передбачає комплексний підхід розв'язання проблем забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Для запровадження єдиної інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 вересня 2013 року № 718 "Про створення єдиного інформаційного середовища соціальної сфери та забезпечення обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади". Робота системи передбачає використання соціальної картки та створення на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій прозорого механізму обліку і контролю адресної реалізації соціальних пільг та соціальних виплат за рахунок бюджетних коштів та коштів соціального страхування.
На даний час на виконання зазначеної постанови спільно з Національним банком України здійснюються заходи з реалізації пілотного проекту щодо запровадження національної картки у Вінницькій та Київській областях.
Мінсоцполітики значно активізувало роботу з громадськістю. Зроблено акцент на роз'ясненні та популяризації реформ, законодавчо-нормативних актів, що прямо впливають на життя людей, та залучено до співпраці майже 300 громадських організацій за різними напрямами роботи.
4. Стратегічні цілі, завдання та показники результатів їх виконання.
Виходячи із місії Мінсоцполітики та загальнодержавних пріоритетів, спрямованих на соціальний розвиток та проведення реформ соціальної сфери, визначено стратегічні цілі роботи Мінсоцполітики.
Ціль 1. Підвищення добробуту громадян, зниження бідності та досягнення соціальної справедливості у розподілі доходів.
Основними напрямами реалізації зазначеної цілі є зростання доходів громадян, поступове наближення рівня оплати праці до європейських стандартів та створення соціально справедливої та ефективної системи розподілу створеної вартості між державою, працею і капіталом.
Для досягнення цілі у 2014 - 2016 роках будуть реалізовуватися завдання:
1. Підвищення державних соціальних стандартів та гарантій.
З метою відновлення соціальної справедливості буде забезпечено підвищення державних соціальних стандартів та гарантій для посилення соціальної підтримки сімей та осіб, які опинилися в складній життєвій ситуації, та створення умов для того, щоб кожна людина могла самостійно формувати стабільні, благополучні соціальні позиції для себе і своєї сім'ї.
Відповідно до зростання прожиткового мінімуму будуть підвищуватись соціальні гарантії, що розраховуються на його основі, зокрема мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія, соціальні допомоги та інші соціальні виплати. Протягом 2014 року розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати будуть підвищені на 8,1%, на кінець року розмір мінімальної заробітної плати складатиме 1301 гривню.
У 2014 році планується здійснити заходи щодо удосконалення механізму визначення мінімальної заробітної плати та розроблення нових підходів до визначення прожиткового мінімуму з метою приведення їх у відповідність до сучасних потреб.
Будуть вжиті заходи щодо прийняття розробленого Мінсоцполітики проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", відповідно до якого уточнююся термінології державних соціальних стандартів та гарантій, а також вводиться поняття "державний стандарт послуг" та "раціональний споживчий бюджет". Прийняття законопроекту сприятиме удосконаленню діючої системи соціальних стандартів, а також комплексній розробці і запровадженню державних соціальних стандартів у сфері послуг.
Крім того, будуть розроблені пропозиції щодо законодавчого упорядкування організації розробки, затвердження та використання державних соціальних стандартів і нормативів, у тому числі у бюджетному процесі.
Буде забезпечено співпрацю із сторонами соціального діалогу щодо удосконалення державних соціальних стандартів та гарантій. Вживатимуться заходи щодо стимулювання розвитку соціальної відповідальності бізнесу.
2. Підвищення рівня заробітної плати та зменшення заборгованості із її виплати.
З метою підвищення оплати праці передбачається здійснити заходи щодо:
зростання розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;
скорочення грошового розриву між розміром посадового окладу працівника першого тарифного розряду та мінімальною заробітною платою;
забезпечення обґрунтованої диференціації в оплаті праці;
виконання плану заходів щодо реалізації Концепції удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери;
здійснення заходів, спрямованих на погашення заборгованості із виплати заробітної плати та недопущення нової;
упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Значна увага приділятиметься питанню підвищення престижності праці працівників соціальної сфери шляхом зростання їх заробітної плати, встановлення надбавок та інших заохочувальних стимулів. Це дасть можливість зберегти наявні кадри та стимулювати молодь для роботи у соціальній сфері.
Буде активізовано роботу та вжито додаткових заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати, а також запропоновані нові підходи щодо ліквідації заборгованості на підприємствах-банкрутах, зокрема шляхом створення інституту гарантування задоволення вимог найманих працівників внаслідок неплатоспроможності роботодавця.
Мінсоцполітики спільно з іншими центральними органами виконавчої влади напрацьовуватиме проекти рішень щодо скорочення неформальної зайнятості та "тіньової" заробітної плати шляхом зменшення навантаження на фонд оплати праці, удосконалення порядку оформлення трудових відносин та посилення контролю за дотриманням законодавства про працю.
Буде забезпечено удосконалення процедури здійснення державного нагляду і контролю шляхом внесення змін до діючого законодавства, запровадження нового порядку проведення перевірок, розробка проектів нормативно-правових актів щодо підвищення відповідальності за порушення законодавства про працю.
3. Зниження рівня бідності та соціальних ризиків, подолання соціальної несправедливості у соціально-трудовій сфері.
З метою підвищення результативності виконання заходів, спрямованих на подолання бідності, передбачається внесення змін та доповнень до Державної цільової соціальної програми подолання та запобігання бідності на період до 2015 року. Будуть визначені додаткові заходи, спрямовані на підвищення рівня життя громадян, зменшення кількості бідного населення серед працюючих, сімей з дітьми, особливо багатодітних, дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, безпритульних дітей, безробітних, інвалідів, пенсіонерів, бездомних осіб та запобігання хронічній бідності.
Для покращення інформаційного забезпечення центральних органів виконавчої влади при прийнятті рішень щодо удосконалення системи соціальної підтримки населення, а також проведення аналізу основних показників виконання зазначених програм, оцінювання їх ефективності та впливу на бідність у країні, з 2014 року передбачається запровадження моніторингу та оцінювання програм соціальної підтримки населення.
Для підвищення ефективності системи національної безпеки України в контексті реалізації завдань, визначених Стратегією національної безпеки України (затверджена Указом Президента України від 8 червня 2012 року), у 2014 році планується провести наукове дослідження щодо оцінки показників соціальної безпеки та підготувати пропозиції стосовно реагування на загрози соціальної безпеки. За результатами передбачається розробити рекомендації щодо методики оцінки ризиків у соціальній сфері.
З метою привернення уваги суспільства, органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій до вирішення питань соціальної справедливості буде розроблено Дорожню карту спільних дій Міністерства соціальної політики України та Федерації профспілок України з подолання "зон соціальної несправедливості" у сфері праці, яка включатиме завдання, спрямовані на досягнення соціальної справедливості для всіх громадян України у сфері добробуту, соціального захисту населення, гідної праці, забезпечення гендерної рівності. Буде оприлюднено Національну доповідь про забезпечення соціальної справедливості за 2013 рік.
У результаті реалізації поставлених завдань буде забезпечено:
підвищення доходів населення;
зростання рівня реальної заробітної плати;
щорічне зростання державних соціальних стандартів та гарантій;
удосконалення системи державних соціальних стандартів та гарантій, зокрема прожиткового мінімуму;
зниження заборгованості із виплати заробітної плати та недопущення її виникнення у майбутньому;
зниження рівня бідності за відносним критерієм - до 25% у 2014 році, до 24,5% - у 2015 та до 24% - у 2016 роках;
запровадження на постійній основі проведення моніторингу та оцінювання програм соціальної підтримки населення;
створення умов для формування стійкого прошарку середнього класу.
Ціль 2. Забезпечення гідної праці.
Реалізація зазначеної цілі спрямована на створення умов для забезпечення гідної праці громадян, що досягатиметься шляхом активізації розвитку галузей економіки, створення сучасних робочих місць, запровадження економічного стимулювання для легалізації зайнятості населення, підвищення якості робочої сили та рівня соціального захисту працюючих громадян через розвиток в Україні соціального діалогу, соціального страхування та відповідальності бізнесу.
Для досягнення цілі у 2014 - 2016 роках будуть реалізовуватись завдання:
1. Реалізація нових механізмів стимулювання зайнятості населення, визначених Законом України "Про зайнятість населення".
У 2014 - 2016 роках буде забезпечено реалізацію положень Закону України "Про зайнятість населення", зокрема проводитимуться заходи щодо:
стимулювання роботодавців до працевлаштування безробітних на нові робочі місця з виплатою компенсації фактичних витрат на сплату єдиного соціального внеску за працевлаштованих громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню;
сприяння роботодавцям у створенні робочих місць;
стимулювання розвитку підприємницької ініціативи та самозайнятості населення, розширення програми надання одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.
Крім цього, планується вжити системних заходів щодо підвищення ефективності роботи державної служби зайнятості з метою збільшення рівня охоплення безробітних (визначених за методологією МОП) послугами державної служби зайнятості, рівня працевлаштування безробітних громадян та підвищення рівня укомплектування вакансій, переходу від виплати матеріальної допомоги безробітним до реалізації програм активної політики зайнятості, скорочення середньої тривалості пошуку роботи та довготривалого безробіття.
Починаючи з 2014 року, молоді працівники, що погоджуються працювати в селах і селищах за потрібними державі спеціальностями, отримуватимуть стартові виплати та житло на строк роботи (після десяти років роботи - з передачею у власність), що сприятиме збалансуванню попиту і пропозиції на ринку праці сільської місцевості та вирішенню проблеми молодіжної зайнятості.
З урахуванням позитивного впровадження положень Закону України "Про зайнятість населення" будуть додатково розроблені та запроваджені механізми, спрямовані на:
розвиток малого підприємництва і середнього бізнесу;
повернення матерів на ринок праці;
забезпечення роботою випускників вищих навчальних закладів.
Для реалізації зазначених завдань буде підвищено інституційну спроможність державної служби зайнятості. Зокрема, для покращення надання послуг роботодавцям щодо пошуку необхідних працівників, буде запроваджено надання в електронному вигляді послуг з інформування роботодавців щодо працівників за спеціальностями, які перебувають на обліку в службі зайнятості (на базі єдиної інформаційно-аналітичної системи) - "електронний кабінет роботодавця".
З метою удосконалення нормативно-правової бази щодо зовнішньої трудової міграції планується розробити Закон України "Про зовнішню трудову міграцію".
Для посилення соціального захисту громадян України, які працюють та проживають за межами України, будуть вжиті заходи щодо розширення договірно-правової бази у сфері соціального забезпечення.
Державною інспекцією з питань праці буде посилено контроль та підвищено відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю, запроваджено новий порядок проведення перевірок.
2. Посилення конкурентоспроможності та соціального захисту громадян на ринку праці.
У 2014 - 2016 роках планується здійснити комплекс заходів щодо підвищення конкурентоспроможності робочої сили, зокрема, шляхом сприяння підприємствам у професійному навчанні працівників; запровадження системи підтвердження кваліфікації осіб за результатами неформального професійного навчання за робітничими професіями.
Планується забезпечити розроблення та удосконалення нормативно-правової бази з питань: професійного навчання безробітного населення, професійної адаптації молоді, стимулювання роботодавців до професійного розвитку працівників.
Будуть удосконалені підходи до реалізації механізму підтримання конкурентоспроможності осіб віком старше 45 років шляхом одноразового отримання ваучерів для перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності.
Крім цього, планується підвищити показник забезпечення працевлаштування безробітних після професійного навчання та перенавчання, зокрема після підтвердження результатів неформального професійного навчання безробітних за робітничими професіями.
Шляхом реалізації Державної програми соціальної та професіональної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку зі Збройних Сил та інших військових формувань України, на період до 2017 року буде удосконалено систему соціальної та професіональної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку зі Збройних Сил та інших військових формувань України.
3. Стимулювання та підтримка зайнятості вразливих верст населення, зокрема інвалідів.
У 2014 - 2016 роках буде продовжено роботу над змінами до законодавства щодо сприяння зайнятості та працевлаштуванню осіб з інвалідністю, у тому числі буде посилена взаємодія всіх органів, які задіяні у вирішенні відповідних питань, та удосконалено систему професійної реабілітації.
Крім того, вивчатиметься можливість стосовно запровадження альтернативних механізмів виконання роботодавцями законодавчо встановленого нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, посилення відповідальності за його невиконання, вдосконалення напрямів використання коштів адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідні пропозиції будуть напрацьовані в рамках реалізації проекту міжнародної технічної допомоги Twinning-Light "Наближення законодавства України до норм та стандартів ЄС у сфері професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими можливостями".
Буде забезпечено збільшення кількості створення нових робочих місць для працевлаштування інвалідів за рахунок коштів, що надходять до Фонду соціального захисту інвалідів від застосування адміністративно-господарських санкцій.
З метою сприяння зайнятості інвалідів та посилення контролю за виконанням нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів буде забезпечено розвиток програмно-технологічних комплексів Мінсоцполітики та Фонду соціального захисту інвалідів.
Крім того, буде забезпечено удосконалення системи професійної реабілітації осіб з інвалідністю та їх подальшого працевлаштування шляхом:
удосконалення процедур направлення інвалідів на навчання до реабілітаційних центрів;
оновлення переліку професій, за яким здійснюється професійна реабілітація інвалідів з урахуванням сучасних вимог до кваліфікації працівників;
підвищення поінформованості інвалідів про їх права на отримання освіти для реалізації права на працю;
посилення взаємодії органів державної влади з питань зайнятості та працевлаштування інвалідів;
удосконалення співпраці з роботодавцями щодо працевлаштування інвалідів.
4. Сприяння веденню соціального діалогу на національному та галузевому рівнях.
З метою виконання поставленого завдання буде вжито заходів з узгодження позицій сторін соціального діалогу щодо змісту положень проекту Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями профспілок і всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців на новий строк.
Після її підписання будуть розроблені заходи та критерії оцінки виконання її положень.
Упродовж 2014 - 2016 років спільні зусилля Мінсоцполітики та сторін соціального діалогу будуть спрямовані на подальше підвищення ефективної роботи Національної тристоронньої соціально-економічної ради, зокрема у напрямі вироблення узгоджених рішень щодо дальшого реформування системи державного соціального страхування, збереження трудового потенціалу країни за рахунок зниження рівня захворюваності, виробничого травматизму та забезпечення безпечних та здорових умов праці тощо.
Крім цього, Мінсоцполітики будуть напрацьовані спільні зі сторонами соціального діалогу пропозиції щодо подальшого розвитку соціального діалогу та нових механізмів залучення представників громадянського суспільства до соціального діалогу в Україні.
5. Посилення соціального захисту працюючих громадян та забезпечення стабільної роботи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З метою виконання поставленого завдання буде:
розроблено нормативно-правові акти з питань удосконалення законодавства у сфері соціального страхування;
забезпечено здійснення моніторингу виплат застрахованим особам та проведенням цих платежів органами Казначейства;
опрацьовано проекти бюджетів фондів соціального страхування на наступний рік з метою затвердження їх бездефіцитними;
проведено узгоджувальні процедури із сторонами соціального діалогу на засіданнях комісій фондів соціального страхування з питань, що виносяться на розгляд правлінь.
У результаті реалізації поставлених завдань буде у 2014 році:
забезпечено працевлаштування з наданням компенсації єдиного соціального внеску не менше 17 тис. безробітних;
забезпечено працевлаштування за направленням державної служби зайнятості у 2014 - 2016 роках - 820 - 850 тис. осіб;
працевлаштовано не менш ніж 95% безробітних після професійного навчання та перенавчання;
скорочено середню тривалість пошуку роботи до 90 днів на кінець року;
забезпечено видачу 8,4 тис. ваучерів особам старше 45 років;
охоплено не менше 85% безробітних профорієнтаційними послугами;
працевлашовано за направленням державної служби зайнятості - не менше 13 тис. осіб з інвалідністю.
посилено державний нагляд за діяльністю фондів соціального страхування;
підвищено ефективність ведення соціального діалогу.
Ціль 3. Забезпечення гідної старості.
Реалізації зазначеної цілі спрямована на формування ефективної системи захисту громадян пенсійного віку щодо їх прав на отримання гідної пенсії, соціального обслуговування та залучення їх до активного суспільного життя, а також стимулювання молоді до накопичення заощаджень на старість.
Для досягнення цілі у 2014 - 2016 роках будуть реалізовуватись завдання:
1. Удосконалення системи пенсійного забезпечення.
У сфері пенсійного забезпечення у 2014 році передбачається:
продовжити розв'язання питання з ліквідації диспропорції у розмірах пенсій, призначених у різні роки, шляхом осучаснення пенсій;
підвищити мінімальні розміри пенсійної виплати інвалідам війни та інвалідам-ліквідаторам до 3,1; 2,8; 2,5 прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
збільшити розміри підвищення пенсійних виплат членам сімей загиблих та померлих військовослужбовців з 42 до 50 відсотків прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність.
Для подальшого реформування пенсійної системи у 2014 - 2016 роках здійснюватимуться заходи шляхом формування нормативно-правової бази щодо:
запровадження обов'язкових корпоративних пенсійних схем для фінансування дострокових та спеціальних пенсій для особливих категорій професій, пов'язаних із ризиком для життя;
перерахування страхових внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
створення інституційних компонентів функціонування накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
2. Формування стійкої системи пенсійного забезпечення.
З метою забезпечення фінансової стійкості системи державного пенсійного страхування буде вжито комплекс заходів, спрямованих на досягнення бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду України. Серед них основними є звільнення солідарної пенсійного системи від невластивих для неї видатків та здійснення заходів, спрямованих на збільшення надходжень до Пенсійного фонду України.
3. Покращення обслуговування громадян в органах Пенсійного фонду України.
Планується проведення системної роботи щодо забезпечення високих стандартів обслуговування громадян в органах Пенсійного фонду України. Зокрема, до 1 липня 2014 року буде завершено перехід на забезпечення прийому громадян місцевими управліннями Пенсійного фонду України за принципом "єдиного вікна".
Буде забезпечена доступність приміщень управлінь Пенсійного фонду України для осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Будуть вжиті заходи щодо зменшення часу для призначення пенсійних виплат до одного тижня.
Протягом І півріччя 2014 року Пенсійним фондом України буде удосконалено функціонування програмного забезпечення "Пенсійний калькулятор", використання якого спрямоване на надання громадськості інформаційних послуг у частині визначення розміру пенсії за віком на загальних підставах у солідарній системі.
4. Посилення соціального захисту людей похилого віку, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань та жертв політичних репресій.
Протягом 2014 - 2016 років буде забезпечено удосконалення державної політики щодо літніх людей, у тому числі системи соціальної підтримки населення похилого віку, з урахуванням демографічної тенденції старіння населення України, що супроводжується збільшенням частки осіб похилого віку.
Особлива увага буде приділена більш активній інтеграції літніх людей у всі сфери життя суспільства та вирішення низки питань міжпоколінної нерівності. З цією метою будуть розвиватися нові форми роботи з людьми похилого віку, що включають заходи з продовження активного довголіття, збільшення ступеню їх участі у суспільному житті, залучення таких осіб до освітнього процесу, організації їх дозвілля і творчої діяльності в клубних об'єднаннях та розвиток мережі"Університетів третього віку".
Основними напрямами державної соціальної політики щодо посилення соціального захисту ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань та жертв політичних репресій у 2014 році будуть:
збільшення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни, вдовам та жертвам нацистських переслідувань;
удосконалення чинного законодавства стосовно соціального захисту цих категорій осіб;
покращення якості надання санаторно-курортних послуг ветеранам війни та послуг в інтернатних установах та геріатричних пансіонатах;
відзначення на належному рівні 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років;
визначення індивідуальних соціально-побутових потреб ветеранів згідно з формою соціального паспорта ветерана.
У результаті реалізації поставлених завдань буде:
підвищено рівень пенсійного забезпечення та запроваджено заходи щодо ліквідації диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки;
досягнуто бездефіцитність Пенсійного фонду України;
забезпечено розвиток системи накопичувального пенсійного забезпечення;
забезпечено високу якість обслуговування громадян в органах Пенсійного фонду України;
удосконалено систему соціальної підтримки людей похилого віку, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань.
Ціль 4. Забезпечення ефективної державної підтримки найбільш вразливих категорій населення.
Досягнення зазначеної цілі передбачає побудову нової моделі соціальної підтримки населення, що базується на засадах адресності надання допомоги найбільш вразливим верствам населення, розширення видів та доступності соціальних послуг, запровадження інформаційних технологій в організації роботи усіх соціальних служб на місцевому рівні.
Для досягнення цілі у 2014 - 2016 роках будуть реалізовуватись завдання:
1. Посилення адресного характеру надання соціальної допомоги та пільг.
З метою підвищення ефективності державної підтримки найбільш вразливих категорій населення згідно з Програмою економічних реформ на 2010 - 2014 роки система соціальної підтримки буде модернізована у напрямі посилення адресності та соціальної справедливості, що передбачає надання підтримки, насамперед тим, хто не здатний себе забезпечити самостійно.
З цією метою будуть розроблені зміни до законодавства України щодо запровадження адресних підходів надання соціальної допомоги та пільг окремим категоріям громадян, формування єдиної системи підтримки малозабезпечених верств населення. Основним критерієм надання державної допомоги повинен стати рівень нужденності (доходи та активи) сім'ї.
Основні реформи у цій сфері будуть спрямовані на запровадження нової ідеології переважного спрямування державної підтримки найбіднішим верствам населення та активізації одержувачів допомоги до самозабезпечення. Допомогою з боку держави має стати не лише тимчасова грошова підтримка, а також комплекс послуг та заходів для виведення сім'ї зі стану нужденності, що передбачає поєднання матеріальної допомоги бідним із заходами щодо соціальної інтеграції та підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. Запровадження з 2014 року такого підходу до надання соціальної підтримки передбачає розроблення та реалізацію індивідуальної програми, за допомогою якої сім'я/особа зможе подолати складні життєві обставини. З цією метою сім'ям, що отримують державну соціальну допомогу, буде забезпечено соціальний супровід сім'ї, надання суміжних соціальних послуг, організація навчання та громадських робіт для отримувачів.
Також будуть розроблені зміни до законодавства щодо стимулювання сімей, які отримують допомогу малозабезпеченим сім'ям, до пошуку роботи.
Планується розширити програми державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям і таким чином забезпечити спрямування державної допомоги на найбідніше населення. Зокрема, з метою збільшення рівня соціального захисту дітей малозабезпечених сімей буде підвищено розмір допомоги на дітей малозабезпечених сімей з 75% до 100% відповідного прожиткового мінімуму.
З метою посилення контролю за дотриманням законодавства у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг громадянам у 2014 році планується визначити законодавчі засади функціонування інституту соціальних інспекторів шляхом внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України щодо посилення контролю за дотриманням законодавства у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг громадянам, на підставі якого буде розроблено організаційні механізми реформування органів соціального захисту на місцях та створення на регіональному рівні підрозділу соціального інспектування.
У 2015 році планується розроблення методології діяльності інституту державних соціальних інспекторів, зокрема порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг, адміністративні регламенти роботи державних соціальних інспекторів. Крім цього, будуть розроблені програми навчання державних соціальних інспекторів із застосуванням прогресивних підходів роботи.
Протягом 2014 року буде продовжена діяльність, спрямована на реалізацію Закону України "Про гуманітарну допомогу" в частині визнання гуманітарною допомогою цільової адресної безоплатної допомоги в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, а також допомоги у вигляді виконання робіт чи надання послуг, що надаються іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів особам, які потребують її у зв'язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану тощо.
Будуть розроблені та подані пропозиції щодо приведення нормативно-правових актів у відповідність до Закону України "Про гуманітарну допомогу", зокрема розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації Закону України "Про гуманітарну допомогу").
2. Забезпечення розвитку системи надання соціальних послуг.
Буде продовжено роботу з реформування системи надання соціальних послуг відповідно до Плану заходів на 2013 - 2016 роки щодо реалізації Стратегії реформування системи надання соціальних послуг (розпорядження Кабінету Міністрів від 13.03.2013 № 208).
Зокрема, у 2014 році основна робота зосереджуватиметься на впровадженні прийнятих нормативно-правових актів щодо проведення соціального замовлення соціальних послуг, моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг, визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах, здійснення соціальної роботи стосовно осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Протягом 2014 - 2016 років буде продовжена робота з розроблення та впровадження державних стандартів та нормативів фінансування соціальних послуг, що надаються різним категоріям населення, підвищення кваліфікації працівників сфери соціальних послуг, запровадження інноваційних соціальних послуг тощо.
Удосконалення та розвиток системи соціальних послуг для населення, підвищення їх якості та впровадження інноваційних послуг протягом 2014 - 2016 років буде забезпечено з урахуванням завдань, визначених стратегічними документами, зокрема Національною стратегією профілактики соціального сирітства на період до 2020 року, Основними напрямами запобігання бездомності до 2017 року, Концепцією соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та відповідними заходами.
З метою активізації роботи щодо запровадження волонтерської допомоги та надання шефської підтримки установам і закладам системи соціального захисту населення буде забезпечено роботу утвореної у 2013 році при Мінсоцполітики Ради з координації роботи щодо надання волонтерської допомоги, шефської підтримки установам та закладам системи соціального захисту населення.
Пріоритетним напрямом роботи у цій сфері є удосконалення Закону України "Про волонтерську діяльність" та інших законодавчих актів з метою розвитку волонтерської діяльності.
3. Підвищення якості та збільшення обсягу послуг з реабілітації та соціальної інтеграції інвалідів.
Основним напрямом державної соціальної політики стосовно людей з інвалідністю передбачається реабілітаційний напрям, орієнтований, насамперед, на використання соціальних механізмів компенсації та адаптації.
Буде продовжена реалізація програми реабілітації дітей-інвалідів, забезпечення реабілітаційних установ сучасним реабілітаційним обладнанням.
Для забезпечення повноцінного життя кожній людині з інвалідністю буде продовжена програма своєчасного забезпечення усіх осіб з обмеженими фізичними можливостями кріслами колісними та протезними виробами.
Планується поетапно збільшувати рівень забезпеченості високофункціональними технічними та іншими засобами реабілітації для забезпечення до кінця 2016 року усіх інвалідів засобами реабілітації максимальної функціональності, що компенсують втрачені функціональні можливості.
Відбуватиметься розширення виробництва вітчизняних аналогів імпортних комплектуючих технічних та інших засобів реабілітації, освоєння нових технологій виробництва та вивчення досвіду і підготовка спеціалістів на провідних європейських підприємствах.
Разом з тим, у 2014 році буде удосконалено механізм забезпечення людей з особливими потребами технічними та іншими засобами реабілітації.
Крім того, планується розробити пропозиції щодо запровадження інвалідам щомісячної грошової компенсації на транспортні послуги замість забезпечення їх автомобілями.
Також буде забезпечено виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 року № 536 "Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 228", якою передбачено збільшення розміру грошових компенсацій на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобілів (мотоколясок) та на транспортне обслуговування з 1 січня 2014 року.
Особлива увага буде приділятися підвищенню якості та збільшенню обсягів послуг із реабілітації та соціальної інтеграції інвалідів. Зусилля будуть спрямовуватися на посилення їх соціальної підтримки, подальший розвиток, насамперед послуг, що надаються за місцем проживання.
Буде продовжена робота з розвитку системи альтернативних стаціонарним послуг. Зокрема, передбачається подальше розширення мережі центрів денного перебування та догляду для дітей-інвалідів та осіб, нездатних до самообслуговування, що надасть можливість проживання таких осіб у родинах.
З метою підвищення ефективності міжвідомчої взаємодії та координації діяльності органів виконавчої влади у вирішенні проблем осіб з обмеженими можливостями планується активізувати роботу Ради у справах інвалідів при Кабінеті Міністрів України. Насамперед, прийняття рішень потребують питання створення безперешкодного середовища для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, розширення зайнятості інвалідів, розвиток інклюзивної освіти дітей-інвалідів, удосконалення системи професійної реабілітації осіб з інвалідністю та їх подальшого працевлаштування, забезпечення інвалідів сучасними засобами реабілітації та виробами медичного призначення, підвищення якості послуг медичного обслуговування тощо.
4. Облаштування, адаптація та інтеграція депортованих осіб в українське суспільство.
Відповідно до Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2015 року будуть здійснюватись заходи, що передбачають будівництво житла для депортованих осіб, спорудження водопроводів, газопроводів, електричних мереж у місцях їх компактного проживання, а також на проведення соціально-культурних заходів, спрямованих на адаптацію та інтеграцію репатріантів в українське суспільство, зокрема на виплату компенсацій витрат на переїзд і перевезення багажу, виплату одноразової матеріальної допомоги на завершення будівництва індивідуального житла депортованим особам і членам їх сімей, які повернулися в Україну, фінансову підтримку газет, що видаються мовою репатріантів, заходи до Дня пам'яті жертв депортації кримсько-татарського народу та інші культурні заходи.
5. Посилення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У 2014 році завдяки концентрації у Мінсоцполітики управлінських функцій та всіх бюджетних програм щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, буде забезпечена пріоритетність видатків та посилено контроль за цільовим використанням бюджетних коштів у цій сфері.
Будуть розроблені та подані пропозиції щодо:
посилення соціального захисту деяких категорій постраждалих громадян;
організації і функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
передачі центрів соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи до сфери управління Мінсоцполітики.
У результаті реалізації поставлених завдань стратегічної цілі буде:
запроваджено адресний підхід при наданні соціальної підтримки малозабезпеченим сім'ям;
забезпечено розвиток системи соціальних послуг та розширення доступності до них вразливих верств населення, запроваджено державні стандарти соціальних послуг;
удосконалено інститут державних соціальних інспекторів;
підвищено якість послуг з реабілітації та соціальної інтеграції інвалідів;
збільшено відсоток забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації підвищеної функціональності, розширено перелік технічних засобів реабілітації для інвалідів;
сформовано єдину політику щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Ціль 5. Збереження нації
Досягнення зазначеної цілі спрямоване на подолання демографічної кризи, збільшення народжуваності та тривалості життя українців, зменшення смертності, зміцнення стійкості та цінності інституту сім'ї, створення ефективної системи соціальної підтримки родин та дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, запровадження у суспільстві європейських стандартів ґендерної рівності та протидії торгівлі людьми.
Для досягнення цілі в 2014 - 2016 роках будуть реалізовуватись завдання:
1. Забезпечення раннього виявлення та підтримки сімей з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Буде забезпечено подальший розвиток інституту фахівців із соціальної роботи з метою раннього виявлення проблем сімей та надання таким родинам своєчасної допомоги. З метою визначення на законодавчому рівні поняття виявлення та здійснення соціального супроводу вразливих сімей буде розроблено проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення соціального супроводу вразливих категорій сімей та проект постанови Кабінету Міністрів України щодо організації виявлення вразливих сімей та здійснення соціального супроводу сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Зокрема, забезпечуватиметься:
розроблення та апробація державних соціальних стандартів щодо соціального супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, а також випускників інтернатних закладів, стандартів щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу та сім'ї опікунів;
впровадження корекційних програм для батьків, які неналежно виконують свої батьківські обов'язки, з урахуванням необхідності розв'язання проблем, що спричиняють складні життєві обставини дитини;
розроблення та реалізація заходів щодо удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців із соціальної роботи стосовно надання соціальних послуг у сфері захисту прав дітей, підтримки сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Для вирішення проблем дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та попередження явища сирітства буде реалізовуватись План заходів щодо реалізації Національної стратегії профілактики соціального сирітства на період до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 року № 419.
У цьому напрямі буде забезпечено:
підтримка вразливих сімей з дітьми та забезпечення необхідної допомоги сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, з метою попередження вилучення дитини з сім'ї або повернення її із закладу державного утримання;
виявлення сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, виховання відповідального батьківства, запобігання випадкам відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав;
запровадження соціальних послуг для батьків, діти яких перебувають на вихованні в інтернатних закладах, з метою створення умов для повернення дитини на виховання батькам;
соціальний супровід сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах та з певних причин (через тривалу хворобу, інвалідність, малозабезпеченість, безробіття тощо) не можуть належним чином утримувати та доглядати за дитиною;
удосконалення механізму взаємодії місцевих органів виконавчої влади з питань здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей, соціального супроводу сімей, які виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У 2014 році планується започаткувати роботу Всеукраїнської телефонної "гарячої лінії" з питань захисту сімей з дітьми, яка має забезпечити оперативне реагування на порушення прав, на випадки насильства стосовно дітей або реальної його загрози, для надання невідкладної психологічної допомоги дітям, а також необхідних послуг, які можуть бути надані дітям у відповідних ситуаціях.
2. Підвищення ефективності державної підтримки сім'ї та розвиток сімейних форм виховання.
Будуть реалізовані заходи Державної цільової програми соціальної підтримки сім'ї до 2016 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 341, що передбачають:
формування свідомого ставлення населення до збереження здоров'я і планування сім'ї;
підвищення рівня відповідальності батьків за утримання, виховання та розвиток дітей, їх життя і здоров'я;
мінімізацію асоціальних проявів у сім'ї;
створення Державного автоматизованого реєстру багатодітних сімей та жінок, яким присвоєно почесне звання "Мати-героїня";
підвищення ефективності державної підтримки сімей, насамперед багатодітних сімей та сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах;
розвиток системи соціальних послуг для забезпечення права дитини на зростання у сімейному середовищі, підвищення якості послуг.
Планується розширити у 2014 - 2016 роках надання послуг соціального супроводу жінок, які мають ризики відмовитися від дитини у пологовому будинку та профілактики соціального сирітства.
У напрямі розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, буде продовжено активну роботу щодо влаштування таких дітей у сімейні форми виховання (усиновлення, опіка, піклування, створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу).
У 2014 році планується збільшити чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання до 87%. Протягом 2015 - 2016 років цей показник планується збільшувати щонайменше на 1,5 відсоткових пунктів щорічно.
Протягом 2014 - 2016 років буде продовжено роботу щодо реорганізації притулків для дітей служб у справах дітей у центри соціально-психологічної реабілітації дітей. Також будуть удосконалені форми і методи роботи центрів соціально-психологічної реабілітації дітей з метою покращення соціально-правового захисту та якості надання соціальних послуг дітям, які перебувають у цих закладах.
У результаті планується досягти вже у 2014 році повернення 100% дітей, які перебувають у центрах соціально-психологічної реабілітації дітей, після проходження курсу реабілітації до біологічних сімей, а у разі неможливості - виключно до сімейних форм виховання.
Планується удосконалити форми і методи добору та підготовки кандидатів в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, взаємодобору сім'ї та дитини, підвищення виховного потенціалу таких сімей.
З метою зменшення кількості дітей-сиріт, які влаштовуються і виховуються в інтернатних закладах, протягом 2014 - 2016 років буде продовжена та розширена співпраця із засобами масової інформації, Інтернет-сайтами, порталами щодо активної пропаганди національного усиновлення, влаштування дітей у сім'ї на виховання.
Будуть розроблятися та впроваджуватися заходи з оптимізації мережі закладів підтримки дітей та сімей з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах, зокрема зменшення кількості інтернатних установ, у яких виховуються діти та досягнення завдання, щоб жодна дитина не потрапила до інтернатної установи.
Спільно з місцевими органами державної влади, міжнародними та громадськими організаціями будуть розроблятися та впроваджуватися заходи з оптимізації мережі закладів підтримки дітей та сімей з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах, зокрема зменшення кількості інтернатних установ, у яких виховуються діти.
3. Забезпечення реалізації права дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення.
Відповідно до Концепції Державної цільової соціальної програми оздоровлення та відпочинку дітей і розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку на період до 2017 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 549, буде затверджено відповідну Державну цільову програму.
Програма спрямована на удосконалення системи оздоровлення та відпочинку дітей, забезпечення державних гарантій щодо доступності та якості відповідних послуг, збереження та розвиток мережі дитячих оздоровчих закладів, модернізацію об'єктів їх інфраструктури відповідно до сучасних умов.
Буде опрацьовано питання щодо передачі закладів оздоровлення та відпочинку дітей, які підпорядковані центральним органам виконавчої влади, до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
До кінця 2014 року буде завершено перший етап державної атестації дитячих закладів оздоровлення та відпочинку державної, комунальної та приватної форм власності.
4. Підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми та надання послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми.
Реалізація державної політики у сфері протидії торгівлі людьми та надання послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми, здійснюватиметься в рамках Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року.
У 2014 році планується проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення щодо проблем торгівлі людьми; підготовка щорічної доповіді стосовно протидії торгівлі людьми та надання допомоги постраждалим особам, які постраждали від торгівлі людьми.
У 2015 - 2016 роках будуть здійснюватись заходи щодо удосконалення нормативно-правової бази з питань протидії торгівлі людьми, моніторингу діяльності суб'єктів у сфері протидії торгівлі людьми, проводитись інформаційні кампанії щодо запобігання торгівлі людьми, а також продовжуватиметься підвищення кваліфікації фахівців, які працюють у напрямі протидії торгівлі людьми та надання допомоги постраждалим особам.
5. Наближення до європейських стандартів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Реалізація державної політики стосовно забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків здійснюватиметься в рамках Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2013 року № 717, що передбачає комплексний підхід розв'язання проблем забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Будуть вжиті заходи щодо прийняття розробленого Мінсоцполітики проекту Закону України щодо внесення змін у деякі закони України стосовно забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, яким передбачається введення 30% квоти представників однієї статі у списках політичних партій та виборчих списках, серед депутатів рад усіх рівнів, в органах державної влади та в органах місцевого самоврядування, заборона всіх форм дискримінації за ознакою статі, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в усіх сферах суспільства.
У 2014 році забезпечуватиметься підготовка восьмої Державної доповіді України про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок; проведення дослідження на тему "Ефективна ґендерна політика - запорука сталого економічного розвитку країни".
Проведення засідання Експертної ради з питань протидії дискримінації за ознакою статі при Мінсоцполітики.
У результаті реалізації поставлених завдань буде:
посилено підтримку сімей з дітьми, запроваджено нові підходи роботи з родинами, які потрапили в складні життєві обставини;
збільшено чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштованих у сімейні форми виховання: до 87% - у 2014 році, до 88,5% - у 2015 році, до 90% - у 2016 році;
починаючи з 2014 року, усі діти, які втратять опіку батьків, будуть забезпечені сімейними формами виховання;
посилено підтримку дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, зокрема дітей, які перебувають у ситуації ризиків та потребують термінової комплексної допомоги;
збільшено чисельність дітей, забезпечених якісним оздоровленням та відпочинком;
підвищено рівень обізнаності суспільства щодо культури ґендерної рівності та попередження насильства в сім'ї.
Ціль 6. Підвищення результативності роботи Мінсоцполітики.
Для досягнення цілі у 2014 - 2016 роках будуть реалізовуватись завдання:
1. Запровадження стратегічного планування діяльності Мінсоцполітики.
Відповідно до пріоритетів державної політики щороку затверджується План діяльності Міністерства соціальної політики України (далі - План), який визначає цілі, завдання та показники результативності виконання завдань на три роки.
План розробляється з метою реалізації завдань, що ставляться перед Мінсоцполітики, і затверджується наказом Мінсоцполітики.
Для реалізації поставлених завдань у Плані, а також для виконання завдань, визначених функціональними обов'язками, структурними підрозділами Мінсоцполітики щорічно затверджуються плани роботи.
З метою оцінки стану реалізації соціальної політики в регіонах щоквартально за даними державної та відомчої статистики здійснюється рейтингова оцінка діяльності органів виконавчої влади та впровадження соціальної політики в регіонах.
2. Створення єдиного інформаційного середовища соціальної сфери та системи обміну інформацією з іншими центральними органами виконавчої влади.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 року № 718 "Про створення єдиного інформаційного середовища соціальної сфери та забезпечення обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади" буде створюватися єдина база даних одержувачів усіх видів соціальної підтримки, єдиного інформаційного середовища для органів соціального захисту населення, запроваджуватися національна картка, зокрема шляхом реалізації пілотного проекту у Вінницькій та Київській областях.
З цією метою буде забезпечено функціонування та розвиток створеної в рамках проекту Світового банку "Удосконалення системи соціальної допомоги" Інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення (ІАССЗН), яка розгорнута в усіх місцевих органах соціального захисту населення (783 об'єкти).
Важливою умовою реалізації цих заходів повинна стати координація різних видів державної соціальної підтримки громадян і створення єдиної інформаційної системи соціальної допомоги.
Впровадження інформаційних технологій у соціальну сферу та налагодження міжвідомчої взаємодії при наданні послуг органами соціального захисту населення дасть змогу запровадити адресний підхід при наданні соціальної підтримки, автоматизувати процеси призначення та надання усіх видів соціальної допомоги та пільг, спростити систему їх надання та забезпечити надання окремих видів соціальної допомоги та послуг в електронному вигляді. Упровадження та розвиток єдиної інформаційно-аналітичної системи у сфері соціального захисту населення забезпечить використання інформаційних технологій у соціальній сфері з метою підвищення ефективності механізмів системи управління в Мінсоцполітики, місцевих органах виконавчої влади, забезпечення інформаційної підтримки діяльності та прийняття управлінських рішень, забезпечення підвищення ефективності бюджетних видатків.
Буде продовжено реалізацію пілотного проекту щодо функціонування "прозорих соціальних офісів" на місцевому рівні (м. Вінниця) та розповсюдження цієї роботи у всіх регіонах України.
3. Розвиток міжнародного співробітництва.
Буде забезпечено розвиток міжнародного співробітництва з державними органами іноземних країн, Європейським Союзом, а також з міжнародними організаціями Організацією Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ, Фонд народонаселення ООН, ПРООН, МОП, МОМ), Світовим банком, Німецькою Кредитною установою (KfW), USAID, ОБСЄ, зокрема шляхом укладення міжвідомчих міжнародних договорів, а також угод про реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги.
4. Посилення виконавської дисципліни в системі Мінсоцполітики.
Фахівцями Мінсоцполітики буде забезпечено виконання завдань, поставлених перед Міністерством якісно та у визначені терміни. Цьому сприятиме система контролю за виконанням актів законодавства, доручень Президента України і Кабінету Міністрів України.
5. Підвищення кваліфікації працівників.
Виконання поставлених задач перед Мінсоцполітики вимагає від персоналу професіоналізму. Персонал має приділяти значну увагу ефективності і результатам своєї роботи з метою досягнення максимальних показників діяльності. Кожен працівник має не менш ніж раз на три роки підвищувати свою кваліфікацію. Зокрема, підвищення кваліфікації буде здійснюватись на базі Центру підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України керівників та спеціалістів органів соціального захисту населення, керівників та спеціалістів закладів та установ соціального захисту населення.
6. Удосконалення підходів до наукового забезпечення діяльності Мінсоцполітики.
З метою наукового супроводження виконання завдань, що покладені на Мінсоцполітики, а також наукового забезпечення формування та реалізації державної соціальної політики, здійснення реформування соціальної сфери Мінсоцполітики буде удосконалено механізми формування замовлень на здійснення наукових досліджень у сфері соціальної політики.
На таких принципах буде сформовано та затверджено план науково-дослідних робіт на 2014 рік.
7. Розробка та впровадження внутрішнього контролю в Мінсоцполітики та у підвідомчих установах.
Метою впровадження внутрішнього контролю в Мінсоцполітики та у підвідомчих установах є удосконалення функціонування контролю; системи управління з боку керівників структурних підрозділів Мінсоцполітики та підвідомчих установ; розподілу повноважень та відповідальності при виконанні функцій, процесів, операцій; додержання вимог законодавства при виконанні покладених завдань; досягнення визначених цілей у найбільш ефективний, результативний та економний спосіб; упередження потенційних подій, які негативно впливають на досягнення цілей; забезпечення достовірності, повноти, об'єктивності та своєчасності надання керівникам на всіх рівнях інформації для прийняття відповідних управлінських рішень; впровадження новітніх підходів та застосування принципів, які відповідають вимогам міжнародних стандартів у сфері внутрішнього контролю.
Сукупність формалізованих і задокументованих правил та процедур контролю будуть визначені в Інструкції з організації та здійснення внутрішнього контролю в Мінсоцполітики та бюджетних установах, підприємствах і організаціях сфери його управління.
8. Запровадження нової комплексної системи інформування та налагодження комунікації з громадськістю.
У цьому напрямі акцент буде зроблено запровадженні нових підходів до проведення Мінсоцполітики інформаційно-роз'яснювальної роботи та комунікації з громадськістю з актуальних питань у соціальній сфері України. До реалізації цих завдань залучатимуться близько 300 громадських організацій, діяльність яких спрямована на захист прав та інтересів громадян, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, ветеранів, інвалідів, жінок та дітей, інших соціальних груп населення, благодійних, релігійних, волонтерських організацій та іншими.
Буде забезпечено роботу консультативно-дорадчих органів, створених при Міністерстві соціальної політики, з метою напрацювання проектів рішень та рекомендацій з вирішення актуальних питань соціальної політики.
Додаток 1. Основні завдання та показники діяльності Мінсоцполітики у 2014 - 2016 роках;
Додаток 2. Заходи щодо реалізації завдань у 2014 році (операційний план).
Додаток 1
до Наказу Міністерства
соціальної політики
20.02.2014 № 87
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ
та показники діяльності Мінсоцполітики на 2014 - 2016 роки
Завдання на 2014 - 2016 роки Напрями та основні дії, спрямовані на досягнення поставлених завдань Заходи щодо реалізації поставлених завдань у 2014 році Критерії виконання завдань у 2014 році Кінцева ціль у 2016 році
Ціль 1: Підвищення добробуту громадян, зниження бідності та досягнення соціальної справедливості у розподілі доходів (зростання доходів громадян, поступове наближення рівня оплати праці до європейських стандартів)
1.1. Підвищення державних соціальних стандартів та гарантій Зростання державних соціальних стандартів та гарантій 1.1.1. Наближення прожиткового мінімуму до його фактичного рівня.
Збільшення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії та соціальних допомог
Збільшення прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії на 8,1% Прожитковий мінімум відповідає фактичному розміру
1.1.2. Удосконалення системи державних соціальних стандартів та державних соціальних гарантій Прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Затвердження наказу Мінсополітики "Про внесення змін до Державного класифікатора соціальних стандартів і нормативів"
Створення якісної системи державних соціальних стандартів.
Розроблення та затвердження державних соціальних стандартів послуг, раціонального споживчого бюджету
1.1.3. Опрацювання нових підходів до визначення прожиткового мінімуму з метою приведення їх у відповідність до сучасних потреб Розроблення проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про прожитковий мінімум" Розроблення та затвердження прожиткового мінімуму на новій методологічній основі
1.1.4. Опрацювання питання щодо поетапного підвищення мінімальної заробітної плати для забезпечення встановлення її розміру на рівні, не нижчому прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного за методологією Підготовка обґрунтованих пропозицій щодо поетапного підвищення мінімальної заробітної плати для забезпечення встановлення її розміру на рівні, не нижчому прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного за методологією Підвищення рівня державних гарантій у сфері оплати праці
1.2. Підвищення рівня заробітної плати та погашення заборгованості із її виплати Підвищення рівня оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки 1.2.1. Зростання розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду.
Скорочення розриву між розміром мінімальної заробітної плати та посадовим окладом працівника І тарифного розряду
Збільшення посадового окладу працівника І тарифного розряду на 5,8% (в середньому за рік) Встановлення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду не нижче розміру мінімальної заробітної плати
1.2.2. Удосконалення умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, державних службовців та грошового забезпечення військовослужбовців Доопрацювання та подання на розгляд Кабінету Міністрів України постанови Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" Упорядкування заробітної плати працівників бюджетної сфери державних службовців та грошового забезпечення військовослужбовців
1.2.3. Розроблення переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці Затвердження переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці Посилення соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці
Ліквідація заборгованості із заробітної плати 1.2.4. Здійснення заходів, спрямованих на погашення заборгованості із виплати заробітної плати та недопущення нової Зменшення заборгованості із виплати заробітної плати Ліквідація заборгованості із заробітної плати та недопущення її виникнення
Створення інституту гарантування задоволення вимог найманих працівників внаслідок неплатоспроможності роботодавця 1.2.5. Прийняття проекту Закону "Про внесення змін до окремих законів України щодо задоволення вимог найманих працівників внаслідок неплатоспроможності роботодавця" Запровадження інституту гарантування задоволення вимог найманих працівників внаслідок неплатоспроможності роботодавця Забезпечення захисту кожного працівника від витрати заробітку внаслідок банкрутства роботодавця
1.3. Зниження рівня бідності та соціальних ризиків, подолання соціальної несправедливості у соціально-трудовій сфері Активізація політики подолання бідності 1.3.1. Підвищення результативності виконання заходів, спрямованих на подолання бідності Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 1057" Зниження рівня відносної бідності до 24%
1.3.2. Інформування щодо результатів моніторингу та оцінювання ефективності програм соціальної підтримки населення Підготовка інформації щодо результатів моніторингу та оцінювання Удосконалення системи соціальної підтримки
Реалізація скоординованих дій соціальних партнерів у подоланні проявів соціальної несправедливості у сфері праці 1.3.3. Підготовка та оприлюднення Національної доповіді щодо забезпечення соціальної справедливості за 2013 рік Оприлюднення Національної доповіді
1.3.4. Підготовка Дорожньої карти спільних дій Мінсоцполітики та Федерації профспілок України з подолання "зон соціальної несправедливості" у сфері праці Підписання Дорожньої карти спільних дій Поглиблення соціального діалогу, вжиття системних заходів щодо забезпечення соціальної справедливості в українському суспільстві
Ціль 2: Забезпечення гідної праці(створення сучасних робочих місць, зростання зайнятості та скорочення безробіття, підвищення якості робочої сили та рівня соціального захисту працюючих громадян через розвиток в Україні соціального діалогу, соціального страхування та відповідальності бізнесу)
2.1. Реалізація нових механізмів стимулювання зайнятості населення, визначених Законом України "Про зайнятість населення" Збереження існуючих та створення нових робочих місць 2.1.1. Стимулювання роботодавців до працевлаштування безробітних на нові робочі місця з виплатою компенсації фактичних витрат на виплату єдиного внеску за працевлаштованих громадян, у тому числі які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню Працевлаштування з наданням компенсації єдиного соціального внеску не менше 17 тис. безробітних Щорічне збільшення кількості працевлаштованих осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню
2.1.2. Збільшення обсягів працевлаштування та підвищення рівня укомплектування вакансій Скорочення середньої тривалості пошуку роботи до 90 днів на кінець року.
Працевлаштування за направленням державної служби зайнятості 820 тис. осіб.
Збільшення кількості вакансій, поданих роботодавцями до 1130 тис. одиниць
Досягнення рівня зайнятості осіб у віці 15 - 70 років в межах 63,5 - 62,9%
2.1.3. Сприяння роботодавцям у створенні робочих місць, зокрема на територіях з високим рівнем безробіття Розробка механізмів пакету законодавчих ініціатив щодо стимулювання створення нових робочих місць та працевлаштування на них безробітних Запровадження дієвого механізму стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць
2.1.4. Запровадження моніторингу створення нових робочих місць за новою методикою Здійснення щоквартального моніторингу та запровадження
аналізу, оцінки та підготовки пропозицій щодо політики на ринку праці на основі результатів моніторингу
2.1.5. Проведення роз'яснювально-профілактичної та консультативної роботи, пов'язаної із застосуванням та пропагандою законодавства про працю, зайнятість та легалізацію заробітної плати Сприяння легалізації доходів та зайнятості населення.
Зростання рівня охоплення соціальним страхуванням та фонду оплати праці
Щорічне збільшення фонду оплати праці за рахунок детінізації доходів у сфері зайнятості населення, надходжень до фондів соціального страхування та чисельності застрахованих осіб
Підвищення інституційної здатності державної служби зайнятості та інспекції з праці 2.1.6. Забезпечення запровадження надання в електронному вигляді послуг з інформування роботодавців державною службою зайнятості (на базі єдиної інформаційно-аналітичної системи) - "електронний кабінет роботодавця" Запровадження надання в електронному вигляді послуг з інформування роботодавців державною службою зайнятості Удосконалення профілю програми єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості
2.1.7. Посилення взаємодії територіальних органів Держпраці та державної служби зайнятості у виконанні функцій щодо захисту трудових прав громадян, підвищення якості та доступності послуг у сфері зайнятості та праці, наближення їх до населення Прийняття відповідних нормативно-правового актів.
Забезпечення реалізації пілотного проекту.
Удосконалення форм і методів роботи державних інспекторів з питань праці
Зменшення порушень трудових прав громадян.
Запровадження дієвого механізму нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
2.1.8. Удосконалення процедури здійснення державного нагляду і контролю шляхом внесення змін до діючого законодавства, запровадження нового порядку проведення перевірок, розроблення проектів нормативно-правових актів щодо підвищення відповідальності за порушення законодавства про працю Розроблення та прийняття відповідних нормативно-правових актів Підвищення результативності проведених перевірок органами Держпраці.
Легалізація доходів у сфері зайнятості населення
Розроблення нових законодавчих та економічних механізмів стимулювання зайнятості населення 2.1.9. Розробка нормативно-правового акту щодо внесення змін до законів України стосовно стимулювання зайнятості населення, спрямованого на:
- сприяння розвитку малого підприємництва та середнього бізнесу;
- повернення матерів на ринок праці;
- забезпечення роботою випускників вищих навчальних закладів
Прийняття проекту Закону.
Запровадження нових стимулів створення нових робочих місць
Збільшення рівня працевлаштування безробітних громадян державною службою зайнятості
2.2. Посилення конкурентоспроможності та соціального захисту громадян на ринку праці Побудова гнучкої системи професійного навчання населення впродовж життя 2.2.1. Удосконалення нормативно-правової бази з питань: професійного навчання безробітного населення, професійної адаптації молоді, стимулювання роботодавців до професійного розвитку працівників Розроблення відповідних нормативно-правових актів Підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог ринку праці
2.2.2. Удосконалення механізму видачі ваучера на навчання Удосконалення механізму видачі ваучера на навчання та відповідно до нього видача 8,4 тис. ваучерів Щорічна видача не менше 10 тис. ваучерів на навчання
2.2.3. Забезпечення працевлаштування безробітних після професійного навчання Працевлаштування не менш ніж 95% Забезпечення підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог ринку праці
2.2.4. Сприяння у професійній адаптації військовослужбовців, звільнених у відставку Прийняття Державної програми соціальної та професіональної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку зі Збройних Сил та інших військових формувань України, на період до 2017 року Посилення конкурентоспроможності звільнених військовослужбовців на ринку праці
2.3. Стимулювання та підтримка зайнятості вразливих верств населення, зокрема інвалідів Сприяння зайнятості інвалідів 2.3.1. Збільшення рівня працевлаштування за направленням державної служби зайнятості безробітних, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштування Працевлаштування за направленням державної служби зайнятості України не менше 158 тис. безробітних, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню Працевлаштування за направленням державної служби зайнятості України не менше 160 тис. безробітних, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню
2.3.2. Збільшення рівня працевлаштування за направленням державної служби зайнятості інвалідів Працевлаштування за направленням державної служби зайнятості не менше 13 тис. осіб з інвалідністю Працевлаштування за направленням державної служби зайнятості не менше 15 тис. осіб з інвалідністю
2.3.3. Удосконалення форм та методів виконання роботодавцями законодавчо встановленого нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також посилення відповідальності за його невиконання Розроблення та прийняття законопроекту щодо запровадження стимулів для роботодавців щодо виконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів Збільшення чисельності зайнятих інвалідів
2.3.4. Удосконалення напрямів використання коштів Фонду соціального захисту інвалідів щодо створення нових робочих місць для осіб з інвалідністю Удосконалення механізму створення робочих місць для інвалідів за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.
Збільшення кількості робочих місць, створених за рахунок коштів зазначеного Фонду порівняно з 2012 роком
Створення ефективної системи створення нових робочих місць.
Щорічне збільшення кількості робочих місць, створених за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів
2.3.5. Розвиток системи банку даних про зайнятість інвалідів Забезпечення роботи інформаційної системи зайнятості інвалідів.
Покращення інформаційного забезпечення органів соціального захисту населення та державної служби зайнятості щодо осіб з інвалідністю, які бажають працювати
Збільшення чисельності працюючих інвалідів
2.3.6. Посилення контролю за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для інвалідів Прийняття відповідного нормативно-правового акту.
Проведення перевірок органами Держпраці
Дотримання законодавства щодо робочих місць для інвалідів
2.3.7. Удосконалення системи професійної реабілітації осіб з інвалідністю та їх подальшого працевлаштування шляхом:
- удосконалення процедур направлення інвалідів на навчання до реабілітаційних центрів;
- оновлення переліку професій, за яким здійснюється професійна реабілітація інвалідів з урахуванням сучасних вимог до кваліфікації працівників;
- підвищення поінформованості інвалідів про їх права на отримання освіти на працю;
- посилення взаємодії органів державної влади з питань зайнятості та працевлаштування інвалідів;
- удосконалення співпраці з роботодавцями щодо працевлаштування інвалідів
Прийняття наказу Мінсоцполітики щодо посилення взаємодії органів з питань зайнятості та працевлаштування інвалідів.
Удосконалення порядку направлення органами служби зайнятості інвалідів на навчання.
Підвищення рівня працевлаштування випускників центрів професійної реабілітації
Забезпечення рівня працевлаштування випускників центрів професійної реабілітації на рівні - 80%
2.4. Забезпечення соціального захисту громадян, що працюють за межами України 2.4.1. Удосконалення нормативно-правової бази щодо зовнішньої трудової міграції Розробка та подання до Верховної Ради України законопроекту "Про зовнішню трудову міграцію" Прийняття та реалізація положень Закону
2.4.2. Розширення договірно-правової бази у сфері соціального забезпечення громадян, що працюють/проживають за межами України Підписання угод про соціальне забезпечення з Іспанією, ФРН; проведення переговорів щодо підготовки до підписання угод, зокрема із Сербією, Люксембургом, Угорщиною, Бразилією, Білоруссю, Чорногорією Укладення міжнародних договорів та забезпечення імплементації їх положень
2.5. Сприяння веденню соціального діалогу на національному та галузевому рівнях Підбиття підсумків виконання положень діючої Генеральної, Галузевої угод та узгодження проектів Генеральної, Галузевої угод на новий строк 2.5.1. Забезпечення в межах повноважень:
- здійснення контролю за реалізацією положень діючих Генеральної та Галузевої угод;
- ведення колективних переговорів з метою укладення на новий строк: Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями профспілок і всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців, Галузевої угоди між Міністерством соціальної політики України та профспілками працівників соціальної сфери України і працівників державних установ України
Реалізація положень діючих Генеральної, Галузевої угод.
Укладення угод на новий строк
Сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців
Забезпечувати співпрацю із сторонами соціального діалогу в Національній тристоронній соціально-економічній раді 2.5.2. Забезпечення організації виконання стороною органів виконавчої влади Плану заходів із реалізації пріоритетних напрямів діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради на 2014 рік Сприяння виконанню завдань, визначених Планом Підвищення ефективності роботи Національної тристоронньої соціально-економічної ради
2.6. Посилення соціального захисту працюючих громадян та забезпечення стабільної роботи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування Забезпечення здійснення моніторингу виплат застрахованим особам та проведенням цих платежів органами Казначейства 2.6.1. Здійснення моніторингу стану здійснення виплат застрахованим особам та проведенням цих платежів органами Казначейства Забезпечення своєчасного отримання застрахованими особами та членами їх сімей страхових виплат
Опрацювання проектів бюджетів фондів соціального страхування на наступний рік з метою затвердження їх бездефіцитними 2.6.2. Проведення узгоджувальних процедур із сторонами соціального діалогу на засіданнях комісій фондів соціального страхування Прийняття правліннями фондів соціального страхування бездефіцитних бюджетів фондів соціального страхування на 2015 рік Посилення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування та недопущення порушень законодавства у цій сфері
2.6.3. Удосконалення законодавства у сфері соціального страхування Розробка нормативно-правових актів Підвищення рівня соціальних гарантій громадянам у сфері соціального страхування
2.6.4. Зростання розміру щомісячних страхових виплат Поступове підвищення мінімальних розмірів страхових виплат відповідно до зростання розміру прожиткового мінімуму та здійснення перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві відповідно до зростання середньої заробітної плати
2.6.5. Зниження рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності Проведення профілактичних заходів на підприємствах Щорічне зниження кількості нещасних випадків на виробництві
2.6.6. Здійснення комплексу заходів, спрямованих на відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їх сімей Забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей:
- санаторно-курортним лікуванням - 280 тис. осіб;
- відновлювальним лікуванням - 15,5 тис. осіб;
- послугами, що надаються санаторіями-профілакторіями - 94 тис. осіб;
- оздоровленням не менше 250 тис. дітей.
- дитячими новорічними подарунками - близько 4,3 млн. дітей застрахованих осіб
Підвищення рівня соціального захисту застрахованих осіб та членів їх сімей
Ціль 3: Забезпечення гідної старості (забезпечення гарантованого соціально-прийнятного рівня пенсійного забезпечення при збалансованій та стійкій пенсійній системі; залучення громадян похилого віку до активної участі у суспільному житті)
3.1. Удосконалення системи пенсійного забезпечення Підвищення розмірів пенсійних виплат 3.1.1. Удосконалення нормативно-правової бази щодо: Зростання рівня пенсійного забезпечення
- пенсійного забезпечення окремих категорій населення; - здійснення автоматичного перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам;
- підвищення мінімального розміру пенсійної виплати окремим категоріям громадян; - підвищення розмірів мінімальних пенсій інвалідам війни та інвалідам-ліквідаторам, до 3,1; 2,8; 2,5 прожиткового мінімуму;
- поетапного осучаснення пенсій із використанням заробітної плати за 2008 рік; - перерахунок пенсій із застосуванням середньої заробітної плати 1573,99 грн.;
- збільшення розмірів підвищення пенсійних виплат членам сімей загиблих та померлих військовослужбовців. - збільшення розмірів підвищення пенсійних виплат з 42 до 50 відсотків прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність
Запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди 3.1.2. Удосконалення нормативно-правової бази щодо:
- запровадження обов'язкових корпоративних пенсійних схем для фінансування дострокових та спеціальних пенсій для особливих категорій професій, пов'язаних із ризиком для життя;
- удосконалення механізму відшкодування пільгових пенсій
Розроблення та подання до Верховної Ради України відповідних проектів законів Формування системи професійного страхування та дієвого механізму відшкодування пільгових пенсій
Запровадження ІІ рівня накопичувальної системи пенсійного страхування 3.1.3. Формування нормативно-правової бази для забезпечення:
- перерахування страхових внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
- створення інституційних компонентів функціонування накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
Розроблення та подання до Верховної Ради України відповідних проектів законів Формування накопичувальної системи пенсійного страхування
3.2. Формування стійкої системи пенсійного забезпечення Збалансування бюджету Пенсійного фонду України 3.2.1. Звільнення солідарної пенсійної системи від невластивих для неї видатків Виплата пенсій за вислугу років, доплати до прожиткового мінімуму, втрати єдиного внеску за працюючих інвалідів та підприємств УТОГ, УТОС, поліпшення матеріального становища інвалідів війни за рахунок коштів Державного бюджету України Досягнення бездефіцитності Пенсійного фонду України та звільнення його від фінансування виплат не страхового характеру
3.2.2. Погашення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій Виконання графіків погашення боргів перед Пенсійним фондом Наявність додаткових ресурсів для осучаснення пенсій
3.2.3. Здійснення заходів, спрямованих на збільшення надходжень до Пенсійного фонду України Зростання доходів Пенсійного фонду Наявність додаткових ресурсів для осучаснення пенсій
3.3. Покращення обслуговування громадян в органах Пенсійного фонду 3.3.1. Запровадження прийому громадян за принципом "єдиного вікна" Завершення переходу до прийому громадян місцевими управліннями Пенсійного фонду за принципом "єдиного вікна" Покращення обслуговування громадян в органах Пенсійного фонду
3.3.2. Забезпечення доступності приміщень відділень Пенсійного фонду для відвідування осіб з обмеженими фізичними можливостями Завершення створення безперешкодного доступу для осіб з обмеженими фізичними можливостями Покращення обслуговування громадян в органах Пенсійного фонду
3.3.3. Скорочення терміну призначення пенсійних виплат до 7 робочих днів Призначення пенсій протягом 7 днів
3.3.4. Удосконалення функціонування програмного забезпечення "Пенсійний калькулятор" Забезпечення надання громадськості інформаційних послуг у частині визначення розміру пенсії за віком на загальних підставах у солідарній системі Забезпечення обізнаності та розуміння громадянами національної пенсійної системи
3.4. Посилення соціального захисту людей похилого віку, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань та жертв політичних репресій Удосконалення законодавства щодо соціального захисту людей похилого віку, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань та жертв політичних репресій та проведення заходів 3.4.1. Підготовка до відзначення на належному рівні 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років" Здійснення організаційних заходів для відзначення зазначених святкових дат.
Надання громадянам України додаткової підтримки у зв'язку з відзначенням ювілейних дат
3.4.2. Відзначення на належному у 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав Здійснення організаційних заходів для відзначення у 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав
3.4.3. Збільшення розмірів разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань до 5 травня Забезпечення своєчасності виплати у збільшених розмірах грошової допомоги Посилення соціального захисту ветеранів
3.4.4. Визначення соціально-побутових потреб ветеранів згідно з формою соціального паспорта ветерана Запровадження адресного підходу до соціального забезпечення ветеранів на основі їх індивідуальних потреб. Здійснення аналізу стану потреб ветеранів та планування роботи з їх забезпечення Удосконалення механізмів соціального захисту ветеранів
3.4.5. Удосконалення нормативно-правової бази щодо соціального захисту ветеранів Розробка відповідних нормативно-правових актів Посилення соціального захисту ветеранів
3.4.6. Удосконалення механізму надання послуг санаторно-курортного лікування інвалідів та ветеранів у закладах системи Мінсоцполітики та забезпечення переходу від утримання зазначених закладів до оплати послуг Надання послуг з санаторно-курортного лікування близько 19 ветеранам та інвалідам.
Розроблення пропозицій щодо удосконалення фінансового забезпечення надання зазначених послуг
Покращення якості надання послуг у санаторно-курортних закладах системи Мінсоцполітики.
Перехід від утримання зазначених закладів до оплати наданих ними послуг
Ціль 4. Забезпечення ефективної державної підтримки найбільш вразливих категорій населення (адресне надання допомоги найбільш вразливим верствам населення, розширення видів та доступності соціальних послуг, запровадження інформаційних технологій в організації роботи усіх соціальних служб на місцевому рівні)
4.1. Посилення адресного характеру надання соціальної допомоги Підвищення ефективності державної підтримки найбільш вразливих категорій населення 4.1.1. Удосконалення та запровадження нових механізмів надання державної допомоги сім'ям з дітьми Запровадження нових, спрощених механізмів надання державної допомоги сім'ям з дітьми Надання державної допомоги сім'ям з дітьми за новим механізмом призначення та її отримання
4.1.2. Розширення програм надання державної соціальної допомоги дітям малозабезпечених сімей Скасування показника "рівень забезпечення" для дітей малозабезпечених сімей Збільшення кількості сімей, які отримують державні соціальні допомоги
Зменшення тривалості отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям 4.1.3. Розроблення по кожній родині, яка тривалий час (понад 2 роки) отримує соціальну допомогу, плану виведення сім'ї з стану бідності, з обов'язковим включенням послуг державної служби зайнятості щодо працевлаштування працездатних осіб Складання фахівцями із соціальної роботи індивідуальних планів по кожній родині, яка тривалий час (понад 2 роки) отримує соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям Удосконалення соціальної роботи з малозабезпеченими сім'ями
Посилення адресності надання пільг окремим категоріям громадян 4.1.4. Подальше вдосконалення механізму надання пільг окремим категоріям населення Підготовка пропозицій щодо посилення адресності надання пільг окремим категоріям громадян Надання пільг громадянам залежно від рівня доходів
Посилення контролю за дотриманням законодавства у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг громадянам 4.1.5. Запровадження законодавчих засад функціонування інституту соціальних інспекторів Прийняття відповідного нормативно-правового акту Функціонування інституту соціальних інспекторів
Відпрацювання моделі "прозорих соціальних офісів" на місцевому рівні 4.1.6. Удосконалення підходів до надання послуг соціальної підтримки населенню за принципом "єдиного вікна" на місцевому рівні Нормативне врегулювання надання послуг у сфері соціального забезпечення через відповідні соціальні центри за механізмом єдиної технології обслуговування громадян, які звертаються за державною підтримкою Створення "прозорих соціальних офісів" на місцевому рівні
Удосконалення підходів до забезпечення житлом пільгових категорій громадян 4.1.7. Підготовка пропозицій щодо удосконалення підходів до забезпечення житлом пільгових категорій громадян шляхом об'єднання програм з будівництва житла для цих категорій, які реалізуються центральними органами виконавчої влади Розроблення відповідного нормативно-правового акту Формування єдиних підходів до забезпечення житлом пільгових категорій громадян
Надання гуманітарної допомоги особам, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану тощо 4.1.8. Визнання вантажів, коштів, легкових автомобілів та послуг гуманітарною допомогою Організація та проведення узгоджувальних нарад для прийняття рішень щодо визнання гуманітарної допомоги Забезпечення найбільш незахищених верств населення гуманітарною допомогою
4.1.9. Контроль за використанням гуманітарної допомоги Узагальнення звітів щодо наявності та розподілу вантажів, які визнані в установленому порядку гуманітарною допомогою Забезпечення цільового використання гуманітарної допомоги
4.1.10. Удосконалення нормативно-правової бази щодо надання гуманітарної допомоги Розроблення та внесення пропозицій щодо приведення нормативно-правових актів у відповідність до Закону України "Про гуманітарну допомогу" Створення ефективної системи надання соціально незахищеним верствам населення гуманітарної допомоги
4.2. Забезпечення розвитку системи надання соціальних послуг Розвиток нормативно-правової бази щодо надання соціальних послуг 4.2.1. Розроблення нормативно-правових актів щодо:
- порядку компенсації непрацюючим особам за надані послуги;
- залучення до надання соціальних послуг недержавних організацій;
- типового положення про територіальний центр соціального обслуговування;
- типового положення про відділення денного догляду за громадянами похилого віку;
- взаємодії суб'єктів при наданні соціальних послуг;
- соціального захисту бездомних громадян
Удосконалення системи соціальних послуг щодо підвищення доступності та якості їх надання, удосконалення організаційного, правового та фінансового забезпечення Оптимізація діяльності установ та закладів, які надають соціальні послуги.
Підвищення якості та доступності соціальних послуг
4.2.2. Подальше розроблення та впровадження державних стандартів соціальних послуг та затвердження нормативів фінансування отримувача соціальних послуг, що надаються відповідно до державних стандартів соціальних послуг Розроблення, затвердження та впровадження 20 державних стандартів соціальних послуг та нормативів фінансування отримувача соціальних послуг, що надаються відповідно до державних стандартів соціальних послуг Підготовлена нормативно-правова база для переходу на нову модель використання бюджетних коштів: від утримання державних та комунальних закладів до оплати соціальних послуг
Забезпечення розвитку соціальних послуг, запровадження інноваційних соціальних послуг 4.2.3. Проведення моніторингу здійснення у регіонах аналізу потреби у наданні послуг сім'ям та дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах, інвалідам, людям похилого віку, бездомним особам, особам, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, іншим соціально вразливим верствам населення Наявна фактологічна інформація щодо потреби населення у соціальних послугах Автоматизація соціальних послуг, включення до інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення системи соціальних послуг
4.2.4. Проведення моніторингу та аналізу запровадження у регіонах інноваційних соціальних послуг, зокрема відділень денного перебування дітей-інвалідів Проведення щоквартального моніторингу.
Створення не менше 3 відділень денного перебування дітей-інвалідів у кожному регіоні
Розвиток ефективних соціальних послуг, спрямованих на подолання або мінімізацію наслідків складних життєвих обставин, в яких опинилася родина або особа
4.2.5. Удосконалення нормативно-правової бази з питань соціального захисту бездомних осіб та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, розширення мережі закладів, що надають соціальні послуги зазначеним категоріям осіб Внесення змін до типових положень про заклади для бездомних осіб та спеціалізовані установи для осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
Розширення мережі закладів, що надають соціальні послуги зазначеним категоріям осіб
Забезпечення повної потреби у наданні соціальних послуг бездомним громадянам та особам, звільненим з місць позбавлення волі
Забезпечення формування системи опіки та піклування над дорослими недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту 4.2.6. Удосконалення нормативно-правової бази щодо опіки та піклування над дорослими недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, діяльності органів опіки та піклування Розроблення проекту Закону України, інших нормативно-правових актів Формування системи нормативного забезпечення системи опіки та піклування над дорослими недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена
Розвиток волонтерства та надання шефської підтримки 4.2.7. Формування нормативно-правової бази для розвитку волонтерської діяльності Прийняття відповідних нормативно-правових актів та методичних рекомендацій.
Запровадження стимулів розвитку волонтерської діяльності
Створення ефективної системи надання волонтерської допомоги усім установам та закладам системи соціального захисту населення для поліпшення якості соціальних послуг
4.2.8. Забезпечення діяльності Ради з координації роботи щодо надання волонтерської допомоги, шефської підтримки установам та закладам системи соціального захисту населення Проведення щоквартальних засідань Ради.
Розроблення пропозиції щодо подальшого розвитку волонтерства
4.2.9. Створення рад з координації роботи щодо надання волонтерської допомоги, шефської підтримки установам та закладам системи соціального захисту населення у регіонах Створення та забезпечення функціонування рад з координації роботи щодо надання волонтерської допомоги, шефської підтримки установам та закладам системи соціального захисту населення у кожному регіоні
Організація діяльності інтернатних установ соціального захисту населення 4.2.10. Покращення якості надання послуг в інтернатних установах та геріатричних пансіонатах Затвердження нової редакції типових положень про інтернатні установи.
Затвердження та запровадження стандартів стаціонарного догляду в інтернатних установах
Підвищення рівня фінансування інтернатних установ системи соціального захисту населення.
Запровадження нових підходів у наданні послуг громадянам, які проживають у зазначених установах на основі державних стандартів
4.2.11. Проведення аналізу стану діяльності інтернатних установ щодо якості надання соціальних послуг та медичного обслуговування Посилення контролю за якістю надання соціальних послуг та медичного обслуговування в інтернатних установах Запровадження нової системи контролю за якістю надання соціальних послуг в інтернатних установах
Поліпшення поінформованості громадян про їх права на соціальні послуги 4.2.12. Запровадження нової моделі інформаційно-роз'яснювальної роботи органів державної влади щодо надання громадянам соціальних послуг Розроблення та затвердження методичних рекомендацій щодо інформування громадськості про соціальні послуги Забезпечення обізнаності 100% громадян про їх права на отримання соціальних послуг
4.3. Підвищення якості та збільшення обсягу послуг з реабілітації та соціальної інтеграції інвалідів Створення сприятливого середовища для інтеграції інвалідів у суспільство 4.3.1. Створення безперешкодного середовища для інвалідів відповідно до положень Конвенції ООН по правам інвалідів Ініціювання у всіх нормативно-правових актах та державних програмах, розробником яких є інші центральні органи виконавчої влади, врахування питань, які стосуються інвалідів та інших маломобільних категорій населення, у тому числі щодо створення для них безперешкодного середовища.
Здійснення моніторингу створення безперешкодного середовища будівель, у яких розташовані установи соціальної сфери.
Підвищення рівня доступності будівель, у яких розташовані установи соціальної сфери, для інвалідів та інших маломобільних категорій населення
Забезпечення доступності інвалідів до органів державної влади, установ та закладів у сфері соціального захисту населення
4.3.2. Підвищення рівня соціальних гарантій, що надаються особам з інвалідністю Збільшення розміру грошових компенсацій на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування.
Усунення диспропорцій в розмірах державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, що виплачується повнолітнім та неповнолітнім особам з інвалідністю, які мають найважчий ступінь втрати здоров'я.
Розроблення пропозицій щодо виплати інвалідам щомісячної компенсації на транспортні послуги
Підвищення ефективності реалізації програм соціального забезпечення інвалідів
4.3.3. Забезпечення потреби осіб з інвалідністю у технічних та інших засобах реабілітації Збільшення рівня забезпечення якісними технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю Забезпечення якісними технічними та іншими засобами реабілітації 100% потребуючих
4.3.4. Удосконалення нормативно-правової бази щодо:
- державної типової програми реабілітації інвалідів;
- порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації
Розробка та прийняття відповідних нормативно-правових актів Осучаснення переліку технічних та інших засобів реабілітації.
4.3.5. Розширення мережі сервісних центрів із забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації та технічного обслуговування цих засобів Створення додаткових 8 сервісних центрів Розширення мережі на 25 сервісних центрів
4.3.6. Впровадження нових видів технічних засобів реабілітації та технології їх виготовлення, за розробками УкрНДІпротезування.
Організація серійного виробництва нових комплектуючих для протезування інвалідів
Розширення переліку засобів реабілітації для інвалідів Підвищення якості технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечуються інваліди
4.3.7. Впровадження механізму переходу від утримання реабілітаційних установ до надання реабілітаційних послуг, а також визначення права вибору інваліда реабілітаційної установи незалежно від її статусу Розробка державного стандарту надання інвалідам реабілітаційних послуг Удосконалення процесу організації надання реабілітаційних послуг та обрахунок їх вартості
4.4. Облаштування, адаптація та інтеграція депортованих осіб в українське суспільство 4.4.1. Реалізація заходів Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2015 року
, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2012 № 514, зокрема:
- будівництво житла для депортованих осіб;
- будівництво інженерних мереж;
- виплату матеріальної допомоги індивідуальним забудовникам;
- виплату компенсації за переїзд та перевезення багажу;
- проведення соціально-культурних заходів, спрямованих на адаптацію та інтеграцію депортованих осіб в українське суспільство
Виконання завдань та заходів Програми Сприяння адаптації депортованих осіб в українське суспільство
4.5. Посилення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4.5.1. Концентрація у Мінсоцполітики управлінських функцій, фінансових та матеріальних ресурсів щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Виконання Мінсоцполітики функцій та бюджетних програм щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Формування єдиної політики щодо соціального захисту громадян зазначеної категорії
4.5.2. Організація та координація роботи, пов'язаної з визначення даних про заробітну плату за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження в 1986-1990 роках Організація та проведення засідань Комісії з визначення даних про заробітну плату за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках не менше 1 разу на місяць Підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян зазначеної категорії
4.5.3. Удосконалення нормативно-правової бази щодо:
- посилення соціального захисту деяких категорій постраждалих громадян;
- організації і функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- передачі центрів соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи до сфери управління Мінсоцполітики
Прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та інших нормативно-правових актів Посилення рівня соціального захисту громадян зазначеної категорії
Виконання у повному обсязі заходів бюджетної програми "Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Ціль 5. Збереження нації (зміцнення стійкості та цінності інституту сім'ї, створення ефективної системи соціальної підтримки родин та дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, запровадження у суспільстві європейських стандартів ґендерної рівності та протидії торгівлі людьми)
5.1. Забезпечення раннього виявлення та підтримка сімей з дітьми та дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах Забезпечення якості надання соціальних послуг дітям та сім'ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах 5.1.1. Виконання Державної цільової програми соціальної підтримки сім'ї до 2016 року
, спрямованої на зміцнення інституту сім'ї в Україні
Реалізація завдань та заходів, спрямованих на зміцнення інституту сім'ї в Україні Підвищення престижу сім'ї.
Щорічне зменшення кількості розлучень, кількості кризових сімей порівняно з минулим роком.
Підвищення ефективності державної підтримки сімей, насамперед багатодітних сімей та сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах
5.1.2. Розроблення та затвердження стандартів щодо:
- соціального супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах;
- влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу та сім'ї опікунів;
- соціального супроводу випускників інтернатних закладів
Затвердження наказами Мінсоцполітики 4 соціальних стандартів Надання послуг із соціального супроводу сім'ям та дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах, відповідно до державних стандартів надання послуг
5.1.3. Завершення запровадження прийнятих нормативних актів щодо здійснення соціального супроводу та порядку взаємодії у функціонуванні інституту фахівців із соціальної роботи Затвердження нових форм обліку роботи із сім'ями, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Оцінювання результатів запровадження нової моделі роботи фахівців із соціальної роботи
100% сімей та дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах, охоплені соціальними послугами
Упровадження нових технологій соціальної роботи з сім'ями, в яких існує ризик позбавлення батьків батьківських прав 5.1.4. Впровадження корекційних програм для батьків, які неналежно виконують свої батьківські обов'язки, з урахуванням необхідності розв'язання проблем, що спричиняють складні життєві обставини дитини Розроблення та затвердження корекційних програм, запровадження їх у діяльність центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Щорічне зменшення кількості дітей, вилучених з родин, та батьків, позбавлених батьківських прав
Розвиток інноваційних форм підтримки дітей та сімей з дітьми 5.1.5. Забезпечення створення центрів соціальної підтримки дітей та сімей Затвердження положення про центр соціальної підтримки дітей і сімей.
Створення не менше одного центру у кожному регіоні
Формування мережі центрів соціальної підтримки дітей та сімей. Децентралізація надання соціальних послуг сім'ям з дітьми та дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах, забезпечення їх соціальної інтеграції у громаді
5.1.6. Розширення мережі центрів матері та дитини, відділень надання послуг вагітним жінкам та матерям з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах у діючих установах, що надають соціальні послуги Створення центрів/відділень матері та дитини на базі діючих соціальних установ, зокрема у Івано-Франківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Житомирській областях Задоволення повної потреби у наданні послуг вагітним жінкам та матерям з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання
5.1.7. Створення телефонної "гарячої лінії" з питань соціального захисту сімей з дітьми Прийняття відповідних нормативно-правових актів.
Забезпечення повномасштабного функціонування "гарячої лінії"
Зменшення кількості порушень прав дитини
Удосконалення форм і методів роботи фахівців із соціальної роботи 5.1.8. Підвищення кваліфікації фахівців із соціальної роботи щодо запровадження нових форм та методів роботи, спрямованих на попередження та подолання складних життєвих обставин Проведення семінарів, інших навчальних заходів Підвищення професійної компетентності, знань, умінь, навичок щодо здійснення соціальної роботи
5.1.9. Запровадження моніторингу діяльності фахівців із соціальної роботи Затвердження наказом Порядку проведення моніторингу ефективності соціальних послуг, що надаються сім'ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Запровадження нової системи моніторингу
Формування пропозицій з удосконалення соціальної політики на основі результатів проведення соціальної роботи на місцевому рівні
5.1.10. Зменшення чисельності дітей з сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах, які виховуються в інтернатних установах Внесення змін до порядку діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини.
Проведення аналізу перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до інтернатних закладів усіх сфер підпорядкування, учбових закладів, у тому числі за станом здоров'я
Щорічне зменшення чисельності дітей, які передані на виховання в інтернатні заклади за заявою батьків
5.2. Підвищення ефективності державної підтримки сім'ї та розвиток сімейних форм виховання Удосконалення функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу та системи соціальних гарантій батькам-вихователям та прийомним батькам 5.2.1. Врегулювання проблемних питань функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу:
- у разі зміни місця проживання;
- удосконалення механізму поповнення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу;
- щодо сплати батьками-вихователями та прийомними батьками єдиного внеску
Прийняття відповідних нормативно-правових актів Удосконалення системи відбору кандидатів в прийомні батьки та батьки-вихователі, забезпечення їх соціального захисту
5.2.2. Посилення вимог до кандидатів в усиновлювачі у разі усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування Прийняття відповідного нормативно-правового акту Удосконалення системи відбору кандидатів в усиновлювачі
Забезпечення права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання в сім'ї або в умовах, наближених до сімейних, відповідно до потреб територіальних громад 5.2.3. Активізація роботи місцевих органів державної влади щодо забезпечення усіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сімейними формами виховання, за виключенням дітей із тяжкими вадами здоров'я, які потребують цілодобового реабілітаційного догляду Збільшення кількості створених дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей.
Недопущення передачі до інтернатів дітей, які втратили опіку батьків, в інтернатні установи.
Збільшення до 87% чисельності дітей вказаної категорії, які виховуються в сімейних формах виховання
Реорганізація інтернатних установ, забезпечення сімейними формами виховання не менше 90% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
5.2.4. Удосконалення банків даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів та дітей, які опинились у складних життєвих обставинах Затвердження відповідних наказів Мінсоцполітики Щорічне збільшення кількості усиновлених дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
5.2.5. Забезпечення навчання кандидатів в усиновлювачі Затвердження програми навчання кандидатів в усиновлювачі Забезпечення захисту прав усиновлених дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування
5.2.6. Популяризація серед молоді позитивного ставлення до сім'ї Впровадження програми підготовки молоді до подружнього життя в регіонах України Формування системи підготовки молоді до подружнього життя (сприяти створенню не менше одного центру підготовки у кожній області)
5.2.7. Реорганізація притулків для дітей служб у справах дітей у центри соціально-психологічної реабілітації дітей Реорганізація не менш як 12 притулків для дітей служб у справах дітей Завершення реорганізації усіх притулків у центри соціально-психологічної реабілітації дітей.
Удосконалення форм і методів роботи центрів соціально-психологічної реабілітації дітей
5.2.8. Створення закладів нового типу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (за результатами проведення експерименту у м. Кіровоград на базі закладу "Наш дім") Нормативне врегулювання надання послуг дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування в умовах, наближених до сімейних Створення мережі закладів нового типу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
5.2.9. Підвищення прозорості надання органами державної влади адміністративних послуг щодо міждержавного усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та посилення контролю над дотриманням прав дітей, які усиновлені іноземними громадянами Розміщення на сайті Мінсоцполітики інформації щодо правил та процедур міждержавного усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, українською та англійською мовами.
Удосконалення співпраці з МЗС щодо механізму контролю над дотриманням прав дітей, які усиновлені іноземними громадянами
Забезпечення 100% подання звітів іноземними громадянами щодо умов виховання усиновлених в Україні дітей відповідно до встановленого законодавством порядку
5.3. Забезпечення реалізації права дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення Удосконалення системи оздоровлення та відпочинку дітей, розвиток мережі дитячих оздоровчих закладів 5.3.1. Опрацювання питання щодо передачі закладів оздоровлення та відпочинку дітей, які підпорядковані центральним органам виконавчої влади, до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей Розроблення нормативно-правового акту Створення єдиної системи оздоровлення та відпочинку дітей
5.3.2. Затвердження Державної цільової соціальної програми оздоровлення та відпочинку дітей і розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку на період до 2017 року Прийняття нормативно-правового акту.
Запровадження нових підходів до розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, у тому числі на засадах державно-приватного партнерства
Розширення мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, підвищення якості послуг, що надаються цими закладами
5.3.3. Посилення координації заходів центральних та місцевих органів виконавчої влади, спрямованих на організацію і проведення оздоровлення та відпочинку дітей Забезпечення оздоровленням та відпочинком дітей на рівні не менше 2014 року Запровадження нових механізмів державної підтримки та економічного стимулювання діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку
5.3.4. Розроблення методичних рекомендацій щодо створення безпечних умов перебування дітей, забезпечення охорони їх життя і здоров'я у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку Затвердження методичних рекомендацій та направлення їх у дитячі заклади оздоровлення та відпочинку Відсутність нещасних випадків у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку
5.4. Підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми та надання послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми 5.4.1. Підготовка проектів нормативно-правових актів, проведення засідань координаційних рад Прийняття проектів нормативно-правових актів. Підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади щодо протидії торгівлі людьми
5.4.2. Підвищення рівня обізнаності населення щодо сучасних проявів торгівлі людьми, а також засобів і методів, що використовуються торгівцями людьми, надання допомоги постраждалим особам Проведення інформаційних кампаній.
Підготовка державної доповіді з питань протидії торгівлі людьми
Посилення соціального захисту осіб, які постраждали від торгівлі людьми
5.5. Наближення до європейських стандартів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків 5.5.1. Реалізація завдань, визначених Державною програмою забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року Виконання у повному обсязі завдань та заходів Програми Формування в суспільстві культури ґендерної рівності
5.5.2. Підготовка Державної доповіді, проведення дослідження, а також навчання для державних службовців з питань ґендерної політики Підготовлено доповідь, проведено дослідження та навчено спеціалістів Реалізація державної політики у сфері ґендерної рівності у відповідності до міжнародних зобов'язань
5.5.3. Запровадження механізмів щодо запобігання дискримінації у сфері праці та забезпечення гнучких умов праці для працівників із сімейними обов'язками Розроблення плану заходів щодо створення законодавчих та економічних умов запобігання дискримінації у сфері праці та забезпечення гнучких умов праці для працівників із сімейними обов'язками Зменшення ґендерних диспропорцій у сфері праці
5.5.4. Підготовка пропозицій щодо впровадження ґендерних підходів у діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади Покладання функцій з ґендерних питань на одного із заступників керівника органу виконавчої влади Посилення ґендерної складової у роботі органів виконавчої влади
Формування в суспільстві культури ґендерної рівності 5.5.5. Проведення інформаційних кампаній з питань формування в суспільстві культури ґендерної рівності Проведення інформаційних кампаній Підвищення культури ґендерної рівності в суспільстві
5.5.6. Проведення засідань Експертної ради з питань протидії дискримінації за ознакою статі та семінарів-тренінгів для підвищення рівня обізнаності фахівців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Проведення засідань Експертної ради з питань протидії дискримінації за ознакою статі Підвищення культури ґендерної рівності в суспільстві
5.5.7. Проведення заходів, спрямованих на розвиток лідерських навичок жінок, розширення їх участі у прийнятті рішень в усіх сферах життя суспільства, залучення їх до впровадження підприємницької діяльності Реалізація положень Парламентських слухань 2013 року Формування в суспільстві культури ґендерної рівності
5.5.8. Запровадження квоти для представників однієї статі у списках політичних партій та виборчих списках, серед депутатів рад усіх рівнів, в органах державної влади та в органах місцевого самоврядування, заборона всіх форм дискримінації за ознакою статі, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в усіх сферах суспільства Прийняття Закону України Формування в суспільстві культури ґендерної рівності
Ціль 6. Підвищення результативності роботи Міністерства соціальної політики України
6.1. Запровадження стратегічного планування діяльності Міністерства 6.1.1. Формування планів діяльності Міністерства на 3 роки Здійснення оцінки роботи Мінсоцполітики на основі досягнутих результатів Запровадження стратегічного планування розвитку соціальної політики
6.1.2. Розроблення Концепції соціальної політики України на довгострокову перспективу Затвердження концептуальних підходів до формування державної соціальної політики на довгострокову перспективу Забезпечення соціального розвитку держави шляхом зменшення соціальної несправедливості в суспільстві та підвищення якості життя населення
6.1.3. Здійснення рейтингової оцінки розвитку регіонів на основі соціальної карти регіонів Щоквартальне проведення рейтингової оцінки
6.1.4. Затвердження річних планів роботи структурних підрозділів Мінсоцполітики Здійснення оцінки роботи структурних підрозділів Мінсоцполітики на основі досягнутих результатів
6.2. Створення єдиного інформаційного середовища соціальної сфери та системи обміну інформацією з іншими центральними органами виконавчої влади 6.2.1. Створення єдиного інформаційного середовища соціальної сфери для автоматизації нарахування соціальної допомоги, системи інформаційного обміну з центральними органами виконавчої влади з питань соціального захисту населення Запровадження у дослідну експлуатацію системи взаємодії для забезпечення єдиного інформаційного середовища.
Реалізація спільно з Національним банком України пілотного проекту у Вінницькій та Київській областях щодо запровадження національної карти.
Забезпечення функціонування єдиної інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення і наповнення її всіма необхідними даними з систем та паперових носіїв, що містять дані про отримувачів соціальної допомоги та пільг
Відпрацювання моделі "прозорих соціальних офісів" на місцевому рівні 6.2.2. Створення єдиних "соціальних офісів" на місцевому рівні на основі досвіду функціонування такого офісу у м. Вінниця Створення єдиних "соціальних офісів" на місцевому рівні в окремих регіонах Запровадження прозорих та спрощених процедур надання послуг у сфері соціального захисту населення
6.3. Розвиток міжнародного співробітництва 6.3.1. Забезпечення співробітництва з державними органами іноземних країн, а також з міжнародними організаціями, зокрема шляхом укладення міжвідомчих міжнародних договорів, а також угод про реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги Підписання міжвідомчих міжнародних договорів, проведення зустрічей, реалізація проектів міжнародної технічної допомоги та участь у міжнародних заходах Зміцнення міжнародного співробітництва
Підвищення ефективності реалізації положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) в Україні 6.3.2. Удосконалення підготовки щорічних доповідей Уряду України та нормативно-правової бази щодо реалізації положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) Розробка та подання до Кабінету Міністрів України проекту розпорядження про План заходів щодо забезпечення виконання положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) на 2014 - 2018 роки Прийняття та реалізація розпорядження Кабінету Міністрів України
6.4. Посилення виконавської дисципліни 6.4.1. Забезпечення контролю за станом виконання завдань, визначених актами законодавства, дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України та наказами Мінсоцполітики Відсутність порушень строків виконання завдань, визначених актами законодавства, дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України та наказами Мінсоцполітики
6.4.2. Здійснення заходів щодо удосконалення чинних нормативно правових актів на підставі ґрунтовного аналізу звернень громадян Розроблення нормативно-правових актів щодо удосконалення діючої системи соціального захисту населення на основі аналізу звернень громадян Зменшення кількості повторних звернень громадян
6.4.3. Забезпечення своєчасного надання відповідей на звернення громадян та інформаційні запити у встановлені законодавством терміни Відсутність порушень термінів надання відповідей на інформаційні запити відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" Забезпечення відкритості і гласності
6.5. Підвищення кваліфікації працівників 6.5.1. Підвищення кваліфікації на базі Центру підвищення кваліфікації працівників сфери управління Мінсоцполітики керівників та спеціалістів органів соціального захисту населення, керівників та спеціалістів закладів та установ соціального захисту населення Підвищення кваліфікації працівників не менш ніж один раз на три роки Створення ефективної системи підвищення кваліфікації в Мінсоцполітики
6.6. Удосконалення підходів до наукового забезпечення діяльності Мінсоцполітики Забезпечення координації та підвищення якості наукових досліджень у сфері соціальної політики, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів 6.6.1. Удосконалення механізмів формування замовлень Мінсоцполітики на здійснення наукових досліджень у сфері соціальної політики Формування плану науково-дослідних робіт на 2014 рік на основі визначених стратегічних пріоритетів реалізації соціальної політики.
Підготовка пропозицій щодо переходу від утримання відомчих науково-дослідних закладів Мінсоцполітики до оплати виконаних ними робіт
Забезпечення якісного наукового забезпечення формування та реалізації державної соціальної політики, здійснення реформування соціальної сфери
6.7. Впровадження у Мінсоцполітики внутрішнього контролю 6.7.1. Впровадження системи внутрішнього контролю як механізму управлінського контролю Затвердження інструкції з організації та здійснення внутрішнього контролю Створення ефективної системи управлінського контролю
6.7.2. Здійснення заходів, спрямованих на організацію та належне функціонування внутрішнього контролю в Мінсоцполітики та у підвідомчих установах Проведення 4 планових внутрішніх аудитів протягом І півріччя, забезпечення надання об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій за результатами проведених внутрішніх аудитів у центральному апараті Мінсоцполітики, на підприємствах, в установах та організаціях, які належать до сфери його управління
6.8. Запровадження нової комплексної системи інформування та налагодження комунікації з громадськістю Створення належних умов для набуття громадянами обсягу необхідних знань та навичок у їх застосуванні, необхідних для реалізації своїх прав і свобод у соціальній сфері 6.8.1. Розроблення плану заходів з забезпечення центральними органами виконавчої влади інформаційно-роз'яснювальної роботи та комунікації з громадськістю з актуальних питань у соціальній сфері України Затвердження відповідного плану заходів.
Поліпшення поінформованості громадян про їх соціальні права, пріоритетні напрями діяльності Уряду, реалізації реформ у соціальній сфері, а також налагодження постійного діалогу з населенням
Впровадження основних засад комплексної системи інформаційного забезпечення соціальної політики. Забезпечення зворотного зв'язку з суспільством з вирішення питань соціального захисту населення
6.8.2. Розроблення та затвердження плану роботи з громадськістю та заходів по реалізації Стратегії розвитку громадянського суспільства Забезпечення виконання плану.
Визначення громадської думки, проведення соціологічних опитувань
6.8.3. Забезпечення інформування громадськості щодо діяльності Мінсоцполітики шляхом:
- підготовки та розсилки у ЗМІ прес-релізів, статей, інтерв'ю, пакетів матеріалів для конференцій та брифінгів тощо;
- підготовки та розсилки дайджестів соціальних новин установам та організаціям у сфері соціального захисту населення;
- розміщення матеріалів на сайті
Надання громадянам прозорої інформації про перспективні напрями та результати діяльності Мінсоцполітики
6.8.4. Забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики шляхом:
- проведення консультацій та публічних заходів щодо участі громадськості у реалізації соціальної політики держави;
- залучення громадськості до підготовки та обговорення проектів нормативно-правових актів;
- забезпечення проведення громадської експертизи діяльності Мінсоцполітики, установ та організацій у сфері соціального захисту населення;
- розробка нормативно-правових актів з питань участі громадськості у формуванні та реалізації державної соціальної політики
Надання громадянам можливості участі у процесі прийняття рішень та нормотворчості через відкрите громадське обговорення проектів нормативно-правових актів, які розробляються Мінсоцполітики

................
Перейти до повного тексту