<...>

Право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (із змінами).

Тренери-викладачі дитячо-юнацької спортивної школи мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 18 календарних днів згідно з поз. 35 розділу XVI "Діяльність у сфері організації відпочинку, розваг, культури та спорту" зазначеного вище Списку .

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Статтею 9 Закону України "Про відпустки" чітко визначено, що до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховуються:

1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами або за особливий характер праці;

3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Відповідно до пунктів 6 і 7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці , затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16, додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Якщо працівник був на лікарняному, у відпустці без збереження заробітної плати, на навчанні, виконував громадські обов'язки тощо, або певну кількість робочих днів був зайнятий в умовах, передбачених Списком , менше половини тривалості робочого дня, - ці дні не зараховуються до стажу, що дає право на вказану щорічну додаткову відпустку.

Це стосується і працівників, які щоденно працюють на 0,5 ставки, оскільки вони об'єктивно не можуть бути зайняті в умовах, передбачених Списком , не менше половини встановленої тривалості робочого дня.