До Міністерства палива та енергетики України та Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) надходять запити енергопостачальних компаній щодо судових спорів з приводу віднесення понаднормативних витрат електроенергії до складу валових витрат та врахування їх при оподаткуванні прибутку та нарахуванні ПДВ.

Враховуючи важливість зазначеного питання, Мінпаливенерго та НКРЕ проведено спільну нараду за участю НАК "Енергетична компанія України", експертних галузевих організацій ВАТ "ЛьвівОРГРЕС" та ДП "ДонОРГРЕС", енергопостачальних компаній та ВГО "Енергетична Асоціація України", за результатами якої просимо врахувати таку спільну позицію:

1. Електроенергія - вид продукції, транспортування якої від виробника до споживача здійснюється за рахунок певної частини самої продукції. Тому, витрати електроенергії під час її транспортування є об'єктивною складовою технологічного процесу. Нормування витрат електроенергії на її транспортування було запроваджено наприкінці 80-х років минулого сторіччя з метою оцінки очікуваного корисного відпуску електроенергії споживачам та використання в системі стимулювання персоналу.

Запровадження нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР) передбачено Постановою КМУ від 15.07.97 N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" на виконання Закону України "Про енергозбереження" від 01.07.94.

Метою Закону України "Про енергозбереження" (статті 1, 3) є регулювання відносин між господарськими суб'єктами і державою в сфері енергозбереження, створення економічних і правових умов зацікавленості в енергозбереженні. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про енергозбереження" та п. 1 Загального положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 15.07.97 N 786 (далі - Положення), управління в сфері енергозбереження спрямоване на забезпечення раціонального використання енергоресурсів, скорочення всіх видів витрат паливно-енергетичних ресурсів та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження. При цьому в абзаці 2 п. 1 Положення зазначено:

"Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів не передбачає втручання держави у господарську діяльність підприємств, пов'язану з обмеженням споживання паливно-енергетичних ресурсів або обсягів виробленої продукції. Воно є інструментом усунення нераціонального "використання паливно-енергетичних ресурсів, викликаного безгосподарністю та застосуванням застарілих технологій. Основними важелями цього механізму є матеріальне заохочення економії паливно-енергетичних ресурсів та фінансова відповідальність за їх нераціональне використання".

Таким чином нормування питомих витрат ПЕР має стимулюючу функцію. Стаття 16 Закону України "Про енергозбереження" містить перелік стимулів, серед яких надання податкових пільг, надання цільових державних та інших субсидій і безповоротного асигнування, пріоритетне кредитування, а не додаткове оподаткування, як визначено окремими судовими рішеннями. Стаття 17 Закону визначає економічні санкції за перевитрати ПЕР, які не мають відношення до оподаткування. Крім того, абзац 3 п. 1 Положення визначає, що "Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів використовується також для прогнозування обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів у регіонах, галузях та у цілому в державі".

Отже, законодавством визначено вичерпний перелік завдань нормування - стимулювання і прогнозування.

Основним галузевим нормативним документом, який регламентує визначення та розрахунок витрат електроенергії на її транспортування є Методика складання структури балансу електроенергії в електричних мережах 0,38-150 кВ, аналізу його складових і нормування технологічних витрат електроенергії" (далі - Методика), затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 грудня 2003 року N 757 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства палива та енергетики України від 5 лютого 2009 року N 52. У Вступі Методики підкреслюється, що "значення технологічних витрат розраховані з певною похибкою, яка залежить від точності визначення вхідних даних та припущень, що прийняті у методиках нормування".

Цим підтверджується оціночна природа показника нормативних витрат електроенергії, який може бути визначений за певних припущень і фіксованих умов, і в жодному разі не може трактуватися як гранична величина допустимих витрат електроенергії на її передачу.

При визначенні нормативних витрат електроенергії неможливо врахувати:

індивідуальні графіки навантаження і коефіцієнти потужності в узлах розрахункової схеми,

наявність схем, відмінних від нормальних, зокрема ремонтних тощо,

фактичний розподіл та несиметрія фазних навантажень по фідерах 0,4 кВ,

погодні умови (температура повітря і вологість по всій протяжності мереж) тощо.

Таким чином, тільки звітні (фактичні) витрати електроенергії в електромережах відображають вплив усіх факторів і є об'єктивною величиною витрат електроенергії на її транспортування.

Специфікою електроенергії як товару є одномоментність її виробництва і споживання та неможливість її складування. Це визначає єдиний можливий спосіб обрахунку фактичних витрат електроенергії як різницю між надходженням електроенергії в мережу і корисним відпуском електроенергії споживачам.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" регулювання тарифів на електроенергію покладено на Національну комісію регулювання електроенергетики (НКРЕ) України як законодавчо визначений орган державного регулювання у сфері електроенергетики.

В результаті реструктуризації вертикально інтегрованої системи галузі і впровадження ринкових відносин в енергетиці у 1995-2000 рр. змінились методологічні підходи до формування тарифів на електроенергію. Зокрема, з 2000 року роздрібний тариф на електричну енергію формується енергопостачальними компаніями відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за ринковою формулою. Складовими роздрібного тарифу для споживачів є оптова ринкова ціна на електроенергію, тариф на передачу, тариф на постачання та витрати електроенергії в мережах.