Відповідно до статті 16 Закону України "Про меліорацію земель" та з метою збереження устаткування насосних станцій, гідротехнічних споруд та інших меліоративних фондів, які перебувають у державній власності і тимчасово не задіяні в сільськогосподарському виробництві через неукомплектованість господарств-водокористувачів дощувальною технікою та з інших організаційно-технічних причин,

1. Затвердити Положення про консервацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури (далі - Положення), що додається.

2. Юридичному сектору (Н.Вітряк) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Голові Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошувальному землеробству, начальникам басейнових управлінь водних ресурсів, обласних виробничих управлінь меліорації і водного господарства, управлінь каналів, управлінь водного господарства при консервації меліоративних систем керуватися вимогами Положення, зазначеного в пункті 1 цього наказу.

4. Управлінню експлуатації водогосподарських систем (В.Шеремета), Відділу енергозбереження, механізації і охорони праці (І.Сірий) надавати необхідну допомогу водогосподарським організаціям у застосуванні Положення, зазначеного в пункті 1 цього наказу.

5. Начальнику Відділу наукового та інформаційно-технічного забезпечення (О.Варницький) забезпечити тиражування Положення у кількості 250 примірників.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держводгоспу О.Романова.

1.1. Це Положення встановлює порядок підготовки до консервації проведення консервації та розконсервації меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури цих систем і є обов'язковим для державних водогосподарських установ, організацій підприємств, що належать до сфери управління Державного комітету України по водному господарству (далі - водогосподарські організації) та які здійснюють експлуатацію інженерної інфраструктури меліоративних систем та її окремих об'єктів, що перебувають у державній власності, крім об'єктів, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України "Про меліорацію земель".

Для органів місцевого самоврядування, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 року N 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників" передаються внутрішньогосподарські меліоративні системи у комунальну власність, приватних агроформувань, юридичних і фізичних осіб, що використовують меліоровані землі, це Положення має рекомендаційний характер.

1.2. Консервація меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури цих систем, які з виробничих або технічних причин виводяться з технологічного режиму роботи, - це комплекс заходів, спрямованих на тимчасове припинення (на певний період) їх господарського використання, зберігання основних фондів меліоративних систем (далі - меліоративні фонди) з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

1.3. Виходячи з організаційно-господарських, технічних та економічних можливостей власників меліоративних фондів, землевласників (землекористувачів) або вповноважених органів, консервація меліоративних систем або їх об'єктів може бути частковою (передбачає виведення з проектного режиму роботи частини меліоративної системи, зрошуваної або осушувано-зволожуваної площі), короткостроковою (строком до трьох років) та довгостроковою (понад три роки).

1.4. Консервації підлягають об'єкти інженерної інфраструктури на меліоративних системах (насосні станції, закрита меліоративна мережа та арматура на ній, гідротехнічні споруди тощо) з метою збереження і підтримання у працездатному стані всіх елементів меліоративної системи на площах, які на тривалий період виключаються з плану поливу (не будуть використовуватися як зрошувані землі), та регулювання водного режиму (осушувані землі) з причин:

організаційно-господарських (реформування колективних сільськогосподарських підприємств, зміни власників та форм господарювання, зміни структури сівозмін або цільового призначення земель тощо);

складного фінансово-економічного стану господарств-водокористувачів (відсутність коштів на утримання та ремонт внутрішньогосподарських меліоративних фондів, комплектацію дощувальної техніки, сплату за використання електроенергії і послуг з подачі та відведення води та інше);

відсутності або незадовільного технічного стану дощувальної техніки, розкомплектованості насосних станцій технологічним устаткуванням, виходу з ладу внутрішньогосподарської закритої мережі, відключення на тривалий час енергопостачання об'єкта, тимчасове погіршення якості води в джерелах зрошення тощо.

2.1. Водогосподарські організації здійснюють експлуатацію меліоративних систем і окремих об'єктів, готують і подають органу вищого рівня, уповноваженому управляти державним майном, пропозиції щодо необхідності проведення консервації та розконсервації державних меліоративних фондів, визначення строків і конкретного джерела фінансування цих робіт з відповідним техніко-економічним обґрунтуванням.

2.2. Консервація (розконсервація) внутрішньогосподарських меліоративних систем (меліоративної мережі, об'єктів інженерної інфраструктури) здійснюється за ініціативи підприємств, установ, організацій, які експлуатують меліоративні фонди, або землевласників (землекористувачів) за погодженням з експлуатаційною водогосподарською організацією.

2.3. Переведення міжгосподарських меліоративних систем або окремих об'єктів інженерної інфраструктури цих систем на консервацію (часткову, короткострокову або довгострокову), розконсервація або продовження строку консервації здійснюються за рішенням робочої комісії, яка створюється за наказом Голови Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошувальному землеробству, начальником басейнового управління водних ресурсів, начальником обласного виробничого управління меліорації і водного господарства, а для загальнодержавних меліоративних систем - за наказом Голови Держводгоспу з визначенням голови та членів робочої комісії.

Переведення на консервацію (часткову, короткострокову або довгострокову), розконсервація внутрішньогосподарських меліоративних систем або окремих об'єктів інженерної інфраструктури цих систем вирішуються робочою комісією, яка створюється органами влади, що вирішують питання у сфері меліорації земель, віднесених до їх компетенції, згідно чинного законодавства.

2.4. Робочу комісію з консервації загальнодержавних, міжгосподарських меліоративних систем може очолювати начальник управління каналу, начальник управління водного господарства або його заступник.

Робочу комісію з консервації внутрішньогосподарських меліоративних систем або окремих об'єктів інженерної інфраструктури цих систем може очолювати відповідальна особа органу місцевого самоврядування за його згодою. До складу цієї комісії можуть входити представники: водогосподарської організації, управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, районного відділу (міського управління або відділу) земельних ресурсів, місцевого природоохоронного органу, за згодою органи місцевого самоврядування та землевласники (землекористувачі).

У разі потреби прийняття складних рішень з консервації меліоративних систем експлуатаційні водогосподарські організації можуть надавати технічну допомогу землевласникам (землекористувачам) щодо підготовки даних та пропозицій на договірних засадах згідно із чинним законодавством.

2.5. Комісія на підставі матеріалів обстеження складає акт про консервацію основних фондів меліоративних систем (додаток 1), у якому обґрунтовує необхідність консервації меліоративних систем, споруд з визначенням типу і строку консервації, матеріальних та фінансових витрат на її проведення, переліку устаткування, що повинно демонтуватись, порядку його демонтажу та збереження, кількості персоналу для обслуговування водогосподарських об'єктів функціонування яких є необхідним, а також інших питань, пов'язаних з переведенням меліоративних систем, споруд на консервацію.

До зазначеного акта додаються акт електропостачальної організації про відключення водогосподарського об'єкта від електропостачання (у разі виконання таких дій) і довідка про балансову вартість основних фондів загальнодержавних, міжгосподарських і внутрішньогосподарських меліоративних систем, що підлягають консервації, протокол технічної ради водогосподарської організації, уповноваженої управляти державними меліоративними фондами, у зоні якої розташовані ці об'єкти (Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошувальному землеробству, басейнового управління водного господарства або обласного виробничого управління меліорації і водного господарства), про консервацію меліоративних систем.

2.6. Акт про консервацію основних фондів меліоративних систем затверджується начальником управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації і начальником управління водного господарства. Щодо меліоративних систем, які перебувають у межах двох і більше районів, - акт про консервацію основних фондів меліоративних систем затверджується начальником Головного управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації і начальником обласного виробничого управління водного господарства, басейнового управління водних ресурсів.

Акт про консервацію основних фондів меліоративних систем (внутрішньогосподарського значення) подається робочою комісією до відповідного органу, який її створював, для прийняття остаточного рішення.

При вирішенні питання щодо консервації або розконсервації основних фондів меліоративних систем, що перебувають у державній власності, акт про їх консервацію з відповідними документами подається до органу вищого рівня.

На підставі поданого акта про консервацію основних фондів меліоративних систем і відповідних документів, передбачених пунктом 2.5. цього Положення, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошувальному землеробству, басейнове управління водних ресурсів, обласне виробниче управління меліорації і водного господарства відповідно до повноважень видають накази щодо проведення консервації державних меліоративних фондів.

2.7. Розконсервація меліоративних систем або окремих об'єктів інженерної інфраструктури цих систем здійснюється в такому самому порядку, як і їх консервація.

2.8. Для внутрішньогосподарських меліоративних систем, які перебувають у межах землекористування одного власника і технологічно не пов'язані з іншими меліоративними системами, консервація (розконсервація) здійснюється за рішенням власника основних фондів цих меліоративних систем з повідомленням водогосподарської організації.

3.1. Після прийняття остаточного рішення щодо консервації меліоративних систем або окремих об'єктів інженерної інфраструктури цих систем (часткової, короткострокової, довгострокової) підприємства, установи та організації, які здійснюють експлуатацію меліоративних фондів цих систем, або вповноважений орган може виконувати комплекс заходів щодо проведення консервації.

При частковій консервації здійснюється консервація (без демонтажу) гідромеханічного та електротехнічного устаткування насосних станцій, яке не буде задіяне в подальшій експлуатації протягом одного року. На гідротехнічних спорудах демонтажу підлягають електродвигуни та редуктори, а на закритих трубопроводах консервується запірно-регулювальна арматура.

При короткостроковій консервації, виходячи з потреби водокористувачів у воді для зрошення та зволоження окремих площ, демонтажу і консервації підлягає лише устаткування об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, яке не задіяне у технологічному процесі.

При довгостроковій консервації повністю демонтується гідромеханічне, електротехнічне устаткування та кабельно-провідникова продукція. У випадках, коли неможливо або економічно недоцільне збереження на системі повітряних ліній електропередач та металевих трубопроводів зрошувальної мережі (напірних, магістральних), що розміщені на поверхні землі, такі конструктивні елементи меліоративної системи також демонтуються.

3.2. При переведенні меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури цих систем на консервацію проводиться технічний огляд усіх об'єктів інженерної інфраструктури, визначаються обсяги робіт, пов'язаних з демонтажем, ремонтом устаткування і його консервацією, складаються відомості про обсяги робіт з консервації та кошториси на виконання зазначених робіт.

3.3. Підприємства, установи та організації, які здійснюють експлуатацію меліоративних систем, не рідше двох разів на рік (до і після вегетаційного періоду) повинні проводити технічне обстеження об'єктів меліоративних систем, споруд, устаткування, переведених у режим консервації, на підставі якого визначається потреба в проведенні додаткових невідкладних заходів з підтримання меліоративної системи, що перебуває на консервації, у належному стані.

3.4. Технічний догляд за законсервованими меліоративними системами та окремими об'єктами інженерної інфраструктури цих систем полягає у проведенні робіт (без тривалого залучення механізмів та матеріальних ресурсів), спрямованих на підтримання об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем і демонтованого устаткування у стані готовності до використання за призначенням.

3.5. Колекторно-дренажні системи і відповідне устаткування на них можуть переводитись на консервацію лише за умови стійкого сприятливого меліоративного стану угідь та подальшого постійного нагляду за його зміною.

3.6. З метою недопущення негативних наслідків на землях зрошувальних, осушувальних систем, що переводяться на консервацію, гідрогеолого-меліоративними експедиціями, гідрогеолого-меліоративними партіями здійснюється моніторинг зрошуваних та осушуваних земель. Матеріали спостережень передаються водогосподарській організації, у зоні обслуговування якої перебувають законсервовані меліоративні системи, і органу місцевого самоврядування, на території якого розташована дана меліоративна система для прийняття, у разі потреби, відповідних рішень.

4.1. При консервації насосної станції перед демонтажем устаткування в обов'язковому порядку визначається технічний стан устаткування і складається акт демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації (додаток 2).

4.2. Визначення технічного стану та демонтаж устаткування при консервації об'єкта можуть здійснюватися підприємствами, установами та організаціями, які експлуатують меліоративні фонди, спеціалізованими підприємствами, установами та організаціями, а також фізичними особами на договірній основі.

4.3. При виконанні робіт з консервації насосних станцій необхідно забезпечити в кожному конкретному випадку дотримання вимог безпечної експлуатації електроустановок споживачів, техніки безпеки при здійсненні вантажно-підйомних робіт і безпеки з охорони праці, згідно з чинним законодавством.

4.4. При довгостроковій консервації насосної станції демонтажу підлягають:

електродвигуни основного та допоміжного технологічного устаткування, їх пускорегулювальна апаратура, контрольно-вимірювальні прилади, засоби автоматики та телемеханіки;

силові та контрольні кабелі, які прокладені в кабельних каналах;

вантажопідйомні механізми.

При консервації (частковій, короткостроковій або довгостроковій) робочою комісією окремо вирішується питання про демонтаж устаткування та кабельної продукції, прокладеної в каналах.

4.5. Основні і допоміжні насоси, засувки, дискові затвори, зворотні клапани та інша арматура при консервації повинні бути звільнені від води і вологи, усі їх робочі частини та різьбові деталі змащені, а підшипники заповнені антикорозійними мастилами.

4.6. Якщо насосна станція підлягає довгостроковій консервації, демонтоване устаткування, контрольно-вимірювальні прилади та кабельна продукція й інструменти здаються на зберігання до складських приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють експлуатацію цих насосних станцій, з товарними бирками, на яких зазначається їх належність.

4.7. У разі відсутності проектної або виконавчої документації на меліоративну систему або окремий об'єкт перед демонтажем устаткування насосної станції необхідно виконати схему компонування устаткування та схеми електричних з'єднань.

4.8. Консервація устаткування та його подальше зберігання забезпечуються відповідно до вимог технічної експлуатації насосних станцій та інструкцій заводів-виробників відповідного устаткування.

4.9. Для здійснення демонтажу устаткування насосних станцій і споруд, транспортування, проведення консервації та подальшого зберігання його у складських приміщеннях підприємств, установ та організацій, які здійснюють їх експлуатацію, складається кошторис, який затверджується в установленому законодавством порядку.

4.10. Режим експлуатації трансформаторних підстанцій, ліній електропередач під час консервації меліоративних систем визначається робочою комісією за узгодженням з енергопостачальними організаціями.

На технологічних трансформаторних підстанціях за рішенням комісії демонтуються силові трансформатори, комплектні розподільчі пристрої, шафи, панелі, комутаційно-захисне та інше електротехнічне устаткування.

Водогосподарська організація листом повідомляє енергопостачальну організацію про призупинення енергоспоживання на трансформаторній підстанції, яка знаходиться на її балансі або балансі енергопостачальної організації, із зазначенням причин і строків.

У кожному випадку експлуатаційна водогосподарська організація і енергопостачальна організація складають акт щодо призупинення споживання електричної енергії на певний період з приводу консервації насосної станції та можливості відновлення електропостачання в майбутньому.

4.11. При консервації вживаються заходи щодо збереження будівель насосних станцій та устаткування, яке не було демонтоване. На них в обов'язковому порядку встановлюються додаткові запірні конструкції або пристрої з метою запобігання проникненню сторонніх осіб, організовується чергування. Забезпечується догляд та утримання в екологічно безпечному стані напірних та регулювальних басейнів, водосховищ та інших ємностей, призначених для зрошення (осушення).

4.12. На докових насосних станціях з метою недопущення затоплення їх підземних частин вирішується питання відкачування води, виходячи із забезпечення енергопостачання і наявності дренажних систем (насосів), пускорегулювальної апаратури тощо.

Такі насосні станції повинні перебувати під систематичним наглядом.

4.13. При частковій або короткостроковій консервації насосних станцій експлуатаційний персонал залишається на робочих місцях згідно з штатним розписом.

4.14. При довгостроковій консервації насосних станцій з демонтажем устаткування необхідність збереження або вивільнення експлуатаційного персоналу вирішується, згідно з чинним законодавством.

5.1. При переведенні зрошувальних та осушувально-зволожувальних систем на консервацію здійснюється спорожнення трубопроводів від води. На кінцевих отворах трубопроводів, гідрантів або в місцях знятої арматури встановлюються та закріплюються металеві або дерев'яні заглушки.

5.2. Металеві деталі та вузли арматури, розміщені як на поверхні, так і в колодязях, підіймальні механізми, заставки, засувки на гідротехнічних спорудах (далі - ГТС), які не підлягають демонтажу, повинні бути очищені від іржі і покриті антикорозійними захисними мастилами, необроблені поверхні пофарбовані, а різьбові з'єднання змащені антикорозійними мастилами.

5.3. Для запобігання потраплянню ґрунту, сміття, а також виходячи з вимог техніки безпеки, на всіх люках колодязів повинні бути встановлені та заварені суцільні металеві або залізобетонні кришки.

5.4. До комплексу робіт з демонтажу металевих трубопроводів включаються:

складання схеми демонтажу трубопроводу;

розрізання (роз'єднання) труби тільки по монтажних (зварювальних) стиках з дотриманням послідовності;

нумерація труб з позначенням показників пікетажу з кожного кінця вирізаної труби згідно із схемою або проектом;

установлення (закріплення) на кінцевих отворах трубопроводів, що залишилися, металевих або дерев'яних заглушок;

демонтаж запірно-регулювальної арматури з цих трубопроводів і підготовка її до консервації.

Труби повинні бути очищені від бруду. У місцях пошкодження ізоляція відновлюється, торці труб зачищаються і покриваються гідроізолюючими матеріалами.

Демонтований трубопровід (труби) зберігається на складі (базі) експлуатаційної водогосподарської організації (балансоутримувача) у штабелях з прокладками з дерев'яних брусків між рядами та установленням опорних стояків.

5.5. При демонтажі підіймальних механізмів, електроприводів, заставок, засувок, металоконструкцій та інших конструктивних елементів ГТС усе устаткування і конструкції маркуються бирками і фарбою на конструкції із зазначенням назви об'єкта, типу ГТС, пікету, схеми монтажу (лівостороннє або правостороннє розміщення) та іншої необхідної інформації.

Устаткування і металоконструкції ГТС зберігаються на складах підприємств, установ та організацій, які здійснюють їх експлуатацію і складуються по комплекту на кожну ГТС.

6.1. Після закінчення поливного сезону проводиться обстеження дощувальної та іншої техніки, устаткування. Обов'язково визначається технічний стан вузлів, деталей, водопровідних трубопроводів окремо щодо кожної машини. При цьому здійснюються необхідні ремонтні роботи та визначаються обсяги робіт з консервації.

У разі довгострокової консервації меліоративних систем здійснюється демонтаж дощувальних машин та забезпечується їх зберігання на складах і спеціально підготовлених майданчиках.

6.2. Консервація проводиться з метою запобігання пошкодженню основних вузлів та агрегатів дощувальної техніки і полягає у здійсненні таких заходів:

промивання трубопроводів, дощувальних апаратів, демонтаж стабілізувальних пристроїв, зливних клапанів, двигунів тощо;

демонтаж деталей і вузлів: дощувальних апаратів, електроустаткування, приладів, акумуляторів, гумових ущільнювальних манжетів і передача їх для зберігання у сухому закритому приміщенні;

промивання, змащення ланцюгів трансмісії і складання їх на зберігання у ящики;

змащення мастилом усіх зовнішніх різьбових з'єднань, зачищення знежирювання та фарбування пошкодженого зовнішнього покриття машин та установок;

зберігання труб у штабелях з прокладками з дерев'яних брусків (дощок) між рядами та встановленням опорних стояків.

7.1. Демонтовані конструктивні елементи меліоративної системи (у тому числі устаткування) передаються на склад для зберігання відповідно до переліку, зазначеного в акті демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації (додаток 2).

Акт демонтажу передається до бухгалтерії для ведення бухгалтерського обліку демонтованого устаткування і матеріалів, що зберігаються на складах.

7.2. Комісія, яка створюється наказом керівника водогосподарської організації, установлює вартість демонтованих та зданих на склад конструктивних елементів меліоративної системи (у тому числі устаткування), виходячи з первісної вартості об'єкта та фактичного стану демонтованого устаткування та матеріалів.

7.3. Бухгалтерія водогосподарської організації на підставі акта демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації уносить зміни щодо закріплення демонтованих та прийнятих на склад окремих конструктивних елементів меліоративної системи (у тому числі устаткування) за матеріально відповідальною особою.

Ведення обліку демонтованого при консервації устаткування здійснюється в окремій книзі.

7.4. На підставі матеріалів про консервацію або розконсервацію основних фондів меліоративних систем і даних бухгалтерського обліку експлуатаційна водогосподарська організація складає звіт про консервацію (розконсервацію) державних і внутрішньогосподарських меліоративних фондів (зрошувальних, осушувальних систем), згідно додатку 3, за станом на 1 січня року, наступного за звітним, який подає організації вищого рівня в складі річного технічного звіту (як додаток).