Відповідно до статей 14 та 16 Закону України "Про меліорацію земель" , підпункту 60 пункту 4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32, з метою збереження устаткування насосних станцій, гідротехнічних споруд та інших меліоративних фондів, які перебувають у державній власності і тимчасово не задіяні в роботі,

1. Затвердити Положення про консервацію та розконсервацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, що додається.

2. Державному агентству водних ресурсів України (Овчаренко І.І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України по водному господарству від 20 червня 2008 року № 139 "Про затвердження Положення про консервацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури", зареєстрований в Міністерстві юстиції 01 вересня 2008 року за № 797/15488.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Кузя М.С.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Це Положення встановлює порядок підготовки до консервації, проведення консервації та розконсервації меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури цих систем і є обов'язковим для управлінь магістральних каналів, басейнових та обласних управлінь водних ресурсів, управлінь водного господарства, міжрайонних управлінь водного господарства, регіональних управлінь водних ресурсів згідно з Організаційною структурою водогосподарських організацій Державного агентства водних ресурсів України (додаток 1), що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України (далі - водогосподарські організації), які здійснюють експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, що перебувають у державній власності.

Це Положення не застосовується до окремих об’єктів інженерної інфраструктури загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем, які використовуються для потреб, не пов’язаних з меліорацією земель.

2. Консервація меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем, яких з виробничих або технічних причин виводять з технологічного режиму роботи, - комплекс заходів, спрямованих на тимчасове припинення їх експлуатації, господарського використання, з метою збереження основних фондів меліоративних систем (далі - меліоративні фонди) з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

3. Відповідно до організаційно-господарських, технічних та економічних можливостей водогосподарських організацій консервація меліоративних систем або їх об'єктів може бути за типом: повною або частковою (передбачає виведення з проектного режиму роботи інженерної інфраструктури частини меліоративної системи зрошуваної або осушувано-зволожуваної площі); за строком: короткостроковою (строком до трьох років) та довгостроковою (понад три роки).

4. Консервації підлягають об'єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем (зрошувальних, осушувальних): насосні станції, міжгосподарська та внутрішньогосподарська закрита меліоративна мережа та арматура на ній, гідротехнічні споруди тощо, з метою збереження і підтримання у працездатному стані всіх елементів меліоративної системи на площах, яких на тривалий період виключають з плану поливу (не будуть використовувати як зрошувані землі), та регулювання водного режиму (осушувані землі) з причин:

визнання земельної ділянки меліоративних систем деградованою та малопродуктивною, господарське використання якої є екологічно небезпечним та економічно неефективним, та/або техногенно забрудненою;

земельні ділянки меліоративних систем вилучаються для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених Земельним кодексом України;

відсутності коштів на утримання та ремонт меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем, комплектацію та придбання дощувальної техніки, сплату за використання електроенергії і послуг з подавання та відведення води;

відсутності або незадовільного технічного стану дощувальної техніки, розкомплектованості технологічного устаткування насосних станцій, виходу з ладу внутрішньогосподарської закритої мережі, відключення на тривалий час енергопостачання об'єкта, тимчасового погіршення якості води в джерелах зрошення тощо.

1. Управління водного господарства, міжрайонні управління водного господарства, регіональні управління водних ресурсів, що здійснюють експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури цих систем, готують і подають до обласного або басейнового управління водних ресурсів пропозиції щодо необхідності проведення консервації меліоративних фондів, визначення строків і конкретного джерела фінансування цих робіт з відповідним техніко-економічним обґрунтуванням.

Управління магістральних каналів, обласні та басейнові управління водних ресурсів, що здійснюють експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури цих систем, готують і подають пропозиції щодо необхідності проведення консервації меліоративних фондів, визначення строків і конкретного джерела фінансування цих робіт з відповідним техніко-економічним обґрунтуванням до Держводагентства.

2. Переведення меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем, які перебувають на балансі управлінь водного господарства, міжрайонних управлінь водного господарства, регіональних управлінь водних ресурсів, на консервацію (повну, часткову, короткострокову або довгострокову) або продовження строку консервації здійснюється на підставі акта про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури комісією з консервації, яка створюється відповідно до наказу обласного або басейнового управління водних ресурсів.

3. Переведення на консервацію або продовження строку консервації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем, які перебувають на балансі управлінь магістральних каналів, басейнових та обласних управлінь водних ресурсів, здійснюється на підставі акта про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури комісією з консервації, яка створюється відповідно до наказу Держводагентства.

4. Комісію з консервації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем (далі - комісія з консервації), що перебувають на балансі управлінь водного господарства, міжрайонних управлінь водного господарства, регіональних управлінь водних ресурсів, очолює керівник обласного або басейнового управління водних ресурсів або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень.

Комісію з консервації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, що перебувають на балансі управлінь магістральних каналів, обласного або басейнового управління водних ресурсів, очолює посадова особа Держводагентства, яка призначається наказом Держводагентства про створення комісії з консервації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем.

До складу комісії з консервації входять: представники експлуатаційної та бухгалтерської служби водогосподарських організацій та за згодою представники структурних підрозділів районної та (або) обласної державних адміністрацій та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, а також представники органів місцевого самоврядування та землевласники (землекористувачі), що використовують меліоровані землі.

5. Комісія з консервації на підставі здійсненого обстеження складає акт про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури (додаток 2), у якому обґрунтовує необхідність їх консервації з визначенням типу і строку консервації, матеріальних та фінансових витрат на її проведення, кількості персоналу для обслуговування меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем, функціонування яких є необхідним, а також інших питань, пов'язаних з переведенням меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем на консервацію.

До зазначеного акта додається акт енергопостачальної організації щодо відключення від електропостачання (у разі виконання таких дій) і довідка про балансову вартість меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, що підлягають консервації, протокол технічної ради органу, уповноваженого управляти об’єктами державної власності, у зоні діяльності якого розташовані ці об'єкти, про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури.

6. Акт про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури затверджує голова комісії з консервації.

Акт про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури з відповідними документами подають до водогосподарської організації, що створювала комісію з консервації.

На підставі поданого акта про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури і відповідних документів, передбачених пунктом 5 цього розділу, видається наказ Держводагентства (басейнового або обласного управління водних ресурсів) щодо проведення консервації державних меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури.

1. Після затвердження акта про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури водогосподарські організації, які здійснюють їх експлуатацію, можуть виконувати комплекс заходів із проведення консервації.

Порядок проведення демонтажу та перелік окремих об’єктів інженерної інфраструктури та окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) зазначаються в акті демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації (додаток 3).

Акт демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації затверджує голова комісії з консервації.

При повній консервації здійснюється демонтаж гідромеханічного та електротехнічного устаткування насосних станцій, яке не буде задіяне в подальшій експлуатації більше одного року.

При частковій консервації здійснюється консервація (без демонтажу) гідромеханічного та електротехнічного устаткування насосних станцій, яке не буде задіяне в подальшій експлуатації більше одного року.

На гідротехнічних спорудах демонтажу підлягають електродвигуни та редуктори, а на закритих трубопроводах консервується запірно-регулювальна арматура.

При короткостроковій консервації відповідно до потреби водокористувачів у воді для зрошення та зволоження окремих площ демонтажу і консервації підлягає лише устаткування об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, яке не задіяне у технологічному процесі.

При довгостроковій консервації повністю демонтуються гідромеханічне, електротехнічне устаткування та кабельно-провідникова продукція. Металеві трубопроводи зрошувальної мережі (напірні, магістральні) та мережі електропостачання, які розміщено у межах цих земель та знаходяться на балансі водогосподарських організацій, що здійснюють їх експлуатацію, також демонтуються у випадках, коли неможливо або економічно недоцільно їх збереження на системі.

2. При переведенні меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури цих систем на консервацію проводиться технічний огляд усіх об'єктів інженерної інфраструктури, визначаються обсяги робіт, пов'язаних з демонтажем, ремонтом устаткування та його консервацією, складаються відомості про обсяги робіт із консервації та кошториси на виконання зазначених робіт.

3. Водогосподарські організації, які здійснюють експлуатацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, не рідше двох разів на рік (до і після вегетаційного періоду) повинні проводити технічне обстеження меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем, переведених у режим консервації, на підставі якого визначають потребу в проведенні додаткових невідкладних заходів з підтримання їх у належному стані.

4. Технічний нагляд за законсервованими меліоративними системами та окремими об'єктами інженерної інфраструктури цих систем полягає у проведенні робіт (без тривалого залучення механізмів та матеріальних ресурсів), спрямованих на підтримання окремих об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) у стані готовності до використання за призначенням.

5. Колекторно-дренажні системи і відповідне устаткування на них можуть переводитись на консервацію лише за умови стійкого сприятливого меліоративного стану угідь та подальшого постійного нагляду за його зміною.

6. З метою недопущення негативного впливу на природні ресурси та стан навколишнього природного середовища через консервацію зрошувальних та осушувальних систем водогосподарські організації у межах повноважень здійснюють моніторинг зрошуваних та осушуваних земель та повідомляють орган місцевого самоврядування, на території якого розташована меліоративна система, для прийняття у разі потреби спільних відповідних рішень.

7. У зв’язку з виробничою або технічною необхідністю окремі конструктивні елементи меліоративної системи (у тому числі устаткування), яка знаходиться на довгостроковій консервації, можуть бути тимчасово передані до іншої меліоративної системи (до розконсервації меліоративної системи) за попереднім погодженням з Держводагентством.

1. При консервації насосної станції перед демонтажем устаткування обов'язково визначається технічний стан устаткування і складається акт демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації (додаток 3).

2. Визначення технічного стану та необхідності демонтажу устаткування при консервації об'єкта здійснюють водогосподарські організації, які експлуатують меліоративні системи та окремі об’єкти інженерної інфраструктури. У разі необхідності до визначення технічного стану та демонтажу устаткування можуть залучатись технічні засоби, а також працівники спеціалізованих підприємств, установ та організацій відповідно до чинного законодавства.

3. При виконанні робіт з консервації насосних станцій необхідно забезпечити в кожному конкретному випадку дотримання правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт.

4. При довгостроковій консервації насосної станції демонтажу підлягають:

електродвигуни основного та допоміжного технологічного устаткування, їх пускорегулювальна апаратура;

контрольно-вимірювальні прилади;

засоби автоматики і телемеханіки;

силові та контрольні кабелі, які прокладені в кабельних каналах;

вантажопідіймальні механізми.

При повній, частковій або короткостроковій консервації комісія з консервації окремо вирішує питання про демонтаж устаткування та силової кабельної продукції, прокладеної в кабельних каналах.

5. При консервації:

повинні бути звільнені від води і вологи:

основні і допоміжні насоси;

засувки, дискові затвори;

зворотні клапани та інша арматура;

змащенню підлягають робочі частини та різьбові деталі вищевказаного устаткування;

підшипники підлягають заповненню антикорозійними мастилами.

6. Якщо насосна станція підлягає довгостроковій консервації, утриманню у складських приміщеннях водогосподарських організацій, які здійснюють експлуатацію цих насосних станцій, з товарними бирками, на яких зазначається їх належність, підлягають:

електродвигуни основного та допоміжного технологічного устаткування, їх пускорегулювальна апаратура;

контрольно-вимірювальні прилади;

засоби автоматики і телемеханіки;

силові та контрольні кабелі, які прокладені в кабельних каналах;

вантажопідіймальні механізми;

інструменти для здійснення демонтажу.

7. Якщо відсутня проектна або виконавча документація на меліоративну систему або окремий об’єкт інженерної інфраструктури, перед демонтажем устаткування насосної станції необхідно виконати схему компонування устаткування та схеми електричних з'єднань.

8. Консервація устаткування та його подальше зберігання забезпечуються відповідно до Правил безпечної експлуатації насосних станцій водогосподарських систем, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 12 березня 2010 року № 55, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 квітня 2010 року за № 271/17566, та інструкцій заводів-виробників відповідного устаткування.