Відповідно до частини першої статті 69 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" та з метою організації експертизи тимчасової втрати працездатності в окремих випадках НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок організації експертизи тимчасової втрати працездатності, що додається.

2. Керівникам закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності, та фізичним особам - підприємцям, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики:

1) при визначенні тимчасової непрацездатності застосовувати Порядок організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затверджений цим наказом;

2) забезпечити неухильне виконання Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого цим наказом, при його застосуванні.

3. Департаменту розвитку медичної допомоги населенню забезпечити державну реєстрацію цього наказу у Міністерстві юстиції України у порядку, визначеному чинним законодавством України.

4. Вважати таким, що не застосовується на території України, "Положение об экспертизе временной нетрудоспособности в лечебно-профилактических учреждениях (в том числе в клиниках высших медицинских учебных заведений, институтов усовершенствования врачей и научно-исследовательских институтов)", затверджене Міністерством охорони здоров'я СРСР 14 липня 1975 року та узгоджене з ВЦРПС 8 серпня 1975 року.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Митника З.Г.

1. Цей Порядок визначає єдиний механізм організації експертизи тимчасової втрати працездатності осіб в окремих випадках, за яких медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок) відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066, не формується, а також повноваження та роботу лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я (далі - ЛКК) за результатом здійснення експертизи тимчасової непрацездатності лікуючим лікарем закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності та фізичної особи - підприємця, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

2. У цьому Порядку термін вживається у такому значенні:

експертиза тимчасової непрацездатності - це комплексна оцінка порушень функціонального стану організму та інших причин, якими вона обумовлена, що визначають факт тимчасової втрати працездатності, установлення строку непрацездатності, визначення клінічного та трудового прогнозу відповідно до встановленого діагнозу.

3. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування", "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", постановах Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", від 25 квітня 2018 року № 411 "Деякі питання електронної системи охорони здоров’я", від 17 квітня 2019 року № 328 "Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього", Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066.

4. Експертиза тимчасової непрацездатності здійснюється закладами охорони здоров’я та фізичними особами - підприємцями, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, (далі - суб’єкти господарювання) відповідно до вимог Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та цього Порядку, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066.

1. Під час здійснення експертизи тимчасової непрацездатності лікуючий лікар суб’єкта господарювання на підставі даних всебічного медичного обстеження пацієнта, ураховуючи ступінь функціональних порушень органів та систем, характер та перебіг патологічного процесу, умови праці:

1) приймає рішення про формування (видачу) документів про тимчасову непрацездатність:

формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність відповідно до вимог Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066;

видачу інших документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог цього розділу;

2) здійснює комплексну оцінку порушень функціонального стану організму та інших причин, якими вона обумовлена, що визначають факт тимчасової втрати працездатності, установлення строку непрацездатності, визначення клінічного та трудового прогнозу відповідно до встановленого діагнозу;

2. У разі наявності в пацієнта станів або захворювань, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, лікуючий лікар суб’єкта господарювання формує електронне направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи в електронній системі для оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338.