Відповідно до статті 22 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", пункту 5 Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року N 1830, та з метою забезпечення державного регулювання у сфері використання ядерної енергії

1. Затвердити Вимоги та правила довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів до їх захоронення в глибоких геологічних формаціях, що додаються.

2. Управлінню безпеки поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації (Кутузова Т.Я.) забезпечити:

подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

розсилку цього наказу відповідно до розрахунку розсилки після його тиражування.

3. Державному підприємству "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" (Васильченко В.М.) у місячний термін після державної реєстрації цього наказу забезпечити його тиражування.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Макаровську О.А.

1.1. У цих Вимогах та правилах установлюються основні технічні та організаційні вимоги щодо забезпечення ядерної та радіаційної безпеки при здійсненні діяльності, пов'язаної з довгостроковим зберіганням довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів (далі - РАВ).

1.2. Ці Вимоги та правила поширюються на суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії (далі - суб'єкт діяльності), діяльність яких пов'язана з вибором майданчика для розміщення приповерхневого сховища для довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних РАВ (далі - сховище), проектуванням, будівництвом, експлуатацією та зняттям з експлуатації сховища, а також з розробкою, виготовленням і постачанням систем та елементів, важливих для безпеки сховища.

1.3. Вимоги та правила не поширюються:

на сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива, для яких діють Основні положення забезпечення безпеки проміжних сховищ відпрацьованого ядерного палива сухого типу, затверджені наказом Держатомрегулювання від 29.12.2004 N 198, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.01.2005 за N 49/10329;

на діючі сховища для зберігання РАВ, що перебувають на майданчику ядерної установки і технологічно з нею пов'язані, на які поширюються Загальні положення безпеки атомних станцій, затверджені наказом Держатомрегулювання від 19.11.2007 N 162, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.01.2008 за N 56/14747.

1.4. У цих Вимогах та правилах наведені нижче терміни вживаються у значеннях:

аварійна ситуація - будь-яка незапланована подія, що характеризується порушенням умов нормальної експлуатації сховища, але не кваліфікована як аварія;

критерії приймання РАВ - кількісні параметри (характеристики) та/або якісні вимоги до РАВ, згідно з якими РАВ прийматимуться на довгострокове зберігання;

нормальна експлуатація - експлуатація сховища у визначених проектом експлуатаційних умовах.

1.5. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", Технічному регламенті щодо контейнерів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів і плану заходів з його застосування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 939 (далі - Технічний регламент), Основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - Основні санітарні правила), Нормах радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 14.07.97 N 208, уведених у дію з 01.01.98 постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62, Нормах радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000), затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 12.07.2000 N 116.

2.1. Відповідно до статті 3 Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" та статті 11 Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами" основними принципами забезпечення ядерної та радіаційної безпеки при поводженні з радіоактивними відходами, зокрема при довгостроковому зберіганні довгоіснуючих та високоактивних РАВ, є:

2.1.1. Захист здоров'я людини

Цей принцип передбачає обґрунтування рівнів опромінення персоналу та населення з урахуванням основних принципів радіаційного захисту (принципу виправданості, принципу неперевищення, принципу оптимізації) та утримання рівнів опромінення у межах, установлених нормами радіаційної безпеки України.

2.1.2. Захист навколишнього природного середовища

Цей принцип передбачає утримання впливу сховища на навколишнє природне середовище на практично досяжному мінімальному рівні.

2.1.3. Захист за межами державного кордону України

Цей принцип передбачає гарантоване врахування можливого впливу сховища на стан навколишнього природного середовища та на здоров'я населення поза державним кордоном України. Рівень забезпечення захисту за межами державного кордону України має бути не нижче рівня, прийнятного для України.

2.1.4. Захист майбутніх поколінь

Майбутнім поколінням гарантується щонайменше такий самий рівень протирадіаційного захисту, який забезпечується для нинішніх поколінь, а прогнозований вплив на здоров'я майбутніх поколінь не має перевищувати рівнів, прийнятних на сьогодні.

2.1.5. Контроль утворення РАВ при експлуатації сховища

Кількість РАВ, що утворюються при здійсненні діяльності, пов'язаної з довгостроковим зберіганням довгоіснуючих та високоактивних РАВ, тримається на мінімальному рівні, якого можна досягти на практиці.

2.1.6. Взаємозалежність між різними етапами поводження з РАВ

При здійсненні діяльності, пов'язаної з довгостроковим зберіганням довгоіснуючих та високоактивних РАВ, ураховується взаємозалежність між усіма етапами поводження з РАВ, від їх утворення до захоронення в глибоких геологічних формаціях.

2.1.7. Безпека сховища

Цей принцип передбачає:

проведення оцінки безпеки сховища;

відповідність вимогам безпеки щодо вибору майданчика для розміщення сховища, проектування, будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації сховища;

запобігання аваріям та обмеження їх наслідків;

здійснення контролю за рівнем впливу сховища на навколишнє природне середовище;

дотримання відповідного рівня забезпечення якості при виборі майданчика, проектуванні, спорудженні, експлуатації та знятті з експлуатації сховища протягом усього строку існування сховища;

забезпечення фізичного захисту відповідно до чинного законодавства України.

Сховище РАВ задовольняє вимоги безпеки за умов нормальної експлуатації, аварійної ситуації чи аварії, якщо:

його радіаційний вплив не призводить до перевищення нормативів викидів і скидів радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище та лімітів дози опромінення персоналу та населення, установлених нормами радіаційної безпеки України;

величини ризиків потенційного опромінення персоналу та населення, що визначаються можливими зовнішніми впливами природного та техногенного характеру, не будуть перевищувати числові значення референтних ризиків потенційного опромінення, установлених нормами радіаційної безпеки України.

Підтримка нормальної експлуатації сховища здійснюється за рахунок впровадження комплексу технічних та організаційних заходів регламентованих нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.

3.1. Майданчик вважається придатним для розміщення сховища, якщо забезпечується ядерна та радіаційна безпека на період експлуатації та зняття з експлуатації сховища, з урахуванням характерних для цього майданчика природних явищ і процесів, а також техногенних впливів.

3.2. Роботи зі спорудження сховища розпочинаються тільки після того, як прийнято рішення про розміщення, проектування і будівництво сховища в порядку, установленому в розділі VIII Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами", розроблено проект сховища та отримано ліцензію на провадження діяльності з переробки, зберігання та захоронення РАВ, а саме на здійснення робіт щодо будівництва сховища.

3.3. Спорудження сховища включає підготовку майданчика, побудову виробничих приміщень та модулів для зберігання РАВ, прокладку інженерних комунікацій, спорудження, монтаж і налагодження технологічного устаткування та системи моніторингу.

3.4. При оцінці безпеки сховища дані, отримані на етапі вибору майданчика, уточнюються і доповнюються відповідно до запропонованих конкретних проектних рішень, що дає змогу зробити висновки про надійність отриманих результатів і визначити шляхи компенсації невизначеностей вихідних параметрів.

3.5. При проведенні оцінки безпеки використовується інформація отримана по змозі з декількох джерел.

3.6. Експлуатація сховища планується та здійснюється таким чином, щоб радіаційний вплив на персонал, населення та навколишнє природне середовище за умов нормальної експлуатації, аварійної ситуації чи аварії не призводив до перевищення лімітів, регламентованих нормами радіаційної безпеки України.

3.7. Суб'єктом діяльності в проекті встановлюються критерії приймання РАВ у сховище на зберігання з урахуванням Рекомендацій щодо встановлення критеріїв приймання кондиційованих РАВ на захоронення у приповерхневих сховищах, затверджених наказом Держатомрегулювання від 25.10.2004 N 160. Критерії приймання РАВ обґрунтовуються шляхом проведення оцінки безпеки сховища на весь строк його існування.

Критерії приймання РАВ визначаються у вигляді якісних та кількісних вимог та умов таким чином, щоб відповідність РАВ установленим критеріям можна було перевірити шляхом проведення безпосередніх вимірювань. Орієнтовний перелік та зміст критеріїв приймання РАВ до сховища на довгострокове зберігання наведено в додатку до цих Вимог та правил.

4.1. Вимоги до РАВ та упаковок РАВ

4.1.1. Довгоіснуючі та високоактивні РАВ підлягають довгостроковому зберіганню лише в твердому стані, у вибухо-, пожежо- та ядернобезпечній формі.

Довгоіснуючі та високоактивні РАВ можуть містити ядерний матеріал, стосовно якого прийнято рішення щодо невикористання його в найближчому майбутньому.

4.1.2. РАВ приводяться у форму, стійку до впливу іонізуючого випромінювання.

4.1.3. У супровідній документації на упаковку РАВ мають міститися такі показники:

класифікація РАВ (довгоіснуючі, короткоіснуючі, категорія за активністю тощо);

радіонуклідний склад РАВ;

питома активність РАВ;

сумарна активність в упаковці РАВ;

потужність дози гама-випромінювання на зовнішній поверхні контейнера;

рівень нефіксованого поверхневого забруднення контейнера.

4.1.4. В упаковці РАВ не повинна міститися залишкова волога в кількості, яка могла б порушити ізоляційну здатність (хімічні взаємодії, утворення парів) або призвести до виходу та поширення радіоактивного забруднення у разі порушення цілісності контейнера.

4.1.5. При зберіганні та транспортуванні РАВ враховується сумісність конфігурації та розмірів упаковок РАВ з транспортними та технологічними системами.

4.1.6. На зовнішню поверхню упаковки РАВ наноситься чітке маркування, що зберігається протягом усього строку експлуатації упаковки РАВ, яке містить умовне позначення контейнера (скорочена назва, корисний об'єм, маса брутто, заводський номер, рік виготовлення), товарний знак або стисле найменування підприємства-виробника, штамп відділу технічного контролю, дату виготовлення контейнера, масу порожнього контейнера.

4.1.7. Контейнери, як складові упаковки РАВ, мають бути придатними для вилучення зі сховища, перепакування РАВ та дезактивації.

4.1.8. Контейнери повинні відповідати вимогам Технічного регламенту.

4.2. Вимоги до майданчика розміщення сховища

4.2.1. Майданчик для сховища РАВ розташовується за межами населених пунктів та по змозі в районі зі стійкими ґрунтами, що характеризуються низьким рівнем ґрунтових вод, не піддається затопленню, не перебуває у прибережній зоні та в болотистій місцевості. Не допускається розміщення сховища на майданчику з вираженими ознаками протікання поверхневих геологічних процесів (ерозія, просідання, зсуви, карст тощо).

4.2.2. При виборі майданчика для розміщення сховища проводиться моніторинг навколишнього природного середовища для отримання фонових характеристик, які застосовуються при розробці проекту сховища. При цьому враховуються дані про екологічні, метеорологічні, кліматичні, гідрологічні, геологічні, геохімічні та сейсмологічні характеристики майданчика сховища. Для характеристик, які мають сезонні коливання, дані узагальнюються за рік.

4.2.3. Оцінка придатності майданчика включає такі аспекти:

зовнішній вплив на безпеку сховища природних та техногенних процесів, явищ та подій тощо;

вплив будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації сховища на стан навколишнього природного середовища та умови проживання населення з урахуванням наслідків аварійних ситуацій чи аварій;

наявність розвиненої інфраструктури, транспортних шляхів та віддаленість від потенційних постачальників РАВ;

демографічні та соціально-економічні характеристики (розподіл населення по території, землекористування, особливості харчування);

перспективи використання майданчика після зняття з експлуатації сховища.

4.2.4. При проведенні оцінки впливу на безпеку сховища природних і техногенних процесів, явищ і подій, характерних для району розміщення сховища, ураховуються з урахуванням імовірності виникнення та масштабів наслідків такі характеристики району розміщення сховища: геологічні (землетруси, сейсмічність, тектонічно активні розломи тощо), гідрологічні (затоплення, підтоплення майданчика тощо), метеорологічні (зливи, смерчі тощо) а також зовнішні події, пов'язані з діяльністю людини (авіакатастрофи, вибухи на навколишніх об'єктах, викиди токсичних речовин, пожежі, задимлення тощо).

4.2.5. За відсутності достатньої кількості та якості вихідних даних для проведення оцінки допускається використання консервативних оцінок характеристик району розміщення сховища.

4.2.6. Рішення про вибір майданчика для будівництва сховища приймається у порядку, установленому в статті 23 Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами".

4.3. Вимоги до проектування та будівництва сховища

4.3.1. У проекті сховища визначаються умови нормальної експлуатації сховища, аварійної ситуації чи аварії, зазначаються та обґрунтовуються системи й елементи, важливі для безпеки. Установлюються проектні параметри, які характеризують зовнішні або внутрішні вихідні події чи їх сукупність, які можуть впливати на безпеку сховища (призводити до аварійної ситуації чи аварії). У проекті наводяться перелік таких подій та максимальні значення параметрів, що їх характеризують.

4.3.2. При розробці проектних рішень сховища для умов нормальної експлуатації, аварійної ситуації чи аварії використовується обґрунтована інженерно-технічна практика для забезпечення впевненості в тому, що сховище не зазнає значного пошкодження і що дози опромінення залишатимуться в установлених межах на практично досяжному низькому рівні.

4.3.3. При проектуванні конструктивних елементів сховища та інженерних бар'єрів ураховується необхідність забезпечення довгострокової ізоляції РАВ.

4.3.4. У проекті сховища передбачаються і враховуються:

характеристики майданчика для розміщення сховища та їх можливі зміни, що можуть впливати на рівень безпеки протягом строку існування сховища;

методи контролю наявності та рівня ґрунтових вод на майданчику;

оцінка безпеки сховища на строк існування сховища;

технології проведення робіт;

інженерні бар'єри;

запланований строк експлуатації сховища;

очікувані об'єми та характеристики РАВ;

критерії приймання РАВ на зберігання;

процедури приймання РАВ;

споруди, приміщення та обладнання для зберігання РАВ;

схеми поводження з РАВ, що надходять до сховища;

система внутрішнього транспортування;

система контролю радіологічних характеристик РАВ;

спосіб розміщення упаковок з РАВ у сховищі;

порядок, форми обліку та реєстрації упаковок з РАВ;

система внутрішнього транспортування;

технології, споруди, приміщення та обладнання для дезактивації транспорту, контейнерів та устаткування;

програма радіаційного контролю, у тому числі індивідуального дозиметричного контролю;

програма моніторингу навколишнього природного середовища;

план заходів щодо зняття сховища з експлуатації;

програма забезпечення якості.

4.3.5. Стійкість інженерних бар'єрів обґрунтовується на період експлуатації сховища.

4.3.6. На майданчику сховища передбачається споруда для проміжного зберігання упаковок РАВ до моменту їх розміщення на довгострокове зберігання у модулях сховища.

4.3.7. У проекті сховища передбачаються впровадження санітарно-пропускного режиму, зонування приміщень та ділянок на майданчику сховища згідно з вимогами розділу 12 "Вимоги до організації та проведення робіт із відкритими джерелами іонізуючих випромінювань" Основних санітарних правил.

4.3.8. Для підтримки індивідуальних доз опромінення персоналу та концентрації радіоактивних аерозолів у повітрі на території з обмеженим доступом на рівні, установленому нормами радіаційної безпеки України та Основними санітарними правилами, у проекті сховища передбачаються:

технічні засоби з обмеження вмісту радіоактивних речовин у повітрі;

заходи щодо обмеження часу перебування персоналу поблизу РАВ;

захисні екрани;

засоби радіаційного контролю персоналу та моніторингу навколишнього природного середовища;

система попередження про перевищення контрольних рівнів концентрації радіоактивних аерозолів у повітрі та вихід радіоактивних речовин за межі сховища;

здійснення контролю стану сховища, упаковок РАВ та навколишнього природного середовища.

4.3.9. Обладнання та устаткування сховища проектуються з урахуванням забезпечення безпеки поводження з РАВ.

4.3.10. Відповідно до вимог статті 45 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" у проекті сховища встановлюються санітарно-захисна зона та зона спостереження.

4.3.11. У проекті сховища враховується можливість вилучення РАВ зі сховища.

4.3.12. При проектуванні сховища виконується аналіз проектних рішень з точки зору безпеки зняття з експлуатації сховища (конструктивні особливості, вибір матеріалів, мінімізація використання потенційно небезпечних речовин, обсяги РАВ, що утворюються в процесі зняття з експлуатації, їх характеристики та поводження з ними тощо). Технологічні системи та обладнання сховища проектуються з урахуванням можливості їх дезактивації, поетапного демонтажу, а також збирання, транспортування та безпечного зберігання РАВ, що утворюються при цьому.

4.3.13. Системи та елементи сховища, важливі для безпеки, проектуються таким чином, щоб вони були стійкими до зовнішніх та внутрішніх подій (екстремальні природні явища, пожежі, вибухи тощо) та зберігали функції забезпечення безпеки при виникненні аварійних ситуацій чи аварій.

4.3.14. Системи та елементи сховища, важливі для безпеки, мають забезпечувати можливість:

контролю радіоактивних скидів/викидів і проведення періодичних інспекцій, тестування та обслуговування сховища в період його експлуатації;

своєчасного припинення експлуатації та евакуації персоналу в разі аварії.

Технічна документація на системи та елементи, важливі для безпеки (технічні умови, вимоги, специфікації тощо), погоджується Держатомрегулюванням.

4.3.15. Система електропостачання проектується таким чином, щоб вона зберігала свою придатність за умов нормальної експлуатації, аварійної ситуації чи аварії. У зв'язку з цим передбачають резервування джерел електропостачання, створення систем додаткового електроживлення пристроїв, важливих для забезпечення безпеки сховища. У разі аварії передбачається аварійне електроживлення для забезпечення евакуації персоналу.

4.3.16. Вентиляційне та фільтрувальне обладнання, а також системи дренажу та спеціалізованої каналізації сховища проектуються таким чином, щоб обмежити можливі викиди і скиди в навколишнє природне середовище за умов нормальної експлуатації, аварійної ситуації чи аварії.

4.3.17. У проекті сховища передбачається контроль за станом систем та елементів сховища, важливих для безпеки, за умов нормальної експлуатації, аварійної ситуації чи аварії.