Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну геологічну службу України", підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 року N 1689 (зі змінами), а також пункту 10 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року N 865 (зі змінами), з метою встановлення єдиних вимог до змісту, оформлення і порядку подання на державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей

1. Затвердити Інструкцію про зміст, оформлення та порядок подання до Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей, що додається.

2. Відділу підземних вод, гідромінеральної сировини та лікувальних грязей (Бакаржієва О.О.):

2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

2.2. У десятиденний термін після державної реєстрації забезпечити тиражування та надсилання цього наказу до підприємств і організацій, які подають матеріали геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей на державну експертизу.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

1.1. Ця Інструкція встановлює вимоги до змісту, оформлення та порядку подання до Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) матеріалів, які містять у собі дані з геологічного вивчення родовищ лікувальних грязей (пелоїдів) і медико-біологічної оцінки їхньої якості, підрахунок їх запасів та техніко-економічну оцінку промислового значення запасів родовищ лікувальних грязей (далі - геолого-економічна оцінка).

1.2. Вимоги Інструкції є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, які подають до ДКЗ на державну експертизу матеріали геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей.

2.1. Державній експертизі та оцінці підлягають запаси лікувальних грязей усіх розвіданих родовищ, а також запаси, що додатково розвідані в процесі експлуатації родовищ.

2.2. Державна експертиза й оцінка запасів лікувальних грязей проводиться ДКЗ на підставі вивчення матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей, які складаються зі звітів про геологічне вивчення родовищ лікувальних грязей з підрахунком запасів та техніко-економічною оцінкою їх промислового значення та медичної (бальнеологічної) оцінки.

У разі виникнення сумнівів щодо достовірності матеріалів, поданих на державну експертизу, за рішенням ДКЗ здійснюється перевірка матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей безпосередньо на місці виконання геологорозвідувальних робіт.

2.3. Залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння родовищ лікувальних грязей державна експертиза може завершуватися:

апробацією запасів лікувальних грязей попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт;

затвердженням запасів лікувальних грязей розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих лікувальних установ, їх реконструкції, підприємств із видобування та використання (перероблення) лікувальних грязей.

2.4. У разі, якщо подані на державну експертизу матеріали не дають змоги достовірно оцінити кількість або якість запасів лікувальних грязей, ступінь їхньої стабільності у часі, промислове значення або інші важливі для визначення можливості використання лікувальних грязей умови, або коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам цієї Інструкції, ДКЗ утримується від оцінки запасів лікувальних грязей.

2.5. Обсяги матеріалів, що подаються на державну експертизу, та їхня інформативність повинні забезпечити вичерпну характеристику вивченості родовища відповідно до стадії виконаних робіт та вимог Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ лікувальних грязей, затвердженої наказом ДКЗ від 29.12.2004 N 298, зареєстрованої в Мін'юсті України 12.01.2005 за N 31/10311.

Якщо первинна геологічна документація (журнали документації пунктів поінтервального дослідження грязьових покладів, журнали опробування та таке інше) не прикладається до аналітичної частини матеріалів геолого-економічної оцінки у вигляді додатків, то така документація може подаватись в оригіналі на період розгляду матеріалів у ДКЗ.

2.6. Оцінка економічної ефективності експлуатації родовищ лікувальних грязей, що розвідуються, здійснюється за матеріалами техніко-економічного обґрунтування доцільності видобування лікувальних грязей на основі прямих розрахунків, укрупнених розрахунків із залученням фактичних техніко-економічних показників експлуатації родовищ-аналогів, фінансової звітності підприємств за результатами експлуатації родовищ або проведеної дослідно-промислової розробки.

2.7. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей подаються на розгляд ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами не пізніше шести місяців після завершення геологорозвідувальних робіт. У разі подання матеріалів після цього терміну, необхідно документально підтвердити незмінність кількості підрахованих запасів, техногенного навантаження на родовище, санітарних та водогосподарських умов підрахунку запасів родовища на дату подання матеріалів до ДКЗ. У разі зміни кількості запасів здійснити перерахунок запасів на дату фактичного подання матеріалів до ДКЗ.

2.8. Організації, що планують подати матеріали геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей на розгляд, повинні до 1 січня надіслати до ДКЗ перелік родовищ, запаси яких підлягають розгляду протягом року, із зазначенням календарних термінів подання матеріалів.

2.9. На державну експертизу до ДКЗ належить подавати матеріали геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей, розглянуті замовником геологорозвідувальних робіт (користувачем надр). Відповідні висновки замовника у вигляді протоколу (акта, довідки тощо) слід додавати до звіту.

2.10. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей належить подавати до ДКЗ у 4 примірниках на паперових носіях та в електронному вигляді. До матеріалів додається коротка авторська довідка про геологічну будову і гідрогеологічні умови родовища, виконані геологорозвідувальні роботи та підраховані на момент оцінки запаси в 5 примірниках на паперових носіях та в електронному вигляді.

2.11. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей надсилаються до ДКЗ комплектно. У разі додаткового подання відсутніх матеріалів, датою прийняття звіту вважається дата подання останнього з них. Після прийняття матеріалів ДКЗ укладає договір з користувачем надр або уповноваженою ним особою і розглядає їх відповідно до умов договору.

2.12. ДКЗ розглядає матеріали геолого-економічної оцінки лікувальних грязей за родовищами, які заздалегідь заявлені до подання у термін, погоджений із замовником, що не перевищує 3 місяців, а за великими і складними родовищами - 6 місяців. Термін розгляду матеріалів, не передбачених планом ДКЗ (не заявлених заздалегідь), установлюється ДКЗ з урахуванням пріоритетності розгляду заявлених об'єктів.

2.13. Рішення ДКЗ із розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ оформлюються протоколами. Копії протоколів (2 примірники) надаються замовникові експертизи в місячний термін після пленарного засідання разом з їх електронною копією. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей, які подавались для проведення експертизи, повертаються замовникові.

2.14. Матеріали, які надані замовником додатково на вимогу експертів, можуть долучатись до протоколу ДКЗ як окремі додатки і в такому разі не повертаються замовникові.

2.15. У разі, якщо ДКЗ утримується від затвердження запасів, матеріали повертаються організації, що їх подала, разом з копією протоколу з відмовою в затвердженні та експертними висновками.

3.1. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей, які подаються на експертизу ДКЗ, повинні вміщувати:

характеристику геологічної будови покладів та мінливості їхньої якості, гідрологічних, гідрогеологічних, гірничо-геологічних умов залягання та санітарно-екологічного стану родовища в обсязі, достатньому для прийняття обґрунтованих проектних рішень щодо способу і системи видобутку, рекомендовану технологічну схему видобування та підготовки сировини до застосування і визначення параметрів кондицій;

характеристику фізико-хімічних, токсикологічних, радіологічних, мікробіологічних показників, лікувальних властивостей пелоїдів на підставі медичного (бальнеологічного) висновку та довідки про кондиції і терміни регенерації лікувальних грязей установи, спеціально уповноваженої центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, із зазначенням кондиційних показників якості лікувальних грязей, напрямів і способів застосування, термінів їх регенерації (за умови їх багаторазового використання);

техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку запасів лікувальних грязей, що забезпечують їх найбільш повне й економічно доцільне вилучення з надр та додержання вимог охорони надр і навколишнього природного середовища, а також оцінку прогнозного економічного ефекту від експлуатації родовища з визначенням показників виробничої діяльності в обсязі, достатньому для прийняття рішення щодо проведення подальших робіт;

підрахунок запасів лікувальних грязей;

документи, що засвідчують право на користування надрами та на виконання відповідних видів геологорозвідувальних робіт.

3.2. Матеріали геолого-економічної оцінки запасів родовищ повинні бути достатніми для проведення експертизи кількості і якості лікувальних грязей, їх лікувально-промислового значення, гірничотехнічних, гідрологічних, санітарно-екологічних та інших умов їх видобування без особистої участі авторів.

4.1. Текстова частина матеріалів повинна містити:

4.1.1. Вступ, в якому зазначаються:

Підстави для проведення грязерозвідувальних робіт. Відомості про споживачів лікувальних грязей; сучасний рівень використання лікувальних грязей; основні завдання грязерозвідувальних робіт; першочергова і перспективна потреба споживачів у лікувальних грязях; ступінь виконання завдання щодо розвідки запасів лікувальних грязей.

Відомості про наявність ліцензії на вид діяльності та спеціального дозволу на користування надрами для проведення відповідних видів геологорозвідувальних робіт на родовищі; наявність необхідних узгоджень на розвідку родовища з відповідними установами та організаціями.

Відомості про раніше виконані грязерозвідувальні роботи, затверджені або апробовані запаси лікувальних грязей (дати і номери протоколів попередніх затверджень запасів, запаси за категоріями в табличній формі), а також про розвідані, але не затверджені запаси.

Організації-виконавці і співвиконавці (за видами робіт). Терміни проведення польових і камеральних робіт. Перелік осіб - виконавців робіт, ступінь їхньої участі в проведенні досліджень і складанні звітних матеріалів.

4.1.2. Загальні відомості про район робіт і родовище, в яких зазначаються:

Адміністративне й географічне положення, шляхи сполучення, відстань до споживача, відомості про споживачів лікувальних грязей, географічні координати меж родовища і його площа, зіставлення з межами ділянки надр, наданої у користування спеціальним дозволом.

Орогідрографія: природна зона розташування родовища, основні риси рельєфу; характеристика гідрографічної мережі (річки, озера, заболоченість території, дані про витрати і льодовий режим річок і озер).

Клімат району: відомості про основні метеоелементи (опади, випаровування, температура повітря, вологість, вітри); коротка характеристика сезонів року (терміни замерзання та розкриття водойм, товщина льоду, снігового покриву, можливість пересихання водойм; висновки про багаторічну мінливість метеоелементів і зволоженості території, оцінка водності періоду досліджень).

Основні риси геологічної будови району: положення родовища в загальній геологічній структурі, його тип і генезис, характеристика стратиграфії і літології порід, які беруть участь у формуванні родовища лікувальних грязей.

Гідрогеологічні умови району: положення району в загальній схемі гідрогеологічного районування України; короткі відомості про водоносні горизонти, які впливають на грязьове родовище та водотривкі шари, що їх розділяють; мінералізація і хімічний склад вод цих горизонтів.

Вивченість грязьового родовища: короткі відомості про ресурси лікувальних грязей району, про відкриття, розвідку, розробку та виявлені особливості родовища. Оцінка вивченості родовища, яка визначила направлення, методику й обсяг виконаних розвідувальних робіт. Виконання рекомендацій, що містяться в попередніх рішеннях ДКЗ щодо родовища, яке розглядається, й аналогічних родовищ району.

4.1.3. Методика робіт, в якій зазначаються:

Характеристика гідрографічних і спеціальних робіт, розміщення і довжина маршрутів гідрографічного й санітарно-екологічного обстежень родовища та прилеглої території.

Площа, масштаб та вид топографічної зйомки, час її проведення; спосіб планово-висотного зйомочного обґрунтування, система координат, розвиток і закріплення мережі пунктів поінтервального дослідження грязьового покладу; кількість, тип та місце закладання реперів.

Методика опробування покладу: кількість і система розташування пунктів і інтервалів опробування грязьового покладу з урахуванням групи складності грязьового родовища згідно з Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432 (зі змінами), порядок відбору проб, кількість досліджених проб грязей та води, види досліджень відповідно до Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ лікувальних грязей, затвердженої наказом ДКЗ від 29.12.2004 N 298, зареєстрованої в Мін'юсті України 12.01.2005 за N 31/10311.

Методика польового поінтервального дослідження грязьового покладу, тип інструменту, величина інтервалів вивчення, характер опису основних польових показників лікувальних грязей, прошарків, покривних і підстиляючих порід.

Обґрунтування кількості та розташування пунктів відбору проб для проведення бальнеологічних (фізіологічних) досліджень.

Таблиця основних видів і обсягів виконаних грязерозвідувальних робіт.

4.1.4. Характеристика родовища лікувальних грязей, в якій зазначаються:

Гідрографія родовища: генезис водоймища, його морфометричні характеристики (довжина, ширина, площа, глибини та їх розподіл за площею, конфігурація, орієнтація); опис берегів (крутизна, залісеність, задернованість); водяна і прибережна рослинність; гідролого-гідрохімічний режим водоймища, джерела водно-мінерального живлення, рівні, об'єми водної маси на момент топозйомки та їх мінливість за даними режимних спостережень, мінералізація і хімічний склад води за сезонами року, температурні особливості водоймища; міркування щодо стабільності гідролого-гідрохімічного режиму.

Будова покладу лікувальних грязей: опис виявлених типів і різновидів пелоїдів, їх розміщення в плані й розрізі; характеристика прошарків, що знаходяться в грязьовому покладі, покривних і підстиляючих порід; виділення за результатами польового поінтервального дослідження ділянок та шарів покладу, віднесених до лікувальних грязей; оцінка достовірності їхньої вивченості (в залежності від складності будови покладу та кількості пунктів опробування).

Фізико-хімічна характеристика лікувальних грязей: опис складу і властивостей виділених в грязьовому покладі різновидів та продуктивного горизонту в цілому за результатами аналізів; оцінка змін фізико-хімічних показників у залежності від особливостей гідролого-гідрохімічного режиму родовища; оцінка достовірності отриманих матеріалів за фізико-хімічними показниками лікувальних грязей.