Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Стратегію співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2006-2008 роки, що додається.

2. Міністерству економіки під час розроблення проекту щорічного плану співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями передбачати заходи, спрямовані на реалізацію Стратегії, що затверджена цією постановою.

Ця Стратегія визначає загальні принципи та пріоритетні завдання співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями (далі - МФО) і спрямована на консолідацію спільних зусиль для досягнення цілей соціального та економічного розвитку України, зокрема підвищення конкурентоспроможності економіки, забезпечення постійних темпів зростання, розв'язання основних соціальних проблем та подолання бідності.

Досягнення визначених цілей можливе шляхом забезпечення ефективного використання ресурсів, що надаються МФО, розв'язання проблем, що перешкоджають динамічному розвитку відносин з МФО, посилення прозорості процесу реалізації проектів та запровадження стратегічного планування співробітництва з МФО на основі взаємоузгодження програм економічного і соціального розвитку, що приймаються на державному і місцевому рівні, та стратегій МФО щодо надання допомоги Україні.

Передбачається здійснення поступового переходу від проектів, спрямованих на підтримку державного бюджету і програми реформування економіки, до більш перспективних самоокупних інвестиційних проектів, реалізація яких дасть змогу впровадити ефективні ринкові інструменти управління економічними процесами, забезпечити розвиток інфраструктури та підвищити конкурентоспроможність товарів і послуг.

Стратегія реалізовуватиметься шляхом фінансового, технічного і консультаційного співробітництва з МФО та країнами - донорами відповідно до міжнародних договорів України.

Членство України у Міжнародному валютному фонді (МВФ), Міжнародному банку реконструкції та розвитку (МБРР), Багатосторонньому агентстві по гарантіях інвестицій (БАГІ), Міжнародній фінансовій корпорації (МФК), Міжнародній асоціації розвитку (МАР), Чорноморському банку торгівлі і розвитку (ЧБТР) і Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) сприяє доступу до порівняно дешевих кредитних ресурсів, які надаються на пільгових умовах. Підписання у 2005 році рамкових угод між Україною та Європейським інвестиційним банкомі між Україною та Північним інвестиційним банком сприятиме створенню нових можливостей фінансування пріоритетних проектів розвитку економіки в державному та приватному секторах.

За весь період співробітництва з МФО Україна (станом на 1 травня 2006 р.) отримала кредитних ресурсів на загальну суму більш як 11 млрд. доларів США, в тому числі від МВФ - 4,41 млрд. (3009,83 млн. спеціальних прав запозичення), МБРР - 4,3 млрд., МФК - 470 млн. та ЧБТР - 97,5 млн. доларів США, а також від ЄБРР - близько 2,27 млрд. євро.

Співробітництво із зазначеними організаціями сприяло урахуванню світового досвіду у процесі формування в Україні ринкової економіки, необхідної законодавчої бази та оновлення системи державного управління, забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, розвитку приватного сектору, удосконалення системи соціального захисту, створення сприятливого середовища для економічного зростання в умовах обмежених власних ресурсів, можливостей щодо комерційних запозичень на зовнішньому ринку.

Через недоліки організаційного та інституціонального характеру не вдалося повною мірою використати можливості, які дає співробітництво з МФО. Передусім це стосується реалізації інвестиційних проектів Світового банку - за роки співробітництва використано менш як 0,43 млрд. доларів США, що становить 28,1 відсотка запропонованих на інвестиційні цілі ресурсів (1,53 млрд. доларів США).

Потребують розв'язання проблеми, пов'язані з пасивною позицією Української Сторони під час ініціювання проектів, тривалістю та складністю процедури їх підготовки і реалізації, зниженням ефективності використання позик, що надаються МФО, відсутністю досвідчених фахівців з питань управління проектами, зокрема з проведення тендерів та здійснення закупівель відповідно до установлених МФО процедур. Зазначені проблеми істотно впливають на структуру проектного портфеля Світового банку, який на даний час включає значну кількість інституціональних неприбуткових проектів.

Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що надаються МФО, потребує удосконалення законодавства, яке регулює питання щодо процедури підготовки та реалізації проектів, здійснення місцевих запозичень та надання державних гарантій, впровадження касового обслуговування проектів через Державне казначейство та удосконалення системи управління проектами, підвищення якості та поліпшення структури проектних портфелів МФО.

Подальший розвиток співробітництва з МФО грунтуватиметься на таких принципах:

посилення ролі Української Сторони в процесі підготовки та реалізації проектів, зокрема на стадії їх ініціювання та під час залучення міжнародної технічної допомоги;

підвищення якості комплексної експертизи проектних пропозицій, зокрема стосовно доцільності залучення фінансових ресурсів МФО для підтримки загальнодержавних та галузевих програм розвитку;

концентрація фінансових, технічних і консультативних ресурсів, що надаються МФО та донорами міжнародної технічної допомоги, на пріоритетних напрямах проведення економічних та соціальних реформ;

"оздоровлення" проектного портфеля Світового банку шляхом реструктуризації у найкоротший строк проектів, щодо реалізації яких виникли проблеми;

збільшення частки самоокупних інвестиційних проектів у кредитних портфелях МФО;

максимальне використання можливостей МФО, зокрема МФК, БАГІ, ЄБРР та ЧБТР, з метою розширення співробітництва з приватним сектором економіки, що не передбачає прямих зобов'язань держави або надання державних гарантій;

мінімізація нових державних запозичень для реалізації інституціональних проектів, крім тих, що пов'язані з безпекою життя людини, охороною здоров'я та освітою.

Співробітництво з МФО здійснюватиметься з урахуванням правил і процедур їх діяльності.

Співробітництво з МВФ з огляду на стабілізацію макроекономічної ситуації базуватиметься в подальшому на остаточному переході до безкредитних відносин, проведенні консультацій при формуванні макроекономічної політики держави. Важливу роль у співробітництві відіграватиме залучення технічної допомоги для забезпечення дотримання рекомендацій, розроблених у рамках програми оцінки стану фінансового сектору, податково-бюджетної прозорості, таргетування інфляції, управління валютними ризиками, банківського нагляду, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, запобігання фінансовим правопорушенням тощо.

Співробітництво з МБРР здійснюватиметься у напрямі розроблення ефективних програм і проектів, реалізація яких сприятиме економічному зростанню України.

Фінансова підтримка державного бюджету шляхом застосування механізму позики на політику розвитку поєднуватиметься із залученням консультаційної допомоги для розв'язання першочергових завдань структурних реформ, підвищення конкурентоспроможності національної економіки та її найважливіших секторів, підтримки вступу до СОТ та створення умов для європейської інтеграції України.

Разом з тим у процесі співробітництва з МБРР слід акцентувати увагу на реалізації інвестиційних проектів, які сприятимуть розвитку інфраструктури, комунального господарства, енергетики, підвищенню конкурентоспроможності приватного сектору економіки та вдосконаленню інформаційно-комунікаційних технологій. Триватиме інституціональне реформування органів виконавчої влади. Передбачається збільшення кількості проектів, пов'язаних з розвитком регіонів, розв'язанням соціальних та екологічних проблем територіальних громад.

Значна увага приділятиметься координації роботи із залучення до підготовки та реалізації проектів технічної допомоги інших міжнародних організацій та країн - донорів.

З метою поглиблення знань та вивчення світового досвіду з питань організації стратегічного планування, зокрема щодо проектного аналізу та управління проектами, передбачається використання можливостей Інституту економічного розвитку Світового банку.

Пріоритетним напрямом співробітництва з іншими інституціями групи Світового банку стане подальше збільшення кількості інвестиційних та кредитних проектів, спрямованих на підтримку приватного сектору (без надання державних гарантій). Залучатимуться інвестиції МФК для забезпечення розвитку інфраструктури, зокрема муніципальної та портової, будівництва, агропромислового комплексу, сфери роздрібної торгівлі та надання послуг, виробництва транспортного обладнання і сфери телекомунікацій.

Планується активізувати співробітництво з БАГІ шляхом надання іноземним інвесторам, які працюють в Україні, гарантій від некомерційних ризиків та створення організаційно-технічних умов, сприятливих для інвестування.

Для забезпечення захисту національних інтересів використовуватимуться у разі потреби можливості Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів, членом якого є Україна.

Подальше співробітництво з ЄБРР передбачає збільшення обсягів фінансових ресурсів, що надаються організацією як державному, так і приватному сектору економіки. Для реалізації проектів з високим ступенем ризику залучатимуться одночасно ресурси ЄБРР, інших МФО та іноземних інвесторів. Широко використовуватиметься досвід Банку, здобутий у процесі реалізації масштабних інвестиційних проектів, впровадженні сучасних методів фінансового менеджменту і корпоративного управління. Підтримуватиметься відкриття прямих кредитних ліній для українських комерційних банків без надання державних гарантій. Пріоритетним напрямом залишатиметься виконання програми кредитування малих та середніх підприємств.

Передбачається подальше фінансування:

міжнародних транспортних коридорів (автомобільних, залізничних) та транспортної інфраструктури;

міської інфраструктури та комунальних підприємств;

енергетичної галузі (підвищення потужності енергетичних об'єктів та впровадження енергозберігаючих технологій, модернізація блоків атомних електростанцій).

Крім того, у подальшому можливе залучення ресурсів ЄБРР для підтримки сільського господарства та експортоорієнтованого виробництва.

У процесі співробітництва з ЧБТР перевага надаватиметься проектам, спрямованим на розвиток багатостороннього співробітництва країн Чорноморського басейну, зокрема створення спільних підприємств, або співфінансуванню проектів, які сприятимуть розвитку суміжних галузей економіки країн - членів ЧБТР, прикордонної торгівлі та кооперації виробництва.

Ресурси ЧБТР залучатимуться насамперед для забезпечення:

виробництва товарів та надання послуг;

розвитку транспортної інфраструктури та перевезень;

видобування природних корисних копалин;

розвитку сфери телекомунікацій;

розвитку фінансового сектору.

Співробітництво з Європейським інвестиційним банком здійснюватиметься з метою залучення до економіки України довгострокових фінансових ресурсів для реалізації проектів у сфері міської та транспортної інфраструктури, енергетики, охорони навколишнього природного середовища, телекомунікацій, малого та середнього бізнесу тощо.

У рамках співробітництва з іншими МФО розвиватиметься співробітництво з Північним інвестиційним банком, зокрема шляхом довгострокового проектного інвестиційного кредитування під державні гарантії. Водночас передбачається залучення ресурсів зазначеного Банку для розвитку приватного сектору економіки без надання державних гарантій.

Проводитиметься робота з:

набуття членства у Азіатсько-Тихоокеанському банку, пріоритетними напрямами співробітництва з яким стане отримання інвестиційних ресурсів для забезпечення розвитку транспорту, телекомунікацій, енергетичного, фінансового секторів, промисловості та зовнішньої торгівлі;

створення Балто-Чорноморсько-Каспійського банку розвитку, який може стати інструментом довгострокового фінансування інфраструктурних проектів у регіонах України.

Фінансові ресурси, консультативна і технічна допомога МФО повинні доповнювати внутрішні ресурси держави, що спрямовуватимуться на розв'язання пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку за такими напрямами:

1) підтримка економічного зростання та стратегічних реформ:

диверсифікація і підвищення конкурентоспроможності економіки, забезпечення розвитку її приватного сектору та закладення основ для поглиблення інтеграції з міжнародним ринком;

забезпечення макроекономічної і фіскальної стабільності, економічного зростання;

підвищення якості надання державних послуг шляхом скорочення квазіфіскальних розрахунків, лібералізація державного регулювання та заохочення приватного сектору до інвестування національної економіки;