1. Схвалити Стратегію розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами Європейського Союзу та Республікою Молдова до 2030 року, що додається.

2. Затвердити операційний план заходів з реалізації у 2024-2030 роках Стратегії розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами Європейського Союзу та Республікою Молдова до 2030 року (далі - операційний план заходів), що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити:

виконання завдань та заходів операційного плану заходів у межах і за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством;

подання щороку до 1 квітня Міністерству розвитку громад та територій інформації про стан виконання операційного плану заходів.

4. Міністерству розвитку громад та територій подавати щороку до 1 травня Кабінетові Міністрів України звіт про стан виконання операційного плану заходів.

Від рівня ефективності керування державним кордоном України залежать безпека держави, розвиток її економіки та людського потенціалу. Стан прикордонної інфраструктури значним чином впливає на рух осіб та товарів через державний кордон і тим самим на рівень розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та міжнародної торгівлі.

У рамках реалізації Стратегії передбачається розвиток та розбудова:

прикордонної автомобільної інфраструктури, а саме пунктів пропуску через державний кордон (далі - пункти пропуску) для автомобільного сполучення та під’їзні шляхи до них в межах контрольованих прикордонних районів;

прикордонної залізничної інфраструктури, а саме пунктів пропуску для залізничного сполучення, залізничних прикордонних станцій та передавальних станцій з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, станційними та під’їзними коліями, пасажирськими платформами та шляхами доступу до них (пішохідні тунелі і мости, переходи через залізничні колії), тягових підстанцій, контактної мережі та інших пристроїв технологічного електропостачання, систем сигналізації, централізації, блокування та керування рухом поїздів, а також об’єктів інфраструктури з перестановки вагонів, зміни ширини колії, перевантажувальних комплексів, інтермодальних та мультимодальних терміналів, прикордонних залізничних колій та розміщених на них технологічних споруд, передавальних пристроїв та інших систем, об’єктів залізничної інфраструктури;

сервісних зон, а саме території перед пунктом пропуску для автомобільного сполучення, на якій особам, що здійснюють рух через державний кордон, надаються послуги з харчування, медичної допомоги, торгівлі, страхування, проживання, технічного обслуговування та заправлення пальним автомобільного транспорту, паркування тощо. Крім того, сервісна зона обладнується пристроями та засобами для взаємодії з електронними системами для перетину кордону, зокрема електронної системи "Електронна черга перетину кордону" (далі - єЧерга).

Суб’єктами розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами ЄС та Республікою Молдова є МЗС, Мінінфраструктури, Мінфін, Адміністрація Держприкордонслужби, Держмитслужба, Агентство відновлення, Держпродспоживслужба, АТ "Укрзалізниця", облдержадміністрації (військові адміністрації) та органи місцевого самоврядування (далі - суб’єкти), які взаємодіють на відомчому, міжвідомчому, державному та міжнародному рівні для досягнення цілей державної політики у сфері розвитку, будівництва, реконструкції, ремонту, облаштування та модернізації прикордонної інфраструктури, її утримання та експлуатування.

Стратегію розроблено на виконання:

реформи 2 компонента I Плану України з реалізації ініціативи ЄС "Ukraine Facility", запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 лютого 2024 р. № 2024/792, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 "Про схвалення Плану України" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035);

кроку 17 плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2024 р. № 137 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 22, ст. 1442);

завдання 4 стратегічної цілі 1 плану заходів на 2023-2025 роки щодо реалізації Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2023 р. № 1212 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 11, ст. 716).

Стратегія спрямована на:

забезпечення розвитку міжнародної торгівлі, сприяння переміщенню осіб і товарів через державний кордон та належної його захищеності;

удосконалення прикордонної інфраструктури, інтегрованої до європейської транспортної мережі, забезпечення інтероперабельності та приведення прикордонної інфраструктури у відповідність з вимогами оновленого Регламенту (ЄС) 2024/1679 Європейського Парламенту та Ради від 13 червня 2024 р. щодо керівних принципів Союзу стосовно розвитку транс’європейської транспортної мережі, внесення змін до Регламентів (ЄС) 2021/1153 та (ЄС) № 913/2010 та про скасування Регламенту (ЄС) № 1315/2013 (TEN-T) (далі - Регламент (ЄС) 2024/1679);

підвищення конкурентоспроможності та ефективності національної економіки;

зменшення часу, необхідного для перетину кордону;

створення зручних умов для осіб, які перетинають кордон, та посадових осіб контролюючих органів;

запровадження ефективних інструментів співпраці та координації на внутрішньовідомчому, міжвідомчому, міжнародному рівні, а також з приватним сектором.

Стратегія передбачає створення сучасної прикордонної інфраструктури шляхом спорудження нових пунктів пропуску та під’їзних шляхів до них; реконструкції та модернізації наявних пунктів пропуску та прикордонних залізничних станцій; реконструкції мультимодальних терміналів; впровадження новітніх технологій, оптимізацію контрольних процедур під час перетину кордону та подальшого розвитку концепції спільного контролю.

До 24 лютого 2022 р. рух через державний кордон здійснювався водним, наземним та повітряним транспортом через 235 пунктів пропуску та пунктів контролю. Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України призвела до критичних змін в структурі міжнародної торгівлі України, переважно через блокування основних коридорів імпорту та експорту. Зокрема, повністю припинено перевезення через морські порти Азовського моря (внаслідок тимчасової окупації) та аеропорти (внаслідок заборони використання повітряного простору для цивільних користувачів), значно зменшено обсяги перевезень через морські порти Чорного моря.

Основними викликами для розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами ЄС та Республікою Молдова, спричиненими повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, є:

різке зростання пасажиро-транспортного потоку на державному кордоні з країнами ЄС та Республікою Молдова внаслідок виїзду значної частини громадян України за кордон та повернення іноземців до країн походження або третіх країн;

незавершений процес демаркації, тимчасове закриття пунктів пропуску та пунктів контролю на центральній ділянці державного кордону України з Республікою Молдова;

блокування судноплавства в Чорному та Азовському морях;

заборона польотів цивільної авіації в повітряному просторі України;

знищення частини прикордонної, цивільної, військової, критичної інфраструктури через масовані авіаційно-ракетні удари та артилерійські обстріли;

необхідність адаптації прикордонної інфраструктури до динамічних транспортних потоків і транспортних потреб, зумовлених посиленням внутрішнього митного контролю та інтеграцією до ЄС;

мінування значної частини морських та річкових шляхів.

Основними загрозами для розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами ЄС та Республікою Молдова є:

воєнна загроза з боку Російської Федерації та Республіки Білорусь;

активна розвідувально-підривна діяльність суміжних країн, насамперед Російської Федерації;

збереження мінної небезпеки на території, де велися активні бойові дії;

присутність оперативної групи військ Російської Федерації на території Придністровського регіону Республіки Молдова та ймовірна дестабілізація суспільно-політичної обстановки в регіоні;

активізація нелегальної міграції;

активізація транскордонної злочинності.

Ураховуючи наведене, основними проблемами, які обумовили прийняття Стратегії є:

невідповідність прикордонної інфраструктури зростаючим потребам щодо пропускних спроможностей, які не відповідають динамічним потокам осіб та товарів;

недостатній рівень інженерно-технічного облаштування та матеріально-технічного забезпечення пунктів пропуску;

невідповідність прикордонної інфраструктури вимогам європейських нормативних документів щодо інтероперабельності та вимогам транс’європейської транспортної мережі (TEN-T), недостатній рівень розвитку мережі європейської колії шириною 1435 міліметрів;

недостатній рівень розвитку інтермодальних та мультимодальних перевезень;

періодичні ускладнення в роботі наявних пунктів пропуску у зв’язку із сезонними та іншими змінами транскордонних транспортних потоків, а також внаслідок блокування роботи пунктів пропуску та під’їзних шляхів до них протестувальниками;

неналежний стан сервісних зон та відсутність комфортних умов для осіб, які подорожують;

необхідність продовження технічного переоснащення, цифровізації та спрощення процедур митного, прикордонного та інших офіційних видів контролю в пунктах пропуску, запровадження європейських стандартів, забезпечення розвитку інформаційного обміну між суміжними сторонами.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 р. № 188 "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 20, ст. 1068) з 00 годин 00 хвилин 28 лютого 2022 р. закрито 78 пунктів пропуску та пунктів контролю, з них 18 повітряних. Пасажирський потік через аеропорти України вимушено переорієнтувався на пункти пропуску для наземного сполучення на західному кордоні.

Станом на 1 травня 2024 р. пропуск осіб і транспортних засобів через державний кордон здійснюється в 41 пункті пропуску для автомобільного сполучення (Республіка Польща - вісім пунктів, Словацька Республіка - два пункти, Угорщина - п’ять пунктів, Румунія - п’ять пунктів, Республіка Молдова - 21 пункт).

Також станом на 31 липня 2024 р. функціонують 16 пунктів пропуску для залізничного сполучення (Республіка Польща - п’ять пунктів, Словацька Республіка - два пункти, Угорщина - два пункти, Румунія - два пункти, Республіка Молдова - п’ять пунктів).

Блокування морських портів України змусило вантажовідправників та перевізників використовувати річкові порти на р. Дунай, морські порти Балтійського та Адріатичного морів, а також Чорноморські порти Румунії та Республіки Болгарія. Результати аналізу пропуску вантажних автомобілів упродовж 2019-2022 років між Україною та ЄС свідчать про збільшення обсягу перевезень на українсько-польській та українсько-словацькій ділянках кордону приблизно на 20 відсотків, а на українсько-румунській - на 95 відсотків.

При цьому у 2021-2023 роках також значно збільшився обсяг перевезення залізничним транспортом між Україною та ЄС: на українсько-польській ділянці кордону імпорт збільшився у 2,1 раза, експорт - в 1,3 раза; на українсько-румунській ділянці кордону імпорт збільшився у 60 разів, експорт - в 1,8 раза; на українсько-словацькій ділянці кордону імпорт збільшився в 1,7 раза, експорт зменшився у 0,8 раза; на українсько-угорський ділянці кордону імпорт збільшився в 1,3 раза, експорт - в 1,4 раза.

Реалізація спільного проекту України та ЄС "Шляхи солідарності" дала змогу Україні експортувати понад 122 млн. тонн товарів та імпортувати близько 45 млн. тонн необхідних товарів у період з травня 2022 р. до лютого 2024 р. через дунайські порти та автомобільним і залізничним сполученням (за інформацією Європейської Комісії).

Результати аналізу статистичних даних свідчать, що впродовж 2022-2024 років частка міжнародних пасажирських перевезень автобусами збільшилася в 6 разів, а залізницею - у 5,5 раза. Структура перевезень пасажирів усіма видами транспорту через західний кордон у 2021-2023 роках наведена у таблиці.

Підписання у 2022 році Угоди між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом, затвердженої Указом Президента України від 16 вересня 2022 р. № 654, та подальше продовження її дії до 30 червня 2025 р. забезпечило розв’язання проблеми стосовно стабільності здійснення автомобільних перевезень шляхом скасування вимоги щодо отримання дозволів, які в переважній більшості із країнами ЄС були в обмеженій кількості. Реалізація Угоди надає новий поштовх розвитку автомобільного транспорту в України, про що свідчать показники товарообігу між Україною та ЄС: автомобільним транспортом у 2023 році імпортовано на 22 відсотки більше товарів, ніж у 2022 році. У 2023 році частка перевезень автомобільним транспортом в імпорті товарів становила 51,5 відсотка, а в 2024 році - 39 відсотків.

Порівняно з періодом до повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, залізничним транспортом в імпортному сполученні у 2023 році перевезено вантажів у 2,3 раза більше, а в експортному сполученні - на 13 відсотків більше, ніж у 2021 році.

Залізничним транспортом в імпортному сполученні у 2022 році перевезено вантажів на 89 відсотків більше, а в експортному сполученні - на 13 відсотків більше, ніж у 2021 році. Зазначена тенденція зберігається і в 2023 році: в імпортному сполученні - на 23 відсотки більше, а в експортному - майже на рівні 2022 року.

Такі зміни в логістиці перевезень вантажів та пасажирів спричинили надмірне навантаження на інфраструктуру автомобільних та залізничних пунктів пропуску, особливо під’їзних шляхів до них. Пункти пропуску стали "вузьким місцем" міжнародної торгівлі та пересування осіб. Черги, які утворюються перед пунктами пропуску, збільшують обсяг витрат перевізників, ускладнюють дорожній рух, підвищують рівень соціальної напруги в прикордонних районах, негативно впливають на імідж України та безпеку кордону, а також є суттєвим фактором забруднення навколишнього природного середовища.

Розв’язання зазначених проблем у рамках реалізації Стратегії планується здійснювати шляхом спорудження нової та модернізації наявної прикордонної інфраструктури.

Пріоритет надаватиметься прикордонній інфраструктурі на маршрутах, включених до мап транс’європейської транспортної мережі (TEN-T), що, в свою чергу, забезпечує доступ до фінансових інструментів ЄС для реалізації інфраструктурних проектів на відповідних ділянках, зокрема, в рамках фінансового інструменту ЄС "Механізм "Сполучення Європи" (CEF).

Пріоритетність для розвитку залізничних пунктів пропуску визначатиметься належністю до європейських транспортних коридорів та транс’європейської транспортної мережі (TEN-T).

Завдяки допомозі Європейської Комісії в рамках проекту "Шляхи солідарності" Україна разом з сусідніми країнами має намір реалізувати ряд проектів щодо розбудови та модернізації пунктів пропусків у рамках фінансового інструменту CEF на 2021-2027 роки.

Ураховуючи повномасштабну збройну агресією Російської Федерації проти України, сезонні зміни обсягів руху товарів через державний кордон виражені не так чітко, як у попередні роки.

Обсяги руху осіб мають природну сезонність: літній сезон - з другої декади червня до першої декади вересня; зимовий сезон - з першої декади грудня до першої декади січня. Найменш активними місяцями щодо пасажиропотоку є лютий та листопад.

У період з осені 2023 року до середини квітня 2024 р. Україна зіткнулась із новим викликом - блокуванням автомобільних пунктів пропуску на польській (більшою мірою), словацькій та румунській ділянках державного кордону. Варто зазначити, що через державний кордон з Республікою Польща у 2022 році проходило 54 відсотки експорту з України.

Розв’язання цієї проблеми в рамках реалізації Стратегії планується здійснювати шляхом запровадження електронної черги перетину кордону, а також рівномірного розвитку прикордонної інфраструктури на всіх ділянках кордону, щоб у разі виникнення непередбачуваних обставин на кордоні з однією країною були стабільні альтернативні маршрути руху через інші країни.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2022 р. № 1349 "Про особливості реалізації експериментального проекту з організації управління чергами автомобільних транспортних засобів перед міжнародними пунктами пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення за допомогою електронної системи "Електронна черга перетину кордону" (Офіційний вісник України, 2022 р., ст. 6052; 2023 р., № 48, ст. 2658) з грудня 2022 р. розпочато реалізацію експериментального проекту з керування чергами автомобільних транспортних засобів перед міжнародними пунктами пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення за допомогою єЧерги для вантажних транспортних засобів. Для автобусів, які виконують міжнародні пасажирські перевезення, єЧерга діє із серпня 2023 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2024 р. № 1411 "Про реалізацію експериментального проекту з впорядкування черговості прибуття автомобільних транспортних засобів до міжнародних та міждержавних пунктів пропуску через державний кордон України з використанням електронної системи "Електронна черга перетину кордону" реалізацію єЧерги продовжено на наступні два роки.

Використання єЧерги дає змогу зменшити до мінімуму утворення фізичних черг на під’їзних шляхах до пунктів пропуску. Станом на 1 грудня 2024 р. за електронним записом у єЧерзі здійснено 824501 перетин кордону, з яких 135920 - автобусами. Крім того, вживаються організаційні та технічні заходи для запровадження пілотного проекту єЧерга для легкового транспорту.

Під час застосування єЧерги використовується комплексний алгоритм, який враховує пропускну здатність окремого пункту пропуску та швидкість митного оформлення в сусідніх країнах. За цим алгоритмом розраховується приблизний час очікування перетину кордону, який водій та логіст бачать у своєму електронному кабінеті. Одним із факторів, що впливають на затримки у роботі електронної системи, є ефективність митного оформлення. Для забезпечення безперебійного та ефективного перетину кордону необхідно дотримуватись оптимальної кількості транспортних засобів, що приймаються контролюючими органами кожної із сторін під час однієї оперативної зміни.

З метою сприяння усуненню затримок в пунктах пропуску для залізничного сполучення АТ "Укрзалізниця" разом з Держмитслужбою розроблено технологію перевезень у міжнародному сполученні автомобільних транспортних засобів (напівпричепів, причепів) без тягачів та супроводу водіїв. Розроблено алгоритм взаємодії між митними органами та підрозділами АТ "Укрзалізниця" під час переміщення через митний кордон України вантажів в автомобільних транспортних засобах контрейлерними поїздами.

Оскільки Україна експортує значні обсяги сировини та промислових товарів, використовуючи частково автошляхи, частково залізницю, частково внутрішні водні шляхи і частково порти, мультимодальні перевезення важливі для експортного потенціалу країни. Надійність та якість послуг мультимодальних перевезень впливають на торговий потенціал країни та відіграють вирішальну роль для конкурентоспроможності національної економіки. Розроблення мультимодальних рішень також важливе для пасажирських перевезень, включаючи сполучення з аеропортами, коли буде відновлено цивільне авіасполучення.

Розв’язання цієї проблеми в рамках реалізації Стратегії планується здійснювати шляхом розвитку мультимодальних терміналів, пунктів перестановки, перевантажувальних потужностей та інших об’єктів транспортної логістики.

Розвиток контейнерних терміналів, які одночасно є логістичними центрами, стане важливим кроком на шляху до формування сучасної та ефективної логістичної системи. Логістичні центри можуть значно зменшити обсяг транспортних та перевалочних витрат, надаючи такі допоміжні послуги, як митне оформлення, складування та дрібна виробнича підтримка, а також консолідуючи та розподіляючи вантажні потоки відповідно до конкурентоспроможних обсягів для перевезень на великі відстані або до кінцевого споживача.

У березні 2023 р. АТ "Укрзалізниця" запровадила новий інтермодальний сервіс - організація поїздів інтермодального транспорту, які об’єднують контейнерні, контрейлерні поїзди та поїзди комбінованого транспорту.

Підписано меморандум про взаєморозуміння та співробітництво з німецькою логістичною компанією "Global Asset and Logistics Company" щодо розвитку інтермодального сполучення між Україною та країнами ЄС.

Узгоджено тимчасову технологію тристоронньої організації руху поїздів по колії 1520 міліметрів між станціями Галац Ларга (Румунія) - Джурджулешть (Республіка Молдова) та у зворотному напрямку. АТ "Укрзалізниця" та Румунські залізниці (Cгile Ferate Romвne, CFR) домовилися про формування групових поїздів призначенням на станцію Галац Ларга (Румунія).

Починаючи з 24 лютого 2022 р. значна частина міжнародних перевезень здійснюється залізничним та автомобільним транспортом через країни ЄС та Республіку Молдова. Транспортно-пасажирський потік перевищив проектні характеристики пунктів пропуску. Так, у 2022 році на українсько-польській ділянці державного кордону фактичний потік вантажних автомобілів перевищив проектну пропускну здатність на 41 відсоток, а на українсько-румунській ділянці - на 16 відсотків. Відповідно збільшився час очікування в черзі. Очікування в чергах на різних ділянках кордону для різних видів транспорту значно відрізняється та становить 7 годин для автобусів (перед пунктом пропуску, де не запроваджено слотованої системи онлайн) та вісім діб для вантажних автомобілів, які перевозять аграрну продукцію ( 1-24 групи УКТЗЕД ) (згідно з єЧергою).

Розв’язання цієї проблеми в рамках реалізації Стратегії планується здійснювати шляхом спорудження нових або модернізації наявних сервісних зон.

Починаючи з травня 2023 р. поблизу пунктів пропуску на державному кордоні з країнам ЄС було відкрито чотири сервісні зони (Порубне, Тиса, Ужгород, Шегині). Програмне забезпечення сервісних зон синхронізується з єЧергою - передаються дані про номерні знаки транспортних засобів, час заїзду і виїзду із сервісної зони, кількість вільних місць, доступні сервіси.

Відкритість та підзвітність процесів керування кордоном забезпечує зменшення корупційних ризиків, покращення контролю та ефективності митних операцій, а також сприяє створенню сприятливого бізнес-середовища, що є важливою умовою для інтеграції України до ЄС. Також відкриті дані є основою для розвитку прозорого громадянського суспільства, зниження рівня корупції та створення рівних умов для всіх учасників економічної діяльності.