1. Схвалити Стратегію розвитку територій у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення на 2024-2032 роки, що додається.

2. Затвердити операційний план заходів з реалізації Стратегії розвитку територій у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення на 2024-2026 роки, що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади подавати щокварталу до 25 числа наступного місяця Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів інформацію про стан виконання операційного плану заходів з реалізації Стратегії розвитку територій у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення на 2024-2026 роки.

4. Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів:

подавати щороку до 1 лютого Кабінетові Міністрів України звіт про стан реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням;

подати Кабінетові Міністрів України до 1 вересня 2026 р. проект операційного плану заходів з реалізації Стратегії розвитку територій у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення на 2027-2029 роки та до 1 вересня 2029 р. проект операційного плану заходів з реалізації Стратегії розвитку територій у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення на 2030-2032 роки.

5. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади під час формування проекту Державного бюджету України на відповідний рік передбачати кошти в межах реальних можливостей бюджету, необхідні для виконання заходів Стратегії, схваленої цим розпорядженням.

Ця Стратегія визначає основні засади державної політики у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов'язкового) відселення (далі - зона відчуження) та спрямована на досягнення взаємної узгодженості, пов'язаної з ефективним використанням зазначених територій.

Необхідність прийняття Стратегії зумовлена:

відсутністю на сьогодні єдиного документа державного планування розвитку територій у зоні відчуження;

змінами на майданчику Чорнобильської АЕС, що значно підвищили рівень радіаційної безпеки та знизили негативний вплив на навколишнє природне середовище (над об'єктом "Укриття" збудовано новий безпечний конфайнмент, побудовано проміжне сховище відпрацьованого ядерного палива сухого типу та розпочато перевезення до нього відпрацьованого ядерного палива з Чорнобильської АЕС);

необхідністю виявлення, охорони, збереження, популяризації та передачі майбутнім поколінням культурної спадщини, що перебуває на території зони відчуження;

необхідністю ліквідації наслідків окупації Російською Федерацією зони відчуження та відновлення її територій.

На сьогодні діяльність на території зони відчуження регулюється, зокрема, Законами України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання", "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону культурної спадщини".

Радіоактивне забруднення залишається основним фактором небезпеки в зоні відчуження, що обумовлений шкідливим впливом іонізуючого випромінювання на населення та навколишнє природне середовище.

Радіаційну небезпеку в зоні відчуження становлять:

радіоактивно забруднене навколишнє природне середовище;

радіоактивні речовини і матеріали, що містяться в пунктах захоронення радіоактивних відходів і пунктах тимчасової локалізації радіоактивних відходів, на об'єкті "Укриття";

операції з поводження з радіоактивними матеріалами.

Зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему

Чорнобильська АЕС, на якій в повному обсязі припинено виробництво електроенергії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2000 р. № 598 "Про дострокове припинення експлуатації енергоблока № 3 та остаточне закриття Чорнобильської АЕС" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 14, ст. 566), перебуває на стадії зняття з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.

Завершення діяльності із зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему потребуватиме не менше 100 років і має на меті зниження ризиків для населення, навколишнього природного середовища шляхом проведення очищення території навколо Чорнобильської АЕС до стану максимального зняття обмежень та регуляторного контролю.

Завдання і заходи щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами, накопиченими на Чорнобильській АЕС, і тими, що будуть утворюватися під час планової діяльності, визначаються Законом України від 15 січня 2009 р. № 886-VI "Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему".

Поводження з радіоактивними відходами

У 1987 році прийнято рішення про створення комплексу виробництв із збору, дезактивації, транспортування, переробки та захоронення радіоактивних відходів з територій, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Створення такого об'єкта з поводження з радіоактивними відходами зумовлено необхідністю мінімізації екологічної небезпеки, пов'язаної з територіями, забрудненими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Використання проектних потужностей зазначеного об'єкта дасть змогу вирішувати питання захоронення дуже низько-, низькоактивних відходів, а також питання довготривалого зберігання середньо- та високоактивних радіоактивних відходів до передачі їх на захоронення до сховища на проміжних глибинах і до геологічного сховища відповідно.

На сьогодні на комплексі виробництв, спорудження якого розпочалося у січні 1998 року, збудовано спеціально обладнане приповерхневе сховище твердих радіоактивних відходів (ТРВ-1 і ТРВ-2) та централізоване сховище відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

Завдання і заходи щодо поводження з радіоактивними відходами, створення нових та експлуатації наявних сховищ радіоактивних відходів, а також забезпечення створення системи фізичного захисту таких об'єктів визначаються Законом України від 17 вересня 2008 р. № 516-VI "Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами".

Поводження з відпрацьованим ядерним паливом

На майданчику Чорнобильської АЕС виконуються роботи з поводження з відпрацьованим ядерним паливом відповідно до завдань і заходів, визначених Законом України від 15 січня 2009 р. № 886-VI "Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему".

Крім того, на території зони відчуження державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" експлуатується централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, де зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських атомних електростанцій (Південноукраїнської, Хмельницької та Рівненської). Проектний строк експлуатації сховища становить щонайменше 100 років.

Побутові та небезпечні відходи

В Україні особливо гострою є проблема утворення відходів та поводження з ними. Накопичення значних обсягів відходів різних видів спричиняє виникнення загроз у сфері екологічної безпеки та негативно впливає на стан навколишнього природного середовища, здоров'я та життя громадян.

Розташування відповідних об'єктів з управління відходами у зоні відчуження, постійне проживання населення в якій заборонено, дасть змогу покращити екологічний стан та уникнути негативного впливу на здоров'я населення.

Внаслідок господарської діяльності підприємств з видобування корисних копалин (зокрема нафти, газу) на території України утворюються техногенно-підсилені джерела іонізуючого випромінювання природного походження, що містять природні радіонукліди, такі як торій-232, радій-226, калій-40. Виконання робіт з дезактивації та подальшого безпечного поводження з ними у зоні відчуження дасть змогу зменшити негативний вплив на навколишнє природне середовище і забезпечити управління зазначеними небезпечними речовинами.

На полігон твердих побутових відходів "Лелів", який розташований у зоні відчуження, приймаються тверді побутові відходи. У зоні відчуження тривалий час перебуває велика кількість небезпечних відходів, зокрема ртутні лампи, щодо яких необхідно проводити операції з управління відходами. Вивозити відходи за територію зони відчуження заборонено, у зв'язку з чим виникає потреба в їх переробці для подальшого видалення на забрудненій території.

У зв'язку із зазначеним виникла необхідність у реконструкції полігона твердих побутових відходів "Лелів" із перепрофілюванням у багатофункціональний комплекс з управління відходами для потреб зони відчуження.

Науковий потенціал

Під час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження утворювалися наукові підприємства та підрозділи, засновано ряд наукових лабораторій та полігонів, на яких протягом багатьох років виконувалися науково-дослідні роботи з вивчення стану, поведінки, моделювання та прогнозування міграції радіонуклідів у навколишнє природне середовище, досліджувалися радіобіологічні та медико-біологічні наслідки аварії, розроблялися методи дезактивації та реабілітації забруднених територій, вирішувалися питання поводження з радіоактивними відходами.

Результати зазначених наукових досліджень сприяли формуванню нових фундаментальних знань про закономірності та тенденції розвитку об'єктів біосфери і людини в умовах радіаційних навантажень, а також забезпечували необхідною інформацією обґрунтування проектних та технологічних рішень із здійснення природоохоронних заходів і мінімізації негативних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відновлювана енергетика

Після зняття з експлуатації водойми-охолоджувача вивільниться територія площею близько 23 кв. кілометрів, яка розташована в безпосередній близькості від розвинутої інфраструктури майданчика Чорнобильської АЕС, зокрема об'єктів електроенергетики (електричних підстанцій, електричної мережі).

Розміщення об'єктів відновлюваної енергетики в зоні відчуження дасть змогу ефективно використовувати зазначену територію та наявну енергетичну інфраструктуру.

Природно-заповідний фонд

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник - унікальний об'єкт природно-заповідного фонду. Крім природозберігаючої та природоохоронної функцій, що притаманні всім територіям та об'єктам природно-заповідного фонду, заповідник забезпечує бар'єрну функцію в зоні відчуження з непоширення радіонуклідів, а також реабілітацію та відродження території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Проблема лісових пожеж в зоні відчуження на сьогодні залишається однією з найбільш гострих та актуальних.

Пріоритетним напрямом для забезпечення пожежної безпеки природних екосистем є розвиток відомчої пожежної охорони, а також застосування сучасних інформаційних технологій, що дасть змогу точніше конфігурувати систему запобігання виникненню пожеж, накопичувати, зберігати і обробляти інформацію, на основі якої приймаються оптимальні управлінські рішення.

На території об'єктів природно-заповідного фонду передбачається проведення робіт із збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які перебувають під загрозою зникнення, а також здійснення фонового екологічного моніторингу та вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.

Культурна спадщина

Територія зони відчуження здавна була осередком культурних традицій, що витоками сягають часів формування східнослов'янських племен і мають виняткове значення для відтворення етнічної історії українського народу.

Унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ця територія України назавжди перестала існувати як цілісний етнокультурно-мовний ареал, що призвело до загрози загибелі всього комплексу її унікальної традиційної культурної спадщини.

У результаті польових досліджень протягом останніх десятиліть зібрано багатопрофільний музейний та архівний фонд, який може забезпечити відтворення втраченого етнокультурного середовища.

Крім того, на території зони відчуження залишаються об'єкти культурної спадщини, які відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" підлягають збереженню, взяттю на державний облік та охороні.

Відвідування зони відчуження з туристичною метою

Період 2017-2019 років характеризується сталим зростанням показників відвідування зони відчуження з туристичною метою. Так, у 2017 році зону відчуження відвідали 46136 осіб, у 2018 році - 71862 особи (приріст 56 відсотків), у 2019 році - 124503 особи (приріст 73 відсотки).