Верховна Рада України

I. Затвердити Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами (додається).

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Внести зміни до таких законів України:

1) в абзаці третьому частини четвертої статті 21 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 12, ст. 81; 2000 р., N 30, ст. 236) слово "державної" замінити словами "Загальнодержавної цільової екологічної";

2) у Законі України "Про поводження з радіоактивними відходами" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 27, ст. 198; 2000 р., N 30, ст. 236; 2003 р., N 29, ст. 236; 2005 р., N 27, ст. 362):

абзац п'ятий статті 3 виключити;

у тексті Закону слова "Державної програми поводження з радіоактивними відходами" та "Державної програми по поводженню з радіоактивними відходами" замінити словами "Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами".

3. Кабінету Міністрів України:

забезпечити виконання Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами;

протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Метою Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами (далі - Програма) є реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами, спрямованої на захист довкілля, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання.

Програмою передбачено діяльність за такими основними напрямами:

поводження з радіоактивними відходами на майданчиках підприємств, на яких вони утворюються;

поводження з радіоактивними відходами на спеціалізованих підприємствах по поводженню з радіоактивними відходами (далі - спеціалізовані підприємства) до моменту їх захоронення;

захоронення радіоактивних відходів.

Поводження з радіоактивними відходами передбачає:

проведення характеризації, класифікації та прогнозування утворення;

збирання;

попередню обробку, переробку та кондиціонування;

перевезення;

тимчасове зберігання;

забезпечення виробників радіоактивних відходів та спеціалізованих підприємств необхідною кількістю відповідних контейнерів;

здійснення заходів з мінімізації обсягів утворення;

ведення обліку та контроль за утворенням.

Дія цієї Програми не поширюється на поводження з:

відпрацьованим ядерним паливом, відходами уранодобувної та уранопереробної промисловості, які відповідно до законодавства не визначаються як радіоактивні відходи;

джерелами іонізуючого випромінювання до їх передачі спеціалізованим підприємствам для довгострокового зберігання.

Діяльність, пов'язана з поводженням з радіоактивними відходами, зумовила виникнення такої проблеми як необхідність створення елементів інфраструктури поводження з радіоактивними відходами (зокрема, сховищ, контейнерів та обладнання) і цілісної системи поводження з ними.

Розв'язання проблеми можливе за трьома варіантами, що принципово відрізняються за ступенем переробки відходів та способами їх зберігання і захоронення.

Перший варіант - децентралізоване кондиціонування радіоактивних відходів, їх зберігання і захоронення, створення сховищ на спеціалізованих підприємствах для захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів, відкладення прийняття остаточного рішення щодо зберігання і захоронення довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів. Попередня обробка і кондиціонування радіоактивних відходів здійснюються в місцях їх утворення. Після кондиціонування короткоіснуючі радіоактивні відходи передаються до спеціалізованих підприємств, які здійснюють їх захоронення. Для цього на території підприємств, на яких утворюються радіоактивні відходи, слід створити інфраструктуру для кондиціонування всіх типів таких відходів. Необхідно побудувати сховища для зберігання короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів на спеціалізованих підприємствах і для зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій, а також побудувати окреме сховище для тимчасового зберігання високоактивних радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Реалізація першого варіанта дасть можливість тимчасово врегулювати проблему поводження з радіоактивними відходами. Однак у довгостроковій перспективі це призведе до істотного збільшення строку зняття атомних електростанцій з експлуатації і демонтажу їх технологічного обладнання, а також унеможливить вилучення паливовмісних матеріалів з об'єкта "Укриття" і довгоіснуючих радіоактивних відходів, що зберігаються у сховищах, розміщених у зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення. Крім того, за умови реалізації зазначеного варіанта залишиться невирішеним питання щодо існування протягом невизначеного строку екологічно небезпечних сховищ спеціалізованих підприємств, нерозв'язання проблеми поводження з осклованими високоактивними радіоактивними відходами, що повертатимуться з Російської Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій.

Отже, наведений варіант не відповідає принципам державної політики щодо обмеження часу зберігання радіоактивних відходів на майданчиках підприємств, на яких вони утворюються.

Другий варіант - централізоване кондиціонування, зберігання і захоронення радіоактивних відходів, створення централізованого виробничого комплексу з їх кондиціонування, будівництво центральних сховищ для захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів, сховищ для проміжного зберігання і захоронення довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів. Такий варіант принципово відрізняється від першого тим, що основна обробка та кондиціонування радіоактивних відходів, їх проміжне зберігання та захоронення здійснюються централізовано. Цей варіант передбачає невідкладне започаткування робіт не лише з проектування і будівництва централізованого поверхневого сховища для захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів і проміжного сховища для зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів, а також відповідно до законодавства - геологічного сховища для їх остаточного захоронення. Для цього необхідно розпочати проектування і будівництво централізованого виробничого комплексу з переробки всіх видів радіоактивних відходів, створення достатніх потужностей для виготовлення транспортних контейнерів для їх перевезення від місць утворення до центрального підприємства з переробки і сховищ, а також модернізацію існуючих і будівництво нових транспортних комунікацій між усіма об'єктами поводження з радіоактивними відходами.

Третій (комплексний) варіант - попередня обробка та кондиціонування радіоактивних відходів на майданчиках підприємств, на яких вони утворюються, або на установках спеціалізованих підприємств у відповідних регіонах. Згідно із законодавством захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів здійснюється у приповерхневому сховищі, захоронення довгоіснуючих високоактивних радіоактивних відходів і відпрацьованого ядерного палива (у разі потреби і залежно від прийнятої стратегії) - у геологічному сховищі.

Цей варіант найповніше враховує можливості наявної інфраструктури поводження з радіоактивними відходами. Практично на всіх атомних електростанціях експлуатуються установки для кондиціонування рідких і твердих радіоактивних відходів, що забезпечують різний ступінь їх переробки, а також продовжується процес удосконалення системи поводження з радіоактивними відходами, включаючи створення комплексних ліній для їх переробки.

Для захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних твердих радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, та радіоактивних відходів, що утворюватимуться під час зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, у складі першої черги комплексу виробництв по дезактивації, транспортуванню, переробці та захороненню радіоактивних відходів "Вектор" (далі - комплекс "Вектор") будуються приповерхневі сховища з використанням передових наукових і технологічних досягнень.

Третій варіант передбачає створення на атомних електростанціях установок для кондиціонування радіоактивних відходів, накопичених за період їх експлуатації, зокрема сольового плаву, впровадження уніфікованих систем, що забезпечують пакування радіоактивних відходів, які перебувають у формі та стані, прийнятних для захоронення у центральних сховищах, з використанням передових наукових і технологічних досягнень, створення централізованих установок для переробки радіоактивно забрудненого металу, а також проектування і будівництво сховищ для довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів, у тому числі великогабаритних.

У рамках цього варіанта доцільно проводити роботи із зменшення накопичених обсягів радіоактивних відходів і строку їх зберігання на майданчиках підприємств, на яких вони утворюються.

Переробка радіоактивних відходів, що утворюються на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах (у тому числі дефектоскопів, радіоізотопних приладів та інших джерел іонізуючого випромінювання, радіоізотопних термоелектричних генераторів тощо), а також внаслідок провадження військової діяльності, передбачається на установках, що будуть створені на спеціалізованих підприємствах після проведення їх реконструкції. Захоронення таких відходів планується здійснювати у центральних сховищах.

Захоронення довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів здійснюватиметься в геологічному сховищі відповідно до законодавства.

Таким чином, за критерієм обсягу витрат перший та другий варіанти поступаються третьому варіанту. Реалізація третього варіанта є найбільш доцільною та ефективною.

Відповідно до основних принципів поводження з радіоактивними відходами, що задекларовані МАГАТЕ, проблема може бути розв'язана шляхом:

розроблення та впровадження системи управління якістю на всіх стадіях поводження з радіоактивними відходами;

удосконалення системи контролю за утворенням радіоактивних відходів;

технічного переоснащення та перепрофілювання спецкомбінатів державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон", включаючи розширення контейнерного парку;

удосконалення системи поводження з радіоактивними відходами на атомних електростанціях, зокрема мінімізацію обсягів їх утворення;

розроблення та проектування комплексу газофторидної переробки високоактивних радіоактивних відходів;

технічного удосконалення системи обробки та кондиціонування радіоактивних відходів до стану, що відповідає критеріям приймання їх для зберігання та захоронення у сховищах комплексу "Вектор";

введення в експлуатацію першої черги комплексу "Вектор" (крім будівництва пускового комплексу);

проектування та будівництва другої черги комплексу "Вектор" для переробки, кондиціонування і захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів, а також для тимчасового зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів;

виконання комплексу пошукових, оціночних, науково-методичних, дослідницьких і проектувальних робіт з метою вибору майданчиків, потенційно придатних для розміщення геологічного сховища для захоронення довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів;

створення інфраструктури для безпечного зберігання довгоіснуючих високоактивних відходів та підготовки їх до захоронення у глибоких геологічних формаціях;

проектування та будівництва приповерхневих сховищ (у тому числі модульного типу) з використанням наукових та технологічних досягнень у ракетно-космічній галузі;

розширення міжнародного співробітництва та вдосконалення механізму залучення та ефективного використання міжнародної технічної допомоги у сфері поводження з радіоактивними відходами (у тому числі для розроблення і впровадження технології перетворення довгоіснуючих ізотопів на короткоіснуючі).

Для розв'язання проблеми поводження з радіоактивними відходами передбачається виконання основних завдань Програми, до яких належать:

будівництво, введення в експлуатацію та експлуатація комплексу "Вектор";

забезпечення подальшого розвитку системи поводження з радіоактивними відходами, що утворюються внаслідок експлуатації українських атомних електростанцій, мінімізація обсягів їх утворення;

проектування, будівництво та експлуатація сховища для проміжного зберігання високоактивних радіоактивних відходів, що повертатимуться з Російської Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій;

забезпечення подальшого розвитку системи поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи;

переоснащення та перепрофілювання спецкомбінатів державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон" з метою створення умов для збирання та тимчасового контейнерного зберігання радіоактивних відходів;

забезпечення подальшого розвитку державної системи обліку радіоактивних відходів;

забезпечення радіаційної безпеки та здійснення протирадіаційних заходів під час поводження з радіоактивними відходами, зменшення доз опромінення персоналу спеціалізованих підприємств та населення, соціально-економічна компенсація ризику від провадження діяльності об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;

підготовка кадрів та проведення інформаційно-просвітницьких заходів;

створення та забезпечення функціонування інфраструктури поводження з радіоактивними відходами на Чорнобильській АЕС та об'єкті "Укриття";

розвиток нормативно-правової бази у сфері поводження з радіоактивними відходами, проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, підготовка національної доповіді про виконання Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами;

виконання комплексу пошукових, оціночних, науково-методичних, дослідницьких і проектних робіт з вибору майданчиків для розміщення геологічного сховища для захоронення довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів;

вирішення питання щодо поводження з радіоактивними відходами, які утворилися внаслідок виконання військових програм СРСР;

розширення міжнародного співробітництва у сфері поводження з радіоактивними відходами.

Програма передбачає розроблення і здійснення організаційних, науково-методичних, технічних та фінансово-економічних заходів щодо створення єдиної системи поводження з радіоактивними відходами на основі організації їх комплексної переробки з максимальним використанням існуючих установок і будівництвом централізованого сховища для захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів та обов'язковим будівництвом геологічного сховища для захоронення довгоіснуючих радіоактивних відходів.

Прогнозні обсяги фінансування наведено у додатку 1, а перелік заходів - у додатку 2.

Основним результатом виконання Програми стане забезпечення безпеки нинішніх та майбутніх поколінь, а також підвищення рівня захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу радіоактивних відходів, удосконалення системи поводження з ними, зниження рівня соціально-психологічної напруги, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, недопущення вчинення актів тероризму та створення сприятливих умов для продовження використання ядерної енергії для виробництва електроенергії з метою підвищення рівня життя населення.

Очікувані результати виконання Програми наведено в додатку 3.

Своєчасне та ефективне виконання передбачених Програмою завдань і заходів забезпечить досягнення позитивних результатів екологічного, економічного та соціального характеру.

У сфері екології основними результатами виконання Програми будуть:

зниження рівня шкідливого впливу радіоактивних відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини;

запобігання використанню радіоактивних відходів у злочинних цілях;

створення умов для прискорення ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

істотне зменшення ризику виникнення радіаційних аварій.

До основних економічних результатів виконання Програми належать:

зменшення обсягу витрат, пов'язаних із зберіганням радіоактивних відходів на території підприємств-виробників;

зменшення обсягу економічних збитків, пов'язаних з ліквідацією наслідків радіаційних аварій, які потенційно можуть виникнути у разі подальшого довготривалого зберігання радіоактивних відходів підприємствами-виробниками;

істотне зменшення обсягу витрат на здійснення заходів у рамках діяльності, пов'язаної з поводженням з радіоактивними відходами, які утворюватимуться в майбутньому;

створення сприятливих умов для подальшого розвитку атомної енергетики.

У соціальній сфері основними результатами виконання Програми будуть:

зменшення соціально-психологічної напруги у суспільстві, що занепокоєне нерозв'язанням проблеми поводження з радіоактивними відходами та потенційною можливістю виникнення радіаційних аварій;

формування в суспільстві позитивного ставлення до застосування ядерних і радіаційних технологій завдяки провадженню реальних дій з боку держави щодо забезпечення безпеки населення та навколишнього середовища;

створення більш безпечних умов праці та зменшення ризиків потенційного опромінення персоналу спеціалізованих підприємств.

Виконання передбачених Програмою заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, коштів міжнародної технічної допомоги, а також інших джерел фінансування, які не заборонені законодавством.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 5247,5 млн гривень.

Щорічний обсяг видатків на здійснення передбачених Програмою заходів коригується Кабінетом Міністрів України згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік і з пріоритетами Програми.

Обсяги необхідного фінансового забезпечення виконання Програми за рахунок коштів Державного бюджету України наведено в додатку 2.

Загалом обсяг видатків розвитку на виконання Програми у 2008-2017 роках становить 73,8 відсотка бюджетних асигнувань.

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2007 року N 587.

2. Програма затверджена Законом України від 17 вересня 2008 року N 516-VI.

3. Державний замовник: Державне агентство України з управління зоною відчуження" (далі - ДАЗВ України).

4. Керівник Програми - заступник Голови ДАЗВ України.

5. Виконавці заходів Програми: підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.

6. Строк виконання: 1 червня 2008 року - 2017 рік.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування: