1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, що додається.

Визначити Державне агентство з управління зоною відчуження державним замовником Програми.

2. Державному агентству з управління зоною відчуження разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати у дванадцятимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами.

Забезпечення безпеки під час поводження з радіоактивними відходами протягом всього часу їх потенційної небезпеки є стратегічним завданням України.

Пріоритет забезпечення захисту життя та здоров’я персоналу, населення та захисту навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання згідно з нормами радіаційної безпеки є одним з основних принципів державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами.

Виробництво електричної енергії на атомних електростанціях, експлуатація дослідницьких реакторів, використання радіоактивних матеріалів на виробництві, у промисловості, в медичних і наукових закладах та аварія на Чорнобильській АЕС призвели до накопичення великих обсягів радіоактивних відходів.

За даними щорічного звіту Державного реєстру радіоактивних відходів і Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів за 2020 рік, на майданчиках атомних електростанцій (крім Чорнобильської АЕС) зберігається близько 39,6 тис. куб. метрів низькоактивних, 21,8 тис. куб. метрів середньоактивних і 230 куб. метрів високоактивних твердих радіоактивних відходів. Ступінь заповнення сховищ для зберігання на майданчиках атомних електростанцій рідких радіоактивних відходів становить від 20 до 80 відсотків, твердих радіоактивних відходів - понад 60 відсотків передбачених обсягів.

Сховища для зберігання радіоактивних відходів на атомних електростанціях є тимчасовими та не розраховані на тривале зберігання і збільшення обсягів радіоактивних відходів.

Для захоронення радіоактивних відходів, що зберігаються у сховищах атомних електростанцій, необхідно здійснити їх переробку та кондиціонування відповідно до вимог, встановлених критеріями приймання для захоронення радіоактивних відходів до відповідних сховищ і вимогами законодавства України, зокрема щодо безпечного перевезення радіоактивних матеріалів. Вирішення зазначеного питання ускладнюється відсутністю в Україні технологій кондиціонування окремих видів рідких радіоактивних відходів, відповідних транспортних пакувальних комплектів і контейнерів.

Крім того, за прогнозними даними, наведеними в Енергетичній стратегії України на період до 2035 року "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність", схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 605, обсяг виробництва електричної енергії атомними електростанціями постійно збільшуватиметься.

Подальша експлуатація енергоблоків атомних електростанцій та зняття їх з експлуатації призведе до збільшення обсягів накопичених радіоактивних відходів.

Радіоактивні відходи, що утворюються на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних установах та інших закладах, частково кондиціонуються та тимчасово зберігаються у сховищах державного спеціалізованого підприємства "Об’єднання "Радон".

Відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання, що з 60-х років минулого століття накопичувалися у сховищах державного спеціалізованого підприємства "Об’єднання "Радон", передаються на довгострокове зберігання до Централізованого сховища державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами", яке розміщене у зоні відчуження.

За даними щорічного звіту Державного реєстру радіоактивних відходів і Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів за 2020 рік, у сховищах філій державного спеціалізованого підприємства "Об’єднання "Радон" накопичено 6244,6 куб. метрів твердих радіоактивних відходів і 789 куб. метрів рідких радіоактивних відходів, активність яких становить 1,5 х 10-15 Бк і 1,06 х 10-13 Бк відповідно. Також накопичено 641334 одиниці відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, активність яких становить 2,64 х 10-16 Бк. На сьогодні спеціалізовані підприємства приймають радіоактивні відходи лише на тимчасове контейнерне зберігання.

На території України розташовано три сховища - "Багерове", "Феодосія-13", "Делятин", у яких розміщені радіоактивні відходи, утворені внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР без проведення безпекових розрахунків щодо довготривалості їх зберігання в таких сховищах.

Унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення (не враховуючи об’єкт "Укриття") утворилося близько 2800 тис. куб. метрів радіоактивних відходів різних класів. На об’єкті "Укриття" зберігається майже 1700 тис. куб. метрів радіоактивних відходів активністю 7,4 х 10-17 Бк.

У сховищах Чорнобильської АЕС зберігається близько 20 тис. куб. метрів рідких і близько 2500 куб. метрів твердих радіоактивних відходів.

Значна частина радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зберігається в умовах, що не відповідають встановленим нормам, правилам і стандартам радіаційної безпеки.

Збудовано та введено в експлуатацію першу чергу комплексу виробництв "Вектор" (далі - комплекс "Вектор").

Роботи із створення інфраструктури та спорудження сховищ для зберігання і захоронення радіоактивних відходів, а також роботи із зменшення обсягів радіоактивних відходів, які передані у власність держави, практично не проводяться.

Необхідно забезпечити виконання робіт щодо створення геологічного сховища радіоактивних відходів в Україні на період до 2030 року.

Державному регулюванню безпеки у сфері поводження з радіоактивними відходами, зокрема, підлягає ведення державного обліку радіоактивних відходів, що включає в себе ведення Державного реєстру радіоактивних відходів і Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів та переліку місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів. Державна система обліку радіоактивних відходів функціонує на базі державного спеціалізованого підприємства "Об’єднання "Радон".

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, розпочатої 24 лютого 2022 р., з порушенням ряду міжнародних договорів та норм міжнародного права частина радіаційно небезпечних об’єктів опинилися на тимчасово окупованій території, біля деяких радіаційно небезпечних об’єктів велися і ведуться бойові дії.

Для оцінки завданих збитків у сфері поводження з радіоактивними відходами у цілому необхідно виконати повномасштабне, детальне обстеження всіх підприємств та організацій, які мають радіаційно небезпечні об’єкти. Такі роботи можливо буде виконати лише після повного розмінування та виконання інших безпекових робіт на звільненій території.

Обсяг радіоактивних відходів в Україні збільшуватиметься внаслідок:

експлуатації ядерних установок, продовження строку їх експлуатації і введення в дію нових;

поводження з відпрацьованим ядерним паливом, що тимчасово зберігається;

зняття з експлуатації ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;

зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС;

утворення власних радіоактивних відходів під час провадження ліцензійної діяльності на державному спеціалізованому підприємстві "Об’єднання "Радон", а також вилучення радіоактивних відходів із законсервованих сховищ та переробки рідких радіоактивних відходів;

вилучення з найбільш небезпечних пунктів тимчасової локалізації, пунктів санітарної обробки транспорту та пунктів зберігання відходів дезактивації;

провадження діяльності промислових підприємств, медичних, науково-дослідних та інших установ і закладів;

проведення робіт на радіоактивно забруднених територіях та об’єктах, зокрема тих, що пов’язані з перетворенням об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, приведення в екологічно-безпечний стан земель, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та в результаті виконання робіт з ліквідації сховищ радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР.

У зв’язку з недосконалістю системи поводження з радіоактивними відходами і недостатнім фінансуванням не в повному обсязі задовольняються потреби у переробці радіоактивних відходів та впровадженні відповідних технологій, зберіганні та захороненні всіх класів відходів, зокрема тих, що вже утворені, та у тих, що утворюватимуться у найближчому майбутньому. Це також не дає змоги завершити створення необхідної інфраструктури та підтримувати безпеку об’єктів зазначеної системи відповідно до встановлених норм.

Крім того, у зв’язку з внесенням змін до Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" є необхідність удосконалення системи фізичного захисту сховищ радіоактивних відходів. Потребує удосконалення практика поводження з радіоактивними відходами для забезпечення захисту життя і здоров’я персоналу, населення та захисту навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання.

Така ситуація перешкоджає сталому розвитку ядерної енергетики і забезпеченню належного захисту життя та здоров’я персоналу, населення та захисту навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання, збільшує ризик виникнення радіаційних аварій або несанкціонованого доступу до радіоактивних відходів та їх використання у терористичних цілях.

Основні причини виникнення проблеми поводження з радіоактивними відходами мають фінансово-економічний, організаційно-технічний, нормативно-правовий та науково-методологічний характер.

Причиною фінансово-економічного характеру є недостатнє фінансове забезпечення діяльності, пов’язаної з поводженням із радіоактивними відходами, зокрема науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Причинами організаційно-технічного характеру є:

недосконалість системи поводження з радіоактивними відходами;

недостатня кількість кваліфікованих кадрів;

недостатність розвитку вітчизняної технічної бази.

Причиною нормативно-правового характеру є необхідність нормативно-правового та практичного впровадження оновленої класифікації радіоактивних відходів, що враховує забезпечення довготривалої безпеки під час їх захоронення, яка введена Законом України від 17 жовтня 2019 р. № 208-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства у сфері поводження з радіоактивними відходами".

Причинами науково-методологічного характеру є:

недостатнє використання передового досвіду інших країн;

відсутність розвитку науково-методологічних засад на різних стадіях поводження з радіоактивними відходами;

недосконалість системи накопичення, зберігання і розповсюдження результатів науково-дослідних робіт, виконаних в попередні роки;

недосконалість інформаційного забезпечення.

Законом України "Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами" затверджено програму поводження з радіоактивними відходами, яка розрахована на період з 1 червня 2008 р. по 2017 рік. Завдання і заходи, передбачені Загальнодержавною програмою, були профінансовані з Державного фонду поводження з радіоактивними відходами лише на 10 відсотків, тому більшість з них не була виконана, необхідні елементи інфраструктури поводження з радіоактивними відходами не створені, як і не створена цілісна система поводження з радіоактивними відходами, що призводить до невиконання одного з основних принципів поводження з радіоактивними відходами - неперекладання фінансового тягаря на майбутні покоління.

Зазначена програма розроблена в рамках здійснення заходів, визначених Стратегією поводження з радіоактивними відходами в Україні, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2009 р. № 990 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 65, ст. 2275), щодо завершення створення та забезпечення ефективного функціонування в Україні цілісної системи поводження з радіоактивними відходами. Загальний строк її виконання розраховано на 50 років і обумовлено часом, необхідним для створення і введення в експлуатацію всього комплексу сховищ для захоронення радіоактивних відходів, та специфікою фізичних, хімічних і радіаційних властивостей самих радіоактивних відходів, які потребують здійснення довготривалого контролю за їх станом.

Тому для реалізації зазначеної Стратегії необхідно розробити Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами, розраховану на період з 2022 по 2031 роки (далі - Програма).

Розроблення Програми здійснюватиметься також з урахуванням вимог Директиви Ради 2011/70/Євратом від 19 липня 2011 р. "Про запровадження рамок Співтовариства для відповідального та безпечного управління відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами", якими передбачено запровадження та підтримку державами-членами національних програм для реалізації політики управління відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами від їх утворення до захоронення.

Поводження з відпрацьованим ядерним паливом атомних електростанцій України здійснюється в рамках Державної економічної програми поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій на період до 2025 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. № 847 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 66, ст. 4190).

Метою Програми є реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами, що полягає в мінімізації впливу радіаційного чинника на безпеку життєдіяльності населення шляхом розв’язання комплексних проблем у зазначеній сфері, створення та забезпечення ефективного функціонування в Україні цілісної системи поводження з радіоактивними відходами на сучасному етапі та закладення основ для створення умов та напрямів щодо безпечного та економічно ефективного поводження з радіоактивними відходами, спрямованої на захист життя та здоров’я персоналу, населення та захист навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання.