1. Схвалити Концепцію проектів Законів України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" та "Про внесення змін до Кримінального кодексу України" щодо забезпечення невідворотності відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що додається.

2. Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та до 1 червня 2022 р. подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проекти Законів України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" та "Про внесення змін до Кримінального кодексу України" щодо забезпечення невідворотності відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Система юридичної відповідальності є одним з ключових елементів забезпечення реалізації будь-якої державної політики та дотримання вимог законодавства, у тому числі про охорону навколишнього природного середовища, та включає: цивільно-правову відповідальність, адміністративну відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень у сфері охорони природи та використання природних ресурсів, кримінальну відповідальність за кримінальні правопорушення проти довкілля.

На сьогодні норми, що встановлюють відповідальність за правопорушення у сфері охорони довкілля в Україні, є застарілими, не відповідають світовій практиці (у тому чисті європейській) та сучасним реаліям, що передусім призводить до екологічно-правового нігілізму, що потребує перегляду в частині їх актуалізації.

Так, адміністративна відповідальність за статтею 188-5 "Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів" Кодексу України про адміністративні правопорушення становить від дев’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (153-255 гривень) і на посадових осіб - від п’ятнадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255-765 гривень), за статтею 82 "Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення" - від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-1360 гривень) і на посадових осіб, громадян - суб’єктів господарювання - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 гривень), за статтею 82-4 "Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу" - від двох до п’яти (34-85 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за статтею 64 "Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці" - у розмірі від шести до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102-238 гривень) і на посадових осіб - від десяти до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-272 гривні), за статтею 78-1 "Порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ" - від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-119 гривень).

Для порівняння, штраф за аналогічне протиправне діяння в Хорватії становить 1320-2000 євро (44193-66800 гривень). Штраф за аналогічне правопорушення в Республіці Словенія становить від 10 000 до 20 000 євро.

Окремо слід звернути увагу, що відповідальність за статтею 77-1 "Самовільне випалювання рослинності або її залишків" Кодексу України про адміністративні правопорушення було значно збільшено (від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти (3060-6120 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15 300-17 000 гривень). У результаті кількість правопорушень за квітень 2020 р. по вересень 2020 р. становить 428, що є меншою порівняно з аналогічним показником минулого року на 27 відсотків.

Разом з тим перегляду потребують не лише розміри штрафних санкцій, але і самі статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. З метою запобігання порушенням екологічного законодавства держави - члени ЄС передбачають саме кримінальні санкції, оскільки лише такий тип заходів може забезпечити досягнення належного виконання законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Так, згідно з Директивою від 19 листопада 2008 р. № 2008/99/ЄС "Про кримінально-правову охорону довкілля" (далі - Директива) держави-члени повинні забезпечити визнання деяких діянь злочинами. Натомість більшість статей розділу VIII "Кримінальні правопорушення проти довкілля" Особливої частини Кримінального кодексу України не переглядалися з 2001 року. Зазначені статті не повною мірою відповідають положенням Директиви.

Крім цього, законодавством не передбачено можливість складення та розгляду протоколів про адміністративні правопорушення щодо юридичних осіб, хоча більшість правопорушень у сфері охорони довкілля вчиняється саме у зв’язку з їх діяльністю.

Аналогічна ситуація спостерігається і щодо застосування кримінальної відповідальності щодо юридичних осіб. Так, згідно з Кримінальним кодексом України вчинення уповноваженою особою юридичної особи від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 236 - 254 Кримінального кодексу України, не тягне за собою можливість застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Водночас Директива від 21 квітня 2004 р. № 2004/35/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію наслідків завданої навколишньому середовищу шкоди" передбачає необхідність встановлення відповідальності щодо юридичних осіб за порушення вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та забезпечення імплементації принципу "забруднювач платить". Так, наприклад, законодавством Республіки Хорватія передбачено відповідальність в розмірі від 9000 до 27000 євро за провадження діяльності без документа дозвільного характеру.