1. Схвалити Стратегію реформування системи державного нагляду (контролю), що додається.

2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом з Державною регуляторною службою розробити та подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України проект програми реформування системи державного нагляду (контролю).

Реформу системи державного нагляду (контролю) розпочато Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття постанови від 10 вересня 2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 74, ст. 2105), якою зменшено кількість органів державного нагляду (контролю).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів господарювання" запроваджено з 2014 року норму щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання виключно за рішенням суду.

Запроваджено комплексне проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) у разі, коли суб’єкт господарювання включений на відповідний плановий період до планів заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю).

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який набрав чинності з 1 січня 2017 р., зменшено періодичність та тривалість заходів державного нагляду (контролю), розширено права суб’єктів господарювання, започатковано переорієнтацію державного нагляду (контролю) на запобігання порушенням вимог законодавства у сфері господарської діяльності, передбачено створення та функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для забезпечення доступу громадськості, суб’єктів господарювання, органів державної влади, органів місцевого самоврядування до відомостей про заходи державного нагляду (контролю).

Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2016 р. № 294 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 31, ст. 1244), передбачено подальше реформування контрольно-наглядових органів.

Основними проблемами у сфері державного нагляду (контролю) є:

неоптимізований обсяг контрольно-наглядових функцій органів державного нагляду (контролю) із здійснення заходів державного нагляду (контролю) певних видів господарської діяльності, що призводить до дублювання повноважень таких органів та подвійного навантаження на суб’єктів господарювання;

спрямованість діяльності органів державного нагляду (контролю) на виявлення порушень та застосування санкцій, а не на запобігання правопорушенням;

неузгодженість норм законодавчих актів щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ;

відсутність системи проведення оцінки ефективності державного нагляду (контролю);

відсутність ефективного механізму притягнення до відповідальності посадових (службових) осіб, уповноважених на здійснення державного нагляду (контролю), та компенсації суб’єктам господарювання шкоди, завданої внаслідок неправомірних та/або протиправних дій таких осіб;

відсутність єдиного підходу щодо вжиття заходів реагування на правопорушення, які встановлені за результатами проведених заходів державного нагляду (контролю), і невизначеність критеріїв вжиття заходів реагування за адміністративним рішенням органу державного нагляду (контролю) та обставин, за яких заходи реагування повинні вживатися виключно за рішенням суду на підставі звернення органу, повноваження якого встановлено законом.

Реалізація Стратегії здійснюється двома етапами.

Метою реалізації Стратегії є:

на першому етапі (три роки) - забезпечення переорієнтації системи державного нагляду (контролю) з домінуючої на сьогодні карально-репресивної на превентивну і ризик-орієнтовану, визначення базових засад модернізації та удосконалення системи державного нагляду (контролю);

на другому етапі (два роки) - забезпечення створення системи державного нагляду (контролю), яка сприяє створенню сприятливого середовища для провадження господарської діяльності, розвитку малого і середнього підприємництва, залученню інвестицій, забезпечує уникнення або спотворення конкуренції на внутрішньому ринку, збалансовано захищає інтереси громадян, суб’єктів господарювання та держави.

Напрямами реалізації Стратегії є:

удосконалення нормативно-правової бази у сфері державного нагляду (контролю) з дотриманням кращих практик, викладених у рішеннях та регламентах ЄС;

запровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) в усіх сферах;

перегляд, упорядкування та регламентування контрольних функцій;

переорієнтованість державного нагляду (контролю) на запобігання порушенням вимог законодавства у сфері господарської діяльності;

підвищення відповідальності посадових (службових) осіб, уповноважених на здійснення державного нагляду (контролю);

підвищення професійної компетентності посадових (службових) осіб, уповноважених на здійснення державного нагляду (контролю).

Реалізація Стратегії здійснюється шляхом затвердження Кабінетом Міністрів України та організації виконання відповідними органами програми реформування системи державного нагляду (контролю), передбаченої Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" , у визначені строки.

На першому етапі реалізації Стратегії передбачається:

запровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) в усіх сферах.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" запроваджено ризик-орієнтований підхід у сферах, на які поширюється дія Закону.

Разом з тим не у всіх сферах державного нагляду (контролю) встановлено критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та визначено періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), зокрема у сфері реклами, сфері біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів, видавничій сфері, сфері кінематографії, сфері провадження господарської діяльності з імпорту лікарських засобів.

Необхідно запровадити ризик-орієнтований підхід до здійснення державного нагляду (контролю) в усіх сферах, у яких здійснюється державний нагляд (контроль), розробити та затвердити критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та визначити періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).