З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втратив чинність на підставі Закону
N 2210-III від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 12, ст.64 )
Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 21, ст.296 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 2133-XII від 18.02.92, ВВР, 1992, N 21, ст.297 )
( Із змінами, внесеними згідно з Декретом
N 49-93 від 12.05.93, ВВР, 1993, N 27, ст.291
Законами
N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР, 1995, N 13, ст.85
N 82/95-ВР від 02.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст.90
N 258/95-ВР від 05.07.95, ВВР, 1995, N 28, ст.202
N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст. 36
N 154/98-ВР від 03.03.98, ВВР, 1998, N 34, ст.229
N 783-XIV від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 -
редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності
Законом про Державний бюджет України на 2000 рік
N 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10
N 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 )
( У тексті Закону слова "органи влади і управління", "чинне
законодавство України", "чинне законодавство" у всіх відмінках
замінено відповідно словами "органи державної влади, органи
місцевого самоврядування та органи адміністративно-господарського
управління та контролю", "законодавство України", "законодавство"
у відповідних відмінках, слова "підприємець", "господарюючий
суб'єкт (підприємець)", "господарюючий суб'єкт" у всіх відмінках
замінено словами "суб'єкт господарювання" у відповідних
відмінках, слова "підприємці" (крім слова "підприємців" у абзаці
шостому статті 1), "господарюючі суб'єкти (підприємці)",
"господарюючі суб'єкти" у всіх відмінках замінено словами
"суб'єкти господарювання" у відповідних відмінках згідно із
Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
Цей Закон визначає правові основи обмеження і попередження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінівДля цілей цього Закону вживаються такі терміни:
товар - продукт діяльності (включаючи роботи, послуги, а також цінні папери), призначений для реалізації;
ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару однієї споживчої вартості, в межах якої визначається монопольне становище;
органи державної влади - міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державні органи, що здійснюють регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, регулювання ринку цінних паперів, державні органи приватизації, місцеві органи виконавчої влади;
( Абзац четвертий статті 1 в редакції Законів
N 258/95-ВР від 05.07.95,
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
органи адміністративно-господарського управління та контролю - об'єднання підприємств, інші суб'єкти господарювання, громадські організації при виконанні ними функцій управління та контролю в межах делегованих їм повноважень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування;
( Абзац п'ятий статті 1 в редакції Закону
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
конкуренція - змагальність підприємців, коли їх самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач;
монопольне становище - домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Монопольним визнається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків. Рішенням Антимонопольного комітету України може визначатися монопольним становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару менше 35 відсотків;
монопольна ціна - ціна, яка встановлюється суб'єктом господарювання, що займає монопольне становище на ринку, і призводить до обмеження конкуренції або порушення прав споживача;
( Абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
монопольна діяльність - дії (бездіяльність) суб'єктів господарювання за умови монопольного становища на ринку одного суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання) у виробництві та реалізації товарів, а також дії (бездіяльність) органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю, спрямовані на недопущення, істотне обмеження чи усунення конкуренції;
монопольне утворення - підприємство, об'єднання чи господарське товариство та інше утворення, що займає монопольне становище на ринку;
суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю; будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює контроль над суб'єктами господарювання, група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом
N 258/95-ВР від 05.07.95, в редакції Закону
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
інформація - відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відеофільми, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
контроль - вирішальний вплив юридичної або фізичної особи на господарську діяльність суб'єкта господарювання, який здійснюється, зокрема, завдяки: праву володіння чи користування всіма активами або їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню угод, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові для виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради чи правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; займанню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання.
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
Стаття 2. Застосування Закону1. Закон застосовується до відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарювання.
2. Закон не поширюється на відносини, що випливають із прав на об'єкти інтелектуальної власності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
( Пункт 2 статті 2 в редакції Закону
N 75/95-ВР від 28.02.95 )
3. Закони України можуть передбачати особливості регулювання відносин, пов'язаних з монопольною діяльністю і недобросовісною конкуренцією на фінансових ринках і ринках цінних паперів, порівняно з цим Законом.
4. У випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить цей Закон, застосовуються правила міжнародного договору.
( Пункт 4 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
Розділ II
ЗЛОВЖИВАННЯ МОНОПОЛЬНИМ СТАНОВИЩЕМ НА РИНКУ. НЕПРАВОМІРНІ УГОДИ. ДИСКРИМІНАЦІЯ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
( Дію статті 3 зупинено згідно з Декретом
N 49-93 від 12.05.93 )
Стаття 3. Визначення монопольного становища
Монопольне становище підприємців на ринку для всіх видів товарів виробничого призначення (продукції виробничо-технічного призначення), а також в обігу капіталів (фінансів, цінних паперів тощо) визначається в межах території України.
Монопольне становище підприємців на ринку для всіх видів товарів народного споживання, а також для всіх видів робіт і послуг визначається Антимонопольним комітетом України та його територіальними управліннями в межах адміністративної області або автономії (район, населений пункт).
Стаття 4. Зловживання монопольним становищем на ринкуЗловживаннями монопольним становищем вважаються:
нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище, або додаткових умов, що не відносяться до предмета договору, в тому числі нав'язування товару, не потрібного контрагенту;
обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;
( Абзац третій статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару при відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;
( Абзац четвертий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
інші дії, що призвели або можуть призвести до створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших суб'єктів господарювання;
( Абзац п'ятий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
встановлення дискримінаційних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що обмежують права окремих споживачів;
встановлення монопольно високих цін (тарифів, розцінок) насвої товари, що призвело або може призвести до порушення прав споживачів;
( Статтю 4 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом
N 258/95-ВР від 05.07.95, із змінами, внесеними згідно із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
встановлення монопольно низьких цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що призвело або може призвести до обмеження конкуренції.
( Статтю 4 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом
N 258/95-ВР від 05.07.95, із змінами, внесеними згідно із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
Стаття 5. Антиконкурентні узгоджені дії ( Назва статті 5 в редакції Закону
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
Антиконкурентними узгодженими діями визнаються погоджені дії (угоди), що призвели або можуть призвести до:
( Абзац перший статті 5 в редакції Закону
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;
розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками, що призвели або можуть призвести до їх монополізації;
( Абзац третій статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
усунення з ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
Стаття 6. Дискримінація суб'єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю1. Дискримінацією суб'єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю визнається:
заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм підприємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів, що призвели або можуть призвести до обмеження конкуренції;
( Абзац другий пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
примушення суб'єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об'єднання підприємств, а також до пріоритетного укладання договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів;
( Абзац третій пункту 1 статті 6 в редакції Закону
N 258/95-ВР від 05.07.95 )
прийняття рішень про централізований розподіл товарів, що призвело або може призвести до монопольного становища на ринку;
( Абзац четвертий пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно
із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону республіки в інший;
надання окремим суб'єктами господарювання податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб'єктів господарювання, що призвело або може призвести до монополізації ринку певного товару;
( Абзац шостий пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
обмеження прав суб'єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів;
встановлення заборон чи обмежень відносно окремих суб'єктів господарювання або груп суб'єктів господарювання.
2. Дискримінацією суб'єктів господарювання визнається також укладення між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю, а також між цими органами та суб'єктами господарювання угод, а також надання цими органами повноважень фізичним чи юридичним особам для провадження дій, передбачених пунктом 1 цієї статті.
( Пункт 2 статті 6 в редакції Закону
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
3. Законодавчими актами України можуть бути встановлені винятки із положень цієї статті з метою забезпечення національної безпеки, оборони, суспільних інтересів.
Розділ III
НЕДОБРОСОВІСНА КОНКУРЕНЦІЯ
Стаття 7. Недобросовісна конкуренціяПравові засади захисту від недобросовісної конкуренції визначаються Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 75/95-ВР від 28.02.95,
N 258/95-ВР від 05.07.95, в редакції Закону
N 154/98-ВР від 03.03.98 )
Розділ IV
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ АНТИМОНОПОЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Стаття 8. Державна політика у сфері обмеження монополізму в підприємницькій діяльності1. Державна політика у сфері обмеження монополізму в підприємницькій діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється уповноваженими на це органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю.
2. Демонополізація економіки і розвиток конкуренції в Україні забезпечуються згідно із спеціальною програмою, яка розробляється Кабінетом Міністрів України та затверджується Верховною Радою України.
( Пункт 2 статті 8 в редакції Закону
N 258/95-ВР від 05.07.95 )
3. Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень, в тому числі від зловживання монопольним становищем та недобросовісної конкуренції, здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його компетенції.