З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 25 грудня 2009 року N 1108 "Про зупинення дії окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року N 1329" зупинено дію пунктів 1-4, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року N 1329 "Про залучення Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" у 2009 році кредитів під державні гарантії для реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних із закупівлею вітчизняної сільськогосподарської техніки".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність пунктів 1-4, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року N 1329 (опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 11 грудня 2009 року N 231).

Зазначеною постановою Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства аграрної політики України щодо залучення Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" під державні гарантії кредитів у сумі, що не перевищує 1,3 млрд. гривень, із сплатою відсоткової ставки за ними за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, а також вирішив низку інших пов'язаних із залученням під державну гарантію зазначеного кредиту питань.

Названі положення постанови Кабінету Міністрів України не відповідають Конституції України, виходячи з такого.

Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами (пункт 1 частини другої статті 92) , одним з яких є закон України про Державний бюджет України на кожний рік.

Основним Законом держави встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (частина друга статті 95) .

У Рішенні Конституційного Суду України від 27 листопада 2008 року N 26-рп/2008 (справа про збалансованість бюджету) наголошено: "Зі змісту частини другої статті 95 Конституції України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, випливає, що вони не можуть визначатися іншими нормативно-правовими актами".

Відповідно до Конституції України затвердження Державного бюджету України, внесення змін до нього належить до виключних повноважень Верховної Ради України; прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України - парламенту, який є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75, пункти 3, 4 частини першої статті 85, стаття 91) .

Основним Законом держави також установлено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, здійснює визначені Конституцією та законами України повноваження, видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції (частина третя статті 113, пункт 10 статті 116, частина перша статті 117) .

Як наголосив Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України, "Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України) . Це означає, що право приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом (статті 5, 38, 69, 72 Конституції України) , належить виключно Верховній Раді України (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України) і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) ".