З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 22 грудня 2009 року N 1089 "Про зупинення дії окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 року N 1331" зупинено дію пунктів 1-7 постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 року N 1331 "Про залучення державним підприємством для постачання медичних установ "Укрмедпостач" у 2009 році іноземного кредиту для реалізації інвестиційного проекту щодо забезпечення лікувально-профілактичних закладів медичним та іншим обладнанням, транспортними засобами, виробами медичного призначення та лікарськими засобами під державну гарантію".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність пунктів 1-7 постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 року N 1331 (опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 11 грудня 2009 року N 231).

Зазначеною постановою Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства охорони здоров'я України щодо залучення кредиту в сумі, що не перевищує 500 млн. доларів США, для реалізації інвестиційного проекту щодо забезпечення лікувально-профілактичних закладів медичним та іншим обладнанням, транспортними засобами, виробами медичного призначення та лікарськими засобами під державну гарантію ( пункт 1) . При цьому Кабінет Міністрів України доручив Міністерству фінансів України забезпечити обслуговування та погашення кредитів, наданих під державну гарантію, внесення інших платежів, пов'язаних із реалізацією інвестиційного проекту, за рахунок коштів, що передбачатимуться Міністерству охорони здоров'я України на зазначені цілі у Державному бюджеті України на 2010 та наступні роки ( пункт 6) , а також вирішив низку інших пов'язаних із залученням під державну гарантію зазначеного кредиту питань.

Названі положення постанови Кабінету Міністрів України не відповідають Конституції України, виходячи з такого.

Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами (пункт 1 частини другої статті 92) , одним з яких є закон України про Державний бюджет України на кожний рік. Основним Законом держави встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (частина друга статті 95) .

У Рішенні Конституційного Суду України від 27 листопада 2008 року N 26-рп/2008 (справа про збалансованість бюджету) наголошено: "Зі змісту частини другої статті 95 Конституції України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, випливає, що вони не можуть визначатися іншими нормативно-правовими актами".

Відповідно до Конституції України затвердження Державного бюджету України, внесення змін до нього належить до виключних повноважень Верховної Ради України; прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України - парламенту, який є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75, пункти 3, 4 частини першої статті 85, стаття 91) .

Основним Законом держави також установлено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, здійснює визначені Конституцією та законами України повноваження (частина третя статті 113, пункт 10 статті 116) .

Як наголосив Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України, "Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України) . Це означає, що право приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом (статті 5, 38, 69, 72 Конституції України) , належить виключно Верховній Раді України (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України) і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) ".