З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 8 травня 2009 року N 297 "Про зупинення дії деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію пункту 2 параграфа 9, підпункту 3 пункту 3 параграфа 12, параграфа 22, пункту 2 параграфа 26, пунктів 1, 4 параграфа 84, пункту 1 параграфа 86, пункту 1 параграфа 94, параграфа 95, підпункту 1 пункту 1, пункту 3 параграфа 98, параграфа 99, пункту 2 параграфа 100, пункту 1 додатка 4 до пункту 1 параграфа 67 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950, в частині, що стосується надання та забезпечення виконання окремих доручень Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр-міністра України.

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюся до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність названих положень Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950 ("Офіційний вісник України", 2007 р., N 54, ст. 2180).

Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим названою постановою Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України з метою спрямування, координації і контролю діяльності членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій уповноважено надавати доручення, обов'язкові для виконання зазначеними органами та посадовими особами. Таке доручення Прем'єр-міністра України оформляється як офіційний документ організаційно-розпорядчого характеру на спеціальному бланку (пункт 2 параграфа 9) .

Також Регламентом передбачено, що за результатами обговорення питань на засіданні Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про надання окремих доручень центральним та місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, такі доручення, надані на засіданні Кабінету Міністрів України, фіксуються в протоколі засідання; при цьому Регламентом прийняття рішень про надання окремих доручень визначено поряд із відповідними актами Уряду однією з форм спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади, що здійснюється Кабінетом Міністрів України (параграф 22, пункт 2 параграфа 100) .

Регламент також містить низку положень, які визначають механізм доведення зазначених доручень Прем'єр-міністра України, окремих доручень, наданих на засіданні Кабінету Міністрів України, до виконавців (підпункт 3 пункту 3 параграфа 12, пункт 2 параграфа 26) , передбачає механізм забезпечення виконання та контролю за виконанням таких доручень (пункти 1 і 4 параграфа 84, параграф 86, пункт 1 параграфа 94, параграфи 95, 98 і 99, пункт 1 додатка 4 до пункту 1 параграфа 67) .

Названі положення Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 950, не відповідають Конституції України.

Зокрема, Основним Законом держави закріплено статус Кабінету Міністрів України як колегіального органу, до складу якого входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри, міністри (частина перша статті 114) , як вищого органу у системі органів виконавчої влади, до повноважень якого віднесено спрямування і координацію роботи міністерств, інших органів виконавчої влади (частина перша статті 113, пункт 9 статті 116) , організація, повноваження і порядок діяльності якого визначаються Конституцією і законами України (пункт 12 частини першої статті 92, частина друга статті 120) . Водночас Конституцією України визначено, що Кабінет Міністрів України реалізує свою компетенцію шляхом видання обов'язкових до виконання актів - постанов і розпоряджень, які підписує Прем'єр-міністр України (частини перша і друга статті 117) . На Прем'єр-міністра України Основним Законом держави покладено керівництво роботою Кабінету Міністрів України, спрямування її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України (частина п'ята статті 114) .