Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Агєєв та інші проти України"

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Мартіньш Мітс (<…>), Голова,

Катержіна Шімачкова (<…>),

Микола Гнатовський (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 14 грудня 2023 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4. Заявники скаржилися на недоліки у провадженні щодо перегляду законності тримання їх під вартою. Деякі заявники також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

6. Заявники скаржилися, головним чином, на недоліки у провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою. Вони посилалися, прямо чи по суті, на пункт 4 статті 5 Конвенції.

7. Суд повторює, що згідно з пунктом 4 статті 5 Конвенції затримані особи або особи, які тримаються під вартою, мають право на перегляд процесуальних і матеріально-правових умов, які з точки зору Конвенції мають суттєве значення для забезпечення "законності" позбавлення свободи (див. рішення у справі "Літцов проти Німеччини" (Lietzow v. Germany), заява № 24479/94, пункт 44, ЄСПЛ 2001-I). Справді, відповідне положення не вимагає від Договірних держав встановлювати другий рівень судової інстанції для розгляду питання законності тримання під вартою та клопотань про звільнення з-під варти. Однак держава, яка запроваджує таку систему, повинна в принципі забезпечити, щоб особи, позбавлені свободи, користувалися на етапі оскарження такими самими гарантіями, як і в першій інстанції (див. рішення у справі "Фодале проти Італії" (Fodale v. Italy), заява № 70148/01, пункт 39, ЄСПЛ 2006-VII).

8. У керівних справах "Лебедєв проти Росії" (Lebedev v. Russia), заява № 4493/04, пункти 109–115, від 25 жовтня 2007 року, "Харченко проти України" (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 84 і 87, від 10 лютого 2011 року, та "Корнейкова проти України" (Korneykova v. Ukraine), заява № 39884/05, пункти 69–70, від 19 січня 2012 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг.

10. Отже, Суд вважає, що у цій справі було порушено пункт 4 статті 5 Конвенції.

11. Крім того, у заяві № 27733/21 заявник висунув інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, наведених в таблиці у додатку.

12. У заяві № 39666/16 заявник також висунув інші скарги за статтею 13 Конвенції.

13. Суд вважає, що в контексті всіх наявних у нього матеріалів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції вони не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.

З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена на підставі пункту 4 статті 35 Конвенції.

14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі "Оравець проти Хорватії" (Oravec v. Croatia), заява № 51249/11, пункти 78–80, від 11 липня 2017 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує прийнятними скарги на недоліки у провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою та інші скарги за усталеною практикою Суду, наведені в таблиці у додатку, а решту скарг у заяві № 39666/16 — неприйнятними.