Міністерство оборони України та Міністерство оборони Естонської Республіки (далі - кожен окремо - Сторона, а разом - Сторони),

ураховуючи їхню прихильність нормам та принципам міжнародного права;

беручи до уваги принципи Договору про дружбу і співробітництво між Україною та Естонською Республікою, вчиненого в місті Таллінні 26 травня 1992 року;

погоджуючись розвивати та поглиблювати співробітництво, започатковане Угодою між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Естонської Республіки про військове співробітництво, вчиненою в місті Києві 20 квітня 1994 року;

ураховуючи положення Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про взаємну охорону секретної інформації, вчиненої в місті Києві 10 травня 2004 року, зі змінами;

беручи до уваги положення Угоди між сторонами Північноатлантичного договору стосовно статусу їхніх збройних сил, вчиненої в місті Лондоні 19 червня 1951 року (далі - НАТО УСЗС);

посилаючись на положення Угоди між Державами-учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі Партнерство заради миру, щодо статусу їхніх збройних сил, (далі - УСЗС ПЗМ) та Додаткового протоколу до Угоди, вчинених у місті Брюсселі 19 червня 1995 року;

прагнучи розвивати співробітництво у сфері оборони між Україною та Естонською Республікою,

досягли такого порозуміння:

1. Метою цього Меморандуму про взаєморозуміння (далі - Меморандум) є створення основи для співробітництва між міністерствами оборони та збройними силами в межах їхньої компетенції та за принципом взаємної вигоди.

2. Сторони застосовують положення цієї Угоди відповідно до законодавства держав Сторін і норм міжнародного права.

1. Співпраця між Сторонами включатиме такі напрями:

1) оборонна та безпекова політика;

2) оборонне та військове законодавство;

3) оборонне планування та бюджетування;

4) демократичний контроль та організація збройних сил;

5) урегулювання криз, міжнародна підтримка миру та операції з надання гуманітарної допомоги;

6) планування подолання наслідків надзвичайних ситуацій цивільного характеру;

7) військові навчання;

8) тренування і навчання військового та цивільного персоналу;

9) контроль над озброєннями та роззброєння;

10) підтримка Сторони, що приймає;

11) обслуговування та модернізація матеріальної та військової інфраструктури;

12) захист навколишнього середовища;

13) розвиток комунікаційних та інформаційних систем;

14) кібербезпека;

15) розвідка та обмін інформацією про обстановку, що склалася;

16) наукові та дослідно-конструкторські роботи в галузі оборони;

17) закупівля та постачання;

18) військова географія;

19) військовий добробут, реабілітація, соціальні, культурні та спортивні заходи;