Державна міграційна служба України, Адміністрація Державної прикордонної служби України та Федеральний департамент юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації, Державний Секретаріат з питань міграції Швейцарської Конфедерації (далі - Компетентні органи):

- на підставі статті 16 Угоди між Україною та Швейцарською Конфедерацією про реадмісію осіб, вчиненої 7 червня 2017 року в м. Київ (далі - Угода);

- з метою співробітництва у практичному виконанні положень Угоди стосовно реадмісії осіб, які не виконують чинних умов стосовно в’їзду та перебування на території України чи Швейцарської Конфедерації або припинили виконувати такі умови,

домовилися про таке:

1. Для України:

- паспорт громадянина України;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- тимчасове посвідчення громадянина України;

- дипломатичний паспорт України;

- службовий паспорт України;

- посвідчення особи моряка;

- посвідчення члена екіпажу;

- посвідчення особи на повернення в Україну.

2. Для Швейцарської Конфедерації:

- швейцарське посвідчення особи;

- швейцарський паспорт;

- швейцарський дипломатичний паспорт;

- швейцарський службовий паспорт;

- швейцарський екстрений паспорт;

- швейцарське свідоцтво на повернення.

- будь-які документи, перелічені в статті 1 цього Імплементаційного протоколу, які втратили силу через закінчення терміну їх дії;

- фотокопії будь-яких документів, перелічених в статті 1 цього Імплементаційного протоколу;

- документи, що посвідчують громадянство, та інші офіційні документи, в яких згадується або зазначається громадянство;

- посвідчення водія або їх копії;

- свідоцтва про народження або їх копії;

- журнал військової служби та військовий квиток або їх копії;

- службові посвідчення або їх копії;

- показання свідків;

- заяви, зроблені відповідною особою;

- результат офіційного тесту, яким встановлюється мова, якою розмовляє особа. Для цілей цього Імплементаційного протоколу термін "офіційний тест" означає тест, що замовляється або виконується компетентним органом Запитуючої держави та визнається Запитуваною державою;

- будь-які інші документи, що можуть допомогти встановити громадянство відповідної особи.

- відмітки про в’їзд/виїзд або аналогічні записи в проїзному документі відповідної особи або інші докази в’їзду/виїзду (наприклад, фото- або відеозаписи);

- іменні квитки та/або списки пасажирів міжнародних повітряних, залізничних або автобусних рейсів, де вказується присутність та маршрут слідування відповідних осіб з території Запитуваної держави на територію Запитуючої держави.

- офіційні заяви, надані, зокрема, працівниками прикордонних органів Запитуючої держави, та іншими свідками, які можуть підтвердити факт перетину державного кордону відповідною особою;

- документи, посвідчення та будь-які рахунки (наприклад, готельні рахунки, направлення на прийом до лікаря/стоматолога, перепустки до державних/приватних установ, договори про оренду автотранспортних засобів, виписки по кредитній картці тощо), які чітко вказують на те, що відповідна особа перебувала на території Запитуваної держави;

- інформація, яка вказує на те, що відповідна особа користувалася послугами перевізника або туристичної агенції;

- офіційні свідчення відповідної особи в судових або адміністративних провадженнях.

1. Якщо Компетентні органи Запитуючої держави вважають, що інші документи, не зазначені в статтях 1-4 цього Імплементаційного протоколу, можуть бути важливими для встановлення громадянства особи, яка підлягає реадмісії, такі документи можуть подаватися компетентним органам Запитуваної держави разом із запитом про реадмісію.

2. Рішення про те, чи можуть враховуватися при розгляді запиту про реадмісію документи, зазначені в пункті 1 цієї статті, приймають компетентні органи Запитуваної держави.

1. Запит про реадмісію надсилається письмово за формою, визначеною у Додатку 1 до цього Імплементаційного протоколу, компетентним органом Запитуючої держави компетентному органу Запитуваної держави захищеними каналами зв’язку.

2. Відповідь на запит про реадмісію подається в письмовій формі до компетентного органу Запитуючої держави компетентним органом Запитуваної держави захищеними каналами зв’язку.