Україна та Республіка Білорусь (далі - Сторони),

керуючись прагненням розвивати добросусідські, партнерські взаємовідносини між державами, а також зміцнювати взаємне співробітництво в різних сферах, у тому числі у сфері боротьби з незаконною міграцією та транскордонною організованою злочинністю,

будучи переконаними, що введення у дію узгоджених Сторонами принципів та норм, що визначають порядок передавання, прийняття та повернення осіб, які знаходяться на територіях держав з порушенням порядку в’їзду, виїзду, перебування та проживання іноземців та осіб без громадянства, є важливою частиною регулювання процесів міграції,

поважаючи суверенне право кожної зі Сторін у відповідності з її законодавством установлювати відповідальність за незаконну міграцію на її території або через неї іноземців та осіб без громадянства,

підтверджуючи свою прихильність цілям та принципам, закладеним у Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, Конвенції про статус біженців від 28 липня 1951 року та Протоколі щодо статусу біженців від 31 січня 1967 року, Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 року та Міжнародному пакті про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року, а також у міжнародних договорах з питань видачі (екстрадиції),

домовились про таке:

У цій Угоді терміни, що наводяться, мають такі значення:

1) реадмісія - процедура передавання компетентними органами запитуючої Сторони та приймання компетентними органами запитуваної Сторони в порядку, на умовах і з метою, які передбачені цісю Угодою, осіб, які прибули або знаходяться на території запитуючої Сторони з порушенням її законодавства з питань в’їзду, виїзду та перебування іноземців та осіб без громадянства;

2) запитуюча Сторона - Сторона, компетентний орган якої надсилає запит про реадмісію або про транзитне перевезення особи у відповідності до цієї Угоди;

3) запитувана Сторона - Сторона, на адресу компетентного органу якої надіслано запит про реадмісію або про транзитне перевезення особи у відповідності до цієї Угоди;

4) громадянин третьої держави - особа, яка не має громадянства Сторін та має доказ своєї належності до громадянства держави, що не є стороною цієї Угоди;

5) особа без громадянства - особа, яка не є громадянином Сторін і не має доказів своєї належності до громадянства третьої держави, за винятком осіб, які втратили громадянство однієї Сторони після в’їзду на територію іншої Сторони, на яких розповсюджується дія положень пункту 1 статті 3 цієї Угоди;

6) компетентні органи - органи Сторін, які уповноважені реалізовувати цю Угоду;

7) пункт пропуску через державний кордон - пункт пропуску на українсько-білоруському державному кордоні, а також пункт пропуску в міжнародному аеропорті, відкритий для міжнародного сполучення;

8) прикордонний район - територія протяжністю до 30 (тридцяти) кілометрів в обидві сторони від спільного державного кордону Сторін;

9) персональні дані - відомості, що відносяться до визначеного або такого, що визначається на їх підставі суб’єкта персональних даних, зафіксовані на електронному, паперовому та (або) іншому матеріальному носії;

10) транзитне перевезення - перевезення громадянина третьої держави або особи без громадянства через територію запитуваної Сторони на шляху прямування із запитуючої Сторони до держави призначення.

1. Компетентними органами України є Державна міграційна служба України та Державна прикордонна служба України.

Державна міграційна служба України розглядає запити про реадмісію відносно громадян України, громадян третіх держав та осіб без громадянства за стандартною процедурою, надсилає запити про реадмісію відносно громадян Республіки Білорусь і громадян третіх держав та осіб без громадянства за стандартною процедурою, а також надсилає запити про транзитне перевезення.

Адміністрація Державної прикордонної служби України розглядає запити про транзитне перевезення.

Компетентними органами, відповідальними за розгляд запитів та здійснення реадмісії за прискореною процедурою у відповідності до статті 12 цієї Угоди, є такі органи Державної прикордонної служби України:

- Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління;

- Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління;

- Луцький прикордонний загін Північного регіонального управління.

2. Компетентними органами Республіки Білорусь є Міністерство внутрішніх справ та Державний прикордонний комітет.

Міністерство внутрішніх справ Республіки Білорусь розглядає запити про реадмісію відносно громадян Республіки Білорусь, громадян третіх держав та осіб без громадянства, а також надсилає запити про реадмісію відносно громадян України, громадян третіх держав та осіб без громадянства, про транзитне перевезення.

Державний прикордонний комітет Республіки Білорусь розглядає запити про реадмісію у відповідності до статті 12 цієї Угоди (прискорена процедура), а також про транзитне перевезення.

Компетентними органами, відповідальними за розгляд запитів та здійснення реадмісії за прискореною процедурою у відповідності до статті 12 цієї Угоди, є такі органи прикордонної служби Республіки Білорусь:

- Брестська прикордонна група;

- Пінський прикордонний загін;

- Мозирський прикордонний загін;

- Гомельська прикордонна група.

3. Про зміни компетентних органів, що вказані в пунктах 1 та 2 цієї статті, Сторони невідкладно інформують одна, одну дипломатичними каналами.

4. З метою реалізації цієї Угоди компетентні органи Сторін взаємодіють між собою безпосередньо.

5. Компетентні органи Сторін не пізніше 15 (п’ятнадцяти) календарних днів з дати набрання цією Угодою чинності повідомляють один одного в письмовій формі дипломатичними каналами свої контактні дані.

6. Компетентні органи Сторін невідкладно повідомляють один одного в письмовій формі про зміни своїх контактних даних.

1. Компетентний орган запитуваної Сторони приймає на запит компетентного органу запитуючої Сторони осіб, які в’їхали або знаходяться на території запитуючої Сторони з порушенням законодавства цієї держави з питань в’їзду, виїзду, перебування та проживання іноземців та осіб без громадянства, якщо встановлено, що вони є громадянами запитуваної Сторони або втратили її громадянство після в’їзду на територію запитуючої Сторони і не набули громадянства іншої держави, або відносно них прийнято рішення про відмову у наданні громадянства запитуючої Сторони.

2. Перелік документів, на підставі яких визначається наявність в особи громадянства запитуваної Сторони, визначений у Додатку 1 до цієї Угоди. Сторони не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати набраная чинності цією Угодою обмінюються дипломатичними каналами зразками таких документів. У подальшому кожна зі Сторін невідкладно повідомляє одна одну дипломатичними каналами про будь-які зміни в таких документах.

3. Якщо жоден з документів, передбачених Додатком 1 до цієї Угоди, не може бути наданий, компетентні органи Сторін домовляються про проведення на території запитуючої Сторони співбесіди з особою, яка підлягає реадмісії, у відповідності до статті 4 цієї Угоди, з метою отримання відомостей про її громадянство.

4. У випадку, якщо особа, вказана в пункті 1 цієї статті, має дійсний документ, що посвідчує особу громадянина запитуваної Сторони, надсилання запиту про реадмісію у відповідності до статей 7 та 8 цієї Угоди не потрібне. Про дату передавання такої особи компетентні органи Сторін повідомляють один одного не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до її виїзду.

1. Основний обов’язок із проведення співбесіди на запит компетентного органу запитуючої Сторони з особою, вказаною в пункті 3 статті 3 цієї Угоди, покладається на дипломатичне представництво або консульську установу запитуваної Сторони на території запитуючої Сторони.

2. Співбесіда проводиться у строк, що не перевищує 10 (десять) календарних днів з дати отримання дипломатичним представництвом або консульською установою запитуваної Сторони на території запитуючої Сторони запиту про проведення співбесіди, складеного за формою згідно з Додатком 2 до цієї Угоди.

3. Дата, час та місце проведення співбесіди погоджуються компетентним органом запитуючої Сторони та відповідним дипломатичним представництвом або консульською установою у кожному конкретному випадку.

4. Представник установи, зазначеної в пункті 2 цієї статті, у якомога стисліший строк, однак не пізніше ніж протягом 10 (десяти) календарних днів від дати проведення співбесіди, повідомляє письмово компетентним органам Запитуваної та Запитуючої Сторони про результати співбесіди.

5. За наявності підстав дипломатичне представництво або консульська установа запитуваної Сторони видає особі, яка підлягає реадмісії, документ, необхідний для її в’їзду на територію запитуваної Сторони.

1. Компетентний орган запитуваної Сторони приймає на запит компетентного органу запитуючої Сторони громадянина третьої держави або особу без громадянства, яка в’їхала або знаходиться на території запитуючої Сторони з порушенням законодавства цієї держави з питань в’їзду, виїзду та перебування іноземців та осіб та осіб без громадянства, якщо надані докази того, що така особа:

1) в’їхала на територію запитуючої Сторони безпосередньо з території запитуваної Сторони з порушенням законодавства запитуючої Сторони з питань в’їзду, виїзду та перебування іноземців та осіб без громадянства;

2) на момент направлення запиту про реадмісію має дійсний дозвіл на проживання на території держави запитуваної Сторони.

2. Обов’язок, передбачений пунктом 1 цієї статті, не застосовується, якщо громадянин третьої держави або особа без громадянства:

1) прибула на законних підставах на територію запитуючої Сторони в безвізовому порядку у відповідності до міжнародного договору, стороною якого є запитуюча Сторона;

2) безпосередньо перед прибуттям на територію запитуючої Сторони знаходилась виключно в транзитній зоні міжнародного аеропорту на території запитуваної Сторони;

3) на момент в’їзду мала дійсний дозвіл на проживання, виданий уповноваженим органом запитуючої Сторони.

3. Перелік документів та відомостей, що вказують на наявність підстав для реадмісії громадян третіх держав і осіб без громадянства, визначений у Додатку 3 до цієї Угоди.

4. Компетентні органи Сторін на взаємній основі прагнуть обмежувати випадки реадмісії громадян третіх держав та осіб без громадянства, якщо вони можуть бути повернуті безпосередньо до держав їх громадянської належності або постійного проживання.

У випадку, якщо громадянин третьої держави або особа без громадянства не має документу, що посвідчує особу, і відсутня можливість видачі такого документу уповноваженим органом держави громадянства або постійного проживання вказаної особи, то після отримання позитивної відповіді на запит про реадмісію компетентний орган запитуючої Сторони видає такій особі для в’їзду на територію запитуваної Сторони проїзний документ для цілей реадмісії, що визнається запитуваною Стороною для в’їзду на її територію, форма якого визначена Додатком 4 до цієї Угоди.

1. Запит про реадмісію відносно громадянина третьої держави чи особи без громадянства надсилається компетентним органом запитуючої Сторони у строк, що не перевищує 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дати встановлення факту його незаконного в’їзду або незаконного перебування на території запитуючої Сторони.

2. Запит про реадмісію відносно громадянина третьої держави чи особи без громадянства, клопотання про визнання біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту чи притулку, якого знаходилось на розгляді компетентних органів запитуючої Сторони, надсилається компетентним органом запитуючої Сторони у строк, що не перевищує 2 (двох) років з дати звернення відповідної особи з таким клопотанням на території запитуючої Сторони.

3. Компетентний орган запитуваної Сторони за допомогою технічних засобів передачі інформації повідомляє про отримання запиту про реадмісію компетентний орган запитуючої Сторони та протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання запиту про реадмісію відносно громадян Сторін або громадян третіх держав чи осіб без громадянства дає згоду на приймання або вмотивовану відмову в прийманні таких осіб, якщо компетентним органом запитуваної Сторони встановлена відсутність необхідних умов, передбачених у пункті 1 статті 3, пункті 1 статті 5 цієї Угоди.

За наявності обставин юридичного або фактичного характеру, що перешкоджають своєчасній відповіді на запит про реадмісію, строк відповіді на підставі вмотивованого звернення компетентного органу запитуваної Сторони продовжується до 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання запиту про реадмісію.

4. Передавання персональних даних, що містяться у документах, передбачених у пунктах 1 - 3 цієї статті, здійснюється у відповідності до статті 15 цієї Угоди.

1. Запит про реадмісію, складений за формою згідно з Додатком 5 до цієї Угоди, надсилається компетентним органом запитуючої Сторони компетентному органу запитуваної Сторони, контактні дані якого отримані у відповідності до пунктів 5 та 6 статті 2 цієї Угоди, за допомогою технічних засобів передавання інформації та поштою.

2. До запиту про реадмісію громадян Сторін додаються копії документів, що є у розпорядженні запитуючої Сторони, та/або відомостей, визначених Додатком 1 до цієї Угоди, наявність яких підтверджує або дає підставу припускати, що у особи, яка підлягає реадмісії, є громадянство запитуваної Сторони.

3. До запиту про реадмісію громадян третіх держав та осіб без громадянства додаються копії документів, що є у розпорядженні запитуючої Сторони, та відомостей, визначених Додатком 3 до цієї Угоди, наявність яких підтверджує або дає підставу припускати, що є підстави для реадмісії таких осіб.

4. У разі необхідності компетентний орган запитуючої Сторони вказує у пункті "Б" запиту про реадмісію додаткову інформацію про особливу небезпеку і стан здоров’я особи.

5. Відповідь на запит про реадмісію надсилається до компетентного органу запитуючої Сторони компетентним органом запитуваної Сторони у письмовій формі за допомогою технічних засобів передавання інформації та поштою у строки, встановлені статтею 7 цієї Угоди.

1. Компетентний орган запитуваної Сторони на запит компетентного органу запитуючої Сторони дозволяє транзитне перевезення громадян третіх держав і осіб без громадянства, які передаються в порядку реадмісії до третіх держав через територію запитуваної Сторони, якщо компетентний орган запитуючої Сторони гарантує та підтверджує, що цим особам буде наданий безперешкодний в’їзд на територію третьої держави незалежно від того, чи є вона державою транзиту або призначення.

2. Запит про транзитне перевезення надсилається компетентним органом запитуючої Сторони завчасно, але не пізніше ніж за 15 (п’ятнадцять) календарних днів до запропонованої дати в’їзду особи на територію запитуваної Сторони з метою транзитного перевезення, якщо компетентні органи Сторін у кожному конкретному випадку не домовляться про інше.

3. Компетентний орган запитуваної Сторони впродовж 7 (семи) календарних днів з дати отримання запиту про транзитне перевезення, дає згоду на транзитне перевезення або вмотивовану відмову в його здійсненні.

1. Запит про транзитне перевезення, складений за формою згідно з Додатком 6 до цієї Угоди, надсилається компетентним органом запитуючої Сторони компетентному органу запитуваної Сторони, контактні дані якого отримані у відповідності до пунктів 5 та 6 статті 2 цієї Угоди, за допомогою технічних засобів передавання інформації та поштою.

2. У разі необхідності компетентний орган запитуючої Сторони вказує у пункті "Б" запиту про транзитне перевезення додаткову інформацію про особливу небезпеку особи та стан її здоров’я.

3. Відповідь на запит про транзитне перевезення надсилається до компетентного органу запитуючої Сторони компетентним органом запитуваної Сторони, контактні дані яких отримані у відповідності до пунктів 5 та 6 статті 2 цієї Угоди, в письмовій формі за допомогою технічних засобів передавання інформації та поштою.

4. Компетентний орган запитуваної Сторони може відмовити в транзитному перевезенні у випадку, якщо:

1) існує загроза того, що в державі призначення або транзиту громадянин третьої держави або особа без громадянства буде підданий катуванням, нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню, смертній карі або переслідуванню за ознакою расової, релігійної, національної належності, а також належності до певної соціальної групи або за ознакою політичних переконань;

2) знаходження таких осіб на території запитуваної Сторони є небажаним, у тому числі в інтересах національної безпеки, громадського порядку, здоров’я населення, або захисту прав і свобод громадян запитуваної Сторони.

1. Реадмісія громадян Сторін здійснюється в усіх пунктах пропуску через державний кордон.

Реадмісія громадян третіх держав та осіб без громадянства здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон, відкритих для міжнародного сполучення.

Транзитне перевезення громадян третіх держав та осіб без громадянства здійснюється повітряним транспортом.

2. Передавання осіб, відносно яких запитуваною Стороною надано згоду на реадмісію, здійснюється впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання такої згоди запитуючою Стороною, якщо компетентні органи Сторін у кожному конкретному випадку не домовляться про інше.

Дата та час реадмісії або транзитного перевезення, а також використовуваний з цією метою пункт пропуску на державному кордоні визначаються за взаємною згодою компетентних органів Сторін у кожному конкретному випадку.

3. Строк, указаний у пункті 2 цієї статті, може бути продовжений, якщо зазначені, у ньому особи не можуть бути передані компетентному органу запитуваної Сторони з причини виникнення обставин, що об’єктивно перешкоджають передаванню, про що надсилається відповідне письмове повідомлення.