Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Єременко та Кочетов проти України"

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Йонко Грозєв (<…>), Голова,

Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>),

Лятіф Гусейнов (<…>), судді,

та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 24 травня 2018 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку .

4. Заявники скаржилися на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Вони також висували інші скарги за положеннями Конвенції.

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися здебільшого на неналежні умови тримання їх під вартою та на відсутність у них ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на статті 3 та 13 Конвенції , які передбачають:

Стаття 3

"Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.".

Стаття 13

"Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі ...".

7. Суд зазначає, що заявники тримались під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявників під вартою наведені у переліку в додатку. Суд посилається на принципи, встановлені у його практиці щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі "Муршіч проти Хорватії" [ВП] (<…>) [GC], заява № 7334/13, пункти 96-101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, "що принижують гідність" у розумінні статті 3 Конвенції , серйозний брак простору у камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам по собі, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі "Муршіч проти Хорватії" (<…>), пункти 122-141, та рішення у справі "Ананьєв та інші проти Росії" (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149-159, від 10 січня 2012 року).

8. У справі "Мельник проти України" (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі подані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявників були неналежними.

10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції .

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ

12. У заяві № 68183/10 заявник висував іншу скаргу за пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо надмірної тривалості кримінального провадження, яка також порушувала питання за відповідною усталеною практикою Суду (див. перелік у додатку). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, та зазначаючи, що не було надано доказів на підтвердження заперечення Уряду, згідно з яким провадження було зупинено у зв’язку з поганим станом здоров’я заявника, Суд доходить висновку, що вона також свідчить про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року.

IV. ІНШІ СКАРГИ

13. У заяві № 62963/13 заявник висував іншу скаргу за статтею 3 Конвенції щодо стверджуваної неналежної медичної допомоги у Сімферопольському слідчому ізоляторі (СІЗО).