Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Дерновий та Дернова проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Андре Потоцький (<...>), Голова

Ганна Юдківська (<...>),

Сіофра О'Лірі (<...>), судді

та Мілан Блашко (<...>), заступник Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 10 травня 2016 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справу було розпочато за заявою (№ 20142/10), яку 18 березня 2010 подали до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) громадяни України п. Геннадій Іванович Дерновий та пані Таміла Олександрівна Дернова (далі - заявники).

2. Уряд України (далі - уряд) на останніх етапах провадження представляла виконувач обов'язків Уповноваженого пані О. Давидчук.

3. 3 вересня 2014 року про скаргу стосовно ефективності розслідування смерті сина заявників було повідомлено Уряд, а решту скарг у заяві було визнано неприйнятними відповідно до пункту 3 правила 54 Регламенту Суду.

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявники народилися у 1971 та у 1975 роках відповідно і проживають у м. Комсомольську*.

5. 27 травня 2006 року пан С., який керував автобусом, здійснив наїзд на малолітнього сина заявників, якого пізніше того ж дня було доставлено до лікарні з тяжкими тілесними ушкодженнями. Того ж дня міліція оглянула місце дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), допитала С. та кількох інших свідків.

6. 1 червня 2006 року від численних тяжких тілесних ушкоджень, отриманих під час зазначеної ДТП, син заявників помер.

7. 9 червня 2006 року прокуратура м. Комсомольська винесла постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо С. 14 червня 2006 року зазначену постанову було скасовано цією ж прокуратурою, а матеріали було повернуто для проведення додаткової перевірки. Зокрема, міліції було надано вказівки знайти та допитати безпосереднього очевидця ДТП - працівницю Комсомольського відділення відкритого акціонерного товариства "Укрпошта" (як пізніше виявилося, нею була Б.). Для проведення подальшого розслідування матеріали справи було передано міліції.

8. 6 липня 2006 року УМВС України в Полтавській області було порушено кримінальну справу за фактом ДТП, що призвела до смерті дитини.

9. 13 липня 2006 року заявників було офіційно визнано потерпілими у кримінальній справі.

10. У період з травня 2006 року по квітень 2007 року міліцією було проведено дві судово-автотехнічні та дві судово-медичні експертизи, а також відтворення обстановки та обставин події, допитано С., заявників та кількох інших свідків.

11. У період з квітня 2007 року по жовтень 2009 року кримінальна справа неодноразово закривалась у зв'язку з відсутністю у діях С. складу злочину. Згодом справу було відновлено слідчим (у листопаді 2009 року); зазначені постанови скасовувалися вищестоящою прокуратурою у зв'язку з тим, що під час розслідування були допущені різні недоліки та надавалися вказівки щодо проведення додаткових слідчих дій для збору доказів.

12. Кілька разів провадження у кримінальній справі зупинялось у зв'язку з неможливістю встановити особу, винну у ДТП.

13. Впродовж зазначеного періоду слідчий МВС допитав кількох свідків (включаючи Б., яку було допитано 7 вересня 2009 року) та провів одне відтворення обстановки та обставин події.

14. З вересня 2010 року по березень 2012 року міліцією було проведено три додаткові судово-автотехнічні експертизи, кілька відтворень обстановки і обставин події та допитано кілька свідків. Кілька разів провадження у справі зупинялось у зв'язку з хворобою С.

15. 5 жовтня 2010 року С. вперше було офіційно визнано підозрюваним у кримінальній справі.

16. 26 березня 2012 року матеріали справи було надіслано до Комсомольського міського суду Полтавської області (далі - Комсомольський суд).

17. 4 квітня 2013 року Комсомольський суд, визнавши С. винним у скоєнні злочину через недбалість, амністував його та залишив цивільний позов заявників без розгляду.

18. 25 червня та 31 жовтня 2013 року апеляційний суд Полтавської області та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відповідно залишили без змін вирок від 4 квітня 2013 року.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

19. Відповідні положення національного законодавства наведено в рішеннях у справах "Муравська проти України" (Muravskaya v. Ukraine) (заява № 249/03, пп. 35 36, від 13 листопада 2008 року), "Сергій Шевченко проти України" (Sergey Shevchenko v. Ukraine) (заява № 32478/02, пп. 38-39, від 4 квітня 2006 року).

І. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 2 КОНВЕНЦІЇ

20. Заявники скаржились, що провадження на національному рівні стосовно смерті їхнього сина було тривалим та неефективним. Вони посилалися на статті 2 та 13 Конвенції .

21. Суд вважає за належне розглянути справу виключно за процесуальним аспектом статті 2 Конвенції . Відповідна частина цієї статті передбачає:

"1. Право кожного на життя охороняється законом...".

А. Прийнятність

22. Суд зазначає, що заява не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції . Суд також зазначає, що вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною.