1. 12 липня 2002 року Рада Європейського Союзу прийняла рішення про надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі до 110 мільйонів євро у вигляді кредиту (Рішення 2002/639/EC). 7 липня 2010 року Європейський Парламент та Рада Європейського Союзу прийняли рішення про надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі до 500 мільйонів євро у вигляді кредиту (Рішення 646/2010/EU). Метою цієї допомоги є зменшення зовнішнього фінансового тиску на Україну, поліпшення її платіжного балансу та забезпечення бюджетних потреб, а також підсилення її позиції за валютними резервами. Ця допомога з боку Європейського Союзу є додатком до ресурсів, які надаються Україні міжнародними фінансовими установами та на основі двосторонніх угод з донорами на підтримку державної програми економічної стабілізації та реформ.

2. Передумовою виділення коштів у рамках допомоги буде задовільне проведення заходів з реалізації домовленостей, що буде досягнуто між Україною та Міжнародним валютним фондом (далі - МВФ), так само, як і позитивні результати оцінки з боку Європейської Комісії (далі - Комісія), яка діє від імені Європейського Союзу, прогресу, досягнутого щодо економічної стабілізації та структурних реформ.

Умови політики макроекономічного та структурного коригування, що додаються до зазначеної допомоги, базуються на програмі економічної стабілізації та реформ, ухваленої органами влади України, і відповідають домовленостям, досягнутим Україною з МВФ.

Кількісними критеріями ефективності відносно допомоги ЄС будуть критерії, передбачені у рамках домовленостей, що буде досягнуто між Україною та МВФ. Кількісні критерії реалізації на сьогодні: максимальний рівень касового дефіциту сектору державного управління; максимальний рівень касового дефіциту сектору державного управління та НАК "Нафтогаз України"; мінімальний рівень кумулятивних змін в чистих міжнародних резервах; максимальний рівень сукупної зміни чистих внутрішніх активів; максимальний рівень гарантованого боргу від імені держави; і ненакопичення зовнішніх боргових виплат із заборгованості органами державного управління. Відповідно, перед виділенням кожного траншу допомоги Комісія спільно з державними органами України та представниками МВФ переконуватиметься у належному виконанні кількісних критеріїв реалізації, або ж будуть вироблятися нові позиції домовленостей.

3. Допомога буде надаватися чотирма частинами. Перший та другий транші (у розмірі 100 мільйонів євро та 10 мільйонів євро відповідно) будуть виділені згідно з Рішенням 2002/639/EC, а третій та четвертий транші (у розмірі 250 мільйонів євро кожний) - згідно з Рішенням 646/2010/EU. Перший платіж допомоги буде виплачено після вступу в силу цього Меморандумом і відповідною Кредитною угодою, за умови, отримання Україною виплат в рамках домовленостей, що буде досягнуто з МВФ. Виділення другого траншу у рамках кожного Рішення не може відбутися раніше аніж через три місяці після виділення першого траншу в рамках того самого Рішення. Другий транш за Рішенням 2002/639/EC може бути виділений у той самий день, що й перший транш за Рішенням 646/2010/EU, за умови, що такі транші мають однакові терміни погашення, пільгові періоди (якщо такі є), відсоткову ставку та схеми погашення.

Після одержання заяви про дотримання зобов'язань з боку органів влади України та перед виділенням кожного з других та наступних траншів Комісія, спільно з представниками влади України та МВФ виконає оцінку досягнень у напрямі виконання кількісних критеріїв реалізації, а також вибраного числа критеріїв структурних реформ. У ході такої оцінки окрема увага буде приділена реформуванню системи управління державними фінансами та низці інших сфер структурних реформ. Заходи політики та рамки розгляду у цілях такої оцінки чітко визначені у Додатку І. За потреби у подальшому вони можуть коригуватися.

4. Практична виплата різних траншів буде здійснюватися після підписання сторонами та набрання чинності відповідною Кредитною угодою.

5. Доступ до траншів допомоги буде надаватися Комісією Україні через Національний банк України, що діє як Агент Позичальника з метою отримання коштів макрофінансової допомоги ЄС.

Органи влади України беруть на себе зобов'язання своєчасного та повного виконання всіх фінансових зобов'язань, що випливають з кредитів, наданих або гарантованих Європейським Союзом. У ході реалізації допомоги органи влади України надаватимуть Комісії усі дані, які є належними для моніторингу економічної та фінансової ситуації України, а також які будуть потрібними для оцінки виконання кількісних критеріїв реалізації і для аналізу просування структурних реформ. Зокрема, органи влади своєчасно надаватимуть Комісії відповідну інформацію, визначену у Додатку II.

6. Комісія через своїх власних уповноважених осіб або експертів, наділених відповідним мандатом, матиме право проводити оперативні оцінки адміністративних процедур та фінансових схем України та Агента у частині, що стосується управління коштами макрофінансової допомоги.

7. Комісія або її належним чином уповноважені представники можуть проводити незалежну заключну оцінку реалізації допомоги. У такому разі органи влади України зобов'язані надавати усю необхідну інформацію. Звіт за результатами оцінки буде надаватися їм для коментарів.

8. Органи влади забезпечуватимуть усю необхідну співпрацю з Європейською Комісією. Обмін конфіденційною інформацією в рамках цього Меморандуму здійснюється відповідно до Угоди між Україною та Європейським Союзом про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом від 13 червня 2005 року.

9. Ця допомога реалізується у розумінні того, що влада України і надалі поважатиме верховенство права, демократію і права людини.

10. Відповідно до Рішення Парламенту і Ради № 646/2010/EU від 7 липня 2010 року термін реалізації цієї допомоги триватиме протягом двох з половиною років, рахуючи від першого дня набрання чинності цим Меморандумом про взаєморозуміння. Зазначена дата стане кінцевою датою для виплати будь-якої частини кредиту у разі виконання умов, визначених у Додатку І до цього Меморандуму про взаєморозуміння.

11. Додатки I, II є невід'ємною частиною цього Меморандуму.

12. Усі повідомлення у зв'язку з цим Меморандумом будуть вважатися офіційно переданими, якщо вони будуть виконані у письмовій формі і направлені за адресою:

13. Цей Меморандум набирає чинності з дати підписання Україною та Європейським Союзом та отримання Європейським Союзом письмового повідомлення від України про виконання внутрішньодержавних процедур, передбачених законодавством України.

14. За взаємною згодою сторін до цього Меморандуму можуть вноситися зміни у формі письмового Додатку. Такий Додаток є невід’ємною частиною Меморандуму і набирає чинності відповідно до процедур, визначених таким Додатком.

Цей Меморандум про взаєморозуміння підписано у чотирьох примірниках англійською мовою.

На момент аналізу, який здійснюватиметься Комісією перед прийняттям рішення стосовно виділення другого та третього траншів кредиту, (які можуть бути виділені в один і той самий день), органи влади зобов'язуються завершити виконання таких умов:

1. Згідно із Законом України "Про здійснення державних закупівель", прийнятим у липні 2010 року, забезпечити подальше створення системи державних закупівель, яка базується на принципах прозорості, конкуренції та недискримінації серед учасників торгів. З метою підвищення прозорості Міністерство економічного розвитку і торгівлі щоквартально публікуватиме дані про кількість і вартість процедур закупівлі на засадах конкуренції, а також про процедури закупівель на безконкурсній основі.

2. Відповідно до положень Закону України "Про здійснення державних закупівель" забезпечити виконання Антимонопольним комітетом функцій органу для опрацювання апеляцій у сфері державних закупівель, включаючи створення у складі Комітету укомплектованого підрозділу, здатного ефективно розглядати скарги, що надаватимуться потерпілими учасниками торгів.

3. Схвалити Національну стратегію щодо запобігання та протидії корупції, яка відповідала б кращим зразкам міжнародної практики, а також затвердити відповідну Державну програму стосовно впровадження такої стратегії з визначеними заходами і термінами їх виконання.

4. З метою розвитку державного внутрішнього фінансового контролю прийняти стратегію навчання персоналу на різних рівнях урядування (центральний та муніципальний рівень, включаючи служби внутрішнього аудиту) та для сертифікації внутрішніх аудиторів.

5. Подати до Парламенту законопроект, що передбачає повноваження Рахункової палати України щодо аудиту не лише видатків бюджету, а й доходів бюджету відповідно до стандартів Міжнародної організації Вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), зокрема принципу 3 Мексиканської декларації щодо незалежності вищих органів контролю державних фінансів (SAI).