Україна, з одного боку, та Європейський Союз (далі - ЄС), представлений країною, що головує в Раді Європейського Союзу, з іншого боку (далі - Сторони);

беручи до уваги, що Україна та ЄС мають спільні цілі зміцнення власної безпеки всіма способами та забезпечення своїх громадян високим рівнем безпечності у сфері безпеки;

беручи до уваги, що Україна та ЄС погоджуються, що між ними необхідно проводити консультації та розвивати співробітництво з питань безпеки, які становлять спільний інтерес;

беручи до уваги, що в цьому контексті існує постійна потреба в обміні інформацією з обмеженим доступом між Україною та ЄС;

визнаючи, що повноцінні й ефективні консультації та співробітництво можуть вимагати доступу до інформації та матеріалів з обмеженим доступом України та ЄС, а також обміну інформацією з обмеженим доступом і відповідними матеріалами між Україною та ЄС;

усвідомлюючи, що такий доступ й обмін інформацією з обмеженим доступом і відповідними матеріалами вимагає відповідних заходів безпеки;

домовилися про таке:

Для досягнення цілей зміцнення безпеки кожної зі Сторін всіма способами ця Угода застосовується до інформації або матеріалів з обмеженим доступом у будь-якій формі, які надаються Сторонами або якими вони обмінюються.

Для цілей цієї Угоди термін "інформація з обмеженим доступом" означає будь-яку інформацію (а саме знання, які можуть передаватися в будь-якій формі) або матеріали, визначені як такі, що потребують захисту від розголошення, і яким було надано гриф обмеження доступу (далі - інформація з обмеженим доступом).

Для цілей цієї Угоди "ЄС" означає Раду Європейського Союзу (далі - Рада), Генерального секретаря (Високого представника), Генеральний секретаріат Ради та Комісію Європейських Співтовариств (далі - Європейська Комісія).

Кожна Сторона:

a) захищає й охороняє інформацію з обмеженим доступом, на яку поширюється дія цієї Угоди, надану іншою Стороною або отриману в обмін від неї;

b) забезпечує, щоб надана їй або отримана в обмін інформація з обмеженим доступом, на яку поширюється дія цієї Угоди, зберігала гриф обмеження доступу, присвоєний їй Стороною, яка надала інформацію. Сторона, що отримує інформацію з обмеженим доступом, повинна захищати й охороняти інформацію з обмеженим доступом відповідно до положень, установлених її внутрішніми нормативно-правовими актами у сфері безпеки стосовно інформації або матеріалів, позначених еквівалентним грифом обмеження доступу, відповідно до домовленостей про безпеку, зазначених у статті 11;

c) не використовує такої інформації з обмеженим доступом, на яку поширюється дія цієї Угоди, для цілей, відмінних від тих, що встановлені Стороною, яка надала інформацію, і для яких інформацію було надано або отримано в обмін;

d) не розкриває таку інформацію з обмеженим доступом, на яку поширюється дія цієї Угоди, третім сторонам чи будь-якій установі ЄС або організації, не зазначеним у статті 3, без попередньої згоди Сторони, яка надала інформацію.

1. Інформація з обмеженим доступом може розкриватись або передаватись однією Стороною (Сторона, яка надає інформацію) іншій Стороні (Сторона, яка одержує інформацію) згідно з принципом контролю з боку власника інформації.

2. Рішення про розкриття або передачу інформації з обмеженим доступом одержувачам, які не є Сторонами цієї Угоди, приймається Стороною, яка одержує інформацію, після отримання згоди від Сторони, яка надає інформацію, згідно з принципом контролю з боку власника інформації, як це визначено в її нормативно-правових актах у сфері безпеки.

3. У ході виконання пунктів 1 й 2 цієї статті передача груп певних категорій інформації з обмеженим доступом відповідно до службових вимог може здійснюватися лише тоді, коли Сторони встановили й погодили відповідні процедури.

Україна, ЄС та організації останнього, які визначені в статті 3 цієї Угоди, повинні забезпечувати режим безпеки та мати нормативно-правові акти в сфері безпеки та програми безпеки, що ґрунтуються на таких основних принципах і мінімальних стандартах безпеки, які будуть виконуватись у системах безпеки Сторін, установлених згідно зі статтею 11, для забезпечення еквівалентного рівня захисту інформації з обмеженим доступом, на яку поширюється дія цієї Угоди.

1. Сторони забезпечують, щоб усі особи, які в ході виконання своїх службових обов'язків потребують доступу або за їхніми обов'язками чи функціями їм дозволяється мати доступ до інформації з обмеженим доступом, наданої чи одержаної в обмін відповідно до цієї Угоди, заздалегідь пройшли належну процедуру перевірки у зв'язку з допуском перед тим, як отримають доступ до такої інформації.

2. Процедури перевірки у зв'язку з допуском повинні бути розроблені так, щоб можна було визначити, чи може особа мати доступ до інформації з обмеженим доступом з урахуванням вимог, зокрема тих, що встановлюють її надійність і ступінь довіри до неї, які викладені в нормативно-правових актах та інструкціях, установлених кожною зі Сторін.

Сторони надають взаємну допомогу з питань безпеки інформації з обмеженим доступом, на яку поширюється дія цієї Угоди, а також із тих питань, що становлять спільний інтерес у галузі безпеки. Органи, визначені в статті 11, відповідно до їхніх обов'язків, проводять взаємні консультації та перевірки з питань безпеки для оцінки ефективності домовленостей про безпеку, установлених відповідно до статті 11.