Україна та Туркменистан:

керуючись принципами, закладеними в Статуті Організації Об'єднаних Націй, Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, а також загальновизнаними нормами міжнародного права,

базуючись на історично сформованих відносинах дружби та взаємоповаги між їхніми народами, прагненні до поглиблення всебічного співробітництва,

базуючись на Договорі про дружбу та співробітництво, підписаному 10 жовтня 1992 року в м. Ашгабаті,

вступаючи в новий етап розвитку відносин

заявляють про таке:

1. Україна та Туркменистан підтверджують бажання активно розвивати рівноправне співробітництво в дусі відкритості та взаєморозуміння в усіх сферах, що становлять взаємну зацікавленість.

Вони будуть прагнути до підтримки інтенсивного та конструктивного діалогу та консультацій на всіх рівнях, у тому числі й на найвищому, що має важливе значення для зміцнення двосторонніх відносин між Україною та Туркменистаном.

2. Україна та Туркменистан співробітничатимуть на міжнародній арені, в першу чергу в ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організаціях, з метою сприяння вирішенню актуальних питань регіонального та глобального характеру.

3. Україна та Туркменистан погодилися з тим, що взаємна повага та рівноправність є важливим принципом підтримання та розвитку міждержавних відносин. У зв'язку з цим, вони вважають, що в сучасному світовому співтоваристві всі країни, незалежно, великі чи малі, мають право на рівноправну участь в міжнародних справах, на самостійний вибір соціального устрою, шляхів і моделей розвитку, засобів і орієнтирів для забезпечення своєї національної безпеки при розумінні неподільності безпеки та неможливості її досягнення за рахунок інтересів інших держав, виходячи з власних конкретних умов і без втручання з боку інших держав.