Рішення може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Ольховікова проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи

комітетом, до складу якого увійшли:

Райт Маруст (Rait Maruste), Голова,

Миряна Лазарова-Трайковська (Mirjana Lazarova Trajkovska),

Здравка Калайджиєва (Zdravka Kalaydjieva), судді,

та Стівен Філліпс (Stephen Phillips,), заступник Секретаря

секції,

після обговорення за зачиненими дверима 2 листопада

2010 року,

виносить таке рішення, що було ухвалене у той самий день:

1. Справу порушено за заявою (N 36002/08), поданою проти України до Суду 19 липня 2008 року громадянкою України Любов'ю Андріївною Ольховіковою (далі - заявниця) відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - п. Ю.Зайцевим, Міністерство юстиції України.

3. 19 жовтня 2009 року Голова п'ятої секції вирішив направити заяву Уряду. Відповідно до Протоколу N 14 заява була передана комітету в складі трьох суддів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявниця народилася у 1944 році та проживає у м. Херсоні.

5. У 1996-1997 роках сусіди заявниці, пан і пані П., які мешкали на другому поверсі двохповерхового будинку, перебудували свої дві кімнати. У результаті цього квартира заявниці, яка знаходилася на першому поверсі у цьому ж самому будинку, і майно були затоплені та пошкоджені.

6. 10 вересня 1997 року заявниця звернулася до Комсомольського районного суду м. Херсона з цивільним позовом до пана та пані П., в якому вона просила визнати незаконною здійснену ними перебудову, зобов'язати усунути перешкоди в користуванні будинком та вимагала відшкодування шкоди. Пізніше заявниця звернулася з аналогічним позовом до місцевих органів влади, в якому вона також вимагала спростування інформації, опублікованої в місцевій газеті, щодо несплати заявницею комунальних послуг та відшкодування шкоди.

7. З 9 вересня 1998 року до 24 квітня 1999 року провадження у справі було зупинено до вирішення заяви заявниці про порушення кримінальної справи з цього ж питання, в якій зрештою було відмовлено в зв'язку з безпідставністю.

8. 28 серпня 2001 року суд закрив провадження в справі щодо пана П. у зв'язку з його смертю.

9. Після двох переглядів справи 31 серпня 2005 року суд частково задовольнив позовні вимоги заявниці, визнавши здійснену пані П. перебудову незаконною та зобов'язавши її відремонтувати будинок та квартиру заявниці, також пані П. була зобов'язана сплатити заявниці певні суми відшкодування шкоди. Суд відмовив у задоволенні позову заявниці до місцевих органів у зв'язку з його необґрунтованістю.

10. 12 грудня 2005 року та 24 січня 2008 року відповідно Апеляційний суд Херсонської області та Апеляційний суд Кіровоградської області (останній, діючи як суд касаційної інстанції) залишили вищезазначене рішення без змін. 14 квітня 2008 року заявниця отримала копію ухвали від 24 січня 2008 року.

11. Уряд зазначив, що в ході провадження заявниця шість разів змінювала або уточнювала свої позовні вимоги та один раз зверталася до суду з проханням продовжити строк для подання апеляційної скарги. Дев'ятнадцять судових засідань були відкладені за клопотанням заявниці або у зв'язку з її неявкою. Тридцять п'ять судових засідань були відкладені головним чином у зв'язку з неявкою відповідачів або третіх осіб та у зв'язку з відсутністю судді. У ході провадження судом були призначені три експертизи, які проводились приблизно три місяці (у червні - липні 1999 року та у травні 2004 року).

12. Заявниця не погодилась з тим, що вона є відповідальною за відкладення деяких судових засідань, зазначених Урядом.

I. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

13. Після комунікації справи Уряду-відповідачу заявниця подала нову скаргу щодо невиконання рішення від 31 серпня 2005 року без посилань на жодне з положень Конвенції.

14. На думку Суду, ця скарга не є уточненням первісної заяви заявниці щодо тривалості провадження, яку подано майже на один рік та вісім місяців раніше і щодо якої сторони подали коментарі (див. рішення у справі "Пірянік проти України" (Piryanik v. Ukraine, N 75788/01, п. 20, від 19 квітня 2005 року). Отже, Суд вважає, що розгляд цієї справи має обмежуватись первісною скаргою. Скарга щодо невиконання рішення від 31 серпня 2005 року буде розглянута в в межах окремої заяви (N 42191/10).

II. СКАРГА ЩОДО ТРИВАЛОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ

15. Заявниця скаржилася за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість провадження у її справі. Зазначене положення у відповідній частині передбачає таке:

"Кожен має право на... розгляд його справи упродовж розумного строку... судом..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..."

16. Уряд зазначив, що у цій справі не було порушення Конвенції.

17. Суд зазначає, що хоча провадження у справі розпочалося 10 вересня 1997 року, період, який має розглядатись, почався 11 вересня 1997 року, коли стало обов'язковим для України положення про визнання права на звернення до Суду. Закінчився цей період 14 квітня 2008 року, коли заявниця отримала копію остаточного рішення (див. рішення у справі "Відманн проти Австрії" (Widmann v. Austria), N 42032/98, п. 29, від 19 червня 2003 року, та "Гіцкайло проти України" (Gitskaylo v. Ukraine), N 17026/05, п. 34, від 14 лютого 2008 року). З 9 вересня 1998 року до 29 квітня 1999 року провадження у справі було зупинено у зв'язку з поданням заявницею заяви про порушення кримінальної справи (див. п. 7 вище). Тому загалом провадження тривало близько десяти років у судах трьох інстанцій.