1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
про морське торговельне судноплавство між Кабінетом Міністрів України і Головним Народним Комітетом Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії
( Угоду схвалено і подано на ратифікацію Постановою КМ N 1700 від 29.10.2003 )
Кабінет Міністрів України і Головний Народний Комітет Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії, надалі "Договірні Сторони",
бажаючи розвивати та зміцнювати морське торговельне судноплавство між двома державами на основі рівноправності, взаємовигоди і взаємозацікавленості та на засадах принципів свободи мореплавства,
домовились про наступне:
Стаття 1
Мета
Метою цієї Угоди є:
- регулювання і розвиток двосторонніх відносин між двома країнами в сфері морського торговельного судноплавства;
- забезпечення тісного співробітництва в сфері морського торговельного судноплавства;
- уникнення дій, перешкоджаючих нормальному розвиткові морських перевезень;
- сприяння загальному розвиткові торговельних і економічних відносин між двома державами.
Стаття 2
Визначення
В цій Угоді:
1. Термін "Судно Договірної Сторони" означає будь-яке судно, що зареєстроване на території цієї Договірної Сторони і несе її прапор згідно з національним законодавством.
Цей термін, однак, не включає:
- військові кораблі;
- інші цивільні судна, які збудовані і використовуються за некомерційним призначенням;
- рибальські судна;
- торговельні судна, що використовуються для військових цілей.
2. Термін "Член екіпажу судна" означає капітана та будь-яку іншу особу, яка дійсно зайнята під час рейсу на борту судна виконанням обов'язків, що пов'язані з експлуатацією й обслуговуванням судна, та чиє ім'я включене до суднової ролі.
Стаття 3
Застосування
1. Ця Угода застосовується на територіях України та Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії, які включають їхні територіальні води.
2. Кожна Договірна Сторона забезпечує суднам іншої Договірної Сторони таке ж ставлення, як і до власних суден, у частині вільного доступу в порти, використання портів для навантаження й розвантаження вантажів, посадки та висадки пасажирів, здійснення звичайних комерційних операцій і користування всіма навігаційними послугами, а також у відношенні сплачення портових зборів і стягнень.
3. Положення пункту 2 цієї Статті не поширюються на:
a) порти, закриті для заходу іноземних суден;
b) на види діяльності, що зарезервовані кожною з Договірних Сторін для своїх організацій і підприємств, зокрема на національний каботаж і морське рибальство;
c) Угода не зобов'язує жодну з Договірних Сторін розповсюджувати на судна іншої Договірної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам;
d) правила в'їзду іноземців та їх перебування.
Стаття 4
Сприяння
Договірні Сторони вживатимуть відповідно до свого національного законодавства усіх можливих заходів для спрощення адміністративних, митних і карантинних формальностей, чинних в портах.
Стаття 5
Визнання документів
1. Кожна Договірна Сторона визнаватиме документи, що підтверджують національність судна, обмірні свідоцтва та інші суднові документи іншої Договірної Сторони, які видані її відповідними уповноваженими органами.
2. Судна кожної з Договірних Сторін, забезпечені обмірними свідоцтвами, виданими відповідно до Міжнародної Конвенції про вимір суднового тоннажу 1969 року та до чинних законів, звільняються від повторного вимірювання тоннажу в портах іншої Договірної Сторони.
Стаття 6
Посвідчення особи моряків
Кожна з Договірних Сторін визнає посвідчення особи моряка, яке видане компетентним органом іншої Договірної Сторони.
Такими посвідченнями є:
Посвідчення особи моряка - для членів екіпажів українських суден.
Паспорт моряка - для членів екіпажів лівійських суден.
Договірні Сторони, однак, залишають за собою право відмовити у в'їзді на територію своєї держави будь-якій особі, яка має зазначене вище посвідчення особи моряка, яку вони визнають небажаною.
Стаття 7
В'їзд та перебування членів екіпажу
1. Будь-яка особа, що володіє посвідченням особи моряка, зазначеним у Статті 6, може без візи сходити на берег і перебувати в межах міста, в якому розташований порт, поки судно залишається в цьому порту, якщо її внесено до суднової ролі, поданої капітаном судна адміністрації порту. Така особа підлягає чинному контролю.
2. Будь-яка особа, що володіє посвідченням особи моряка, зазначеним у Статті 6, має право незалежно від транспортного засобу в'їжджати на територію іншої Договірної Сторони для посадки на судно, переходу до іншого судна або повернення в свою країну.
3. В усіх випадках, зазначених у пункті 2 цієї Статті, така особа має отримати візу іншої Договірної Сторони, надання якої забезпечується уповноваженими органами у найкоротший термін.
4. Якщо член екіпажу, що володіє посвідченням особи моряка, зазначеним в Статті 6, вимушений зійти на берег з причини здоров'я або з іншої причини, прийнятної для компетентних органів іншої Договірної Сторони, останні дають необхідний дозвіл для зазначеної особи на перебування на своїй території, а в разі госпіталізації, повернення до своєї країни помешкання, або на прямування до іншого порту для посадки на своє судно будь-яким транспортним засобом.

................
Перейти до повного тексту