- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Рішення
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П'ята секція
РІШЕННЯ
Справа "Красовський проти України" (Заява № 36772/04)
Страсбург, 12 березня 2009 року
ОСТАТОЧНЕ
12/06/2009
Офіційний переклад
Це рішення може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Красовський проти України"
Європейський суд з прав людини (п'ята секція),
засідаючи палатою, до складу якої увійшли:
Пеер Лоренцен (Peer Lorenzen), Голова,
Райт Маруст (Rait Maruste),
Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert),
Марк Віллігер (Mark Villiger),
Миряна Лазарова-Трайковська (Mirjana Lazarova Trajkovska),
Здравка Калайджиєва (Zdravka Kalaydjieva), судді,
Станіслав Шевчук (Stanislav Shevchuk), суддя ad hoc,
та Клаудія Вестердік (Claudia Westerdiek), Секретар секції,
після обговорення за зачиненими дверима 17 лютого 2009 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалене у той же день:
ПРОЦЕДУРА
2. Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Ю. Зайцев.
3. 6 грудня 2007 року Суд вирішив повідомити про заяву Уряду. Було також вирішено розглядати питання щодо прийнятності та суті заяви одночасно (пункт 3 статті 29).
ФАКТИ
I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Заявник, Володимир Петрович Красовський, громадянин України, народився в 1942 році та проживає в м. Дніпродзержинську, Україна.
A. Виконання рішення від 28 жовтня 2003 року
5. 28 жовтня 2003 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська зобов'язав ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних вод" (далі - боржник) сплатити заявнику 2199 грн заборгованості із заробітної плати та заборгованості у сумі 2743,29 грн з інших виплат.
6. 4 листопада 2003 року відділом державної виконавчої служби Баглійського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська було відкрито виконавче провадження.
7. 25 жовтня 2004 року боржник виплатив заявнику 2199 грн заборгованості із заробітної плати.
8. У невстановлену дату боржник виплатив заявнику 106,19 грн.
9. 7 квітня 2004 року господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі про банкрутство боржника.
10. Листом від 22 грудня 2005 року державна виконавча служба повідомила заявнику про те, що вона не має можливості стягнути з боржника всю присуджену йому суму, посилаючись на недостатність у боржника коштів і майна, на яке можливо звернути стягнення. Вона також пояснила, що інше майно не можна реалізувати, оскільки державі належить 40 % статутного капіталу боржника, а тому на боржника розповсюджується дія Закону від 29 листопада 2001 року
"Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".
11. Рішення залишається частково невиконаним.
B. Цивільне провадження за позовом щодо виплати 4 775,90 грн
12. У невстановлену дату заявник звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з позовом до боржника, вимагаючи стягнути на його користь 4775,90 грн.
13. 16 грудня 2004 року суд відмовив заявнику у задоволенні позову.
14. 17 лютого 2005 року апеляційний суд Дніпропетровської області залишив вищезгадане рішення без змін. 20 липня 2007 року апеляційний суд Автономної Республіки Крим відмовив у задоволенні касаційної скарги.
II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
15. Відповідне національне законодавство викладене в рішенні
"Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine) (№ 29439/02, пп. 17-22, від 26 квітня 2005 року).
ПРАВО
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ
6 КОНВЕНЦІЇ16. Заявник скаржився на невиконання рішення суду від 28 жовтня 2003 року. Він посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції, у якому зазначається таке:
"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..."
A. Прийнятність
17. Уряд надав заперечення щодо сумісності заяви ratione personae, подібні до тих, які вже відхилялися у низці аналогічних справ (див., наприклад, ухвалу щодо прийнятності від 6 квітня 2004 року у справі
"Скубенко проти України" (Skubenko v. Ukraine), заява № 41152/98). Суд вважає, що ці заперечення мають бути відхилені з тих же підстав.
................Перейти до повного тексту