Це рішення стає остаточним за обставин, зазначених у параграфі 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Ханенко проти України"

Європейський суд з прав людини (друга секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. А.Бака (Mr B.Baka), Голова,

п. І.Кабрал Баррето (Mr I.Kabral Barreto),

п. К.Юнгвірт (Mr K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (Mr V.Butkevych),

п. М.Угрехелідзе (Mr M.Ugrekhelidze),

пані А.Мулароні (Mrs A.Mularoni),

пані Е.Фура-Сандстрьом (Mrs E.Fura-Sandstrom, судді,

та пані С.Доллє (Mrs S.Dolle), Секретар секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 22 листопада 2005 року, виносить таке рішення, що було прийнято того ж дня:

1. Справа порушена проти України за заявою (N 10174/02), поданою до Суду проти України громадянкою України Олександрою Лаврентіївною Ханенко (далі - заявниця) 13 серпня 2001 року відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженими - пані В.Лутковською та пані З.Бортновською.

3. 9 травня 2003 року Суд вирішив направити заяву на комунікацію Урядові. Суд відповідно до п. 3 статті 29 Конвенції вирішив розглядати питання щодо суті та прийнятності заяви разом.

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявниця народилася в 1945 році та проживає у м. Первомайську, Миколаївська область.

А. Перший етап провадження

5. 22 грудня 1997 року Первомайським міським судом заявницю було визнано винною у наклепі та призначено покарання у вигляді громадської догани. Цим же рішенням суд відхилив скарги заявниці на незаконні дії пана та пані С. як необґрунтовані. 29 січня 1998 року Миколаївський обласний суд залишив це рішення без змін.

Б. Другий етап провадження

6. Двома рішеннями від 16 лютого та 21 листопада 2000 року Первомайський міський суд зобов'язав Первомайський міський відділ освіти (далі - відділ освіти) сплатити заявниці 2641,19 грн.(1) як заборгованість з заробітної плати та інші виплати.

(1) Приблизно 440 ЄВРО.

7. 31 березня 2000 року та 5 лютого 2001 року відповідно відділом державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції було відкрито виконавчі провадження на виконання зазначених рішень.

8. Листами в період між 2000 та 2003 роками виконавчою службою та Міністерством освіти заявницю було повідомлено про те, що рішення, винесені на її користь, не можуть бути виконані в зв'язку з відсутністю коштів у державному бюджеті на відповідні видатки відділу освіти.

9. Як стверджує Уряд, відділ освіти на виконання рішень суду перерахував кошти на депозитний рахунок виконавчої служби двома частинами 27 червня та 4 липня 2003 року.

10. Заявницю було повідомлено про те, що 9 та 10 липня 2003 року вона зможе отримати належні їй кошти, звернувшись до виконавчої служби. Проте заявниця не з'явилася до виконавчої служби та не отримала відповідні кошти.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

11. Національне законодавство викладене у рішенні по справі "Войтенко проти України" (заява N 18966/02), пп. 20 - 25, від 29 червня 2004 року).

I. МЕЖІ СПРАВИ

12. Суд зазначає, що після того, як справу було направлено на комунікацію з Урядом, заявницею було подано нові скарги на предмет того, що національними судами та прокуратурою не розглядались її скарги щодо незаконного звільнення з роботи та переслідування її органами влади.

13. Суд вважає, що нові скарги не є доповненням до тих скарг, які були подані до Суду приблизно два з половиною роки тому та стосувалися стверджуваного невиконання рішень Первомайського міського суду від 16 лютого та 21 листопада 2000 року, відносно яких сторони надали свої коментарі. Нові скарги також не є повідомленням про результат чи незаконність кримінального провадження проти заявниці. Таким чином, Суд вирішує, що немає підстав для розгляду нових скарг в окремому провадженні від тих, які були подані раніше (див. справу "Пиряник проти України", заява N 75788/01, п. 20, рішення від 19 квітня 2005 року).

II. ПРИЙНЯТНІСТЬ

14. Заявниця скаржилась на невиконання державними органами рішень Первомайського міського суду від 16 лютого та 21 листопада 2000 року повністю та вчасно. Вона посилається на п. 1 статті 6 Конвенції, що у відповідній частині передбачає таке:

Пункт 1 статті 6

"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (...)".

A. Попередні зауваження Уряду

1. Статус жертви заявниці

15. Уряд зауважував, що в зв'язку з тим, що рішення суду від 16 лютого та 21 листопада 2000 року повністю виконані, заявниця більше не може вважатися жертвою порушення її прав за п. 1 статті 6 Конвенції. Уряд зазначав, що заява повинна бути визнана неприйнятною.

16. Заявниця не погодилась. Зокрема, вона стверджувала, що їй не було виплачено заборгованість за рішенням суду.

17. Суд зауважив, що 9 липня 2003 року заявницю було належним чином повідомлено про те, що гроші, які належать їй за рішеннями, знаходяться на депозитному рахунку виконавчої служби та заявниця може їх отримати. Таким чином, Суд зазначає, що рішення суду були виконані цього дня, оскільки матеріали справи не містять інформації про те, що були обставини, які б перешкоджали заявниці отримати кошти від виконавчої служби.

18. Однак той факт, що рішення суду виконане, не позбавляє заявницю статусу жертви в період, коли рішення залишалось невиконаним (див. вищезазначену справу "Войтенко проти України", пп. 34 - 35). Відповідно, Суд відхиляє попередні зауваження Уряду щодо втрати заявницею статусу жертви.