Адміністрація Державної прикордонної служби України та Головний Комендант Прикордонної варти Республіки Польща (далі - Сторони)

на підставі пункту 2 статті 7 і пункту 2 статті 2 Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю від 3 березня 1999 р., підписаної у м. Києві,

керуючись положеннями статей 32 та 33 Договору між Україною та Республікою Польща про правовий режим українсько-польського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань від 12 січня 1993 р., підписаного в м. Києві,

в інтересах здійснення спільних заходів з охорони державного кордону та з метою координації заходів, що проводяться Державною прикордонною службою України і Прикордонною вартою Республіки Польща на українсько-польському державному кордоні й спрямовані на запобігання незаконному переміщенню через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та інших товарів, а також вирішення інших питань відповідно до їх компетенції,

домовились про нижченаведене:

Протокол визначає детальні умови здійснення спільного патрулювання представниками Державної прикордонної служби України та Прикордонної варти Республіки Польща (далі - експерти) на території держави однієї з Сторін.

Спільне патрулювання здійснюється з метою реалізації таких завдань:

1) забезпечення контролю за режимом спільного українсько-польського державного кордону (далі - кордон), запобігання незаконному перетинанню кордону поза пунктами пропуску;

2) протидія організованій, незаконній міграції та пов'язаній з цим злочинності;

3) виявлення та затримання осіб, що розшукуються правоохоронними органами України або Республіки Польща, осіб, які перетнули чи намагалися перетнути кордон з порушенням правил, осіб, які підозрюються у незаконному перетинанні кордону, та осіб, які організовують незаконне перетинання кордону;

4) перевірка осіб і транспортних засобів, які перебувають поблизу кордону з метою протидії перевезенню через кордон без необхідного дозволу:

a) наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

b) зброї, боєприпасів та вибухових речовин;

c) відходів, шкідливих хімічних речовин, а також радіоактивних матеріалів;

d) антикварних речей;

e) інших предметів, вільний обіг яких заборонено законодавством держав Сторін;

5) протидія переміщенню через кордон:

a) транспортних засобів поза пунктами пропуску або викрадених,

b) підроблених платіжних засобів або документів;

6) спостереження за ділянками, які можуть бути використані для незаконного перетинання державного кордону;

7) забезпечення громадського порядку в територіальних межах пунктів пропуску через державний кордон, а також на під'їзних дорогах до пунктів пропуску через державний кордон;

8) обмін досвідом у справі забезпечення охорони державного кордону.

1. Реалізація спільного патрулювання відбувається на підставі клопотання:

з Української Сторони:

1) Прикордонного Уповноваженого України по Чопській ділянці на українсько-польському державному кордоні;

2) Прикордонного Уповноваженого України по Мостиській ділянці на українсько-польському державному кордоні;

3) Прикордонного Уповноваженого Україною по Львівській ділянці на українсько-польському державному кордоні;

4) Прикордонного Уповноваженого України по Луцькій ділянці на українсько-польському державному кордоні;

з Польської Сторони:

1) Прикордонного Уповноваженого Республіки Польща по Надбужанській ділянці на польсько-українському державному кордоні;

2) Прикордонного Уповноваженого Республіки Польща по Бещадській ділянці на польсько-українському державному кордоні;

у рамках компетенції згідно з територіальною відповідністю.

2. Спільне патрулювання здійснюється в територіальних межах прикордонних підрозділів Державної прикордонної служби України або Прикордонної варти Республіки Польща, залежно від ситуації на державному кордоні.

3. Клопотання про організацію спільного патрулювання має містити:

1) графік несення служби на місяць, який завчасно (за 15 днів) буде передаватися для його погодження Прикордонним Уповноваженим, зазначеним у пункті 1 цієї статті;

2) кількість експертів обох Сторін, яких планується залучати для участі у спільному патрулюванні;

3) дані щодо виду та кількості технічних засобів, які використовуватимуться під час несення спільного патрулювання,

4) інформацію про місце та час несення спільного патрулювання.

4. Прикордонні Уповноважені, зазначені у пункті 1 цієї статті, передають у письмовій формі не пізніше ніж за 72 години до запланованого початку спільного патрулювання дані про експертів, їх звання, прізвища, імена та назви структурних підрозділів.

5. У разі потреби кількість експертів може бути змінена за попереднім письмовим погодженням з Прикордонним Уповноваженим другої Сторони, про яких йдеться у пункті 1 цієї статті.

6. У разі виникнення обставин, що унеможливлюють реалізацію спільного патрулювання, Прикордонні Уповноважені, про яких йдеться в пункті 1 цієї статті, негайно про це інформуються та залишають за собою можливості внесення зміни до терміну і місця реалізації спільного патрулювання.

1. Спільне патрулювання може реалізовуватися з використанням службових транспортних засобів, повітряних та плавучих засобів, переносних пристроїв нічного бачення або інших технічних чи інженерних пристроїв.

2. Відповідальним за технічні засоби, про які йдеться в пункті 1 цієї статті, є визначений експерт Сторони, яка надає це обладнання.

3. Експерти, які беруть участь у спільному патрулюванні на території держави іншої Сторони, здійснюють патрулювання у службовій формі без зброї та спеціальних засобів.

4. Експерти можуть використовувати технічні засоби експерта другої Сторони за його згодою.