Україна і Республіка Польща:

- керуючись бажанням розвивати і зміцнювати дружні стосунки на благо двох держав та їх народів,

- реалізуючи принципи і цілі Договору між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружбу та співробітництво, підписаного у Варшаві 18 травня 1992 року,

- прагнучи визначити і здійснювати відповідний режим на кордоні між двома державами, домовились про наступне:

1. Договірні Сторони, стоячи на грунті непорушності державних кордонів, підтверджують проходження лінії кордону між Україною і Республікою Польща по встановленій Договором між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Республікою Польща про радянсько-польський державний кордон, підписаним 16 серпня 1945 року, і Договором між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Республікою Польща про заміну ділянок державних територій, підписаним 15 лютого 1951 року, який проходить так, як було визначено:

1) в документах, підписаних представниками колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Польщі і Чехословаччини в Ужгороді 18 квітня 1946 року, на прикордонний знак "Кременець", встановлений на стику кордонів колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Польської Народної Республіки і Чехословацької Соціалістичної Республіки і який був початковим пунктом колишнього радянсько-польського державного кордону, а тепер українсько-польського державного кордону;

2) в документах демаркації колишнього радянсько-польського державного кордону 1946 - 1947 років, підписаних у м.Варшаві 30 квітня 1947 року на ділянці від прикордонного знака "Кременець" до прикордонного знака N 350, від прикордонного знака N 472 до прикордонного знака N 700 і від прикордонного знака N 860 до стику державних кордонів України, Республіки Польща і Республіки Беларусь, який знаходиться на відстані 700 метрів на північ від прикордонного знака N 1122, по лінії українсько-польського державного кордону;

3) в документах демаркації колишнього радянсько-польського кордону, підписаних у м.Варшаві 23 жовтня 1951 року, на ділянці від прикордонного знака N 350 до прикордонного знака N 472 і від прикордонного знака N 700 до прикордонного знака N 860, між якими при демаркації в 1951 році нової лінії кордону між колишнім Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Республікою Польща під час обміну ділянок державних територій встановлено прикордонні знаки від N 351-А до N 432-А і від N 701-В до N 859-В;

4) в документах другої спільної перевірки проходження лінії колишнього радянсько-польського державного кордону по річках, струмках та каналах, підписаних у Варшаві 30 грудня 1981 року;

5) в додатках і доповненнях до документів демаркації українсько-польського державного кордону, які можуть бути укладені протягом строку дії цього Договору.

2. Документами демаркації є:

1) протоколи-описи проходження лінії державного кордону між колишнім Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Польщею на відповідні ділянки кордону між Україною і Республікою Польща;

2) карти державного кордону між колишнім Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Польщею на ділянці кордону між Україною і Республікою Польща;

3) протоколи прикордонних знаків та інші документи визначення лінії державного кордону.

1. Лінія державного кордону, визначена в документах, згаданих у статті I Договору, і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, розмежовує сушу, води, надра, повітряний простір суверенних територій Договірних Сторін (надалі Сторін).

2. Для цілей цього Договору вживані терміни "лінія державного кордону" і "державний кордон" мають однакове значення. Державний кордон на суші, а також у місцях, де він перетинає стоячі або проточні води, проходить по прямій лінії від одного прикордонного знака до другого.

Державний кордон на суші, а також у місцях, де він перетинає сточні або проточні води, проходить по прямій лінії від одного прикордонного знака до другого.

1. На проточних прикордонних водах лінія державного кордону проходить по їх середині головного рукава. Головним рукавом є той, через який проходить найбільше води при середньому її рівні.

2. При визначенні лінії кордону, що проходить по середині річки, струмка, затоки на них до уваги не беруться; серединою цих річок і струмків у таких випадках вважається вирівнена лінія, яка однаково віддалена від відповідно вирівняних ліній берегів. Там, де не можна точно визначити лінію берегів, серединою згаданих прикордонних вод вважається середина водної поверхні при середньому рівні води.

3. Острови на прикордонних річках територіально віднесені до однієї або другої Сторони в залежності від їх положення відносно лінії кордону і занумеровані в документах демаркації в порядковій нумерації по кожній річці окремо.

4. В разі зміни русла прикордонної річки або струмка внаслідок природних явищ Прикордонна Комісія, про яку йдеться у статті 11, визначає можливість відновлення попереднього русла прикордонних вод. Якщо проведення цих робіт буде визнано неможливим, питання проходження лінії державного кордону передається на розгляд компетентних органів Сторін.

1. Державний кордон на місцевості позначений такими прикордонними знаками:

1) на сухопутних ділянках кордону - двома залізобетонними прикордонними стовпами, встановленими, як правило, на відстані 2,5 м кожен від лінії кордону на обидва його боки, і полігонометричним залізобетонним або кам'яним стовпчиком, встановленим між ними на самій лінії кордону;

2) в основних пунктах повороту кордону і в окремих характерних його місцях - двома залізобетонними прикордонними сповпами та залізобетонним монолітом, встановленим між стовпами на самій лінії кордону;

3) в місцях переходу лінії кордону з сухопутної ділянки на водну і з водної на сухопутну - трьома залізобетонними стовпами та залізобетонним монолітом, причому два стовпи та моноліт між ними встановлені на одному березі річки або озера, третій же стовп, створений, - на протилежному березі, на продовженні лінії кордону;

4) на водних ділянках кордону - двома залізобетонними стовпами, встановленими на обох берегах річки, струмка, каналу.

2. Характеристика кожного прикордонного знака та його положення щодо лінії кордону визначається відповідними демаркаційними документами.

3. Визначення лінії кордону за іншою системою, яка не була прийнята під час демаркації, або заміна існуючих прикордонних знаків знаками іншого типу може здійснюватися лише за погодженням обох Сторін.

Сторони зобов'язуються утримувати прикордонні знаки, встановлені для позначення лінії кордону, в такому стані, щоб їх місцеположення, вигляд, форма, розміри, колір та нумерація відповідали усім вимогам, що випливають з документів демаркації кордону, а також з документів, зазначених у пункті 5 пункту 1 статті цього Договору.

Догляд за прикордонними знаками розподіляється між Сторонами таким чином:

1) за прикордонними стовпами, які знаходяться на території України, догляд забезпечує Українська Сторона;

2) за прикордонними стовпами, які знаходяться на території Республіки Польща, догляд забезпечує Польська Сторона;

3) за полігонометричними стовпчиками та монолітами, встановленими на самій лінії державного кордону, здійснюють:

- за знаками з парною нумерацією - Українська Сторона.

- за знаками з непарною нумерацією - Польська Сторона.

1. Сторони зобов'язуються зберігати в стані видимості лінію кордону по всій його довжині. Для цього смуга очищення шириною 10 м ( по 5 м в обидві сторони від лінії кордону, рахуючи до гілок дерев) повинна утримуватися в повному порядку і в міру необхідності очищатися від чагарників та інших заростей, що заважають видимості. Зведення споруд, не призначених для охорони кордону, забороняється.

2. Кожна сторона своєчасно проводить очистку цієї смуги на своїй території. Представники відповідних органів обох Сторін повідомляють один одного про початок робіт по очистці смуги не пізніше як за 10 днів до їх початку.

3. Сторони будуть турбуватися про те, щоб споруди і будови як нові, так і ті, що заново зводяться безпосередньо біля кордону, відповідали вимогам протипожежних правил. Цими правилами відповідні органи Сторін взаємно обмінюються.

1. Огляд стану і місцезнаходження прикордонних знаків і стан смуг очищення відповідні органи кожної Сторони проводять згідно з статтями 6,7,8 цього Договору на свій розсуд.

2. Крім односторонніх оглядів, мають проводитися один раз на два роки спільні контрольні огляди прикордонних знаків представниками відповідних органів обох Сторін. Спільні контрольні огляди прикордонних знаків проводяться в літній час. Про початок спільного контрольного огляду прикордонних знаків кожного разу домовляються відповідні органі Сторін.

3. В разі необхідності проведення додаткового спільного огляду прикордонних знаків відповідні органи однієї Сторони письмово попереджають про це відповідні органі другої Сторони. Додатковий спільний огляд прикордонних знаків проводиться не пізніше як через 10 днів з моменту повідомлення відповідних органів однієї з Сторін.

4. Про результати контрольного огляду представниками відповідних органів обох Сторін складається протокол у двох примірниках, кожен українською і польською мовами.

1. В разі втрати, зруйнування або пошкодження прикордонного знака, відновлення або лагодження його проводиться негайно відповідними органами Сторони, на території якої прикордонний знак знаходиться або за якою він закріплений. Про початок робіт по відновленню або лагодженню прикордонних знаків відповідні органи однієї Сторони зобов'язані письмово сповіщати відповідні органи другої Сторони не пізніше як за 10 днів до початку робіт.

2. Відновлення втрачених, зруйнованих або зіпсованих прикордонних знаків проводиться відповідними органами однієї Сторони в присутності представників відповідних органів другої Сторони.

3. При відновленні прикордонного знака слід звертати увагу на те, щоб місцеположення його не змінювалось. Для цього належить керуватися документами демаркації: які в них містяться, повинні перевірятися на місці контрольними вимірами.

4. На кожних ділянках кордону при відновленні або спорудженні прикордонних знаків, пошкоджених або знищених повінню або льодоходом, попереднє місцеположення їх дозволяється змінювати, не змінюючи при цьому самого проходження лінії кордону і заново встановлювати в місцях, що гарантують збереження прикордонних знаків. Зміни місцеположення прикордонних знаків на цих ділянках кордону проводяться за згодою обох Сторін.

5. Перенесення прикордонних знаків на нові місця допускається також у разі необхідності і на яристих ділянках кордону згідно з пунктом 4 цієї статті.

6. Необхідність проведення робіт по відновленню, лагодженню або спорудженню прикордонного знака на новому місці відповідні органи Сторін відображають у протоколі, складеному в двох примірниках, кожен українською і польською мовами. На кожен споруджений на новому місці прикордонний знак, крім того, складаються в місячний строк протокол прикордонного знака, схема-кроки

, які мають бути в повній відповідності до решти документів демаркації і додаватися до них.

7. В разі необхідності відповідні органи обох Сторін можуть за взаємною на те згодою встановлювати додаткові прикордонні знаки на лінії кордону, не змінюючи при цьому самого проходження лінії кордону.

Додатково встановлені не кордоні прикордонні знаки мають відповідати зразкам, встановленим документами демаркації, і оформлятися документами, зазначеними в пункті 6 цієї статті.

8. Роботи по ремонту прикордонних знаків, закріплених за тією або іншою Стороною згідно з статтею 7, проводяться кожною з Сторін самостійно.

9. Сторони вживуть заходів до належної охорони прикордонних знаків.

У разі пошкодження або знищення прикордонних знаків жителями другої Сторони або іншими особами, які перебувають на території цієї Сторони, зазначені знаки будуть відновлюватися за рахунок цієї Сторони.

10. Представники відповідних органів однієї Сторони, якщо вони помітили зруйнований або пошкоджений знак на території другої Сторони, повідомляють про це відповідні органи цієї Сторони з метою відновлення або лагодження прикордонного знака.

Представники відповідних органів тієї Сторони, на території якої виявлено втрату, зруйнування або пошкодження прикордонного знака, зобов'язані негайно його відновити або полагодити.

Головні Прикордонні Уповноважені України і Республіки Польща при потребі створюють Українсько-Польську Прикордонну Комісію, яка далі іменується "Прикордонна Комісія".

1. Прикордонна Комісія складається з делегації України і делегації України і делегації Республіки Польща.

2. До складу кожної делегації входять: голова, заступник голови і три члени делегації.

3. Про персональний склад делегацій, а також про можливі зміни в ньому Сторони повідомляються через Головних Прикордонних Уповноважених.

4. Голови делегації та їх заступники уповноважені підтримувати безпосередні контакти.

5. Голова кожної делегації може залучати до роботи в Прикордонній Комісії експертів та допоміжний персонал.

6. Особовий склад делегацій в Прикордонній Комісії, а також експерти та допоміжний персонал на час виконання роботи отримують прикордонні перепустки, які уповноважують їх перетинати державний кордон у певному місці і в певний час.

7. Кожна Сторона покриває витрати своєї делегації та залучених нею експертів та перекладачів.

1. До завдань Прикордонної Комісії зокрема належить проведення раз на 10 років спільного контролю проходження лінії державного кордону. Перший спільний контроль розпочнеться в 1993 році.

2. Строки початку спільного контролю проходження лінії державного кордону, а також обсяг робіт встановлюються спільно Головними Прикордонними Уповноваженими заздалегідь, так, щоб кожна із Сторін могла виконати всі необхідні підготовчі роботи. Спільний контроль проходження лінії кордону на ділянках прикордонних вод відбувається в літній період.

3. Для ділянок річок та струмків, де відбулися зміни проходження лінії державного кордону, Прикордонна Комісія складає нові документи проходження кордону у двох примірниках, кожен українською та польською мовами. Ці документи підлягають затвердженню згідно з внутрішнім законодавством кожної Сторони.

З метою виконання завдань, зазначених у статтях 4-9, 13 Прикордонна Комісія уповноважена виконувати такі завдання:

1) організувати і здійснювати спільну перевірку стану та розташування прикордонних знаків, відповідно до статті 10;

2) встановлювати і визначати нове проходження кордону згідно з пунктом 4 статі 4, а також готувати відповідно документи стосовно пункту 3 статті 13:

3) складати плани та встановлювати засоби проведення робіт, зазначених у пунктах 1, 2 керувати цими роботами та їх контролювати;

4) встановлювати технічні принципи проведення вимірювань та визначення проходження лінії кордону, а також зразки протоколів та інших документів стосовно вимірювань та визначення проходження державного кордону згідно з пунктом 1 статі 5;

5) перевіряти та порівнювати протоколи та інші документи, що стосуються нових вимірювань і визначення проходження державного кордону згідно з пунктом 1 статті 5;

6) застосування інших типів прикордонних знаків, ніж це подається в прикордонних документах згідно з пунктом 3 статті 5.

1. Результати проведених робіт Прикордонна Комісія пред'являє Головним Прикордонним Уповноваженим.

2. В разі проведення спільного контролю проходження лінії державного кордону Прикордонна Комісія пред'являє такі документи:

1) протоколи - описи проходження лінії державного кордону;

2) топографічні карти прикордонних територій масштабом 1:25000;

3) протоколи прикордонних знаків з топографічними схемами;

4) список координат і висоти прикордонних знаків;

5) заключний протокол діяльності Прикордонної Комісії.

Витрати, пов'язані з виконанням зазначених вище робіт, розподіляються між двома Сторонами порівно.

Порядок користування прикордонними водами та перетинаючими лінію кордону залізницями, шосейними дорогами, а також іншими комунікаційними спорудами.

1. Прикордонними водами вважаються:

1) ділянки рухомих поверхневих вод, по яких проходить лінія державного кордону;

2) інші поверхневі та підземні води в тих місцях, де їх перетинає державний кордон.

2. Сторони вживуть відповідних заходів з метою урахування прав та інтересів кожної із Сторін при користуванні прикордонними водами. Принципи співробітництва з цих питань визначаються окремою Угодою.

1. На прикордонних водах плавучі засоби Сторін можуть пересуватися тільки до лінії кордону.

2. Плавучі засоби Сторін, які пересуваються прикордонними водами, можуть приставати до берега другої Сторони тільки у випадку крайньої необхідності (шторм, аварія і т. ін.) або під час надання допомоги в ситуаціях, які загрожують життю людей (повінь, пожежа, забруднення навколишнього середовища).

1. Забороняється пересуватися прикордонними водами в нічний час, який починаєтся за півгодини до заходу сонця і закінчується через півгодини після його сходу.

2. Плавучим засобам, які пересуваються прикордонними водами, не дозволяється ставати на якір на лінії кордону, за винятком випадків, зазначених у пункті 2 статті 18.

1. Сторони співробітничають і вживають спільних заходів на прикордонних водах і територіях, які затопляються під час повеней, з метою забезпечення стабільного проходження лінії державного кордону, узгоджуючи витрати, пов'язані з ними.

2. Співробітництво, про яке йдеться в пункті І, реалізується шляхом:

1) погодження спільних заходів, які стосуються будівництва або експлуатації водних споруд на прикордонних водах;

2) обміну інформацією, досвідом, думками і т.ін.

3. Щоб запобігти зміні русла прикордонних рік, струмків або каналів, їх береги повинні бути укріплені в тих місцях, де відповідні органи Сторін спільно визнають за необхідне. Ці роботи виконує і покриває витрати на них Сторона, якій належить берег.

4. В разі зміни напрямку русла прикордонної річки, струмка або каналу прикордонним шляхом (у тому числі внаслідок стихійних явищ), Сторони зобов'язуються спільно провести виправлення русла, якщо відповідні органи обох Сторін визнають це за необхідне. Способи виконання цих робіт та покриття витрат визначають Прикордонні Уповноважені. Витрати, пов'язані з проведенням цих робіт, порівно розподіляються між Сторонами.

1. В разі виявлення однією із Сторін у прикордонних водах або на їх берегах людських трупів та останків, трупів свійських тварин, будь-яких невідомих предметів, відповідні органи цієї Сторони вживуть заходів до встановлення їх належності.

2. Ідентифікація виявлених людських трупів та останків у невідкладних випадках здійснюється спільно представниками відповідних органів обох Сторін за участю відповідних Прикордонних Уповноважених або їх заступників.

1. Сполучення на залізницях та автомобільних шляхах, які перетинаються лінією кордону, а також прикордонні переходи на цих шляхах погоджують відповідні органи обох Сторін.

2. У тих місцях, де лінія кордону перетинається залізницями та автомобільними шляхами, кожна із Сторін на своїй території встановлює і утримує в належному стані відповідні шлагбауми і спеціальні знаки.

3. Сторони будуть вживати відповідних заходів до того, щоб відкриті для руху ділянки залізниць та автомобільних шляхів, де їх перетинає лінія кордону, справно функціонували. Ремонт цих шляхів кожна із Сторін виконує до лінії кордону за власний рахунок. Винятки з цих положень можуть бути передбачені Угодами відповідних керівних органів обох Сторін.

1. Мости та інші гідротехнічні споруди поділяються лінією кордону по їх технологічній осі, незалежно від проходження лінії кордону по воді.

2. Мости та інші гідротехнічні споруди, які перетинаються лінією кордону, утримуються в належному стані і ремонтуються кожною із Сторін за власний рахунок до лінії кордону, позначеній на них, якщо не домовлено про інше. Про спосіб, характер і строки ремонту відповідні органи Сторін домовляються заздалегідь.

3. Кожна Сторона, при необхідності, може проводити технічний огляд тих частин прикордонних мостів та інших гідротехнічних споруд, які знаходяться на території другої Сторони. Відповідні органи цієї Сторони інформуються про це не пізніше, ніж за 48 годин до початку технічного огляду, із зазначенням часу його початку, а після його закінчення - про результати. Огляд проводиться в присутності представників відповідних органів другої Сторони.

4. Принципи руху на прикордонних мостах та інших прикордонних переходах погоджують відповідні органи Сторін.

5. Будівництво об'єктів, які перетинаються лінією кордону, необхідність будови яких визначають відповідні органи обох Сторін, здійснюється за домовленістю цих органів. Представники відповідних органів заздалегідь домовляються про місце будівництва, а також про розподіл витрат, пов'язаних з цим будівництвом.

Якщо під час спільних робіт, зазначених у статтях 20, 22, 23, виникне необхідність доставляти матеріали з території однієї Сторони на територію другої Сторони, то ці матеріали при перевезенні через кордон звільняються від обмежень, сплати мита та інших оплат.

1. На територіях, що прилягають до лінії кордону, кожна з Сторін веде сільське и лісове господарство таким чином, щоб не завдавати шкоди сільському і лісовому господарству другої

2. Кожна зі Сторін буде вживати всіх заходів, щоб не допустити масового поширення шкідників, які могли б загрожувати сільському і лісовому господарству другої Сторони, а у разі їх поширення, повідомляти про це відповідні органи другої Сторони. Сторони будуть інформувати одна одну про строки і види застосування хімічних засобів для знищення шкідників.

3. Сторона, на території якої виникла лісова пожежа поблизу кордону, повинна вжити всіх можливих заходів, залежних від неї, до локалізації і гасіння пожежі, а також для того, щоб перешкодити поширенню її через кордон.

4. В разі загрози поширення пожежі через кордон, Сторона, на території якої виникла така загроза, повинна негайно попередити про це другу Сторону, щоб дати їй можливість підготувати всі засоби для локалізації пожежі на кордоні.

5. Якщо внаслідок природних явищ, для локалізації пожежі на кордоні або при рубці лісу за лінію кордону впадуть дерева, які ростуть на території однієї Сторони, відповідні органи другої Сторони вживуть всіх заходів, щоб зацікавлені особи змогли підготувати ці дерева до вивозу і перевезти їх на свою територію. В таких випадках перевезення дерев через кордон звільняється від оплати мита та інших зборів.

6. Компетентні органи обох Сторін можуть, в разі потреби, укласти окремі угоди про ведення сільського і лісового господарства на прикордонних територіях.