Державний комітет України у справах національностей та релігій і Уповноважений у справах релігій та національностей Ради Міністрів Республіки Білорусь та його апарат, далі - Сторони,

будуючи свої відносини в сфері забезпечення прав осіб, що належать до національних меншин, на засадах законодавства і міжнародних зобов'язань держав Сторін, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, у дусі Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною та Республікою Білорусь від 17 липня 1995 року,

керуючись Угодою між Україною та Республікою Білорусь про співробітництво в забезпеченні прав осіб, що належать до національних меншин, від 23 липня 1999 року,

беручи до уваги, що особи білоруської національності, що проживають в Україні, та особи української національності, що проживають у Республіці Білорусь, належать до національних меншин і є невід'ємною частиною суспільства, в якому вони проживають і яке збагачують своєю працею, самобутньою культурою і традиціями,

прагнучи до створення сприятливих умов для реалізації прав осіб, що належать до української національної меншини в Республіці Білорусь та білоруської національної меншини в Україні, діяльності їх організацій,

спираючись на принципи рівноправності і взаємної вигоди,

прагнучи зміцнювати договірно-правові засади своїх взаємин і додати їм нових якостей,

ґрунтуючись на зацікавленості в співробітництві із забезпечення прав національних меншин, розвитку їх етнічної самобутності, культури і мови, збереженні стабільних міжнаціональних відносин на територіях держав Сторін,

беручи до уваги, що на даному етапі суспільного розвитку держав Сторін вплив релігії та релігійних організацій значно зріс і від регулювання релігійної сфери багато в чому залежить політична і соціальна стабільність держав Сторін, а також ту обставину, що на території їх держав діють переважно аналогічні релігійні організації, а Сторони вирішують у цілому схожі проблеми,

виходячи із взаємної зацікавленості в ефективному вирішенні завдань, пов'язаних з регулюванням відносин своїх держав і релігійних організацій та міжконфесійних відносин, у співробітництві зі збереження стабільних міжконфесійних відносин на територіях держав Сторін, яке має велике значення в поглибленні взаємин між державами Сторін,

бажаючи з цією метою надавати один одному якнайширше сприяння,

домовились про наступне:

Предметом даної Угоди є співробітництво Сторін з підтримки діяльності громадських об'єднань громадян та осіб, що відносять себе до національних меншин, обміну інформацією і досвідом роботи у сфері регулювання міжнаціональних відносин, відносин держави і релігійних організацій та міжконфесійних відносин.

У даній Угоді під особами, що належать до національних меншин, маються на увазі відповідно:

громадяни України, що відносять себе за етнічними, культурними та мовними особливостями до білоруської національної меншини;

громадяни Республіки Білорусь, що відносять себе за етнічними, культурними та мовними особливостями до української національної меншини.

Сторони відповідно до чинного законодавства своїх держав сприятимуть представникам національних меншин у реалізації їх діяльності, спрямованої на збереження етнічної, культурної та мовної самобутності.

Сторони відповідно до чинного законодавства своїх держав:

розвиватимуть співробітництво з правового регулювання та здійснюватимуть обмін практичним досвідом роботи у сфері міжнаціональних відносин і відносин із співвітчизниками, які проживають за кордоном, регулювання відносин держави і релігійних організацій та міжконфесійних відносин;