1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Декларація


Спільна декларація за підсумками зустрічі Президента України і Президента Литовської Республіки
Президент України Леонід Кучма і Президент Литовської Республіки Альгірдас Бразаускас,
підводячи підсумки переговорів, які відбулися під час державного візиту Президента України до Литовської Республіки 23 - 24 вересня 1996 року,
відзначаючи, що головна мета даного візиту полягала в наданні відносинам між Україною і Литовською Республікою нового імпульсу в контексті змін, що відбуваються в сучасній Європі,
заявляючи про прагнення України і Литовської Республіки й надалі поглиблювати взаємну довіру і взаєморозуміння як у питаннях двосторонніх, так і багатосторонніх відносин,
підкреслюючи значення дружніх партнерських відносин між Україною і Литовською Республікою для співробітництва в регіоні Центральної і Східної Європи та в Європі в цілому,
усвідомлюючи відповідальність обох країн у зміцненні миру, стабільності, добробуту і співробітництва в Європі,
відзначаючи, що Україна і Литовська Республіка підтверджують і поважають право кожної держави вступати до міжнародних політичних, економічних структур та структур безпеки,
підтверджуючи прагнення України і Литовської Республіки активно на умовах партнерства брати участь у процесі європейської і трансатлантичної інтеграції, враховуючи державні інтереси і цілі кожної з країн,
заявляють:
1. Україна і Литовська Республіка підтверджують, що розвиваючи відносини, які ґрунтуються на взаєморозумінні і довірі, а також на загальновизнаних людських цінностях, твердо дотримуватимуться норм та принципів, зафіксованих у Договорі про дружбу і співробітництво між Україною і Литовською Республікою від 8 лютого 1994 року і в Декларації про перспективи співробітництва між Україною і Литовською Республікою від 28 березня 1995 року.
2. Україна і Литовська Республіка, прагнучи і надалі активно розвивати двосторонні відносини, підтримуватимуть регулярний та інтенсивний політичний діалог і консультації на різних рівнях з питань, які становлять взаємний інтерес.
3. Керуючись прагненням використати історичну можливість створити мирну, стабільну, безпечну Європу, Україна і Литовська Республіка зроблять свій внесок у створення нової системи безпеки в Європі, в якій країни займуть місце, що відповідає їх державним інтересам і потребам безпеки.
4. Україна і Литовська Республіка докладатимуть усіх зусиль для підтримки співробітництва і взаєморозуміння в Європі, надаючи особливої уваги розвитку дружніх відносин з сусідніми державами, дотриманню прав людини і осіб, що належать до національних меншин.
Вони прагнутимуть до створення необхідних умов для всебічного розвитку освіти і національної культури литовської і української національних меншин на територіях своїх держав.
5. Україна і Литовська Республіка підтримуватимуть одна одну в процесі інтеграції в європейські і трансатлантичні політичні, економічні структури і структури безпеки, враховуючи державні інтереси і цілі кожної з країн.
6. Україна і Литовська Республіка відзначають, що розширення Європейського Союзу за рахунок держав Центральної та Східної Європи є одним з найважливіших факторів стабільності та добробуту в даному регіоні.
Литовська Республіка вітає стратегічний курс України стати повноправним членом Європейського Союзу.
Україна позитивно оцінює майбутній вступ Литовської Республіки до Європейського Союзу.
Обидві держави регулярно обмінюватимуться досвідом практичних кроків інтеграції та співробітництва з Європейським Союзом.
7. Литовська Республіка підтримує прагнення України встановити відносини особливого партнерства з НАТО.
Україна з розумінням ставиться до прагнення Литовської Республіки інтегруватися в Північноатлантичний Альянс.
Україна і Литовська Республіка вважають, що процес розширення НАТО повинен бути еволюційним і відкритим, сприяти зміцненню політичної стабільності і безпеки в Європі і враховувати інтереси безпеки як країн, що прагнуть стати членами Північноатлантичного Альянсу, так і інших країн-партнерів, які не порушують питання про своє членство в НАТО. Україна і Литовська Республіка підкреслюють, що жодна держава не має права вето на прийняття рішення іншою державою про приєднання до тієї чи іншої структури колективної безпеки.

................
Перейти до повного тексту