Дата підписання: 10.11.2003

Дата набуття чинності: 03.12.2004

Кабінет Міністрів України і Уряд Республіки Словенія (далі "Договірні Сторони"),

- бажаючи сприяти розвитку комерційних і економічних відносин між двома країнами;

- маючи намір сприяти відносинам і досягнути тісного співробітництва в галузі морського транспорту між двома країнами;

- бажаючи розвивати морське торговельне судноплавство між двома країнами на засадах рівності і взаємної вигоди;

- бажаючи сприяти розвитку міжнародного торговельного судноплавства на засадах принципів свободи мореплавства,

домовились про таке:

Метою цієї Угоди є:

- регулювання і розвиток взаємовідносин між двома державами в сфері торговельного судноплавства;

- забезпечення тісного співробітництва у сфері торговельного судноплавства;

- уникнення дій, перешкоджаючих нормальному розвиткові морських перевезень.

У цій Угоді:

1. "Судно Договірної Сторони" означає будь-яке судно, яке зареєстроване на території держави цієї Договірної Сторони і несе її прапор згідно з національним законодавством. Цей термін, однак, не включає:

- військові кораблі;

- цивільні судна, що використовуються за некомерційним призначенням;

- рибальські судна.

2. "Член екіпажу судна" означає капітана або будь-яку особу, яка дійсно зайнята під час рейсу на борту судна виконанням обов'язків, що пов'язані з експлуатацією й обслуговуванням судна, та чиє ім'я включене до суднової ролі.

1. Ця Угода застосовується на території, яка включає територіальні води України, з одного боку, і на території, яка включає територіальні води Республіки Словенія, з другого боку.

2. Кожна Договірна Сторона забезпечує суднам іншої Договірної Сторони таке саме ставлення, як і до власних суден, у частині вільного доступу в порти, використання портів для навантаження і розвантаження вантажів, посадки і висадки пасажирів, здійснення звичайних комерційних операцій і користування всіма послугами для мореплавства, а також у відношенні сплати портових зборів і стягнень.

3. Положення пункту 2 цієї статті:

a) не поширюються на порти, закриті для заходу іноземних суден;

b) не поширюються на види діяльності, що зарезервовані кожною з Договірних Сторін для своїх організацій і підприємств, зокрема на національний каботаж і морське рибальство;

c) не зобов'язують Договірну Сторону поширювати на судна іншої Договірної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам;

d) не стосуються правил в'їзду і перебування іноземців.

Договірні Сторони вживають відповідно до свого законодавства усіх можливих заходів для скорочення перебування суден у своїх портах і спрощення адміністративних, митних і карантинних формальностей, чинних у цих портах.

1. Документи, що підтверджують національність суден, обмірні свідоцтва та інші суднові документи, які видані або визнаються однією з Договірних Сторін, визнаватимуться іншою Договірною Стороною.

2. Судна кожної з Договірних Сторін, забезпечені обмірними свідоцтвами, виданими відповідно до міжнародної Конвенції про вимір суднового тоннажу 1969 року, звільняються від повторного вимірювання тоннажу в портах іншої Договірної Сторони.

1. Кожна Договірна Сторона визнає посвідчення особи моряків, які видані компетентними органами іншої Договірної Сторони, і гарантує власникам таких посвідчень права, передбачені Конвенцією про полегшення міжнародного морського судноплавства (1965 року) і Конвенцією МОП N 108 (1958 року) про національні посвідчення особи моряків.

Такими посвідченнями особи є:

- для українських моряків - Посвідчення особи моряка;

- для словенських моряків - Словенська Книжка моряка.

Обидві Договірні Сторони інформуватимуть одна одну дипломатичними каналами про будь-які зміни, що стосуються вищезазначених посвідчень.

2. Договірні Сторони зберігають, однак, право відмовити у в'їзді на свою територію будь-якій особі, яка має вищезазначене посвідчення особи моряка, але яку вони визнають небажаною.

1. Будь-яка особа, що володіє посвідченням особи, зазначеним у статті 6 цієї Угоди, може без візи сходити на берег і перебувати в межах міста, в якому розташований порт заходу, поки судно залишається в цьому порту, якщо її внесено до суднової ролі та до списку екіпажу, поданого капітаном судна адміністрації порту. Як при сходженні на берег, так і при поверненні на судно ця особа підлягає чинному контролю.

2. Будь-яка особа, що володіє посвідченням особи, виданим однією з Договірних Сторін і зазначеним у статті 6 цієї Угоди, має право незалежно від транспортного засобу в'їжджати на територію іншої Договірної Сторони для посадки на своє судно, переходу до іншого судна або повернення в свою країну.

3. В усіх випадках, застережених у пункті 2 цієї статті, посвідчення особи повинні мати візу іншої Договірної Сторони. Така віза надається якомога скоріше.