1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про повітряне сполучення
( Зміни до Угоди див. в Угоді від 01.12.2005 )
Дата підписання: 07.07.1993
Дата набуття чинності: 27.12.1993
Уряд України та Уряд Литовської Республіки, які надалі іменуються як Договірні Сторони,
є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року,
бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між їх відповідними територіями та за їх межами,
домовились про таке:
Стаття 1
1. З метою укладання цієї Угоди наступні терміни мають значення:
а) "Конвенція" - Конвенція про міжнародну цивільну авіацію, відкрита для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року, термін вміщує будь-який Додаток або будь-яку зміну Додатка, затверджені згідно з Статтею 90 цієї Конвенції такою мірою, в якій цей Додаток або зміна Додатка стосуються Договірних Сторін, та будь-яку зміну Конвенції, ухвалену згідно з Статтею 94 Конвенції, ратифіковану відповідно Україною та Литовською Республікою;
б) "авіаційні влади" стосовно України - Міністерство транспорту в особі Державної адміністрації авіаційного транспорту України, а стосовно Литовської Республіки - Міністерство сполучень в особі Департаменту цивільної авіації, або в обох випадках будь-яку особу чи орган, які уповноважені здійснювати функції згаданих влад;
в) "призначене авіапідприємство" - авіапідприємство, призначене та уповноважене відповідно до Статті 4 цієї Угоди;
г) "територія", "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційною метою" мають значення відповідно до Статті 2 та 96 Конвенції;
д) "тариф" означає ціни, згідно з якими сплачується перевезення пасажирів, багажу й вантажу, та умови застосування цих цін, включаючи ціни й умови стосовно агентського та іншого допоміжного обслуговування, але виключаючи винагороду й умови стосовно перевезення пошти;
є) "ємність" щодо повітряного судна означає комерційне завантаження цього повітряного судна на усьому маршруті або дільниці маршруту;
ж) "ємність" щодо договірної лінії означає ємність повітряного судна, яке використовується на цій лінії, помножену на частоту польотів, здійснюваних цим повітряним судном протягом визначеного періоду на усьому маршруті або частині маршруту.
2. Додаток до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.
Стаття 2
Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою встановлення міжнародного повітряного сполучення по маршрутах, зазначених у Додатку до цієї Угоди (надалі іменуються відповідно "договірні лінії" та "встановлені маршрути").
Стаття 3
1. Авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, під час експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах матиме право:
а) здійснювати проліт без зупинки на території іншої Договірної Сторони;
б) здійснювати зупинки з некомерційною метою на території іншої Договірної Сторони;
в) здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони у пунктах, визначених для цього маршруту у Додатку до цієї Угоди, з метою приймання на борт та (чи) зняття пасажирів, розвантаження вантажу та пошти міжнародного сполучення.
2. Вказане у цій Статті не розглядатиметься для надання призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони права приймати на борт пасажирів, вантаж та пошту для їх перевезення між пунктами на території іншої Договірної Сторони за винагороду або за умови оренди.
3. Маршрути польотів повітряних суден по договірних лініях та пункти перетину державних кордонів встановлюються кожною Договірною Стороною на своїй території.
4. Додаткові, чартерні та спеціальні рейси здійснюватимуться відповідно до законів й правил кожної Договірної Сторони за попередніми заявками призначеного авіапідприємства; ці заявки повинні подаватися авіаційним владам іншої Договірної Сторони не пізніше 48 годин до вильоту повітряного судна, не рахуючи вихідних та святкових днів.
Стаття 4
1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначати одне чи декілька авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.
2. Після одержання такого повідомлення інша Договірна Сторона відповідно до положень пунктів 3 та 4 цієї Статті без затримки надасть кожному призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на польоти.
3. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони до видачі дозволу на польоти можуть зажадати від авіапідприємства іншої Договірної Сторони доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, яких звичайно та обґрунтовано додержуються ці влади при здійсненні міжнародних повітряних сполучень і які не перевищують за своїм рівнем вимог Конвенції.
4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити у наданні дозволу на польоти, зазначеного у пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання певних умов, які вважатиме за потрібне висунути в тому випадку, коли призначене авіапідприємство користується правами, зазначеними у Статті 3 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не отримала задовільних доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством(ами) належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам.
5. Авіапідприємство(а), яке призначене та отримало зазначений у цій Статті дозвіл, може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що тарифи, встановлені відповідно до положень Статті 10 цієї Угоди, введені в дію на цих лініях.
6. Кожна з Договірних Сторін в змозі відкликати раніш призначене авіапідприємство й призначити інше, письмово сповістивши про своє рішення іншу Договірну Сторону.
Стаття 5
1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на польоти або припинити користування вказаними у Статті 3 цієї Угоди правами, наданими призначеному авіапідприємству(ам) іншої Договірної Сторони, або зажадати виконання певних умов, які вона вважатиме за потрібне висунути при користуванні цими правами:
а) у будь-якому випадку, коли вона не переконана у тому, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством(ами) належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам, або
б) у випадку, коли це авіапідприємство(а) не дотримується законів та правил Договірної Сторони, яка надає ці права, або
в) у випадку, коли авіапідприємство(а) якимось іншим чином не дотримується умов, передбачених цією Угодою.
2. Якщо негайне скасування дозволу, припинення або вимога виконання умов, зазначених у пункті 1 цієї Статті, не є необхідним для запобігання подальшому порушенню законів та правил, тоді право, про яке йдеться мова у цьому пункті, буде використовуватися лише після консультації між авіаційними владами Договірних Сторін. Такі консультації повинні відбутися протягом 60 днів від дати одержання запиту.
Стаття 6
1. Закони та правила однієї Договірної Сторони щодо регулювання прибуття та відправлення з її території повітряних суден, які здійснюють міжнародні польоти, або експлуатації або навігації цих повітряних суден під час їх перебування у межах її території, застосовуватимуться до повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною.
2. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють прибуття, перебування та відправлення з її території пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти, й, зокрема, формальності щодо паспортних, митних, валютних та санітарних правил, застосовуватимуться до пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, під час їх перебування у межах вказаної території.
Стаття 7
Збори та інші платежі, які стягуються за користування аеропортами, включаючи їх суперечки, технічні та інші засоби та послуги, а також будь-які платежі за користування аеронавігаційними засобами, засобами зв'язку та послугами, стягуватимуться відповідно до ставок та тарифів, встановлених кожною Договірною Стороною на своїй території, за умови, що такі збори та платежі не повинні перевищувати аналогічних зборів, які стягуються з повітряних суден інших держав.
Стаття 8
Пасажири, вантаж та пошта, які прямують прямим транзитом через територію однієї Договірної Сторони й не покидають відведеної для цієї мети зони аеропорту, підлягатимуть лише спрощеному контролю, якщо це не викликано заходами по забезпеченню авіаційної безпеки. Вантаж та пошта прямого транзиту звільнятимуться від мит та інших подібних податків.
Стаття 9
1. Кожна Договірна Сторона надасть призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін справедливі рівні можливості експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах між їх відповідними територіями.
2. Під час здійснення міжнародних повітряних сполучень призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони повинно брати до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не зашкодити перевезенням, які здіснює останнє.
3. Місткість, яка надається на договірних лініях призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін, повинна відповідати передбаченому попиту на перевезення й при розумному коефіцієнті завантаження відповідала б існуючим потребам у перевезеннях між територіями Договірних Сторін.
4. Перевезення, які здійснюються призначеним авіапідприємством згідно з цією Угодою, повинні відповідати загальному принципу, що ємність залежить від:
а) потреб у перевезеннях між країнами відправлення та призначення;
б) потреб у транзитних перевезеннях авіапідприємств;
в) потреб у перевезеннях того району, через який проходить авіалінія.
Стаття 10
1. Тарифи на будь-якій договірній лінії повинні встанолюватись на розумному рівні з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи вартість експлуатації, особливості перевезень, розміри комісійних, розумний прибуток та тарифи інших авіапідприємств.
2. Тарифи, зазначені у пункті 1 цієї Статті, повинні, по можливості, погоджуватись по кожному з встановлених маршрутів призначеними авіапідприємствами для Договірних Сторін після консультації з іншими авіапідприємствами, які експлуатують цю лінію або її дільницю.
Таке погодження досягнуто шляхом використання відповідного механізму встановлення тарифів.
3. Тарифи, погоджені згідно з пунктом 2 цієї Статті, подаватимуться для затвердження авіаційним владам Договірних Сторін за 60 днів до пропонованої дати введення тарифів. В особливих випадках цей період може бути скорочений за погодженням зі згаданими владами.
4. Якщо авіаційні влади жодної з Договірних Сторін не заявили про незгоду з пропонованими тарифами протягом 30 днів після дати подання, ці тарифи вважаються затвердженими. У випадку скорочення періоду подання відповідно до пункту 3 цієї Статті авіаційні влади також можуть погодитись скоротити період подання повідомлення щодо незгоди.
5. Якщо тариф не може бути погоджений відповідно до пункту 2 цієї Статті або якщо протягом періоду, встановленого згідно з пунктом 4 цієї Статті, надіслане повідомлення щодо незгоди, авіаційні влади Договірних Сторін повинні спробувати встановити тариф за домовленістю між собою.
6. Тариф, встановлений згідно з положеннями цієї Статті, діятиме до того часу, доки не буде встановлений новий тариф. Але дія тарифу не може бути подовжена більш ніж на 12 місяців після дати закінчення строку його дії.
7. Якщо авіаційні влади не зможуть встановити тариф згідно з пунктом 3 цієї Статті, розбіжність буде врегульована відповідно до положень Статті 21 цієї Угоди.
Стаття 11
1. Розклад руху по договірних лініях, включаючи частоти польотів, тип повітряного судна, компоновку й пропоновану кількість місць для продажу, повинен подаватися на розгляд авіаційним владам Договірних Сторін не пізніш ніж за 30 днів до очікуваної дати початку руху. У деяких випадках цей строк може бути скорочений за погодженням вищезгаданих влад.
2. Будь-які наступні зміни щодо затвердженого розкладу руху повинні подаватися для затвердження авіаційним владам іншої Договірної Сторони.
Стаття 12
1. Повітряні судна призначених авіапідприємств однієї Договірної Сторони, які експлуатують договірні лінії, а також їх комплектне обладнання, запаси палива та мастильні масла, бортові запаси (включаючи продовольчі товари, напої та тютюнові вироби), що знаходяться на борту цих повітряних суден, звільнятимуться від усіх мит та зборів за огляд й подібних державних або місцевих податків при прибутті на територію іншої Договірної Сторони за умови, що це обладнання, матеріали та запаси залишаються на борту повітряного судна до моменту їх вивозу у зворотному напрямку.
2. Таке звільнення за винятком зборів за надане обслуговування застосовуватиметься до:
а) бортових запасів, що прийняті на території однієї Договірної Сторони в межах лімітів, встановлених владами згаданої Договірної Сторони, та призначені для використання на борту повітряного судна, займаного на договірних лініях призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони;
б) запасних частин, які ввезені на територію однієї Договірної Сторони для технічного обслуговування та ремонту повітряного судна призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, що експлуатує договірні лінії;
в) палива та мастильних масел, які призначені для використання повітряним судном призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони, що експлуатується на договірних лініях, навіть якщо ці запаси використовуватимуться на дільниці маршруту в межах території іншої Договірної Сторони, де вони були прийняті на борт.
3. До матеріалів та предметів, вказаних у пункті 2 цієї Статті, може бути висунута вимога зберігання їх під митним наглядом або контролем.

................
Перейти до повного тексту