Кабінет Міністрів України та Уряд Азербайджанської Республіки, надалі - Сторони,

керуючись Договором між Україною та Азербайджанською Республікою про економічне співробітництво на 2000-2009 роки від 16 березня 2000 року,

вважаючи за необхідне співробітництво між Сторонами щодо недопущення та припинення дій господарюючих суб'єктів та органів державної влади, які чинять негативний вплив на конкуренцію на товарних ринках України та Азербайджанської Республіки,

вважаючи, що співробітництво між Сторонами повинно здійснюватись на добровільних засадах та принципу поваги суверенітету їх держав,

визнаючи право Сторін на ухвалення остаточних рішень відповідно до національних інтересів у галузі конкуренції,

погодились про наступне:

Метою цієї Угоди є співробітництво Сторін у галузі розвитку та сприяння конкуренції, спрямоване на:

забезпечення умов для ефективного функціонування товарних ринків України та Азербайджанської Республіки;

створення механізму взаємодії, щодо недопущення та припинення дій, які чинять негативний вплив на конкуренцію на товарних ринках України та Азербайджанської Республіки;

спільний розгляд дій, які чинять негативний вплив на конкуренцію на товарних ринках України та Азербайджанської Республіки.

1. Положення цієї Угоди застосовуються при розгляді дій господарюючих суб'єктів, які чинять негативний вплив на конкуренцію на товарних ринках України та Азербайджанської Республіки, у випадках, якщо:

у цих діях беруть участь один або більше господарюючих суб'єктів, які здійснюють свою підприємницьку діяльність на товарних ринках України та Азербайджанської Республіки;

ці дії здійснюються на товарних ринках однієї держави і можуть чинити негативний вплив на конкуренцію на товарних ринках іншої держави.

2. Положення цієї Угоди застосовуються при розгляді дій органів державної влади однієї держави, які чинять негативний вплив на конкуренцію на товарних ринках іншої держави.

3. При оцінюванні дій, які чинять негативний вплив на конкуренцію, враховують факт їхнього сприяння технічному та економічному прогресу, насиченню товарних ринків, поліпшенню споживчих властивостей товарів, підвищенню їхньої конкурентоспроможності.

1. Поняття та їхні визначення встановлюються відповідно до національного законодавства кожної із держав.

2. При винекненні розбіжностей стосовно визначення понять Сторони взаємодіють відповідно до порядку, передбаченного цією Угодою.

3. Для цілей цієї Угоди під поняттям "дії, які чинять негативний вплив на конкуренцію" розуміють:

зловживання домінуючим становищем;

угоди господарюючих суб'єктів та інші узгоджені дії, які призводять або можуть призвести до обмеження конкуренції;

дії (бездіяльність) органів державної влади, які призводять чи можуть призвести до обмежень конкуренції;

недобросовісна конкуренція;

економічна концентрація, яка чинить негативний вплив на конкуренцію на товарних ринках однієї чи обох держав.

1. Співробітництво Сторін здійснюється на таких принципах:

ухвалення рішень відповідно до національного законодавства;

врегулювання розбіжностей при ухваленні рішень шляхом застосування узгоджувальних процедур;

своєчасність при здійсненні співробітництва;

ініціативний обмін інформацією з урахуванням заінтересованості Сторін.

2. Співробітництво здійснюється у формах, які дозволяють своєчасно та максимально враховувати інтереси Сторін у галузі конкуренції, в тому числі:

надсилання повідомлень;

запит інформації;

консультації;

обмін інформацією;

обмін досвідом;

проведення спільних досліджень.

1. Якщо одна із Сторін встановить, що дії господарюючих суб'єктів або органів державної влади на території її держави можуть чинити негативний вплив на конкуренцію на товарних ринках іншої держави, то вона надсилає повідомлення про це іншій Стороні.

2. Якщо одна зі Сторін встановлює, що на конкуренцію на товарних ринках її держави негативний вплив можуть чинити дії господарюючих суб'єктів або органів державної влади, які здійснюються на території іншої держави, то вона надсилає повідомлення про це іншій Стороні.

3. Повідомлення надсилається у письмовій формі у термін, що дозволяє врахувати позицію іншої Сторони, і повинно містити коротку характеристику суті справи та, за необхідності, посилання на національні правові норми, а також інші відомості, які Сторона, що надсилає повідомлення, вважатиме за можливе надати.

4. Сторона, яка отримала повідомлення, розглядає можливість застосування відповідних заходів згідно з вимогами законодавства своєї держави і про результати сповіщає іншу Сторону.