Кабінет Міністрів України та Уряд Монголії, далі - "Сторони",

прагнучи до рівноправного взаємовигідного довгострокового співробітництва в галузі оборони, яке грунтується на принципах взаємної поваги, довіри і врахування інтересів кожної із Сторін,

керуючись Договором про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією від 5 листопада 1992 року,

висловлюючи свою зацікавленість в організації співробітництва на базі використання новітніх наукових і технічних досягнень в галузі оборонної промисловості,

домовилися про таке:

Уся діяльність по виконанню положень цієї Угоди здійснюється на підставі відповідних договорів (контрактів) згідно з нормами міжнародного права і законодавством держав Сторін.

Відповідальність за виконання зобов'язань за укладеними договорами (контрактами) несуть ті підприємства й організації, що їх уклали.

Сторони не будуть продавати і передавати третій стороні без письмової згоди іншої Сторони озброєння, військову техніку, технологію і технічну документацію по їхньому виробництву, а також іншу інформацію або матеріали, отримані в ході спільного співробітництва у військовій і військово-технічній галузях.

Ця Угода не впливає на права і зобов'язання за іншими діючими двосторонніми і багатосторонніми договорами, укладеними кожною Стороною.

Сторони прагнуть до розширення дружніх відносин, спрямованих на підвищення обороноздатності своїх держав, при оптимальному використанні наявних можливостей.

Сторони зобов'язуються сприяти українським і монгольським організаціям, підприємствам і установам у здійсненні військового і військове-технічного співробітництва, зокрема у таких напрямах:

1. Військове:

взаємне інформування та обмін досвідом з питань реалізації національних воєнних концепцій;

обмін досвідом з питань будівництва та укомплектування збройних сил;

обмін досвідом з підготовки військових формувань і залученню їх до участі у міжнародній миротворчій діяльності;

обмін досвідом з питань оперативного тилового забезпечення військ.

2. Військова освіта та підготовка кадрів.

3. Військово-наукове:

спільне виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у військово-технічній галузі та обмін результатами цих робіт;

обмін досвідом та інформацією з питань стандартизації, кодифікації, контролю якості військової техніки з метою впровадження їх у спільні програми в галузі військово-технічного співробітництва;

обмін інформацією з питань зміцнення міжнародної безпеки.

4. Військово-технічне:

поставка озброєння, військової техніки та іншої продукції оборонної промисловості;

забезпечення експлуатації, ремонту і модернізації озброєння і військової техніки, а також надання інших послуг в оборонній галузі;

продаж ліцензій на виробництво озброєння і військової техніки, надання технічної допомоги в їхньому виробництві.

5. Тилове забезпечення:

менеджмент;

виробництво майна та забезпечення ним;

військова медицина.

6. Залучення військових організацій до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і захисту навколишнього середовища.

7. Культурні зв'язки:

обмін досвідом роботи з питань культури;

обмін досвідом діяльності військових засобів масової інформації.

8. Інші напрями, що становлять взаємний інтерес.

Зміст і форми заходів співробітництва в згаданих напрямах, а також терміни їх проведення будуть додатково погоджені уповноваженими органами Сторін шляхом укладення відповідних договорів і протоколів.