Уряд України та Уряд Угорської Республіки (далі "Договірні Сторони"),

посилаючись на "Конвенцію про оперативне сповіщення про ядерну аварію" від 26 вересня 1986 року (далі "Конвенція МАГАТЕ"),

беручи до уваги положення Заключного акта Наради по безпеці та співробітництву в Європі від 1 серпня 1975 року,

прагнучи до подальшого зміцнення міжнародного співробітництва в галузі безпечного використання ядерної енергії,

переконані в тому, що широке співробітництво між обома державами сприятиме обмеженню ризику та наслідків можливих ядерних аварій,

домовились про таке:

Ця Угода охоплює установки, діяльність (далі відповідно "ядерні установки", "ядерна діяльність") та аварії, як це визначено у статтях 1 і 3 Конвенції МАГАТЕ.

1. Якщо на території однієї із Договірних Сторін на ядерній установці чи при здійсненні ядерної діяльності виникне аварія, яка спричинить або може спричинити викид радіоактивного матеріалу за межі території цієї Договірної Сторони, що може вплинути на радіологічну безпеку другої Договірної Сторони, то Договірна Сторона, на території якої трапилась аварія, негайно і безпосередньо сповіщає про це іншу Договірну Сторону. Вона також негайно надає наявну інформацію, яка необхідна для мінімізації радіологічних наслідків відповідно до статті 5.1 Конвенції МАГАТЕ. В усякому випадку події на ядерних об'єктах, які відповідають Міжнародній шкалі подій МАГАТЕ (INES), починаючи з рівня 3 та вище, мають сповіщатися.

2. Інформація, згадана в Статті 2 цієї Угоди доповнюватиметься відповідними даними в міру розвитку ситуації, доки компетентні органи Договірних Сторін вважатимуть це за необхідне.

3. Договірна Сторона, що передає інформацію згідно зі Статтею 2 цієї Угоди, повинна по можливості негайно відповісти на прохання другої Договірної Сторони щодо подальшої інформації або надати консультації.

4. Якщо система радіаційного моніторингу однієї із Договірних Сторін реєструє підвищення радіації порівняно з узгодженим рівнем і це не пов'язано з установками чи діяльністю на її власній території, то вона негайно сповіщає про це другу Договірну Сторону і продовжує інформувати її про подальший розвиток ситуації.

5. Одразу після набуття чинності цією Угодою кожна Договірна Сторона інформує по дипломатичних каналах іншу Договірну Сторону про свої компетентні органи та пункт зв'язку, відповідальний за передачу та прийом сповіщень та інформації, згаданої у Статті 2.

1. Компетентні органи Договірних Сторін обмінюються інформацією, що має відношення до безпеки ядерних установок, які експлуатуються, проектуються, споруджуються, вводяться чи виводяться або вже виведені з експлуатації на їх територіях, а також відповідною інформацією про діяльність, пов'язану з ризиком надмірного викиду радіоактивних матеріалів (згідно додатка до цієї Угоди). Така інформація щорічно поновлюється і доповнюється з урахуванням того, про що домовились компетентні органи згідно зі Статтею 5 цієї Угоди.

2. Компетентні органи Договірних Сторін якнайшвидше сповіщають один одного про важливі зміни стосовно ядерних установок чи ядерної діяльності відповідно на своїх територіях.

3. Компетентні органи негайно сповіщають один одного про будь-який випадок протизаконних дій, що мають відношення до ядерних матеріалів, радіоактивних джерел та відходів, що виявляються відповідно на своїх територіях, якщо є підозра, що такий випадок походить з території другої Договірної Сторони.

4. Договірна Сторона, яка одержує інформацію, надану згідно з цією статтею, має право просити у другої Договірної Сторони подальші роз'яснення такої інформації.

1. Договірні Сторони створюють умови і стимулюють розвиток науково-технічного співробітництва між заінтересованими відомствами та між іншими установами обох Договірних Сторін в галузі ядерної безпеки та радіаційного захисту, включаючи моніторинг радіоактивних викидів, протиаварійне планування та поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами. Поводження з радіоактивними відходами охоплює всі проблеми - від їх утворення до остаточного поховання.

2. Особлива увага приділятиметься розвиткові та запровадженню системи підтримки протиаварійних рішень, яка спрямована на обмеження наслідків ядерної аварії.