Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Лемак Василь Васильович (голова засідання),

Головатий Сергій Петрович (доповідач),

Городовенко Віктор Валентинович,

розглянула на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням 49 народних депутатів України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України" від 27 квітня 2010 року № 2153-VI (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 21, ст. 222).

Заслухавши суддю-доповідача Головатого С.П. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернулися 49 народних депутатів України з конституційним поданням (вх. № 03/125 від 31 березня 2023 року) щодо відповідності Конституції України (конституційності) Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України" від 27 квітня 2010 року № 2153-VI (далі - Угода).

Автори клопотання просять визнати Угоду такою, що не відповідає частині сьомій статті 17 Конституції України, згідно з якою "на території України не допускається розташування іноземних військових баз", а конституційне провадження в цій справі - невідкладним, "зважаючи на порушення положеннями оскаржуваної Угоди національної безпеки та національних інтересів України".

Обґрунтовуючи невідповідність Конституції України Угоди, народні депутати України посилаються на припис пункту 14 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, який виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)" від 7 лютого 2019 року № 2680-VIII. Однак на час укладення Угоди пункт 14 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України був чинним та встановлював, що використання наявних військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, з визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.

Автори клопотання зазначають, що аналіз частини сьомої статті 17 Конституції України та пункту 14 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, а також Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28 травня 1997 року та Угоди між Урядом України й Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, ратифікованих Законом України від 24 березня 1999 року № 547-XIV, "свідчить про те, що термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України спливає 28 травня 2017 року і не може бути поновлений".

На думку народних депутатів України, дія пункту 14 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України поширювалася на відносини щодо перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України лише в межах зазначеного терміну, а відносини поза цим терміном регулює частина сьома статті 17 Конституції України.

Водночас Угодою встановлено подовження дії попередніх трьох угод на двадцять п’ять років з 28 травня 2017 року з наступним автоматичним подовженням на наступні п’ятирічні періоди.

Народні депутати України твердять, що " Угода, конституційність якої оспорюється, не має нормативного підґрунтя, підписавши її, тодішній Президент України діяв всупереч частині сьомій статті 17 Конституції України".