Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденко Ігор Дмитрович (голова засідання),

Головатий Сергій Петрович,

Лемак Василь Васильович (доповідач),

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломійця Павла Павловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України, пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Лемака В.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Коломієць П.П. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України "не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації".

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо "є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення".

Суб'єкт права на конституційну скаргу вважає, що позиція Верховного Суду щодо непоширення частини третьої статті 40 КЗпП України на трудові відносини, які виникли на підставі трудового договору шляхом зміни дати припинення трудових відносин саме з ініціативи роботодавця на перший день після закі нчення відпустки, анулює спеціальну законодавчу гарантію, визначену оспорюваними положеннями КЗпП України, що призводить до порушення конституційних прав на працю, відпочинок та соціальний захист (статті 43, 45, 46 Конституції України).

Водночас неконституційність пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України обґрунтовано відсутністю можливості касаційного оскарження ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті провадження, що, на думку автора клопотання, не узгоджується з визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема рівністю всіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпеченням касаційного оскарження судового рішення.

До конституційної скарги долучено копії рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 7 жовтня 2020 року, постанов Черкаського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2021 року, ухвал Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 вересня 2021 року, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 жовтня 2021 року, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 лютого 2022 року.

Обгрунтовуючи свої твердження, Коломієць П.П. посилається на окремі положення Конституції України, КЗпП України, ЦПК України, на рішення Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, на Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року, Конвенцію Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша статті 55); суб'єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України (абзац перший частини першої статті 56).