Правовідносини у сфері реалізації виборчого права, організації та проведення ­ виборів урегульовано ст. 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97 ВР; Конституцією України; законами: від 14 липня 2015 р. № 595-VIII "Про місцеві вибори"-1 (далі - Закон № 595-VIII), від 6 листопада 2012 р. № 5475-VI "Про всеукраїнський референдум" (далі - Закон № 5475-VI), від 17 листопада 2011 р. № 4061-VI "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон № 4061-VI), від 10 липня 2010 р. № 2487-VI "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"-2 (далі - Закон № 2487-VI), від 5 березня 1999 р. № 474-ХІV "Про вибори Президента України" (далі - Закон № 474-ХІV), від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", указами Президента України та іншими законами і нормативно-правовими актами.

Забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі покладено на Центральну виборчу комісію (далі - ЦВК) як постійно діючий колегіальний державний орган Законом від 30 червня 2004 р. № 1932-IV "Про Центральну виборчу комісію".

Відповідальність за протиправні дії, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, передбачена нормами статей - 212-7 - 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП). Відповідальність за незаконні дії проти виборчих прав і свобод передбачена статтями 157 - 160 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Норми зазначених статей КпАП та КК є бланкетними, тому за роз'ясненнями їх положень слід звертатися до законів № 595-VIII, 4061-VI, 474 ХІV, 2487-VI, 5475-VI, а також до зазначених вище ­ інших законів та нормативно-правових актів, зокрема постанов ЦВК.

У цьому узагальненні проаналізовано судову практику розгляду цієї категорії справ, які розглянули суди України у 2010 - 2016 рр. і першому півріччі 2017 р.

Статтею 212-10 КпАП передбачено відповідальність за здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом, проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом, чи в місцях, що заборонені законом, здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, або інше порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації, крім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 цього Кодексу, а так само за агітацію в день проведення референдуму.

Об'єктом такого правопорушення є суспільні відносини у сфері виборчого процесу виборів депутатів Верховної Ради України (чергових, повторних, проміжних і позачергових виборів до Верховної Ради України), Президента України (чергових, позачергових та повторних виборів Президента України), місцевих виборів (перших, чергових, позачергових, повторних, проміжних): виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільського, селищного, міського голів, старости та процесу підготовки і проведення референдуму, а також виборчі права громадян і право на участь у референдумах.

Безпосереднім об'єктом є порядок проведення передвиборної агітації під час виборчого процесу виборів депутатів Верховної Ради України, Президента України, місцевих виборів, порядок здійснення агітації референдуму.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у:

- здійсненні передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом, крім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 цього Кодексу;

- проведенні передвиборної агітації поза строками, встановленими законом, крім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 цього Кодексу;

- проведенні передвиборної агітації в місцях, що заборонені законом, крім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 цього Кодексу;

- здійсненні передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, крім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 цього Кодексу;

- іншому порушенні встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації, крім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 цього Кодексу;

- агітації в день проведення референдуму.

Суб'єкт адміністративного правопорушення - осудна особа, якій на момент вчинення правопорушення виповнилося 16 років: громадянин (непосадова особа); громадянин (посадова особа); громадянин, який офіційно зареєстрований кандидатом у депутати відповідно до виборчого законодавства; громадянин, який подав документи на реєстрацію, але офіційно таким ще не зареєстрований; громадянин, зареєстрований як офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати; громадянин, зареєстрований як офіційний спостерігач від кандидата у депутати, від громадської організації.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Потерпілим від правопорушення може бути:

- громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років, щодо якого на день проведення передвиборної агітації ЦВК ухвалено рішення про реєстрацію кандидатом;

- партія, що висунула кандидата у депутати, щодо якого є рішення ЦВК про реєстрацію;

- офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати в загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у встановленому порядку;

- громадянин України, якому на день голосування виповнилося вісімнадцять років (виборець).

Диспозиція ст. 212-10 КпАП є бланкетною, тому особи, які уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення, і судді для правильного розуміння та застосування на практиці її положень мають звертатися до відповідних норм законів № 474-ХІV, 4061-VI, 595-VIII, 5475-VI та інших нормативно-правових актів, якими регулюються правовідносини у сфері виборчого права, порушення яких і свідчить про наявність ознак одного зі складів правопорушення, передбаченого зазначеною статтею.

Спільною ознакою для перших п'яти складів правопорушень, передбачених ст. 212-10 КпАП, є передвиборна агітація, ознакою шостого складу - агітація референдуму.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону № 4061-VI передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати "за" або не голосуватиза певного кандидата у депутати або партію - суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України.

Агітація - це громадська і політична діяльність, робота серед мас, спрямована на роз'яснення політики якої-небудь партії чи громадської організації- 3 .

Агітація референдуму - це здійснення будь-якої діяльності, яка спонукає учасників всеукраїнського референдуму голосувати на підтримку чи проти питання референдуму, у тому числі будь-які не заборонені законами України друковані, усні, звукові та аудіовізуальні види і форми ідейного впливу на людей, що прямо або опосередковано привертають увагу до питання референдуму, сформувати у суспільстві та у свідомості громадян позитивне або негативне ставлення до питання референдуму або спрямувати політичну поведінку громадян і соціальних груп у їх ставленні до суб'єктів процесу референдуму, у тому числі інформаційні повідомлення про заходи, що проводяться або підтримуються із зазначеною метою (ч. 2 ст. 70 Закону № 5475-VI).

Політична реклама - це розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації за допомогою рекламних засобів. До політичної реклами належить також використання символіки або логотипів партій - суб'єктів виборчого процесу, а так само повідомлення про підтримку партією - суб'єктом виборчого процесу або кандидатом у депутати видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах партії - суб'єкта виборчого процесу чи певного кандидата у депутати. Реклама друкованих видань (газет, журналів, книг), інших товарів та послуг з використанням прізвищ чи зображень (портретів) кандидатів, назв чи символіки партій - суб'єктів виборчого процесу також є політичною рекламою (ч. 3 ст. 68 Закону № 4061-VI, ч. 5 ст. 57 Закону № 595-VIII).

Передвиборна агітація може проводитися у таких формах:

1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями;

2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів;

3) проведення публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності партій - суб'єктів виборчого процесу чи політичної діяльності кандидатів у депутати;

4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень;

5) розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації;

6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами;

7) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії - суб'єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати, а також оприлюднення інформації про таку підтримку;

8) публічні заклики голосувати за або не голосувати за партію - суб'єкта виборчого процесу, кандидата у депутати або публічні оцінки діяльності цих партій чи кандидатів у депутати;

9) встановлення інформаційних наметів;

10) в інших формах, що не суперечать Конституції та законам України (ч. 2 ст. 68 Закону № 4061-VI).

Агітація референдуму, відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону № 5475-VI, може проводитись у формі публічних закликів голосувати за чи проти питання референдуму або публічних оцінок змісту питання референдуму.

Відповідно до ч. 5 ст. 68 Закону № 4061-VI не вважається передвиборною агітацією здійснення партією, яка не має статусу суб'єкта виборчого процесу, заходів, зазначених у пунктах 1 - 7, 9 ч. 2 цієї статті, з метою популяризації власної діяльності чи роз'яснення своєї позиції за умови, що під час таких заходів жодним чином не згадуються партії - суб'єкти виборчого процесу та кандидати у депутати, а також положення передвиборних програм.

Аналогічні норми щодо передвиборної агітації містять і закони № 595-VIII (ст. 54), 474-XIV (ст. 58), 5475-VI (ст. 70).

Згідно зі ст. 245 КпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 256 КпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 212-10 КпАП, складають відповідно до ст. 255 КпАП уповноважені на те особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Вимоги до протоколу містить Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) від 6 листопада 2015 р. № 1376; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2015 р. за № 1496/27941, далі - Інструкція), редакція якої набула чинності 22 грудня 2015 р.

Особливість ст. 212-10 КпАП полягає в тому, що її нормами передбачено як адміністративну відповідальність за здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом, проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом чи в місцях, що заборонені законом, здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, або інше порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації, крім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 цього Кодексу, а так само агітація в день проведення референдуму, так і захист виборчих прав і свобод суб'єктів, виборчі права яких порушено такими діями.

У зв'язку з тим, що правовідносини у сфері здійснення передвиборної агітації регулюються спеціальними законами, при провадженні в адміністративній справі за ст. 212-10 КпАП слід керуватися положеннями того спеціального закону, яким вони регулюються, тобто відповідними нормами законів № 595-VII, 474-ХІV, 4061 VI, 5475-VI та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у сфері виборчого права, порушення яких і свідчить про наявність ознак одного зі складів правопорушення, передбаченого зазначеною статтею КпАП.

Із матеріалів узагальнення судової практики вбачається, що особи, які уповноважені законом складати протоколи про адміністративні правопорушення, та суди, які розглядають такі справи, загалом правильно застосовують положення ст. 212-10 КпАП.

Оскільки ст. 212-10 КпАП передбачено шість складів адміністративного правопорушення, у протоколі, крім статті КпАП, обов'язково мають бути зазначені конкретні вчинені протиправні дії, які відповідно до положень виборчого законодавства свідчать про наявність одного з шести складів правопорушення, а також наведено перелік матеріалів, що мають вважатися доказами на підтвердження вчинених протиправних дій із долученням речових доказів.

Для розмежування протиправних дій за складами правопорушення необхідно звернути увагу на таке.

Здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом, окрім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 КпАП, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону № 595-VIII, означає, що забороняється брати участь у передвиборній агітації:

- особам, які не є громадянами України;

- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам і судам;

- у робочий час посадовим та службовим особам органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом;

- військовослужбовцям, крім випадків, коли відповідна особа є кандидатом;

- членам виборчих комісій протягом строку повноважень відповідних виборчих комісій;

- громадянам України через іноземні засоби масової інформації, що транслюються на територію України.

Аналогічні норми містять закони № 5475-IV (ст. 76), 4061-VI (ст. 74), 474-XIV (ст. 64).

У протоколі про адміністративне правопорушення недостатньо зазначати тільки назву статті КпАП, необхідно також розкрити зміст і зазначити конкретні вчинені протиправні дії.

На підтвердження здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом, у протоколі про адміністративне правопорушення слід зазначити, по-перше, які дії вчинені, що були визначені як здійснення передвиборної агітації (у якій формі), навести докази і додати матеріали на підтвердження вчиненого; процитувати гасла, які проголошувалися та мотивувати, чому ці гасла є передвиборною агітацією; по-друге, слід зазначити, що передвиборну агітацію вчинено особою, яка входить до переліку осіб, яким відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону № 4061-VI заборонено здійснювати передвиборну агітацію під час виборчого процесу, і долучити докази на підтвердження (довідку з місця роботи, копію паспорта громадянина іншої держави, довідку з виборчої комісії, ін.); по-третє, необхідно зазначити до якого із суб'єктів, визначених пунктами 1 - 4 ч. 1 ст. 74 Закону № 4061-VI (пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 64 Закону № 474-XIV, пунктами 1 - 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 595-VIII), належить особа та надати докази на підтвердження цього; по-четверте, чи не передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 74 Закону № 4061-VI (п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону № 474-XIV, пунктах 3, 4 ч. 1 ст. 60 Закону № 595-VIII) винятки щодо особи - чи особа на момент фіксування правопорушення була вже зареєстрована як кандидат у депутати і могла здійснювати передвиборну агітацію у робочий час (п. 3 ч. 1 ст. 74 Закону № 4061-VI) та надати докази-інформацію ЦВК про те, що особа зареєстрована як кандидат в депутати; чи особа входить до переліку осіб, яким відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 74 Закону № 4061-VI заборонено здійснювати передвиборну агітацію у робочий час, і така особа не зареєстрована кандидатом у депутати; пояснення свідків, що передвиборна агітація здійснювалася у робочий час; і, по-п'яте, необхідно зазначити, які суб'єкти виборчого процесу є потерпілими від протиправних дій.

Проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом, окрім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 КпАП, згідно зі ст. 70 Закону № 4061-VI (частини 1, 2 ст. 54 Закону № 595-VIII) означає, що:

- партія, кандидати у депутати від якої за­реєстровані у загальнодержавному окрузі, кандидати у депутати не мають права розпочинати свою передвиборну агітацію до дня, наступного за днем прийняття виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів у депутати;

- передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем голосування;

- передвиборна агітація напередодні дня голосування та в день голосування забороняється. У цей же час забороняються проведення масових акцій (зборів, мітингів, походів, демонстрацій, пікетів) від імені партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, кандидатів у депутати, розповсюдження агітаційних матеріалів, а також публічні оголошення про підтримку партією чи окремими кандидатами у депутати проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів.

Громадяни України мають право здійснювати передвиборну агітацію, вільно і всебічно обговорювати політичні, ділові, особисті якості та передвиборні програми кандидатів, місцевих організацій партій (ч. 1 ст. 54 Закону № 595-VIII).

Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за дев'яносто днів до дня голосування. ЦВК оголошує про початок виборчого процесу не пізніш як за дев'яносто один день до дня голосування (ч. 2 ст. 16 Закону № 4061-VI).

На підтвердження проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом, у протоколі про адміністративне правопорушення слід зазначити, по-перше, які конкретно дії вчинено, що були визначені як здійснення передвиборної агітації (у якій формі), навести докази і долучити матеріали на підтвердження вчиненого; зазначити гасла, які проголошувалися, та мотивувати, чому ці гасла є передвиборною агітацією; по-друге, визначити статус особи, яка проводила передвиборну агітацію і визначити статус суб'єкта, на користь якого таку агітацію проведено (ст. 70 Закону № 4061-VI, ст. 54 Закону № 595-VIII): якщо передвиборна агітація здійснювалася партією, яка не має статусу суб'єкта виборчого процесу, то необхідно навести докази, що агітацію проведено не з метою популяризації власної діяльності, не для роз'яснення своєї позиції і що під час такої передвиборної агітації активно згадувалися партії - суб'єкти виборчого процесу та кандидати у депутати, а також положення передвиборних програм (п. 5 ст. 68 Закону № 4061-VI). На підтвердження необхідно надати довідку про відсутність реєстрації та агітаційні матеріали (належним чином приєднані до матеріалів справи). Якщо передвиборну агітацію здійснено партією, кандидатом у депутати напередодні дня голосування або в день голосування, тоді мають бути надані такі докази, як відеозаписи камер спостереження, свідчення осіб, присутніх під час агітації, примірники агітаційних матеріалів і, відповідно, у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення необхідно зафіксувати час, місце (точна адреса) вчинення дій із доданими поясненнями свідків на підтвердження здійснення активних дій - передвиборної агітації. По-третє, необхідно зазначити, які суб'єкти виборчого процесу є потерпілими від протиправних дій.

Проведення передвиборної агітації в місцях, що заборонені законом, окрім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 КпАП, відповідно до частин 2, 3, 7, 19, 22 ст. 74 Закону № 4061-VI означає, що така агітація забороняється:

- у військових частинах (формуваннях), в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах окремими кандидатами у депутати, їх довіреними особами чи уповноваженими особами партій. Агітація допускається тільки на зустрічах цих осіб з виборцями, організованих відповідною окружною виборчою комісією спільно з командиром військової частини або керівником установи виконання покарань чи слідчого ізолятораз обов'язковим повідомленням не пізніш як за три дні до дня зустрічі всіх уповноважених осіб партій, кандидатів у депутати в одномандатному окрузі або їх довірених осіб у відповідному одномандатному окрузі;

- у приміщеннях органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за рахунок коштів виборчих фондів партій, кандидатів у депутати в одномандатному окрузі;

- у засобах масової інформації під час виборчого процесу в матеріалах і передачах, не обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог частин 5 та 10 ст. 72 і частин 2 та 7 ст. 73 цього Закону;

- у зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України, а також у зареєстрованих в Україні засобах масової інформації, в яких частка зарубіжної власності перевищує п'ятдесят відсотків;

- кандидатам у депутати використовувати для проведення передвиборної агітації службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, службові чи виробничі наради, збори колективу, а також залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, таких осіб:

1) кандидатам у депутати, які займають посади в органах державної влади чи в інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, - посадових та службових осіб органів державної влади чи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (крім осіб, які перебувають на посадах помічника-консультанта народного депутата України);

2) кандидатам у депутати, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, на підприємствах незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), утворених відповідно до законів України, - підлеглих їм осіб за місцем роботи (у робочий час).

На підтвердження проведення передвиборної агітації в місцях, що заборонені законом, у протоколі про адміністративне правопорушення необхідновказати, по-перше, які конкретно дії вчинені, що були визначені як здійснення передвиборної агітації (у якій формі), навести докази і долучити матеріали на підтвердження вчиненого; по-друге, зазначити місце, що заборонено законом, та зробити посилання на статтю закону, за якими це місце є забороненим для проведення передвиборної агітації та надати докази на підтвердження цього, зокрема, що це місце належить органам державної влади, є об'єктом комунальної власності тощо, - обмеження, передбачені частинами 2, 3, 19, 22 ст. 74 Закону № 4061-VI; по-третє, визначити статус особи, яка проводила передвиборну агітацію і визначити статус суб'єкта, на користь якого таку агітацію проведено, тобто необхідно встановити, чи є особа, яка проводила передвиборну агітацію в місцях, що заборонені законом, фізичною особою - громадянином, суб'єктом виборчого процесу, який не зареєстрований як кандидат у депутати, представник партії або громадської організації, або є суб'єктом виборчого процесу, який зареєстрований як кандидат у депутати, представник партії або громадської організації; по-четверте, необхідно встановити статус організатора такої передвиборної агітації; і, по-п'яте, необхідно зазначити, які суб'єкти виборчого процесу є потерпілими від протиправних дій.

Здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, окрім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 КпАП, означає порушення положень Конституції та вимог законів, зокрема, положень виборчого законодавства.

Крім того, передвиборна агітація та політична реклама мають здійснюватися відповідно до положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), норм Цивільного кодексу України, законів України стосовно друкованої інформації (від 16 листопада 1992 р. № 2782 ХІІ "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (далі - Закон № 2782-XII), від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ "Про інформацію", від 13 січня 2011 р. № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" та ін.), тобто мають відповідати положенням кодексів, законів щодо суспільної моралі, загальним етичним нормам із дотриманням конфіденційності приватної інформації у певних межах.

На підтвердження здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, у протоколі про адміністративне правопорушенняслід, по-перше, зазначити, які дії вчинені, що були визначені як здійснення передвиборної агітації, та конкретизувати у якій формі та якими засобами, мотивувати таку кваліфікацію дій посиланням на вимоги законів, Конституції, навести докази і долучити матеріали на підтвердження вчиненого; по-друге, слід зазначити, що особа, яка здійснила передвиборну агітацію у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, є фізичною особою - громадянином-виборцем, суб'єктом виборчого процесу, який не зареєстрований як кандидат у депутати, представник партії або громадської організації, або є суб'єктом виборчого процесу, який зареєстрований як кандидат у депутати, представник партії або громадської організації; по-третє, необхідно встановити статус суб'єкта, на корить якого кандидата здійснювалася агітація, організатора такої передвиборної агітації, та зазначити, які суб'єкти виборчого процесу є потерпілими від протиправних дій.

Інше порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації, окрім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 КпАП, означає порушення інших обмежень, передбачених розд. IX "Передвиборна агітація" Закону № 4061-VI, а також порушення обмежень, передбачених іншими законами та нормативними актами, якими регулюються питання у сфері реалізації виборчого права, організації та проведення виборів.

Обмеження щодо агітації в день проведення референдумувідповідно до ст. 71 Закону № 5475-VI означає, що агітація напередодні дня голосування та в день голосування забороняється. У цей же час забороняються проведення масових акцій (зборів, мітингів, походів, демонстрацій, пікетів) у зв'язку з проведенням референдуму чи його питанням, розповсюдження агітаційних матеріалів, обговорення питання референдуму у засобах масової інформації чи на публічних заходах. Агітація референдуму закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем голосування.

Згідно з ч. 18 ст. 76 зазначеного Закону із часу припинення агітації референдуму відповідно до ч. 2 ст. 71 цього Закону забороняються проведення агітаційних заходів, розповсюдження агітаційних матеріалів референдуму у засобах масової інформації, демонстрація агітаційних фільмів чи кліпів, розповсюдження агітаційних листівок, плакатів, інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали агітації референдуму, публічні заклики голосувати за чи проти питання референдуму або публічна оцінка можливих наслідків референдуму. Агітаційні матеріали знімаються з 24 години останньої п'ятниці перед днем голосування відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

На підтвердження здійснення агітації в день проведення референдуму(напередодні дня голосування та в день голосування) у протоколі про адміністративне правопорушення слід, по-перше, зазначити, які дії вчинені, що були визначені як агітація в день проведення референдуму, та конкретизувати у якій формі, якими засобами, процитувати гасла, які проголошувалися та мотивувати, чому ці гасла є агітацією референдуму, мотивувати таку кваліфікацію дій посиланням на положення Закону № 5475-VI, зокрема на статті 70, 71 цього Закону, навести докази і долучити матеріали на підтвердження вчиненого; по-друге, слід зазначити, що особа, яка здійснила агітацію напередодні дня голосування та/або в день голосування (в день проведення референдуму) є фізичною особою - громадянином (виборцем), суб'єктом виборчого процесу; по-третє, необхідно встановити, чи особа не належить до осіб, стосовно яких ст. 76 зазначеного Закону встановлені обмеження щодо проведення агітації референдуму; по-четверте, необхідно встановити організатора такої передвиборної агітації. До протоколу необхідно долучити відеозаписи камер спостереження, свідчення осіб, присутніх під час агітації, примірники агітаційних матеріалів і, відповідно, у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення необхідно зафіксувати час, місце (точна адреса) вчинення дій із доданими поясненнями свідків на підтвердження здійснення діяльності, яка спонукає учасників референдуму голосувати на підтримку чи проти питання референдуму, у тому числі будь-які не заборонені законами України друковані, усні, звукові та аудіовізуальні види і форми ідейного впливу на людей, що прямо або опосередковано привертають увагу до питання референдуму, сформувати у суспільстві та у свідомості громадян позитивне або негативне ставлення до питання референдуму або спрямувати політичну поведінку громадян і соціальних груп у їх ставленні до суб'єктів процесу референдуму, у тому числі інформаційні повідомлення про заходи, що проводяться або підтримуються із метою агітації референдуму.

З узагальнення судової практики вбачається, що не завжди особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, дотримуються вимог ст. 256 КпАП при викладенні у протоколі суті адміністративного правопорушення.

Так, через порушення вимог щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення 27 листопада 2015 р. Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-10 КпАП щодо В. через відсутність в його діях складу правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення В. близько 11 год. 30 хв. 21 жовтня 2015 р. порушила обмеження щодо ведення перед­виборної агітації під час підготовки референдумуз використанням друкованих засобів масової інформації, зокрема розповсюджувала листівки від політичної партії.

У зв'язку з тим, що зміст протоколу не тільки є джерелом доказів у справі, а й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях В. немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, оскільки 21 жовтня 2015 р. в Україні проводилися місцеві вибори, а не референдум.

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 р. закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно Ш. за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП з огляду на таке.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 17 жовтня 2015 р. о 15 год. 15 хв. по вул. Щусєва у м. Києві Ш. здійснювала передвиборну агітацію, а саме: реалізовувала молочні продукти в пакетах з написом про те, що Особа_1 - кандидат у депутати до Київської міської ради, за ціною 9 грн за 1 л молока та молочні вершки за ціною 22 грн.

Мотивуючи закриття провадження у справі, суддя зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КпАП невід'ємною ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні, яка зумовлює, зокрема, наявність реальної можливості не вчинити дії, або відвернути наслідки, які складають об'єктивну сторону правопорушення.

Водночас ознаки правопорушення за ст. 212-10 КпАП, яке на думку оперуповноваженого Шевченківського районного управління Головного управління МВС в м. Києві вчинено Ш., про що зазначено у протоколі, не відповідають диспозиції ст. 212-10 КпАП, оскільки у протоколі не визначено, яке із порушень допущено, які саме вимоги та обмеження щодо ведення передвиборної агітації порушено Ш.

Норма ст. 212-10 КпАП є бланкетною, тому за роз'ясненнями щодо кожного з шести зазначених складів правопорушення слід звертатися до положень виборчого законодавств, а в протоколі і постанові суду необхідно зазначати норми закону (статтю і закон), положення Конституції, які були порушені протиправними діями, і визначити, до яких ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, відносяться такі дії.

Більшість справ, вивчених під час узагальнення, було порушено за ст. 212-10 КпАП, зокрема, через здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом; проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом; та за проведення передвиборної агітації в місцях, що заборонені законом. Найменше осіб було притягнуто до відповідальності за здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України. Також слід зазначити, що в судовій практиці зустрічаються випадки, коли судді помилково кваліфікують протиправні дії за таким складом правопорушення, як порушення обмеження щодо агітації в день проведення референдуму, незважаючи на те, що за останні 15 років референдуми в Україні не проводилися.

Результати розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212-10 КпАП, за 2010 - 2016 рр. та шість місяців 2017 р. наведено у табл. 1.

Відповідно до ст. 251 КпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показниками технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і ­кінозйомки, відео­запису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Залежно від того, за яким складом вчинено адміністративне правопорушення, змінюється предмет доказування.

Спільним предметом доказування для перших п'яти складів правопорушень, передбачених ст. 212-10 КпАП, є наявність передвиборної агітації, для шостого складу - наявність агітації референдуму.

Крім того, у всіх справах, розпочатих за ст. 212-10 КпАП, необхідно встановлювати виборчі права яких кандидатів (партій, громадян) було порушено протиправними діями.

2.1. Здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом

Під час розгляду справ про відповідальність за здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом, судам необхідно перевіряти:

1)наявність передвиборної агітації;

2)здійснення передвиборної агітації особою, яка не є громадянином України;

3)здійснення передвиборної агітації громадянином України через іноземні засоби масової інформації, що транслюються на територію України;

4)здійснення передвиборної агітації органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами і судами;

5)здійснення передвиборної агітації у робочий час посадовими та службовими особами органів державної влади, органів влади АРК та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, судів, і чи такі особи не є кандидатами у депутати;

6)здійснення передвиборної агітації військовослужбовцем, крім випадків, коли відповідна особа є кандидатом;

7)здійснення передвиборної агітації членом виборчої комісії протягом строку її повноважень у відповідних виборчих комісіях;

8)наявність потерпілих (кандидатів, партій, виборців), виборчі права яких порушено протиправними діями.

Тобто необхідно встановити, чи є суб'єктом правопорушення особа, яка входить до переліку осіб, щодо яких ч. 1 ст. 74 Закону № 4061-VI (частини 1, 2 ст. 60 Закону № 595-VIII) встановлено обмеження щодо проведення передвиборної агітації.

Однак суди під час розгляду таких справ припускаються помилок.

Так, постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2015 р. визнано С. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 16 жовтня 2015 р. о 8 год. 15 хв. у м. Миколаєві на просп. Героїв Сталінграду С., як посадова особа, встановив агітаційну палатку однієї партії, порушивши обмеження щодо ведення передвиборної агітації.

У вступній частині постанови суду зазначено, що С. працює слюсарем у товаристві з обмеженою відповідальністю, проте його притягнуто до адміністративної відповідальності як посадову особу.

Крім того, у постанові суду зазначено всі шість складів правопорушень, передбачених ст. 212-10 КпАП, без посилання на ст. 60 Закону № 595-VIII, якою передбачено обмеження щодо участі у передвиборній агітації певних осіб, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону забороняє посадовим та службовим особам брати участь у передвиборній агітації.

Слід звернути увагу, що працівники будь-яких спеціальностей, які виконують професійні виробничі та матеріально-технічні операції (шофер, охоронець, прибиральниця, токар, слюсар, швачка, продавець) не є посадовими особами, тому визнання С. посадовою особою є помилковим.

Постановою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 березня 2013 р. члена виборчої комісії Л. притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19 березня 2013 р. Л., будучи членом виборчої комісії, 21 лютого 2013 р. розносила запрошення для участі у виборах депутатів Стрийської міської ради, на яких дописувала "прошу голосувати за Особу_2".

Розглянувши матеріали справи, суддя визнав Л. винною у порушенні ст. 212-10 КпАП, оскільки, як встановлено судом, вона порушила вимоги Закону № 2487-VI. При цьому суддя не зазначив конкретної статті цього Закону.

Правильною слід вважати практику, коли у протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові суду є посилання на положення статей виборчого законодавства, норми яких порушено протиправними діями.

Токмацький районний суд Запорізької області постановою від 23 листопада 2009 р. відмовив у притягненні до адміністративної відповідальності за ст. 212-10 КпАП голови Токмацької районної ради П., провадження у справі закрив у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КпАП.

Під час розгляду справи П. пояснив суду, що він під час проведення передвиборної агітації перебував у відпустці і тому не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, проте суд обґрунтовано не погодився з такими доводами і визнав, що П. є суб'єктом правопорушення.

У постанові суддя зазначив, що п. 3 ч. 1 ст. 56 Закону від 6 квітня 2004 р. № 1667-IV "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"-4 встановлені обмеження щодо ведення передвиборної агітації та заборона участі у передвиборній агітації посадовим та службовим особам органів державної влади та місцевого самоврядування, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом у депутати чи кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови. Навіть перебуваючи у відпустці, П. є головою районної ради і в цей час лише не виконує свої посадові обов'язки.

Незважаючи на те, що відповідно до ст. 277 КпАП ця справа мала розглядатися протягом трьох діб, перший розгляд було призначено на 11 листопада 2009 р., тобто вже після дати закінчення строків накладення адміністративного стягнення. Оскільки П. в суд не з'явився, а надіслав заяву, в якій просив не розглядати справу без його участі, суд викликав його в суд повторно, однак на час розгляду справи строки накладення адміністративного стягнення спливли.

Непоодинокі випадки, коли неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення призводить до закриття провадження у справі.

Так, брак доказів, зокрема неналежна їх фіксація у справі, призвів до закриття постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 3 вересня 2012 р. провадження у справі щодо Ш. за ст. 212-10 КпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 14 серпня 2012 р. Ш., будучи посадовою особою, всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 74 Закону № 4061-VI вручила агітаційні листи громадянину В., вчинивши передбачене ст. 212-10 КпАП правопорушення.

На підтвердження факту правопорушення було долучено пояснення В., 1918 р.н., в якому не зазначено дату його складання. Крім того, опитаний не вказав, що агітаційні листи йому вручені саме Ш. Протокол огляду складено 23 серпня 2012 р. за місцем проживання В., відповідно до якого вилучено агітаційний лист, однак джерело його надходження не підтверджено жодними належними доказами.

Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 4 березня 2010 р., залишеною без зміни постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 19 березня 2010 р., визнано Б. винним у порушенні обмежень щодо проведення передвиборної агітації за ст. 212-10 КпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Із постанови районного суду вбачається, що Б., працюючи заступником голови Чортківської районної ради, 1 січня 2010 р. підписав заяву - звернення до виборців Чортківського району на підтримку одного з кандидатів на пост Президента України, яке було надруковане в районній газеті 1 січня 2010 р., чим порушив вимоги ст. 64 Закону № 474-XIV.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина Б. у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується фактичними даними, які встановлені протоколом про адміністративне правопорушення, заявою-зверненням до виборців Чортківського району, яку Б. підписав як заступник голови районної ради, та копією заяви-звернення з газети, що відповідно до ст. 251 КпАП є належними доказами, і послався на положення п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону № 474-XIV, яким заборонено брати участь у передвиборній агітації посадовим та службовим особам органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Суд обґрунтовано відхилив доводи Б. про те, що він підписав заяву-звернення не як заступник голови районної ради, а як громадянин, оскільки відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 24 березня 2005 р. № 3-рп/2005-5 положення п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону № 474-XIV треба розуміти так, що посадовим і службовим особам органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування забороняється брати участь у передвиборній агітації у будь-який час (робочий чи неробочий).

Постановами Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22, 25 та 26 лютого 2010 р. притягнуто до адміністративної відповідальності 19 посадових осіб органів місцевого самоврядування - сільських голів сіл Богородчанського району - із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафів за здійснення передвиборної агітації особами, участь яких у передвиборній агітації заборонена законом (ст. 212-10 КпАП).

Із постанов вбачається, що особи, які займали посади сільських голів, 30 січня 2010 р. підписали та помістили у районній газеті статтю-звернення, в якій закликали громадян голосувати за одного з кандидатів на пост Президента України та одночасно агітували проти іншого кандидата, чим порушили п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону № 474-XIV.

У 13 постановах зазначено, що сільські голови, здійснюючи передвиборну агітацію як посадові особи органів місцевого самоврядування, порушили п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону № 474-XIV, тобто обмеження щодо ведення передвиборної агітації (ст. 212-10 КпАП).

Однак у 6 інших постановах не зазначено склад правопорушення, за яким необхідно було кваліфікувати протиправні дії, а лише вказано назву ст. 212-10 КпАП, і при цьому немає посилання на норми виборчого законодавства, порушені діями сільських голів.

При перегляді справи стосовно сільського голови села С. Апеляційний суд Івано-Франківської області постановою від 26 березня 2010 р. залишив постанову районного суду без зміни, зазначивши, що порушено п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону № 474-XIV.

2.2. Проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом

Для підтвердження такого складу правопорушення, як проведення передвиборної агітації (за певну партію, кандидата) поза строками, встановленими законом, судам необхідно перевіряти:

1) наявність передвиборної агітації;

2) наявність передвиборної агітації напередодні дня голосування та/або в день голосування;

3) проведення передвиборної агітації до ухвалення рішення ЦВК про реєстрацію партії, кандидата в депутати від партії, кандидата в депутати не від партії;

4) проведення передвиборної агітації у робочий час посадовими та службовими особами органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування і чи такі посадові або службові особи не є кандидатами.

У кожному випадку в судовому рішенні слід зазначати норми відповідного закону, а у випадках 2-4 - ще і постанову ЦВК.

Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, у такому разі може бути особа (член партії, представник від партії, довірена особа кандидата у депутати від партії, кандидат у депутати від партії, наймана особа, яка працює на партію, кандидат у депутати не від партії, тощо), яка здійснює агітаційні дії за певну партію, кандидата від партії, кандидата не від партії, щодо яких немає рішення ЦВК про їхню реєстрацію суб'єктами виборчого процесу. Також суб'єктом правопорушення може бути особа, зареєстрована ЦВК як кандидат у депутати та фізична особа-виборець, які здійснювали передвиборну агітацію після 24 години останньої п'ятниці перед днем голосування.

Як вбачається з узагальнення, неправильне визначення суб'єкта правопорушення призвело до скасування постанов судів першої інстанції апеляційними судами.

Так, при ухваленні постанови 1 жовтня 2012 р. про притягнення до адміністративної відповідальності та кваліфікації дій Л. за ч. 1 ст. 212-10 КпАП (здійснення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом) суддя Новобузького районного суду Миколаївської області, поверхово дослідивши докази у справі, помилково дійшов висновку щодо винуватості Л. у вчиненні зазначеного правопорушення.

Із протоколу про адміністративне правопорушення від 18 вересня 2012 р. вбачається, що 6 серпня 2012 р. Л. (голова Новобузької районної громадської організації, пенсіонер) під час зустрічі депутатів обласної ради з мешканцями м. Новий Буг на вул. Гагаріна здійснював агітацію не голосувати за політичну партію, чим порушив обмеження щодо ведення передвиборної агітації та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 212-10 КпАП.

На порушення вимог ст. 256 КпАП у протоколі не зазначено, які саме обмеження передвиборної агітації порушив пенсіонер Л. під час зустрічі депутатів обласної ради з мешканцями міста. Також не зазначено ані закон, ані його положення, яким встановлено такі обмеження, що є обов'язковим для даного складу правопорушення.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку 9 листопада 2012 р., Апеляційний суд Миколаївської області усунув зазначені недоліки, зокрема, визнав відсутність у діях Л. складу адміністративного правопорушення, правильно визначив предмет доказування - наявність суб'єкта правопорушення, тобто особи, стосовно якої законом встановлено обмеження щодо початку передвиборної агітації, і правомірно закрив провадження у справі, скасувавши постанову районного суду. Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що 6 серпня 2012 р. на зустрічі депутатів обласної ради з мешканцями м. Новий Буг Л. був присутній як мешканець міста (фізична особа-суб'єкт виборчого процесу), який не був зареєстрований кандидатом у депутати, а отже, не є суб'єктом, щодо якого ч. 1 ст. 70 Закону № 4061-VI передбачено початок передвиборної агітації з дня, наступного за днем прийняття ЦВК рішення про реєстрацію кандидатом у депутати.

За аналогічних обставин постановою цього ж районного суду від 1 жовтня 2012 р. визнано В. винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 212-10 КпАП та звільнено від адміністративної відповідальності на підставі його малозначності (ст. 22 КпАП). А постановою цього суду від 12 жовтня 2012 р. визнано Р. винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 212-10 КпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Провадження щодо В. і Р. розпочато за фактом участі у зустрічі депутатів Миколаївської обласної ради з мешканцями м. Новий Буг 6 серпня 2012 р. та закликів до громадян не голосувати за кандидатів у депутати від однієї політичної партії.

Ухвалюючи рішення щодо В., районний суд послався на протокол про адміністративне правопорушення й дослідження аудіозаписів виступів громадян та дійшов висновку про малозначність вчиненого правопорушення, не навівши доказів і не вказавши, за яким із шести складів правопорушень її визнано винною, а тільки у вступній частині постанови суду навів дані протоколу, зазначивши, що діями В. порушено обмеження ведення передвиборної агітації.

У рішенні щодо Р. суд як на доказ наявності складу правопорушення послався на протокол про адміністративне правопорушення та дані ЦВК про те, що 3 серпня 2012 р. політична партія подала до ЦВК документи для реєстрації кандидатів у народні депутати, а постановами ЦВК від 7 серпня 2012 р. їх зареєстровано. Таким чином, зустріч відбулася 6 серпня, до ухвалення відповідного рішення ЦВК.

Суд не зробив при цьому причинно-наслідкових висновків зв'язку із інкримінованим складом правопорушення, не послався на положення виборчого законодавства, зокрема, за яким із шести складів правопорушень Р. притягнуто до адмініcтративної відповідальності, а лише вказав назву ст. 212-10 КпАП.

Скасовуючи постанови Новобузького районного суду Миколаївської області щодо Р. та В., апеляційний суд у постановах від 1 та 9 листопада 2012 р. відповідно зазначив, що Р. та В. під час зустрічі депутатів Миколаївської обласної ради з мешканцями м. Новий Буг 6 серпня 2012 р. брали участь як мешканці міста - фізичні особи, які є суб'єктами виборчого процесу, і станом на 6 серпня 2012 р. не були зареєстровані кандидатами у народні депутати України або довіреними особами кандидата у народні депутати України і не входять до переліку осіб, визначеному у ст. 74 Закону № 4061-VI, які мають право розпочинати передвиборну агітацію не раніше ніж на наступний день після реєстрації ЦВК.

Отже, початок виборчого процесу з виборів народних депутатів України було оголошено 30 липня 2012 р., а обмеження щодо початку передвиборної агітації встановлено та визначено лише для кандидатів у народні депутати України та партій (ч. 1 ст. 70 Закону № 4061-VI) і залежать від дати їх реєстрації ЦВК.

Під час узагальнення встановлено недоліки в постанові Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26 листопада 2015 р., якою директора товариства з обмеженою відповідальністю Б. визнано винним за ст. 212-10 КпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 24 жовтня 2015 р. (день виборів - 25 жовтня 2015 р.) Б. розмістив у м. Кременчуці на носіях зовнішньої реклами (бігбордах, які належать даному товариству) скриту політичну агітацію Кременчуцької міської організації політичної партії.

У рішенні суд зазначив, що 24 жовтня 2015 р. у "день тиші" перед виборами до місцевої ради, призначеними на 25 жовтня 2015 р., на бігбордах були розміщені плакати політичної партії, що є порушенням ч. 2 ст. 54 та ст. 60 Закону № 595-VIII і ознакою складу адміністративного правопорушення за ст. 212-10 КпАП.

Суд, визнаючи напис на плакаті політичною рекламою, у постанові не вказав сам напис, чому він є політичною рекламою, і не послався на відповідну статтю Закону № 595-VIIІ, у якій надано визначення такої реклами.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 серпня 2012 р. притягнуто О. до адміністративної відповідальності за ст. 212-10 КпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за те, що він 21 липня 2012 р. на просп. Перемоги у м. Києві проводив передвиборну агітацію поза строками, встановленими законом. Суддя у рішенні лише послався на протокол про адміністративне правопорушення від 1 серпня 2012 р., не визначив які дії, передбачені ст. 212-10 КпАП, вчинив О. і якими доказами це підтверджується. Суд визнав О. винним на тій підставі, що початок виборчої компанії - 30 липня 2012 р. - не було оголошено, а О. проводив 21 липня 2012 р. у наметі агітацію за політичну партію.

Однак, притягуючи особу до адміністративної відповідальності за проведення агітації поза строками, встановленими законом, суд мав навести докази, що дії, вчинені О., не були проведені з метою популяризації власної діяльності чи роз'яснення своєї позиції (ч. 5 ст. 68 Закону № 4061-VI), були саме передвиборною агітацією (ч. 1 ст. 68 зазначеного Закону), а не інформаційним повідомленням про роботу партії (ч. 4 ст. 68 цього Закону).

Агітація є передвиборною тільки тоді, коли проводиться суб'єктами виборчого процесу під час цього процесу, який розпочинається з дати, визначеної ЦВК. Партія, особа набувають статусу суб'єкта виборчого процесу лише після ухвалення рішення про їхню реєстрацію ЦВК. Громадянин (фізична особа) стають суб'єктами виборчого процесу з дати його початку.

Таким чином, особи, які знаходились в наметі політичної партії на час оформлення протоколу, не були суб'єктами виборчого процесу, оскільки такий процес ще не розпочався, а партія не була зареєстрована ЦВК як суб'єкт виборчого процесу.

За наявності інформації, що станом на 21 липня 2012 р. виборчий процес ще не розпочався, і, відповідно кандидати від політичної партії ще не були зареєстровані ЦВК, дії О. слід кваліфікувати як дії з метою популяризації діяльності партії чи роз'яснення своєї позиції за умови, що під час таких заходів жодним чином не згадуються партії - суб'єкти виборчого процесу та кандидати у депутати, а також положення передвиборних програм (пункти 1 - 7, 9 ч. 2 ст. 68 Закону № 4061-VI). Тому склад адміністративного правопорушення за ст. 212-10 КпАП відсутній.

Які межі дії закону (ст. 212-10 КпАП) про відповідальність за проведення передвиборної агітації поза офіційними строками перебігу виборчого процесу? На нашу думку, відповідальність за передвиборну агітацію поза межами виборчого процесу не може наставати. Таку агітацію можна розуміти як свободу вираження поглядів (ст. 10 Конвенції).

Відповідальність за проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом (ст. 212-10 КпАП), може настати тільки під час виборчого процесу. Виборчий процес розпочинається із дати, оголошеної ЦВК (ч. 4 ст. 11 Закону № 4061-VI).

Серед справ, порушених за проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом, більшість було розпочато за фактами проведення передвиборної агітації напередодні та в день голосування.

Так, постановою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 3 січня 2013 р. визнано Н. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Н. 27 жовтня 2012 р. близько 16 год. в с. Ланівці Борщівського району здійснював напередодні дня голосування (поза строками, встановленими п. 3 ст. 70 Закону № 4061-VI) передвиборну агітацію за кандидата в народні депутати України Особу_3 та політичну партію шляхом розповсюдження в господарствах жителів села агітаційних листівок і газет.

Суддя в постанові обґрунтовано зазначив, що ст. 16 зазначеного Закону передбачено проведення виборів в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України, тобто днем виборів є 28 жовтня 2012 р., що вказує на наявність в діях Н. ознак складу адміністративного правопорушення.

Постановою від 29 березня 2013 р. суддя Деснянського районного суду м. Чернігова закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності Ж. через закінчення строків, передбачених ст. 38 КпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 27 жовтня 2012 р. о 9 год. 20 хв. Ж. у м. Чернігові на просп. Миру проводив передвиборну агітацію, а саме: за день до виборів роздавав громадянам агітаційні матеріали (газети), чим порушив ст. 16 Закону № 4061-VI.

Суд мав мотивувати, чому газети вважаються агітаційними матеріалами, і навести, які заклики голосувати за певного кандидата чи партію надруковані у газеті; а також мав послатися на ч. 3 ст. 70 цього Закону, яким передбачено заборону передвиборної агітації напередодні та в день голосування.

З узагальнення вбачається, що більшість адміністративних проваджень у 2010 - 2016 рр., розпочатих за фактами вчинення протиправних дій під час виборчих процесів, було порушено за проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом, у формі розміщення матеріалів передвиборної агітації на об'єктах приватної власності.

Так, постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2014 р. визнано А. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Із постанови суду вбачається, що 25 жовтня 2014 р. А. близько 14 год. проводив пересувну передвиборну агітацію поза строками, встановленими законом, а саме: здійснював агітацію, одягнувши жилет, на якому було зазначено лозунг, і розповсюджував ароматизовані брелоки із зображенням кандидата в народні депутати. Такі дії було кваліфіковано за ч. 1 ст. 212-10 КпАП.

У судовому засіданні було встановлено, що А. здійснював передвиборну агітацію саме 25 жовтня 2014 р., що є порушенням, оскільки день виборів 26 жовтня 2014 р.

Постановляючи рішення, суддя мав зазначити, що заборона здійснювати передвиборну агітацію після 24 години останньої п'ятниці перед днем голосування, передбачена ч. 2 ст. 70 Закону № 4061-VI.

Постановою від 9 листопада 2015 р. Дніпровського районного суду м. Києва визнано Р. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 24 жовтня 2015 р. Р. об 11 год. 50 хв. у м. Києві здійснював агітацію за політичну партію, чим порушив заборону агітації за добу до проведення виборів.

Із письмових пояснень Р. вбачається, що на балконі його квартири було розміщено агітаційний плакат політичної партії, однак з власної необачності він забув його зняти.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що Р. порушив обмеження щодо ведення передвиборної агітації.

Постановляючи рішення, суддя не зазначив, яку норму виборчого законодавства порушив Р. і які саме його дії кваліфіковано як обмеження щодо ведення передвиборної агітації за ст. 212-10 КпАП; на якій підставі розміщення на балконі власної квартири плакату визначено передвиборною агітацією; чому на балконі заборонено вивішувати плакати (зокрема агітаційні), адже це не балкон будинку, в якому розміщено орган державної влади, щодо якого законом встановлено обмеження.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 25 жовтня 2014 р. М. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 212-10 КпАП та оголошено усне зауваження, справу закрито на підставі ст. 22 КпАП.

Із постанови суду вбачається, що провадження розпочато за фактом розміщення 25 жовтня 2014 р. (день виборів - 26 жовтня) агітаційного плаката кандидата в народні депутати Д. на зовнішній стіні балкону приватної квартири М. і такі дії кваліфіковано як проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом, за ст. 212-10 КпАП.

У судовому засіданні М. свою вину визнала, у вчиненому щиро покаялася, але при цьому пояснила, що задовго до початку виборів незнайомі чоловіки попросили дозволу розмістити на зовнішній поверхні балкону її квартири агітаційний плакат кандидата в народні депутати Д., на що вона дала згоду.

Вранці 25 жовтня було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо порушення нею виборчого законодавства, оскільки вона не зняла з балкону плакат. Про те, що це є порушенням, їй не було відомо, умислу порушувати закон вона не мала.

Так, постановою судді Ірпінського міського суду Київської області від 9 листопада 2012 р. притягнуто до адміністративної відповідальності З., на яку накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Із постанови суду вбачається, що З. 28 жовтня 2012 р. у м. Ірпіні на балконі власної квартири розмістила агітаційний плакат, таким чином здійснила передвиборну агітацію поза строками, встановленими законом (у день голосування), чим вчинила адміністративне правопорушення.

У постанові не зазначено зміст плаката, які дії З. є передвиборною агітацією, на користь якого кандидата було розміщено плакат. Також відсутнє посилання на положення Закону № 4061-VI, зокрема на ч. 2 ст. 70, ч. 24 ст. 74.

Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2014 р. визнано А. винним за порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Із постанови суду вбачається, що А. за домовленістю з представниками політичної партії з 13 по 24 травня 2014 р. здійснював агітацію, зокрема, на автомобілі Peugeot, а в день проведення виборів Президента України - 26 травня 2014 р. - не зняв агітаційні матеріали. Проте, припаркувавши автомобіль біля будинку у м. Броварах, де мешкає, о 9 год. пішов голосувати, повернувшись, побачив працівників міліції, які склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення.

У постанові суддя не послався на норми закону, які були порушені, зокрема ч. 2 ст. 57 Закону № 474-ХІV, якою передбачено, що передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів; не кваліфікував дії за жодним складом правопорушення, передбачених ст. 212-10 КпАП, а лише зазначив назву цієї статті.

Бориспільський міськрайонний суд Київській області розглянув сім справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212-10 КпАП, провадження за якими було розпочато за проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом.

Так, 28 жовтня 2012 р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області закрив провадження у всіх справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212-10 КпАП, за відсутнітю події і складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з постанов суду, М., П., С., Ц. та К., одягнені у футболки з відповідними написами, 28 жовтня 2012 р. о 10 год. 30 хв. у м. Борисполі сиділи на лавочках, тобто проводили агітацію поза строками, встановленими законом.

У судовому засіданні всі особи не визнали провини у вчиненні адміністративного правопорушення і зазначили, що не здійснювали передвиборної агітації. На футболках не було жодних написів із гаслами та закликами голосувати за кандидата у народні депутати України.

Пояснення цих осіб підтверджується рапортом інспекторів відділу Державної служби охорони Бориспільського міського відділу Головного управління МВС України в Київській області про те, що молоді люди не здійснювали жодних дій, спрямованих на спонукання виборців голосувати за певного кандидата у народні депутати.

Виборче законодавство не містить обмежень щодо розміщення інформації на об'єктах приватної власності (інформації на одязі, приватних будинках, парканах, автомобілях). Однак з огляду на додержання передбачених законодавством норм, слід зазначити, що за наявності закликів голосувати за чи проти певного кандидата така агітація, дійсно, має відбуватися тільки в межах визначених строків, тобто має закінчитись о 24 годині останньої п'ятниці напередодні дня голосування.

Розміщення будь-якої інформації на об'єктах приватної власності може розглядатися, по-перше, з огляду на дотримання норм моралі (щодо змісту інформації, яка оприлюднюється), по-друге, з огляду на дотримання норм виборчого законодавства.

Під час виборчого процесу, крім вимог дотримуватися моральних норм, положень Конституції, міжнародного цивільного права, Закону № 2782-ХІІ, необхідно дотримуватись положень виборчого законодавства, якими передбачено обмеження і щодо строків передвиборної агітації та її змісту.

Так, у разі наявності на об'єктах приватної власності плакатів із закликами голосувати за чи проти певної партії чи кандидата під час виборчого процесу на підставі ч. 24 ст. 74 Закону № 4061-VI (ч. 17 ст. 64 Закону № 474-XIV, ч. 11 ст. 60 Закону № 595-VIII) відповідні служби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування мають після 24 години останньої п'ятниці перед днем голосування зняти такі агітаційні матеріали, зокрема звернутися до власників таких об'єктів з вимогою, попередженням та роз'ясненням щодо необхідності терміново зняти матеріали. Вбачається, що у разі відмови власників зняти такі матеріали представники відповідних служб мають вручити у присутності свідків власнику письмове звернення з вимогою-попередженням, а копії залишити для звіту та надіслати представникам відповідних органів для порушення справи про адміністративне правопорушення.

За наявності на об'єктах приватної власності інформації щодо партії, особи, які не мають статусу суб'єкта виборчого процесу, і така інформація не містить гасла голосувати за чи проти цієї особи, партії, така інформація (п. 6 ч. 2 ст. 68 Закону № 4061-VI) може бути кваліфікована за ч. 5 ст. 68 Закону № 4061-VI як популяризація діяльності партії чи роз'яснення позиції партії, кандидата.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 595-VIII офіційні повідомлення в період виборчого процесу про дії кандидатів, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією та законами України, підготовлені у порядку, визначеному Законом № 539/97-ВР, не є передвиборною агітацією, за умови, що такі офіційні повідомлення не містять коментарів агітаційного характеру, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій про дії зазначених осіб як кандидатів. Аналогічне положення передбачено і ч. 3 ст. 58 Закону № 474-XIV.

Узагальненням судової практики за 2010 - 2016 рр. встановлено, що тільки Автозаводський районний суд м. Кременчука у своїх рішеннях посилається на положення ч. 11 ст. 60 Закону № 595-VIII (ч. 24 ст. 74 Закону № 4061-VI) та вимагає, щоб особи, уповноважені складати протоколи про адміністративне правопорушення, долучали рішення місцевих органів влади щодо осіб, зобов'язаних зняти матеріали передвиборної агітації не пізніше 24 години останньої п'ятниці перед днем голосування.

Так, Автозаводський районний суд м. Кременчука постановою від 30 жовтня 2015 р. повернув адміністративне провадження щодо Ф. за ст. 212-10 КпАП для належного оформлення до Кременчуцького міського відділу Управління МВС в Полтавській області через порушення вимог ст. 256 КпАП, зокрема через відсутність у матеріалах справи рішення або іншого нормативного акта виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, де було б зазначено, що обов'язок зняти передвиборну агітацію покладено на Ф.

Постановою від 11 січня 2016 р. Автозаводський районний суд м. Кременчука повернув справу щодо К. за ст. 212-10 КпАП для належного оформлення.

Із постанови суду вбачається, що матеріали адміністративної справи щодо К. до суду надійшли 9 жовтня 2015 р.

11 листопада 2015 р. від представника К. надійшла заява про повернення адміністративного матеріалу для належного оформлення до Кременчуцького відділу Головного Управління Національної поліції в Полтавській області з огляду на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме вимоги Закону № 595-VIII порушив К. Також до матеріалів справи долучено витяг з постанови Кременчуцької міської ради від 24 жовтня 2015 р. № 114 про зняття передвиборних агітаційних матеріалів, що відображають за своїм змістом партійну (агітаційну) символіку.

Суддя, вивчивши матеріали і обставини справи, дійшов висновку про те, що справа підлягає поверненню для належного оформлення, оскільки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо К. було порушено вимоги ст. 256 КпАП, а саме: не долучено рішення або інший нормативний акт, де б було зазначено, що обов'язок зняти передвиборну агітацію покладено на К.

За фактом порушення строків проведення передвиборної агітації неналежним суб'єктом була порушена справа щодо С.

Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, С. 24 жовтня 2015 р. порушив обмеження щодо ведення передвиборної агітації, передбачене ч. 2 ст. 54 Закону № 595-VIII, і на інформаційно-рекламному порталі проводив таку агітацію.

У судовому засіданні С. не визнав себе винним та пояснив, що 24 жовтня 2015 р. жодного матеріалу агітаційного змісту не розмістив; інформаційно-рекламний портал, власником якого він є, відповідно до законів № 595-VIII та 2782-ХІІ не є засобом масової інформації; 24 жовтня 2015 р. у "день тиші" напередодні виборів інформаційно-рекламний портал не публікував жодних агітаційних матеріалів; о 24 годині 23 жовтня 2015 р. всі політичні банери були зняті з порталу, банер партії Н., як і кандидата в мери О., було оприлюднено на веб-сайті до 24 жовтня 2015 р. і було розміщено в архіві.

Ухвалюючи рішення про закриття справи, суддя Першотравневого районного суду м. Чернівціву постанові від 5 січня 2016 р. зазначив, що обмеження, передбачені ст. 60 Закону № 595-VIII, не розповсюджуються на веб-сайти; ст. 54 цього Закону передбачено право громадян України здійснювати передвиборну агітацію, вільно і всебічно обговорювати політичні, ділові, особисті якості та передвиборні програми кандидатів, місцевих організацій партій; та зазначив, що С. не є суб'єктом відповідальності за ст. 212-10 КпАП, оскільки його веб-сайт не є засобом масової інформації; С. тільки розмістив матеріали передвиборної агітації у дозволений для того час, а процедуру щодо зняття матеріалів передвиборної агітації передбачено ч. 11 ст. 60 цього Закону.

Тобто С. як особа, що здійснює рекламно-інформаційну діяльність шляхом розміщення ­інформації на веб-сайті і не є представником відповідної служби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, не зобов'язаний видаляти вже розміщену інформацію.

2.3. Проведення передвиборної агітації в місцях, що заборонені законом

Для підтвердження такого складу адміністративного правопорушення, як проведення передвиборної агітації в місцях, що заборонені законом, судам необхідно перевіряти:

1) наявність передвиборної агітації;

2) чи розповсюджуються на місце проведення передвиборної агітації обмеження, встановлені частинами 2, 3, 5, 9, 21, 22 ст. 74 Закону від 17 листопада 2011 р. № 4061-VI "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон № 4061-VI); частинами 2, 14, 15, 20, 21 ст. 64 Закону від 5 березня 1999 р. № 474-XIV"Про вибори Президента України" (далі - Закон № 474-XIV); ч. 2, пунктами 5, 6 ч. 9 ст. 60 Закону від 14 липня 2015 р. № 595-VIII "Про місцеві вибори" (далі - Закон № 595-VIII);

3) чи є особа, яка проводила передвиборну агітацію, суб'єктом виборчого процесу (представником партії, довіреною особою кандидата, кандидатом у депутати, фізичною особою-виборцем);

4) чи зареєстровано ЦВК або відповідною виборчою комісією суб'єкта, на користь якого проводилася передвиборна агітація;

5) чи не передбачено відповідальність за вчинені дії статтями 212-9, 212-13, 212-14 КпАП.

Узагальненням судової практики встановлено, що у суддів виникають труднощі при кваліфікації цього складу правопорушення.

1 листопада 2010 р. постановою Коропського районного суду Чернігівської області звільнено від відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 212-10 КпАП, через його малозначність і оголошено усне зауваження заступнику начальника Коропського територіального центру соціального обслуговування населення Ц.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2010 р. близько 11 год. в с. Карильське Коропського району Чернігівської області Ц. як кандидат на посаду сільського голови "провів зустріч з виборцями в приміщенні лікарської амбулаторії, не визначеному рішенням територіальної комісії".

Однак у постанові суду немає посилання на норми виборчого законодавства, якими заборонено проводити агітацію у зазначеному місці.

Ухвалюючи рішення, суд не взяв до уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону від 10 липня 2010 р. № 2487-VI "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"-6 (далі - Закон № 2487-VI)кандидат на посаду сільського голови має право на договірній основі за рахунок коштів власного виборчого фонду орендувати будинки і приміщення усіх форм власності для проведення зборів, мітингів, дебатів, дискусій та інших публічних заходів передвиборної агітації, та не з'ясував, за які кошти проведено цей захід.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону № 2487-VI кандидат на посаду сільського голови попередньо повідомляє відповідну територіальну виборчу комісію про час і місце проведення запланованих публічних заходів передвиборної агітації.

Тобто Ц. не повідомив про зустріч з виборцями територіальну виборчу комісію.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2012 р. провадження у справі щодо Ф. закрито через відсутність події і складу правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Ф. 12 вересня 2012 р. о 10 год. 35 хв. на Театральному майдані у м. Тернополі встановив інформаційний намет, що належить кандидату в народні депутати України по одномандатному виборчому округу, у забороненому законом місці.

Ф. вину не визнав і пояснив, що до протоколу внесено недостовірні відомості, оскільки на Театральному майдані було встановлено не інформаційний намет, а громадську приймальню народного депутата М., помічником якого є Ф. І такі пояснення працівникам міліції, які складали протокол, надав саме М., але вони ними не були взяті до уваги. Таким чином, дії Ф. було кваліфіковано за ст. 212-10 КпАП. Однак в матеріалах справи немає підтвердження про належність намету Ф. Навпаки, поясненнями народного депутата М. спростовані дані, внесені до ­протоколу.

За таких обставин, коли законом не передбачено обмежень щодо місця для встановлення інформаційного намету, суд і закрив провадження у справі.

Як вбачається з узагальнення матеріалів судової практики у суддів виникають труднощі при застосуванні норм матеріального права в частині тлумачення термінів, що вживаються у статтях 212-10 і 212-14 КпАП. Зокрема, не розрізняються поняття проведення передвиборної агітації у місцях, що заборонені законом(ст. 212-10 КпАП) та розміщення агітаційних матеріалів у заборонених законом місцях(ст. 212-14 КпАП).

Так, постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 5 листопада 2012 р. В. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 212-10 КпАП за те, що вона 18 жовтня 2012 р. о 10 год. в с. Петрове Кіровоградської області розклеювала агітаційні матеріали певної політичної партії на електроопорах.

Слід звернути увагу судів на те, що такі дії мають бути кваліфіковані не за ст. 212-10 КпАП як проведення передвиборної агітації в місцях, що заборонені законом, перелік яких визначено ст. 74 Закону № 4061-VI, а як порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів за ст. 212-10 КпАП.

2.4. Здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України

Для підтвердження такого складу адміністративного правопорушення, як здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, судам необхідно:

1) перевіряти наявність передвиборної агітації;

2) зазначати статті Конституції та(або) статті закону, які було порушено передвиборною агітацією;

3) зазначати, права якої особи порушено проведенням такої агітації;

4) встановити, чи агітація проводилась під час виборчого процесу (або поза строками);

5) перевіряти, чи є особа, яка проводила передвиборну агітацію, суб'єктом виборчого процесу; чи не передбачено обмежень щодо неї на проведення такої агітації; встановити статус такої особи (представник партії, довірена особа кандидата, кандидат у депутати, фізична особа-виборець);

6) перевіряти, чи є (немає) рішення ЦВК про реєстрацію стосовно кандидата (партії), на користь яких проводилась передвиборна агітація;

7) чи не передбачено відповідальність за вчинені дії статтями 212-9, 212-13, 212-14 КпАП.

Із справ, наданих для узагальнення, вбачається, що належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, у більшості випадків немає.

Зокрема, підстави для закриття провадження у таких справах пов'язані з неоднаковим розумінням положень Закону № 4061-VI, зокрема ч. 1 ст. 68, яка визначає поняття передвиборної агітації. У протоколах про адміністративні правопорушення не зазначено, які саме дії передвиборної агітації було вчинено, а також не визначено форми та засоби такої агітації.

Тому, як в подальшому встановлювали суди при розгляді цих справ, об'єктивна сторона правопорушення була відсутня.

Дніпровський районний суд м. Києва постановою від 22 грудня 2015 р. визнав П. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, але у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення провадження у справі закрив.

П., згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 16 вересня 2015 р. розповсюджував агітаційні листівки, які містили образливі вислови на адресу депутатів М. і К., а отже, здійснював передвиборну агітацію у формі і засобами, що суперечать Конституції або законам України.

Незважаючи, що П. у судовому засіданні заперечив те, що листівки є агітаційними, суд у постанові не зазначив їх зміст, не мотивував, чому вважає їх такими, що ображають честь і гідність М. і К., і не послався на норму виборчого законодавства, яка порушена, проте дійшов висновку про наявність в діях П. складу правопорушення.

Жовтневий районний суд Миколаївської області постановою від 24 листопада 2014 р. провадження у справі про притягнення Г. до адміністративної відповідальності за ст. 212-10 КпАП закрив за відсутності події та складу правопорушення.

Як зазначено в постанові суду, 23 жовтня 2014 р. Г. у населених пунктах Жовтневого району Миколаївської області розповсюджував друковані матеріали передвиборної агітації, які порочать честь і гідність кандидата у депутати, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 74 Закону № 4061-VI.

Відповідно до ч. 10 ст. 74 цього Закону забороняється розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про партію - суб'єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати, недостовірний або наклепницький характер яких встановлено у судовому порядку. Проте зі змісту протоколу та доданих до нього документів не вбачається можливим встановити недостовірність або наклепницький характер розповсюджуваних матеріалів. Із цих підстав матеріали вказаної справи суд вже повертав до Жовтневого районного відділу Управління МВС України в Миколаївській області для надання відповідних доказів. Натомість без будь-якого доопрацювання матеріали справи знову було направлено до суду. За відсутності відповідних доказів суддя, керуючись статтями 283, 284 КпАП, на підставі ст. 247 КпАП провадження у справі закрив.

До Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшли матеріали від Підволочиського районного відділу Управління МВС України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності кандидата у депутати Г. за вчинення правопорушення, перед­баченого ст. 212-10 КпАП, а саме за те, що 4 вересня 2012 р. Г. проводив передвиборну агітацію у формі і засобами, що суперечать Конституції або законам України, зокрема розповсюджував на території Підволочиського району плакати, на яких було зображено громадянина Д., голову Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - ОДА) Є., а також кандидата у народні депутати України по окружному виборчому округу (далі - ОВО) Ж., що суперечило вимогам статей 3, 68 Конституції України та ст. 303 Цивільного кодексу України, чим порушив права та інтереси цих осіб.

Через недоліки, які були допущені при оформленні матеріалів про притягнення Г. до адміністративної відповідальності за ст. 212-10 КпАП, 6 вересня 2012 р. суд повернув матеріали провадження для належного оформлення.

Зокрема, у постанові суд вказував на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення неналежним чином розкрито об'єктивну сторону правопорушення. Фабула правопорушення є неконкретною, речення незмістовні. З фабули неможливо встановити, чи саме кандидат у народні депутати Г. розповсюдив плакат, на якому містилося зображення громадянина Д., голови Тернопільської ОДА Є., а також кандидата у народні депутати України по ОВО Ж. та не наведено будь-яких доказів вчинення правопорушення. Не розкрито зміст, яким саме чином розміщення зображень цих громадян на плакаті суперечить вимогам Конституції або законам України, не встановлено, кого стосуються звернення, що мають образливий характер.

Ці вимоги суду не виконано, об'єктивну сторону правопорушення не розкрито, до суду надіслано той же протокол, у якому до того ж відсутні відомості про потерпілих.

Крім того, у справі немає будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що правопорушення вчинено саме кандидатом у народні депутати України Г., а не іншою особою. Не встановлено власника рекламного щиту, на якому було розміщено плакат із зображенням зазначених осіб. Не відібрано пояснення у власника рекламного щиту з приводу замовлення та розміщення плакату з метою встановлення винних осіб.

На виконання вимог постанови суду від 6 вересня 2012 р. працівники міліції лише провели технічну роботу, зокрема надали суду оригінал рапорту дільничного інспектора міліції, завірену підписами постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та зазначили лише прізвища понятих, не вказавши їхню адресу.

Ці обставини не дали можливості повно та об'єктивно розглянути матеріали справи, а тому суд повторно скерував матеріали на дооформлення, не перевіривши наявності підстав для закриття провадження.

28 листопада 2012 р. у цій справі за клопотанням прокурора винесено постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області про закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Судам у своїй практиці необхідно звертати увагу на те, що у випадку відсутності доказів на підтвердження такого складу адміністративного правопорушення, як здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, передбаченого ст. 212-10 КпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі статей 247, 283, 284 КпАП.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області обґрунтовано закрив провадження у справі щодо В. за ст. 212-10 КпАП через відсутність події і складу правопорушення.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, 17 жовтня 2015 р. близько 11 год. 20 хв. у м. Києві В. проводив передвиборну агітацію шляхом друку та розповсюдження агітаційних листівок, які містили недостовірні відомості про кандидата на посаду голови Білоцерківської міської ради.

Суд зазначив, що об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони конституційного ладу України та сфері виборчого права.

У судовому засіданні встановлено: у протоколі про адміністративне правопорушення зафіксовано, що В. як представник громадської організації знаходився в автомобілі, в якому було виявлено 10 упаковок агітаційних листівок, замовником яких В. не був, їх не розповсюджував, особисто також В. агітацію не здійснював.

У постанові суд зазначив, що сам по собі факт присутності В. в автомобілі, в якому було виявлено зазначену продукцію, не може бути підставою для притягнення до відповідальності.

Вишгородський районний суд Київської області постановою від 2 листопада 2015 р. закрив провадження у справі щодо Ц. за ст. 212-10 КпАП на підставі п. 1 ст. 247 КпАП через відсутність в його діях складу правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 23 жовтня 2015 р. близько 7 год. 30 хв. у с. Романівка Вишгородського району Київської області Ц. розповсюджував антиагітаційні листівки стосовно Особи_6 та своїми діями порушив обмеження щодо ведення передвиборної агітації.

Оцінивши досліджені докази, протокол про адміністративну відповідальність, пояснення Ц., з яких вбачається, що він роздавав агітаційні листівки 23 жовтня 2015 р., що не суперечить закону, оскільки агітація була заборонена 24 жовтня та 25 жовтня 2015 р., суд дійшов висновку про те, що в діях Ц. немає складу правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП.

Протоколом про адміністративне правопорушення було зафіксовано, що проводилася антиагітація, тобто дії слід було кваліфікувати за таким складом, як здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України. Однак суддя не зазначив зміст листівок, не з'ясував, яка інформація є антиагітаційною і чи порушувала права Особи_6.

2.5. Інше порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації

Для підтвердження такого складу адміністративного правопорушення, як інше порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації, судам необхідно:

перевіряти наявність передвиборної агітації;

- зазначати положення (відповідну частину та статтю) закону, що було порушено проти­правними діями;

- зазначати, права якого кандидата (партії, особи) порушено такими діями;

- встановити, чи протиправні дії вчинено під час виборчого процесу (або поза строками);

- перевіряти, чи є особа, яка проводила передвиборну агітацію, суб'єктом виборчого процесу; чи не передбачено обмежень щодо неї на проведення такої агітації; встановити статус такої особи (чи є вона кандидатом, який обіймає посаду в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у військових частинах, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях (у тому числі за сумісництвом); чи не залучав такий кандидат для передвиборної агітації або використовував для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих йому осіб, службовий транспорт, засоби зв'язку, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також чи використовував службові або виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації (ч. 2 ст. 60 Закону № 595-VІІІ);

- встановити, чи супроводжувалася передвиборна агітація наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора місцевої організації партії, яка є суб'єктом виборчого процесу, політичної партії, місцева організація якої є суб'єктом виборчого процесу, або інших агітаційних матеріалів, за умови, що вартість таких товарів не перевищує 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати-7 ) та інших матеріальних цінностей або робіт чи послуг (ч. 4 ст. 60 Закону № 595-VІІІ);

- перевірити, чи не порушено інших обмежень, передбачених ст. 60 Закону № 595-VIII;

- перевірити, чи не передбачено відповідальність за вчинені дії статтями 212-9, 212-13, 212-14 КпАП.

Отже, за цим складом правопорушення слід кваліфікувати дії, обмеження щодо яких передбачені ст. 60 Закону № 595-VIII, а також відповідними положеннями законів № 4061-VI, 474-XIV, 5475-VI.

Із цієї категорії справ, вивчених під час узагальнення, вбачається, що належні та допустимі докази на підтвердження обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, в основному долучаються до матеріалів справ.

Так, постановою від 29 грудня 2016 р. Баштанський районний суд Миколаївської області притягнув А. до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 9 грудня 2016 р. близько 11 год. 40 хв. в одній з комунальних установ м. Баштанки А. як керівник цієї установи і кандидат у депутати Баштанської міської ради об'єднаної територіальної громади використала службове приміщення для зберігання агітаційних матеріалів (календарів, газет, буклетів) від політичної партії, чим порушила ч. 2 ст. 60 Закону № 595-VIII, а саме: обмеження щодо ведення передвиборчої агітації.

У постанові суддя зазначив, що факт порушення підтверджується: рапортом до поліції від 9 грудня 2016 р., протоколом прийняття заяви до поліції від 9 грудня 2016 р., протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 9 грудня 2016 р., висновком за матеріалами перевірки від 1 грудня 2016 р., ін.

Суддя, як і особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, правильно зазначили, що протиправні дії порушують обмеження щодо ведення передвиборної агітації, передбачені ч. 2 ст. 60 Закону № 595-VIII, що є ознакою складу правопорушення за ст. 212-10 КпАП.

Ковельський міськрайонний суд Волинської області постановою від 19 листопада 2015 р. визнав К. винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, та наклав стягнення у виді штрафу.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення К. 20 жовтня 2015 р. в період з 15 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв. у м. Ковелі по вул. Міцкевича під час агітації за кандидата в депутати Ковельської міської ради Особу_7 організувала безкоштовну роздачу солодкої вати потенційним виборцям, чим порушила обмеження щодо проведення передвиборної агітації (ч. 4 ст. 60 Закону № 595-VIII).

У судовому засіданні К. свою вину визнала і пояснила, що 20 жовтня 2015 р. у м. Ковелі по вул. Міцкевича біля школи безкоштовно роздавала неповнолітнім солодку вату у зв'язку з дитячим святом, однак, не усвідомлювала, що даний захід виявиться передвиборною агітацією. Разом з солодкою ватою роздавала повітряні кульки із символікою політичної партії.

Ухвалюючи рішення, суд мав звернути увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону № 595-VIII забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора місцевої організації партії, яка є суб'єктом виборчого процесу, політичної партії, місцева організація якої є суб'єктом виборчого процесу, або інших агітаційних матеріалів, за умови, що вартість таких товарів не перевищує 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати) та інших матеріальних цінностей або робіт чи послуг.

Оскільки вартість солодкої вати разом із повітряною кулькою значно менше зазначеної у законі суми, тому немає складу адміністративного правопорушення.

Слід зазначити, що неповнолітні, яким К. безкоштовно роздавала солодку вату, не є суб'єктами виборчого процесу.

Овідіопольський районний суд Одеської області постановами від 11 листопада 2015 р. визнав винними А. і Б. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, і наклав адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до постанов суду та протоколів про адміністративне правопорушення А. і Б. 19 жовтня 2015 р. з 17 до 19 год. у с. Новоградівка Овідіопольського району Одеської області розвозили пакети з крупами для мешканців села з метою підтримати кандидата на посаду Новоградівського сільського голови Особу_8на місцевих виборах 25 жовтня 2015 р.

Проте у постанові суду щодо А. зазначено, що її діями порушено вимоги ч. 4 ст. 60 Закону № 595-VIII.

У постанові суд мав би зазначити, чи перевищує вартість круп 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (ч. 4 ст. 60 Закону № 595-VIII), оскільки тільки у разі перевищення цього розміру дії утворюють об'єктивну сторону складу правопорушення. У протилежному випадку немає складу правопорушення.

Постановою від 1 грудня 2015 р. Солом'янський районний суд м. Києва визнав Ц. винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 212-10 КпАП, але на підставі ст. 22 КпАП звільнив від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення Ц. 17 жовтня 2015 р. близько 15 год. по вул. Очаківській у м. Києві порушив обмеження щодо ведення передвиборної агітації, оскільки роздавав громадянам безкоштовно кавові напої, вартість яких не перевищувала 10 грн.

У постанові суддя не зазначив, які обмеження, передбачені ст. 60 Закону № 595-VIII порушив Ц.

Однак, оскільки вартість кави менше 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (ч. 4 ст. 60 Закону № 595-VIII), це свідчить про відсутність об'єктивної сторони цього складу правопорушення.

Апеляційний суд м. Києва, встановивши відсутність складу адміністративного правопорушення за ст. 212-10 КпАП, постановами від 30 жовтня та 1 листопада 2012 р. скасував постанови Подільського районного суду м. Києва від 21 вересня 2012 р. про притягнення до відповідальності студента К. та безробітної Б. за те, що вони, перебуваючи 20 вересня 2012 р. на вул. Набережно-Хрещатицькій у м. Києві біля агітаційної палатки за Особу_9 пропонували громадянам печиво та чай.

Подільській районний суд м. Києва, визнаючи К. і Б. винними, дійшов помилкового висновку про те, що передвиборна агітація шляхом розповсюдження агітаційних газет, яка супроводжувалась наданням печива та чаю, є порушенням вимог ч. 13 (у редакції Закону від 21 листопада 2013 р. № 709-VII - ч. 14) ст. 74 Закону № 4061-VI.

Відповідно до цієї норми закону забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати).

Суд апеляційної інстанції встановив, що у матеріалах справ відсутні докази того, що К. і Б. роздавали печиво та чай безоплатно чи на пільгових умовах виборцям і закликали або пропонували голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутати, як і немає доказів того, що упаковка печива та чаю містила візуальні зображення назви, символіки кандидата у народні депутати, і вартість таких товарів перевищувала три відсотки мінімального розміру заробітної плати. Не спростовані у справі і пояснення К. і Б. про те, що чай надавали з власного термоса.

Апеляційний суд м. Києва, скасовуючи постанови Подільського районного суду м. Києва, зазначив, що висновки цього суду не ґрунтуються на матеріалах справ.

Вказане вище свідчить про недоліки у проведенні досудового провадження, а також про неналежну перевірку судами правильності оформлення протоколів про адміністративне правопорушення, зокрема щодо наявності складу такого правопорушення.

Непоодинокі випадки, коли під час виборів здійснюються різні заходи для заохочення виборців голосувати за того чи іншого кандидата.

Так, постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 жовтня 2012 р. притягнуто до адміністративної відповідальності К. за здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Закону № 4061-VI.

Як вбачається з постанови суду, 29 серпня 2012 р. об 11 год. К. як довірена особа кандидата в народні депутати України Д. на конференції працівників освіти м. Олександрії в Будинку культури вручив подарунок (комп'ютер) директору гімназії, зазначивши, що комп'ютер вручається навчальному закладу від імені кандидата в народні депутати України Д., чим здійснив передвиборну агітацію у формі, що суперечить законам України.

Суд встановив, що К., перебуваючи у відпустці, як довірена особа кандидата в народні депутати України Д. дійсно був присутнім на конференції працівників освіти, де подарував комп'ютер, зазначивши у виступі, що він вручається навчальному закладу від імені кандидата в народні депутати України Д., а тому суд дійшов висновку, що в діях К. є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-10 КпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями К. та іншими доказами.

2.6. Агітація в день проведення референдуму

Для підтвердження такого складу правопорушення, як агітація в день проведення референдуму, судам необхідно перевіряти:

1) наявність агітації: зазначати, у якій формі її здійснено; чи не є вона висвітленням офіційної позиції Президента України та Верховної Ради України про проведення всеукраїнського референдуму про внесення змін до розділів I "Загальні засади", III "Вибори. Референдум", XIII "Внесення змін до Конституції України" та референдуму про зміну території України, або роз'яснювальною діяльністю ініціативної групи референдуму щодо пропонованого питання референдуму (частини 3 - 5 ст. 70 Закону України від 6 листопада 2012 р. № 5475-VI "Про всеукраїнський референдум" (далі - Закон № 5475-VI));

2) яким суб'єктом здійснювалася агітація: представником ініціативної групи референдуму, всеукраїнської громадської організації, партією, депутатом від партії, посадовою (службовою) особою підприємства - розповсюджувача реклами, фізичною особою, яка має право голосу;

3) чи не є особа, яка проводила агітацію, суб'єктом, стосовно якого встановлено обмеження щодо ведення агітації референдуму (ч. 1 ст. 76 Закону № 5475-VI);

4) чи не передбачено відповідальність за вчинені дії статтями 212-9, 212-13, 212-14 КпАП.

Незважаючи на те, що останні 15 років в Україні не проводилися референдуми, особи, уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення, та судді помилково кваліфікували протиправні дії за таким складом правопорушення, як агітація в день проведення референдуму, хоча дії було вчинено під час виборчого процесу.

Так, постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 р. Р. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення Р. 24 жовтня 2015 р. о 12 год. у квартиріздійснював агітацію за партію, чим порушив правила агітації в день проведення референдуму.

Суд притягнув Р. до адміністративної відповідальності, не зазначивши, які саме дії вчинив Р., без посилання на норми виборчого закону і склад правопорушення, залишивши поза увагою неправильну кваліфікацію дій на стадії досудового провадження.

Ураховуючи, що 25 жовтня 2015 р. проводились місцеві вибори, а Р. здійснював агітацію 24 жовтня 2015 р., чим порушив ч. 2 ст. 54 Закону від 14 липня 2015 р. № 595-VIII "Про місцеві вибори" (далі - Закон № 595-VIII), його дії необхідно було кваліфікувати за таким складом, як проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом. Однак така кваліфікація була б правильною, якби дії було вчинено за межами квартири, оскільки у власному помешканні не заборонено агітувати навіть у день проведення виборів. У постанові не зазначено, які дії здійснив Р., вбачається, що не зняв з балкону агітаційний плакат.

Постановою судді цього ж суду від 9 листопада 2015 р. Т. притягнуто до відповідальності за ст. 212-10 КпАП за те, що 25 жовтня 2015 р. о 10 год. він порушив обмеження щодо ведення передвиборної агітації, а саме агітував у день проведення референдуму.

У судовому засіданні Т. вину визнав і заявив, що забув зняти банер з балкона.

Незважаючи на те, що 25 жовтня 2015 р. проводилися місцеві вибори, а не референдум, суд притягнув Т. до відповідальності, при цьому не зазначивши, норму якого виборчого закону порушено, за яким складом кваліфіковано протиправні дії, залишив поза увагою неправильну кваліфікацію дій на стадії досудового провадження.

Статтею 212-10 КпАП передбачено відповідальність за порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації під час виборів Президента України, виборів депутатів Верховної Ради України, місцевих виборів, а також за порушення обмежень щодо агітації референдуму. Однак деякі судді неправильно застосовують положення ст. 212-10 КпАП, помилково вважаючи, що до адміністративної відповідальності за цією статтею можуть бути притягнуті особи тільки за порушення обмежень агітації референдуму.

Так, Києво-Святошинський районний суд Київської області постановою від 26 жовтня 2015 р. звільнив А. від відповідальності за ст. 212-10 КпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, провадження у справі закрив.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 24 жовтня 2015 р. о 1 год. 30 хв. у сел. Чабани А. здійснював агітацію шляхом розклеювання листівок поза строками, встановленими законом.

У постанові суду зазначено, що в даному випадку відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, оскільки проводились місцеві вибори, а не референдум.

Слід звернути увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення було правильно кваліфіковано протиправні дії і зафіксовано факт порушення строків проведення передвиборної агітації під час процесу місцевих виборів, оскільки А. розклеював агітаційні листівки 24 жовтня 2015 р. - напередодні дня виборів, чим порушив ч. 2 ст. 54 Закону № 595-VIII.

Вбачається, що суддя вирішив, що до відповідальності за ст. 212-10 КпАП можуть бути притягнуті особи тільки під час підготовки та проведення референдуму, що є неправильним.

Дніпровський районний суд м. Києва постановою від 20 листопада 2015 р. визнав З. винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 212-10 КпАП, і звільнив її від відповідальності на підставі ст. 22 КпАП, обмежившись усним зауваженням.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення З. 24 жовтня 2015 р. об 11 год. здійснювала агітацію за політичну партію, чим порушила заборону агітації в день проведення референдуму.

Ухвалюючи рішення, суд не послався на порушення відповідної статті Закону № 595-VIII, не кваліфікував протиправні дії за конкретним складом, передбаченим ст. 212-10 КпАП, не виправив помилку досудового провадження, коли дії З. було кваліфіковано як "порушення заборони ведення агітації в день проведення референдуму", незважаючи на те, що 25 жовтня 2015 р. проводились місцеві вибори, а не референдум.

Статтею 212-14 КпАП передбачено відповідальність за:

- порушення встановленого законом порядку розміщенняагітаційних матеріалів чи політичної реклами громадянином;

- розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами у заборонених законом місцяхгромадянином;

- порушення встановленого законом порядку розміщенняагітаційних матеріалів чи матеріалів політичної реклами підприємствами - розповсюджувачами реклами.

Об'єктом такого правопорушення є суспільні відносини у сфері виборчого процесу, зокрема під час підготовки та проведення передвиборної агітації, порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами під час виборчого процесу місцевих виборів, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів, старости; виборів депутатів Верховної Ради України, виборів Президента України та процесу підготовки і проведення референдуму; виборчі права громадян, право на участь у референдумі, а також право на проведення передвиборної агітації та агітації референдуму.

Безпосереднім об'єктом є порядок розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається:

- у порушенні встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами громадянином;

- у розміщенні агітаційних матеріалів чи політичної реклами у заборонених законом місцях громадянином;

- у порушенні встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи матеріалів політичної реклами підприємствами - розповсюджувачами реклами.

Кваліфікуючою ознакою правопорушення є його вчинення підприємствами - розповсюджувачами реклами.

Суб'єкт адміністративного правопорушення - осудна особа, якій на момент вчинення правопорушення виповнилося 16 років; посадова особа підприємств - розповсюджувачів реклами.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Диспозиція ст. 212-14 КпАП є бланкетною, тому особи, які уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення, і судді для правильного застосування на практиці її положень мають звертатися до відповідних норм законів України та нормативно-правових актів, якими регулюються правовідносини у сфері виборчого права, порушення яких і свідчить про наявність ознак одного зі складів правопорушення, передбаченого зазначеною статтею.

Спільною ознакою для всіх трьох складів право­порушення, передбаченого ст. 212-14 КпАП, є наявність агітаційних матеріалів чи політичної реклами.

Так, під агітаційними матеріалами слід розуміти:

- інформацію, зафіксовану на папері(виборчі листівки, плакати, стенди, постери, брошури, інші друковані видання, а також матеріали, що розміщуються на носіях зовнішньої реклами);

- інформацію, зафіксовану на електронних носіях(аудіовізуальні твори), що містить виступи, інтерв'ю, нариси, відеофільми, аудіо- та відеокліпи, інші публікації та повідомлення, зміст яких - спонукати виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію - суб'єкта виборчого процесу, що супроводжується або ні роз'ясненням політики якої-небудь партії чи громадської організації (статті 54, 56 Закону № 595-VIII).

Реклама друкованих видань (газет, журналів, книг), інших товарів та послуг з використанням прізвищ чи зображень (портретів) кандидатів, назв чи символіки партій - суб'єктів виборчого процесу належить до політичної реклами, визначення якої наведено у ч. 5 ст. 57 Закону № 595-VIII та ч. 3 ст. 68 Закону від 17 листопада 2011 р. № 4061-VI "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон № 4061-VI).

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону № 595-VIII офіційні повідомлення в період виборчого процесу про дії кандидатів, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією та законами України, підготовлені у порядку, визначеному Законом України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", не є передвиборною агітацією (агітаційними матеріалами). Такі офіційні повідомлення не повинні містити коментарів агітаційного характеру, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій про дії зазначених осіб як кандидатів.

Порядок розміщення зовнішньої реклами визначено у ст. 16 Закону від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР"Про рекламу" (далі - Закон № 270/96-ВР). Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 цієї статті розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до Закону № 270/96-ВР на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) (абз. 4 ч. 1 ст. 16 Закону № 270/96-ВР).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 270/96-ВР розміщення внутрішньої реклами погоджується лише з власником місця її розташування або з уповноваженою ним особою. При погодженні розміщення внутрішньої реклами втручання у форму та зміст реклами забороняється.

Частиною 2 ст. 17 Закону № 270/96-ВР передбачено заборону розміщувати внутрішню рекламу у приміщеннях державних органів та органів місцевого самоврядування, дошкільних навчальних закладах, середніх загальноосвітніх школах та спеціалізованих загальноосвітніх ­закладах освіти.

Розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). Розміщення реклами на транспорті повинно відповідати вимогам безпеки та правил дорожнього руху.

За умови розміщення реклами на транспорті з дотриманням вимог безпеки і правил дорожнього руху забороняється вимагати від власників транспортних засобів отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами.

Однак відповідно до п. 6 ч. 9 ст. 60 Закону № 595-VIII заборонено розміщувати носії політичної реклами на зовнішній поверхні та всередині транспортних засобів громадського користування, у тому числі таксі, у приміщеннях та на будівлях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів.

Суперечність норм законів № 270/96-ВР (якими дозволяється) та № 595-VIIІ (нормами якого забороняється розміщення політичної реклами на транспорті громадського користування) потребує врегулювання на законодавчому рівні.

Умови виготовлення та порядок розміщення друкованих агітаційних матеріалів, до яких належать плакати, стенди, листівки, постери, інша друкована продукція з написами, що стосуються передвиборної агітації, а також матеріали, що розміщуються на носіях зовнішньої реклами, передбачені ст. 56 Закону № 595-VIII.

Так, відповідно до ч. 4 цієї статті плакати, стенди, листівки та інші друковані агітаційні матеріали (крім матеріалів, що розміщуються на носіях зовнішньої реклами) розміщуються лише у місцях, визначених і обладнаних місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не пізніш як за 45 днів до дня голосування. Таке рішення місцевих органів виконавчої влади про визначені та обладнані місця для розміщення агітаційних матеріалів згідно зі ст. 5 Закону від 13 січня 2011 р. № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" має бути оприлюднено в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.

Порядок розміщення агітаційних матеріалів та/або політичної реклами у ЗМІ передбачено статтями 57 - 59 Закону № 595-VIII із врахуванням обмежень, передбачених ст. 60 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону № 4061-VI та ч. 3 ст. 51 Закону № 595-VIII ЗМІ, інформаційні агентства можуть брати участь у спеціальному інформаційному забезпеченні виборів на замовлення Центральної чи окружної виборчої комісії, а щодо фактів та подій, пов'язаних з виборчим процесом, - із власної ініціативи з дотриманням вимог цих законів.

Інформаційні агентства, ЗМІ, що поширюють інформацію про події, пов'язані з виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. ЗМІ та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов'язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам.

Диспозицією ст. 212-14 КпАП визначено три склади адміністративного правопорушення:

- порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами громадянином;

- розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами у заборонених законом місцях громадянином;

- порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи матеріалів політичної реклами підприємствами - розповсюджувачами реклами.

Спільною ознакою для всіх трьох складів правопорушення є наявність агітаційних матеріалів чи політичної реклами.

Для розмежування протиправних дій за такими складами, як порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами громадянином та розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами у заборонених законом місцях громадянином необхідно звернути увагу на таке.

Порядок розміщення агітаційних матеріалів - це розміщення:

- на стендах, дошках оголошень у місцях, визначених і обладнаних місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування агітаційних матеріалів чи політичної реклами не пізніш як за 45 днів до дня голосування (ч. 4 ст. 56 Закону № 595-VIII);

- на носіях зовнішньої реклами у населених пунктах згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 270/96-ВР агітаційних матеріалів чи політичної реклами на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, з урахуванням обмежень, передбачених ст. 60 Закону № 595-VIII;

- у друкованих та аудіовізуальних (електронних) ЗМІ агітаційних матеріалів чи політичної реклами, що оформлені у виді виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень, що здійснюється відповідно до положень статей 57 - 59 Закону № 595-VIII з урахуванням обмежень, передбачених ст. 60 цього Закону.

Агітаційні матеріали також розміщуються під час проведення передвиборної агітації у формах, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5, 7, 9 ч. 5 ст. 54 Закону № 595-VIII. Зокрема:

а) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями;

б) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів;

в) проведення публічних дебатів, дискусій, круглих столів, прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм місцевих організацій партій - суб'єктів виборчого процесу, їх політичної діяльності чи політичної діяльності кандидатів;

г) розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації;

ґ) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів (що супроводжуються розміщенням на різного видах носіях матеріалів передвиборної агітації) за підтримки місцевої організації партії - суб'єкта виборчого процесу, кандидата, а також оприлюднення інформації про таку підтримку;

д) встановлення агітаційних наметів із дотриманням вимог Закону № 270/96-ВР.

Згідно з ч. 5 ст. 55 Закону № 595-VIII місцеві організації партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, кандидати у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, старости мають право встановлювати агітаційні намети для проведення агітації на свою підтримку, поширення друкованих та інших агітаційних матеріалів.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону № 595-VIII місцеві організації партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, кандидати у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидати на посаду сiльського, селищного, міського голови, старости зобов'язані подати по одному примірнику кожного друкованого агітаційного матеріалу, виготовленого за рахунок власних виборчих фондів не пізніш як через два дні після його виготовлення до відповідної територіальної виборчої комісії.

Громадяни України мають право здійснювати передвиборну агітацію, вільно і всебічно обговорювати політичні, ділові, особисті якості та передвиборні програми кандидатів, місцевих організацій партій.

І, відповідно, під час такої передвиборної агітації громадяни мають право розміщувати у місцях, не заборонених законом, агітаційні матеріали чи політичну рекламу із дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 54 Закону № 595-VIII, та обмежень, передбачених ст. 60 цього Закону.

Отже, агітаційні матеріали розміщуються у приміщенні під час проведення зборів, зустрічей, дебатів, круглих столів, прес-конференцій на стінах, столах у виді брошур, буклетів, листівок, газет, плакатів; на вулиці під час проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів, проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів (плакати, банери); на одязі (футболки, куртки, кепки); на носіях зовнішньої реклами.

Про виділення місць для розміщення матеріалів передвиборної агітації місцеві органи влади ухвалюють відповідне рішення, яке оприлюднюється для ознайомлення з ним учасників виборчого процесу.

Передвиборні агітаційні матеріали знімаються з 24 год. останньої п'ятниці, що передує дню голосування, відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (ч. 11 ст. 60 Закону № 595-VIII).

З часу припинення передвиборної агітації відповідно до цього Закону забороняються проведення агітаційних заходів, розповсюдження передвиборних агітаційних матеріалів у ЗМІ, демонстрація агітаційних фільмів чи кліпів, розповсюдження виборчих листівок, плакатів, інших друкованих агітацій­них матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації, публічні заклики голосувати за чи не голосувати за кандидатів на відповідних місцевих виборах або публічна оцінка діяльності цих кандидатів (ч. 12 ст. 60 Закону № 595-VIII).

У протоколі про адміністративне правопорушення недостатньо послатися тільки на назву та частину статті КпАП. Слід розкрити її зміст і зазначити вчинені дії.

На підтвердження порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами громадяниному протоколі про адміністративне правопорушення слід зазначити: по-перше, який порядок розміщення порушено та в якій формі оформлено друковані та/або ­аудіовізуальні агітаційні матеріали чи політичну рекламу (виступ, інтерв'ю, нарис, відео­фільм, аудіо- та відеокліп тощо); по-друге, які норми виборчого законодавства порушено, навести докази і додати матеріали на підтвердження вчиненого; по-третє, чи порушено порядок розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами; по-четверте, що особа, яка порушила порядок, є суб'єктом правопорушення і не є посадовою особою підприємства - розповсюджувача реклами; по-п'яте, що порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів здійснено на користь партії, кандидат якої офіційно зареєстрований ЦВК; по-шосте, права яких суб'єктів виборчого процесу порушено такими протиправними діями.

До протоколу необхідно долучати матеріали на підтвердження викладеної інформації, зокрема копію рішення ЦВК про реєстрацію кандидата, примірники вилучених агітаційних матеріалів чи політичної реклами, копію рішення місцевого органу влади про визначення місць для розміщення матеріалів передвиборної агітації чи зовнішньої реклами.

Розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами у заборонених законом місцях громадяниномозначає, що забороняється розміщувати:

- політичну рекламу в одному блоці з комерційною чи соціальною рекламою;

- агітаційні матеріали чи політичну рекламу в зарубіжних ЗМІ, що діють на території України;

- друковані передвиборні агітаційні матеріали, політичну рекламу та повідомлення про перебіг виборчого процесу на пам'ятках архітектури, на об'єктах культурної спадщини, на будинках і в приміщеннях органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форми власності, а також у місцях, де вони перешкоджають безпеці дорожнього руху;

- носії політичної реклами на зовнішній поверхні та всередині транспортних засобів громадського користування, у тому числі таксі, у приміщеннях та на будівлях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів;

- матеріали передвиборної агітації, у тому числі політичної реклами, через телерадіо­трансляційні або інші інформаційні мережі сповіщання пасажирів та інформаційні табло у приміщеннях станцій та вагонах метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, у транспортних засобах громадського користування (ч. 9 ст. 60 Закону № 595-VIII).

Забороняється також розміщувати агітаційні матеріали та політичну рекламу кандидатам, які займають посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у військових частинах (формуваннях), на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях (у тому числі за сумісництвом), у службовому транспорті, приміщеннях та інших об'єктах за місцем роботи (ч. 2 ст. 60 Закону № 595-VIII).

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення за таким складом, як розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами у заборонених законом місцях громадянином, необхідно зазначити: по-перше, у якому забороненому місці розміщено агітаційні матеріали чи політичну рекламу і якою нормою виборчого законодавства таке місце визначено забороненим, докази і додати матеріали на підтвердження вчиненого; по-друге, у забороненому місці розміщено агітаційні матеріали чи політичну рекламу і відповідно до якої норми виборчого законодавства друковані матеріали визначаються як агітаційні матеріали або як політична реклама; по-третє, що особа, яка порушила порядок, є суб'єктом правопорушення і не є посадовою особою підприємства - розповсюджувача реклами; по-четверте, що розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами у заборонених законом місцях громадянином здійснено на користь партії, кандидат якої офіційно зареєстрований ЦВК; по-п'яте, чи є потерпілий/і за наслідками протиправних дій.

Кваліфікуючою ознакою складу правопорушення за ч. 2 ст. 212-14 КпАП є порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами підприємствами - розповсюджувачами реклами.

Розповсюджувачі реклами - це ЗМІ (друковані, електронні, телерадіокомпанії), рекламні та інформаційні агенції, типографії, партії, яким належать ЗМІ, інтернет-сайти.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону № 595-VIII місцеві організації партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, кандидати у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, старости мають право за рахунок коштів власних виборчих фондів публікувати агітаційні матеріали, в тому числі передвиборні програми, в друкованих ЗМІ усіх форм власності, за винятком зарубіжних ЗМІ, що діють на території України.

Розповсюджувачі зовнішньої реклами повинні забезпечити рівний доступ та рівні умови для місцевих організацій партій-суб'єктів виборчого процесу, кандидатів до розміщення агітаційних матеріалів (політичної реклами) з використанням носіїв зовнішньої реклами.

У протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 212-14 КпАП недостатньо зазначити частину і назву статті КпАП, необхідно розкрити зміст і зазначити конкретні вчинені дії.

На підтвердження порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами підприємствами - розповсюджувачами реклами(положення статей 54 - 60 Закону № 595-VIII) необхідно вказати, що: по-перше, порушено порядок розміщення агітаційних матеріалів чи матеріалів політичної реклами в друкованих чи аудіовізуальних (електронних) ЗМІ, у якій формі оформлено агітаційні матеріали; або порядок розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами на стендах, дошках оголошень - у місцях, визначених і обладнаних місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування; або порядок розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами у населених пунктах чи поза межами населених пунктів; або порядок розміщення агітаційних матеріалів та політичної реклами під час проведення передвиборної агітації у формах передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 ч. 5 ст. 54 Закону № 595-VIII; по-друге, які норми виборчого законодавства порушено щодо порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами (зазначити таку норму), навести докази і додати матеріали на підтвердження вчиненого; по-третє, слід зазначити, чи порушено порядок розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами (зазначити, якими матеріалами це підтверджено); по-четверте, слід зазначити, що підприємство - розповсюджувач реклами, яке порушило порядок, належить (працює за договором) партії, кандидату в депутати, суб'єкту виборчого процесу, який зареєстрований як кандидат в депутати, представник партії; або, що підприємство - розповсюджувач реклами не належить партії, кандидату в депутати; по-п'яте, слід зазначити, права яких суб'єктів виборчого процесу порушено такими протиправними діями.

Узагальненням судової практики встановлено, що не всі особи, уповноважені складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 212-14 КпАП, виконують всі вимоги, передбачені ст. 256 цього Кодексу, через що суди правомірно закривають справи.

Так, Подільський районний суд м. Києва постановою від 30 жовтня 2015 р. справу щодо А. закрив за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-14 КпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 18 жовтня 2015 р. А. порушив порядок розміщення агітаційної реклами, а саме розклеював її на стовпах.

Розглянувши матеріали цієї справи, порушеної за ч. 1 ст. 212-14 КпАП (у протоколі зазначено ч. 14 ст. 212 КпАП), по суті, суд дійшов висновку, що в діях А. немає складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-14 КпАП, виходячи з такого: протокол складено за ч. 14 ст. 212 КпАП, ст. 212 КпАП не містить ч. 14; ст. 212 КпАП виключено на підставі Закону від 15 червня 1992 р. № 2354-ХІІ; якщо особа мала на увазі ст. 212 з індексом 14, яка передбачає відповідальність за порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях, то ця стаття має дві частини; ч. 1 ст. 212-14 передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях громадянином. У цьому випадку службова особа, яка склала протокол, не конкретизувала, який закон порушено, хоча ст. 212-14 КпАП є бланкетною; не конкретизовано також, що це були за матеріали, їхнє фото і самі матеріали відсутні, не зрозуміло, чи це були агітаційні матеріали, чи політична реклама, що передбачено ч. 1 ст. 212-14 КпАП; поняття агітаційної реклами ст. 212-14 КпАП не містить.

Непоодинокі випадки, коли у протоколах про адміністративне правопорушення немає посилання на норму виборчого законодавства, порушення якої і є ознакою порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами громадянином (підприємствами - розповсюджувачами реклами) або розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами у заборонених законом місцях громадянином, через що справу про адміністративне правопорушення суди повертають на дооформлення.

Так, Голосіївський районний суд м. Києва постановою від 27 листопада 2015 р. справу щодо В. за ч. 1 ст. 212-14 КпАП, що надійшла з Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві, повернув на доопрацювання через таке.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 18 жовтня 2015 р. В. близько 1 год. 30 хв. у м. Києві по просп. 40-річчя Жовтня на стовпах розклеював листівки політичного змісту від однієї з партій.

У постанові суддя зазначив, що відповідальність за ч. 1 ст. 212-14 КпАП настає у разі порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях громадянином. Тобто зазначена диспозиція статті містить бланкетну норму і відсилає до інших нормативних документів.

Водночас у протоколі не зазначено, чи порушив В., розклеюючи листівки, встановлений законом порядок їх розміщення чи розміщував їх у заборонених місцях, якщо так, то яку норму закону ним було порушено.

З огляду на це та керуючись статтями 7, 256 КпАП суддя повернув справу на доопрацювання.

Залежно від того, за яким складом вчинено адміністративне правопорушення, змінюється предмет доказування.

Спільним предметом доказування для всіх трьох складів правопорушень, передбачених ст. 212-14 КпАП, є наявність агітаційних матеріалів чи політичної реклами. А оскільки ця стаття є бланкетною, суд має не тільки зазначити, що виявлено агітаційні матеріали та/або політична реклама, які розміщені з порушенням встановленого законом порядку, або розміщені у заборонених законом місцях, але й чому виявлені матеріали є агітаційними (а не інформаційними) або матеріалами політичної реклами та навести відповідні норми законів № 595-VIII,

4061-VI, законів від 5 березня 1999 р. № 474-XIV "Про вибори Президента України", № 5475-VI чи № 270/96-ВР, якими регулюється питання їх розміщення.

Результати розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212-14 КпАП, за 2010 - 2016 рр. наведено у табл. 2.

2.1. Порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами громадянином

Під час розгляду таких справ на підтвердження складу правопорушення, крім доведення загального предмета доказування, необхідно також довести:

- порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи матеріалів політичної реклами із зазначенням конкретних положень виборчого законодавства, яке було порушено протиправними діями;

- що таке порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи матеріалів політичної реклами здійснено конкретним, встановленим громадянином (який не є посадовою особою підприємства - розповсюджувача реклами);

- на користь якого кандидата (партії) розміщувались агітаційні матеріали (зареєстрований/не зареєстрований ЦВК);

- що розміщення агітаційних матеріалів чи матеріалів політичної реклами відбувалось під час виборчого процесу (поза строками виборчого процесу/з порушенням строків, передбачених виборчим законодавством);

- чи не передбачено відповідальність за вчинені протиправні дії статтями 212-9, 212-10, 212-13 КпАП.

Подільський районний суд м. Києва постановою від 12 листопада 2015 р. визнав винним Г. у порушенні порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами чи розміщення їх у заборонених законом місцях за ч. 1 ст. 212-14 КпАП (за двома складами, що є неправильним).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Г. 19 жовтня 2015 р. близько 13 год. 30 хв. у м. Києві на просп. Правди, розміщував агітаційні матеріали у не визначених органами місцевого самоврядування місцях, чим порушив ч. 4 ст. 56 Закону № 595-VIII.

Однак у постанові не зазначено, за яким складом кваліфіковано дії Г.: порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами чи розміщення їх у заборонених законом місцях.

Крім того, суддя не визначився і щодо того, розміщував Г. агітаційні матеріали чи політичну рекламу.

Правильним є мотивування судового рішення у такій справі.

Постановою від 31 березня 2016 р. Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області закрив справу щодо А. за ч. 1 ст. 212-14 КпАП через відсутність складу правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 25 березня 2016 р. близько 16 год. 30 хв. А. на автовокзалі в м. Кривому Розі розмістив на задньому склі автомобіля, який знаходиться у його користуванні, політичну рекламу з текстом "Я люблю Кривий Ріг. Я голосую за Особу_1", чим порушив порядок розміщення агітації, передбачений п. 6 ч. 9 ст. 60 Закону № 595-VIII.

Заслухавши А., дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що в діях А. немає складу правопорушення за ч. 1 ст. 212-14 КпАП і зазначив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 212-14 КпАП адміністративна відповідальність настає за порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях громадянином.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, А. порушив вимоги п. 6 ч. 9 ст. 60 Закону № 595-VIII. Однак, відповідно до цієї норми, забороняється розміщувати носії політичної реклами на зовнішній поверхні та всередині транспортних засобів громадського користування, у тому числі таксі, у приміщеннях та на будівлях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів. У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, що автомобіль А. використовувався як таксі.

Суддя правильно зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 68 Закону № 4061-VI політична реклама - це розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації за допомогою рекламних засобів. До політичної реклами належить також використання символіки або логотипів партій - суб'єктів виборчого процесу, а так само повідомлення про підтримку партією - суб'єктом виборчого процесу або кандидатом у депутати видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах партії - суб'єкта виборчого процесу чи певного кандидата у депутати. Реклама друкованих видань (газет, журналів, книг), інших товарів та послуг з використанням прізвищ чи зображень (портретів) кандидатів, назв чи символіки партій - суб'єктів виборчого процесу також є політичною рекламою.

Отже, розміщення на автомобілі тексту "Я люблю Кривий Ріг. Я голосую за Особу_1" у розумінні ст. 68 Закону № 4061-VI не можна віднести до політичної реклами.

Аналогічні протиправні дії були помилково кваліфіковані за ст. 212-10 КпАП у такій справі.

Постановою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2016 р. справу щодо Д. за ст. 212-10 КпАП закрито за давністю накладення адміністративного стягнення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 6 березня 2016 р. близько 15 год. по вул. Лермонтова в м. Кривому Розі біля зупинки громадського транспорту Д. перебував за кермом таксі (транспортного засобу Daewoo Lanos), на задньому склі якого було наклеєно напис "Я люблю Кривий Ріг. Голосую за Особу_1", чим порушив обмеження щодо ведення передвиборної агітації, без вказівки, які саме обмеження, якими нормами виборчого законодавства такі обмеження передбачено і за яким складом ст. 212-10 КпАП кваліфіковано протиправні дії.

У судовому засіданні Д. свою вину не визнав, пояснив, що йому не відомо, хто наклеїв на автомобіль зазначений напис і просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Отже, у судовій практиці виникають труднощі при розмежуванні понять "здійснення передвиборної агітації в місцях, заборонених законом" (ст. 212-10 КпАП) та "порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів або розміщення агітаційних матеріалів у заборонених законом місцях" (ст. 212-14 КпАП), що неприпустимо, оскільки вони регулюються різними правовими нормами.

Постановою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2014 р. визнано винним Б. у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-14 КпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення Б. 23 жовтня 2014 р. біля 10 год. 20 хв. по вул. Шевченка в сел. Богородчани Івано-Франківської області на приміщенні Богородчанського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства розклеював агітаційні листівки за кандидата в народні депутати, і такі дії кваліфіковано як порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів. У суді Б. свою провину у вчиненому визнав і просив суворо не карати.

Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що в діях Б. є ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-14 КпАП, оскільки він розмістив агітаційні матеріали у забороненому законом місці.

Проте такий висновок не ґрунтується на даних протоколу щодо кваліфікації дій як порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів.

Крім того, суддя мав мотивувати, чому він вважає листівки агітаційним матеріалом, зокрема необхідно було зазначити текст листівок і послатися на статті 68 - 69 Закону № 4061-VI. Також зазначити норму закону, відповідно до якої виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство є місцем, де заборонено розміщувати агітаційні матеріали.

Виникають труднощі у розумінні змісту складів правопорушень за ч. 1 ст. 212-14 КпАП і кваліфікації протиправних дій за ними. Зокрема, порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів громадянином (ч. 1 ст. 212-14 КпАП) і розміщення агітаційних матеріалів у забороненому законом місцях громадянином (ч. 1 ст. 212-14 КпАП), які регулюються різними правовими нормами.

Так, Ставищенський районний суд Київської області постановою від 28 грудня 2015 р. закрив справу щодо К. за ч. 1 ст. 212-14 КпАП у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення К. 17 жовтня 2015 р. порушив встановлений законом порядок розміщення агітаційних матеріалів та політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях, тобто помилково зазначено два склади правопорушення.

У суді К. вину свою не визнав, суду пояснив, що агітаційні плакати були розміщені у місцях, визначених рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради від 3 вересня 2015 р.

Перевіряючи матеріали справи, суд встановив, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено місце, час вчинення та не розкрито суть адміністративного правопорушення, зокрема, не зазначено, порушення розміщення яких саме агітаційних матеріалів та політичної реклами було допущено К., коли, в якому місці і не вказано місце розміщення таких матеріалів та реклами.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що в матеріалах справи немає оригіналів матеріалів передвиборної агітації (є лише фотокопія передвиборного плаката, а сам плакат як матеріал передвиборної агітації не вилучено зі складанням про це протоколу (ст. 265 КпАП) та не оглянуто (ст. 264 КпАП), суддя дійшов висновку про те, що в діях К. немає складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-14 КпАП.

Недоліком є також і те, що дії К. у протоколі кваліфіковано за двома складами правопорушення, що залишилось без уваги судді.

Як встановлено під час узагальнення судової практики, найпоширенішим недоліком і протоколів про адміністративні правопорушення, і постанов судів є відсутність посилання на норми виборчого законодавства, порушені протиправними діями.

Так, постановою від 1 вересня 2016 р. Біловодського районного суду Луганської області притягнуто Д. до відповідальності за ч. 1 ст. 212-14 КпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 22 червня 2016 р. близько 13 год. Д. у сел. Біловодська порушив порядок розміщення агітаційних матеріалів, зокрема на бігборді поряд з кафе встановив плакат агітаційного змісту, чим порушив рішення Біловодської селищної ради від 27 травня 2016 р.

Незважаючи на те, що ч. 1 ст. 212-14 КпАП є бланкетною, суддя не зазначив, які норми виборчого законодавства порушено протиправними діями.

Непоодинокими є випадки, коли одні й ті ж дії по-різному кваліфікують особи, що складають протоколи про адміністративні правопорушення, та судді, які потім розглядають матеріали таких справ.

Так, постановами від 3 серпня та 24 листопада 2016 р. Кіровський районний суд м. Дніпропетровська визнав Б. і Р. винними у розміщенні агітаційних матеріалів та політичної реклами у заборонених законом місцях, але у справі щодо Р. через збіг строку притягнення до відповідальності провадження закрив.

Із протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що Б. 14 липня 2016 р. о 12 год., а Р. 13 липня 2016 р. близько 23 год. розклеювали агітаційні листівки на стінах державної установи "Метрополітен", у м. Дніпрі на пл. Привокзальній, чим порушили порядок розміщення агітаційних матеріалів. Протокол про адміністративне правопорушення щодо Р. надійшов до районного суду після дооформлення 17 листопада 2016 р.

У протоколах дії Б. і Р. кваліфіковано як порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів без посилання на норму виборчого законодавства. Суддя, розглянувши матеріали справ, визнав Б. і Р. винними, але також не зазначив, відповідно до якої норми законодавства будівля метрополітену є забороненим для розміщення агітаційних матеріалів місцем.

Суддя правильно кваліфікував дії Б. і Р., однак необхідно було зазначити, що п. 6 ч. 9 ст. 60 Закону № 595-VIII приміщення та будівлі станцій метрополітену визнані місцями, забороненими для розміщення носіїв політичної реклами.