До Вищого адміністративного суду України надійшов лист Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд).

У листі повідомляється про те, що наразі на контролі Комітету міністрів Ради Європи знаходиться група справ "Бендерський та інші проти України", до якої входять чотири справи: "Бендерський проти України"; "Богатова проти України"; "Мала проти України"; "Петриченко проти України".

Так, у справі "Бендерський проти України" (заява № 22750/02, рішення від 15 листопада 2007 року) Європейський суд констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у зв'язку з тим, що національні суди не врахували аргументи заявника, які були вирішальними у його справі, і тим самим не забезпечили заявнику право на справедливий судовий розгляд.

У справі "Богатова проти України" (заява № 5231/04, рішення від 7 жовтня 2010 року) Європейський суд посилався на свою попередню практику у справах проти України (зокрема у справі "Проніна проти України" (заява № 63566/00)) і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв'язку з тим, що національні суди, цілком ігноруючи аргументи заявниці, які були доречними і важливими, не надали належного обґрунтування своїм рішенням, що призвело до порушення права заявниці на справедливий судовий розгляд.

У справі "Мала проти України" (заява № 4436/07) Європейський суд визнав порушення принципу справедливого розгляду справи судом, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, з огляду на необ'єктивний характер рішень, постановлених у рамках обох проваджень щодо заявниці: у першому - щодо ненадання судами жодних оцінок аргументу заявниці, який мав ключове значення для результатів першого провадження (розрахунку від 24 січня 2006 року); у другому - через недоліки першого провадження суди були змушені послатися на розрахунок державної виконавчої служби від 1 квітня 2006 року, який згодом було визнано недійсним, замість посилання на розрахунок від 19 жовтня 2006 року, наданий заявницею як остаточний документ (ним визначається розмір невиплаченої заборгованості за аліментами на утримання доньки).