Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича - доповідача,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колісника Віктора Павловича,

Кривенка Віктора Васильовича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Мойсика Володимира Романовича,

Саса Сергія Володимировича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням" від 22 серпня 1996 року № 992 зі змінами (далі - Постанова) та пунктів 4, 6, 14, 17 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, затвердженого Постановою (Урядовий кур'єр, 1996 p., 10 жовтня) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Вдовіченка С.Л. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 46 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 3 Постанови та пунктів 4, 6, 14, 17 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, затвердженого Постановою (далі - Порядок).

Пунктом 3 Постанови передбачено, що Порядок, затверджений пунктом 1 Постанови, поширюється на осіб, які навчаються за спеціальностями медичного профілю.

У пунктах 4, 6, 14, 17 Порядку зазначено:

- керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою згідно з додатком № 1 (пункт 4);

- згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад - забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою (пункт 6);

- у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (пункт 14);

- випускники вищих навчальних закладів працевлаштовуються на місця, доведені до вищого навчального закладу виконавцями державного замовлення (пункт 17).

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови, якою затверджено Порядок, чим, на думку авторів клопотання, перевищив свої конституційні повноваження та порушив приписи частини другої статті 6, частини другої статті 8, частини першої статті 9, частини другої статті 19, статей 21, 22, частин першої, другої статті 24, частин першої, другої, третьої статті 43, частин першої, третьої, четвертої статті 53, пункту 3 частини першої статті 85, пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України.

Народні депутати України, обґрунтовуючи невідповідність положень Постанови та Порядку вимогам Конституції України, зазначають, що Постанова та Порядок видані відповідно до статті 52 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 року № 1060-XII зі змінами. Однак Законом України "Про вищу освіту" від 1 липня 2014 року № 1556-VII зі змінами частину другу статті 52 Закону України "Про освіту" виключено, а Кабінет Міністрів України зобов'язано привести свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону України "Про вищу освіту" (абзац четвертий підпункту 6 пункту 5 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення"). Проте Кабінет Міністрів України не виконав цієї вимоги, що, на думку суб'єкта права на конституційне подання, є порушенням частини другої статті 19 Конституції України .

На підтвердження своєї позиції автор клопотання також посилається на Рішення Конституційного Суду України від 4 березня 2004 року № 5-рп/2004 у справі про доступність і безоплатність освіти, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Конвенцію Міжнародної організації праці № 29 про примусову чи обов'язкову працю 1930 року, Конвенцію Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року.